Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта 11 років за партою замість 12: плюси та мінуси освітніх рішень
11 років за партою замість 12: плюси та мінуси освітніх рішень

Верховна Рада прийняла законопроект № 6518, котрий, як стверджують у Кабміні, спростить систему шкільної освіти

11 років за партою замість 12: плюси та мінуси освітніх рішень

Згідно з ним, діти повинні отримати один рік дошкільної освіти та одинадцять років відучитися в загальноосвітній середній школі. Але чи такий гарний цей закон?

Плюси

Варто відзначити, що частина вчителів вже зраділи такій новині. За їх словами, на великі зміни від попередньої реформи вони не сподівалися, адже в програмі 12-річного навчання не було закладено профорієнтації - розширили тільки кількість предметів.

"Ще батьки, після закінчення 9-го класу, почали віддавати дітей в коледжі та технікуми, щоб у 18 років ті отримали певні спеціальності. Таким чином, зі шкіл пішли найкращі учні. Крім того, в повнолітньому віці молоді люди вже самі приймають рішення, а іноді навіть вступають в шлюб, впливати на них і вчити складно. Так що нововведення тільки поліпшить ситуацію в наступному році", - вважає Наталя Латуринська, вчитель географії ЗОШ 1-3 ступенів № 9 (м. Умань).

У свою чергу, в Міносвіти активно підраховують фінансовий ефект: за попередніми підрахунками загальна сума зекономлених грошей дорівнює 6,7 млрд. гривень. І наводять свої аргументи проти старої, 12-річної системи:

  • Навчаючись за старою системою, в цьому році необхідно було б розмістити в школах більше 300 тисяч учнів. На кожну особу держава витрачає більше 6 тисяч гривень на рік, що дорівнює 1,9 млрд. гривень;
  • Збільшення витрат на підвезення дітей до школи (додатково слід було б залучити більше 800 транспортних одиниць) - це близько мільярда гривень;
  • Створення 17,5 тисяч додаткових учительських ставок - це більше 120 мільйонів гривень з державного бюджету щороку;
  • Організація додаткових комп'ютерних класів;
  • Збільшення кількості місць у шкільних їдальнях та буфетах на 51 тисячу, і кількості людей, які їх обслуговують;
  • Збільшення штату медичних працівників;
  • Розмежування початкових шкіл зі старшими;
  • Зростання вартості підготовки фахівців у професійно-технічних навчальних закладах.

Мінуси

Однак, крім вищеназваних плюсів і великої кількості прихильників, у повернення до старої 11-річної системи налічується достатня кількість спірних моментів. Так, деякі експерти запевняють, що озвучена економія не обґрунтована.

"Влада захотіла заощадити гроші за рахунок освіти. Вони не є менеджерами і управлінцями, здатними вирішити складне завдання, тому що інакше вони б зробили державну програму, призупинили реформу і показали б людям як і коли ми переходимо до трирічної профільної школи", вважає Лілія Гриневич , координатор напряму "Суспільство знань" в "Уряді змін".

У свою чергу народний депутат В'ячеслав Кириленко нагадує, що цей закон передбачає декілька рівнів витрат. "Потрібні гроші, щоб з 12-річки повернутися в колишню систему, це підручники, програми, фінансування різних неузгодженостей. За нашими оцінками це мінімум 2 мільярди гривень щороку", - уточнив Кириленко.

Крім того, питання виникають, щодо відповідності 11-річної шкільної системи освіти Болонському процесу, що вимагає 12 років шкільної освіти. Однак, у Міністерстві освіти запевняють, що впровадженню Болонських норм такі зміни не завадять. Мовляв, законопроектом пропонується встановити, що термін повної загальної середньої освіти складає 11 років, в тому числі, у загальноосвітніх навчальних закладах 1-го ступеня (початкова школа) - 4 роки, 2-го ступеня (основна школа) - 5 років, 3-го ступеня (старша школа, як правило, з профільним напрямом навчання) - 2 роки. І якщо додати до цього обов'язкове дошкільне навчання, то вийде 12 років навчання, як і вимагає Болонська система.

Ще одним суперечливим моментом в законі став пункт про обов'язкову дошкільну освіту. В опозиції вважають, що виконати цей пункт неможливо.

"Для здійснення цього завдання треба дуже багато грошей. Можливо, якщо б держава була готова, це було б непогано зробити, щоб у кожному селі зробити садок, навіть якщо там одна дитина" - говорить Юрій Кармазін, народний депутат.

"Ви знаєте які черги сьогодні в київських садках, вони переповнені, їх не вистачає. У нас в Україні тільки 57% дітей відвідує дошкільні установи. А в сільських територіях не більше 40%. Є населені пункти, що взагалі не мають дошкільної установи. Що в міністерстві не знають яка ситуація з дошкільними закладами?", - додає Лілія Гриневич.

А чи не краще було б довести все до кінця?

На тлі всіх аргументів "за" і "проти" старої-нової системи шкільної освіти, на диво актуально прозвучали слова першого президента України Леоніда Кравчука, який нещодавно заявив - "якщо вже почали впроваджувати реформу, то треба було довести її до кінця і зробити висновки, а не кидати на половині шляху". А вам так не здається?

Автор: Ірина Кононенко

Український Бізнес Ресурс
14.07.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!