Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Реформа шкільної освіти: кому потрібна 11-річка?
Реформа шкільної освіти: кому потрібна 11-річка?

5 липня Верховна Рада прийняла законопроект про введення 11-річної системи середньої освіти та обов'язкової дошкільної освіти

Реформа шкільної освіти: кому потрібна 11-річка?

Перший випуск "дванадцятіліток" повинен був відбутися в 2013 році. Але, судячи з усього, вони отримають атестат на рік раніше.

До теперішнього дня в Україні діяла 12-річна система шкільної освіти, що була введена з 1 вересня 2002 після рекомендацій ЮНЕСКО та Євросоюзу.

Реформа освіти робилася для того, щоб розвантажити учнів, не скорочуючи навчальних годин (дати можливість вчитися 5 днів на тиждень, а не 6) і наблизити нашу систему освіти до європейських стандартів.

Приміром, європейська навчальна програма середньої школи складає близько 11-12 тисяч годин. У Бельгії, Голландії та Німеччини діти навчаються 13 років і навантаження в них більше 12 тисяч годин.

У нас шкільна програма навіть після реформування не дотягувала до європейського рівня і передбачала відвідання кожним учнем 10745 уроків.

Після вивчення світового досвіду, консультацій і скрупульозних фінансових підрахунків Міністерство освіти на чолі з Дмитром Табачником заявило, що запровадження 12-річної освіти ставить ряд проблем, пов'язаних з матеріально-технічним забезпеченням шкіл, а також з недостатньою підготовкою викладачів, і, що важливо, необхідністю збільшення фінансування.

У Міністерстві відзначили, що для 12-річної системи освіти необхідні додаткові 4 млрд грн. Причому кошти потрібні не на суперсучасні лабораторії і комп'ютери, а на зарплати вчителям, ремонти аварійних шкіл і т.ін.

Чи є економічний чинник основним у прийнятті рішення про перехід на 11-річну освіту не зовсім ясно. Так як відповідно до законопроекту на рік менше навчатимуться старшокласники. А ось молодша школа збільшиться на 1 обов'язковий рік у дитячому садку. Тепер діти з п'яти років повинні відвідувати підготовчі групи дошкільних установ.

Поки невідомо, як ця норма буде здійснюватися на практиці. По-перше не всі батьки можуть дозволити собі оплачувати дитячий сад. По-друге, існує чимала категорія батьків, у яких діти знають дошкільну програму набагато краще, ніж її викладають у садку. Відповідно вони незадоволені тим, що їхнім чадам доведеться примусово повторно вивчати буквар.

По-третє, зараз дитячих садків не вистачає навіть для бажаючих. Демографічна криза останніх двадцяти років серйозно підірвала матеріально-технічну базу дошкільної освіти. У містах багато будівель давно приватизовані під офіси, а значить повернути їх буде проблематично, вірніше неможливо.

У сільській місцевості дитячі садки просто зруйновані. Якщо будувати нові садки - це може обійтися державі в копієчку, причому більшу ніж 4 млрд грн. Так що економія при такому підході досить сумнівна.

Аргумент уряду на користь обов'язкової дошкільної освіти простий: існує проблема, яку ніхто не хоче озвучувати - це тиха година, тобто післяобідній сон, який повинен бути у шестирічних першокласників. Свого часу керівники шкіл перебували в шоковому стані: де взяти приміщення, щоб діти могли відпочивати, адже навіть для проведення уроків не вистачає класів? До того ж, кімната відпочинку маленьких діток повинна знаходитися в місці віддаленому від навчальних класів, щоб дитячому сну не заважали галасливі перерви другої зміни.

Судячи з усього, цю проблему вирішили радикально: з п'яти років ввели нульовий клас з обов'язковою підготовчої програмою, а першокласники будуть навчатися на повну котушку без перерви на сон.

Зате зменшення шкільних років мобілізує учнів випускних класів, які нудьгують на заняттях із-за розтягнутої програми. Звичайно, існує категорія дітей, які не встигають за шкільною програмою в силу різних причин. Але, на думку, і експертів, і самих батьків - зайвий рік за партою не може забезпечити знаннями. Тому що, хто вчитися не хоче, не буде цього робити, незалежно від кількості обов'язкових уроків. Так навіщо ж витрачатися на прогульників і ледарів?

Саме батьки - головні противники дванадцятирічки. Соціологічні дослідження свідчать про те, що реформу оцінили негативно майже 80% опитаних громадян. Люди вважають, що закінчувати школу в 19-20 років - недозволена розкіш.

Також батьки відзначають, що теперішня шкільна програма розхолоджує учнів, а не розвантажує. На їхню думку, діти готові до знань, але не в тому випадку, коли те, що можна пройти за урок, розтягнуте на тиждень. Саме розтягнутість програми в старших класах тягне втрату інтересу до навчання і, як наслідок, прогули і зниження загальної успішності з предметів.

Крім того, на думку батьків, потрібно переглянути підхід до викладання деяких предметів, тому що навчальні матеріали залишають бажати кращого. Підручники написані неякісно, їх слід спростити в частині викладу правил та прикладів. Нерідкі випадки, коли в підручнику для молодших школярів можна зустріти формулювання сухими науковими термінами. Такі правила доводиться зубрити. Ось і виходить, що в навчальних програмах найбільша увага приділяється предметам, в яких потрібне зубріння навчального матеріалу, а не технічним наукам і предметам, що розвивають мислення школярів.

Хоча думка батьків - орієнтир вельми сумнівний. Наприклад, більшість батьків вважають непотрібним предметом "Основи права". Чи не тут відповідь багатьох іноземних експертів, чому в Україні загальна правова безграмотність населення?

Фахівці в свою чергу говорять про те, що головне не призвести до перевантаження учнів, не залежно від того, була б це система навчання розтягнута на 12 років або на рік менше.

Залишається відкритим питання кадрів, а саме, що буде з вчителями. Якщо при 12-річній системі виникало питання - звідки взяти педагогів і як їм платити зарплату, то тепер виникає питання - а куди подіти вчителів, у яких тепер не буде годин, а значить - не буде і роботи?

У Міністерстві освіти зазначають, що перетворення повинні бути системними, тому що програма і кількість років навчання - це не тільки питання школи. Важливо враховувати, що після школи випускники йдуть до профтехучилищ та вищих навчальних закладів, тому слід комплексно підійти до реформування шкільної освіти.

Що ж, реформа в освіті - це серйозні інвестиції в майбутнє. Як впорається нова команда з поставленою задачею "якісно і не дорого" покаже час. У цілому ж нинішнім школярам та їхнім батькам, а так само вчителям можна поспівчувати. Згадуючи давнє китайське прокляття "дай Бог вам жити в часи змін", хочеться сказати: нехай ці зміни будуть на краще.

Автор: Ірина Малиновська

for-ua.com
14.07.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
вчитель
От в мене виникає думка, що в 12 класі взагалі ніхто не буде хотіти вчитися. В 11 на даний момент така проблема є. ЗНО повинно бути запроваджене у 9 класі. Поняття відмінників і медалістів повинно взагалі зчезнути з суспільства. Навіть якщо в 11 класі добре учень навчається, нагороджувати його на випускному похвальним листом. Можливо після того, як підуть у забуття медалі. Потреба ЗНО в 11 зникне. Діти через зовнішнє бояться йти у 10. Тим самим часто вступають і не думають навіть на кого. З цим треба щось робити. Взагалі добре видавати в школі атестат. А кому потрібне ЗНО, нехай після школи йдуть і здають.
ольга
Вважаю найперспективнішою фінську систему освіти з 10-річним терміном навчання з 7-річного віку та одним з найкращих у світі рівнем освіти при мінімальному навантаженні.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!