Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта А чи була реформа?
А чи була реформа?

За місяць, який пройшов між Першим вересня і Днем вчителя, в школах, як і раніше нічого не змінилося

А чи була реформа?

Вчителі та батьки в розгубленості чекають, як буде проходити перетворення 12-річної школи в 11-річну.

Але перетворення не відбувається - реформа відбулася тільки на папері.

LB.ua опитав батьків школярів на предмет того, чи відчувають вони, що школа переживає кардинальну реформу. Як з'ясувалося - ні, не відчувають.

"Та все по-старому, - говорить батько учениці 8-го класу однієї з київських шкіл Володимир Кириченко. - Вчителі нервують - у них ще програм немає, нічого. А так вчать собі, як вчили".

"Підручників частково не вистачає, але це було завжди, - говорить Андрій Петров, син якого перейшов у дев'ятий клас. - Купуємо підручники самі".

Повністю відсутні підручники для 10-х класів, але на цьому наслідки глобальної реформи освіти закінчуються. Що, втім, не так уже й погано, з урахуванням того, що експерти від освіти прогнозували колапс всієї системи.

Нагадаємо ще раз, що змінилося в школах з цього року.

1.Школьнікі навчаються за 11-річною системою замість 12-річної

З цього року кількість років навчання в середній школі - 11, а не 12, як було раніше. За таку законодавчу зміну в липні цього року проголосувала Верховна Рада. Насправді, система навчання школярів мінятися не буде.

До першого вересня не були готові ні нові навчальні плани, ні нові програми, ні тим більше підручники, і вчать дітей по-старому. Але на один рік менше.

Скорочення буде проводитися за рахунок старших класів. Учні 11-го класу закінчують школу ще за старою 11-річною системою (що діяла в Україні до впровадженої десять років тому 12-річки), тому їх нововведення не торкнеться зовсім. А ті діти, які 1 вересня пішли в 10-ий клас, відчують зміни тільки в наступному році: за один навчальний рік їм начитають програму двох років. Молодшу та середню школу перехід на 12-річну систему навчання не торкнеться.

2. Дошкільна освіта стала обов'язковою

Відповідно до того ж закону, що був прийнятий в липні Верховною Радою, держава повинна забезпечувати обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку. Тобто всі п'ятирічні діти повинні в обов'язковому порядку відвідувати дитячий садок. Що неможливо хоча б з тієї причини, що дитячі садки переповнені і можуть прийняти лише 56% українських дітей.

Приміщення для нових садків, ремонт, персонал - все це можна організувати при належному фінансуванні, але звичайно ж не в цьому навчальному році. Крім того, в нинішньому році батьки, яким вдалося вибити місце для своєї дитини в дитячому садку, зіткнулися з несподіваною проблемою: через відсутність в поліклініках вакцин вони не могли зробити дітям календарні щеплення і, відповідно, відвести нещеплених малюків у дитячий колектив.

3.Коррупція в школах

Через зміни, що внесені до правил вступу до вузів, шкільний атестат став набагато більш значущим документом. Тепер, коли від оцінок в атестаті залежить ціла чверть загального вступного балу (максимальний бал атестата - 200, за зовнішнє тестування - 600, разом максимум - 800), старшокласники стануть приділяти своєму навчанню більше уваги.

Це безсумнівний плюс, але є й зворотна сторона медалі: сьогодні школа є найбільш вразливою для корупції ланкою при вступі до вузів. Центр, який проводить зовнішнє тестування, від корупції захищений практично на 100%, університети в масі ще не отримали права проводити додаткові іспити (хоча на деяких спеціальностях проводяться додаткові вступні випробування), а ось проконтролювати всі школи звичайно не вдасться.

Тільки в цьому році, після того, як були озвучені нові правила вступу до вузів, кількість золотих медалістів в українських школах зросла на 3,8 тис. У минулому році їх було трохи більше 7000, у цьому - 10800.

4. Корупція в університетах

Згідно з представленим Міністерством освіти проектом до умов вступної кампанії, вищі навчальні заклади отримують можливість проводити додаткові вступні іспити.

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник ще навесні цього року обіцяв, що вже в 2011-му році всі вищі навчальні заклади отримають можливість вибирати студентів самостійно, а не на основі рейтингу, складеного за результатами зовнішнього тестування + середній бал атестата. Зовнішнє тестування не скасовується, але втрачає своє вирішальне значення у вступній кампанії.

5. Антиукраїнські нововведення

Для підтримки свого іміджу, міністр Дмитро Табачник потихеньку скасовує іспити української мови на різних рівнях.

Так, спочатку абітурієнти, які не атестовані з української мови та літератури, отримали можливість не здавати українську мову при вступі, а здавати замість неї якусь іншу мову за своїм вибором і за згоди університету.

Слідом був скасовано комплексне дослідження знань учнів 3-х, 5-8-х і 10-х класів з української мови, історії та математики, а також державний іспит (що здавався на випускних курсах) з української мови в університетах. У липні Кабінет Міністрів відмінив іспит з української мови при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для отримання ступеня кандидата наук.

Окрема тема - переписування підручників історії, яке так хвилює громадськість. У підручник для п'ятого класу вже внесено низку смислових змін, які загалом і в цілому направлені до більш толерантного ставлення до радянської влади. З підручника зникла згадка про битву під Крутами та Помаранчеву революцію, а про те, що Голодомор 1932-33-х років був штучним, згадується тільки одним словом.

Відповідальний за переписування підручників Директор інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод пояснив журналістам, що п'ятикласники просто не можуть зрозуміти суть подій 2004-2005-х років, тому що її не можуть зрозуміти навіть історики і політологи.

Автор: Мирослава Ковалевская

Lb.ua
07.10.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!