Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Своєчасність традиції гуманізму
Своєчасність традиції гуманізму

Пролунав останній дзвоник, закінчився навчальний рік, і у педагогів з’явився час для того, щоби замислитися над вічним питанням: "Як виховати справжню людину в сучасному світі?"

Своєчасність традиції гуманізму

Щоби відшукати відповідь, Національна академія педагогічних наук України, Інститут одарованої дитини разом із міжнародною організацією Платформа "Діалог Євразії" провели у Києві українсько-турецьку філософсько-педагогічну конференцію "Григорій Сковорода і Фетхуллах Ґюлен: своєчасність традиції гуманізму".

Гарантією високого рівню проведення конференції став склад організаційного комітету, до якого увійшли Сергійчук В. І., док.іст.н., проф. Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Гарун Токак, співголова Платформи "Діалог Євразії", Ільїн В. В., проф., док.ф.н., начальник відділу філософсько-методологічних проблем інноваційного розвитку людини Інституту одарованої дитини НАПН України, Шокало О.А., письменник, сходознавець, головний редактор журналу "Український світ",  Ґьокхан Демір, координатор Платформи "Діалог Євразії" в Україні та Сагалакова А.Б., наук.співробітник Інституту обдарованої дитини НАПН України.

Що спільного може бути у поглядах цих двох філософів, яких роз’єднують століття, релігії й культурні традиції? Григорій Сковорода, який жив у вісімнадцятому столітті, власним прикладом відкривав людям практичні знання, як людина може познати свою сутність, щоби жити в гармонії із собою та світом. У двадцять першому столітті Фетхуллах Ґюлен, якого авторитетне американське видання "Foreign Policy" включило до двадцятки живих публічних інтелектуалів світу, у своїх роботах показує, як зберегти людську сутність у сучасному глобалізованому світі.

У своєму вітальному слові Президент Національної академії педагогічних наук України док.ф.н., проф. Василь Кремінь наголосив на співзвучності духовної культури України основним інтелектуальним досягненням західноєвропейської культури: "Сьогодні ні в кого немає сумніву, що українська духовна культура має свій національним "тембр голосу", і її видатні представники залишили блискучі філософські прозріння, котрі в ХХ сторіччі були підхоплені, переформульовані і розвинуті в парадигмі сучасного мислення, відповідно до вимог нашого часу".

Співголова Платформи "Діалог Євразії" Гарун Токак зазначив, що головним завданням філософів і педагогів сьогодення є навчити людей діалогу, показати шлях, яким люди різних культур і релігій можуть утворювати спільний гармонійний світ майбутнього. І приклад двох видатних мислителів – Григорія Сковороди і Фетхуллаха Ґюлена, які не лише сформулювали свої філософські погляди, але показали їхнє втілення своїм життям, є вкрай актуальним сьогодні.

Сучасне розуміння гуманізму не має бути егоїстичним. Професор університету Бількент (Туреччина) док.ф.н. Гільмі Явуз зауважив трансформацію поняття гуманізму від часів виникнення у добу Ренесансу до сьогодення. У сучасному світі ідея гуманізму стала глобальнішою – вже не сама людина є об’єктом, а взаємини між людьми. Саме таке трактування гуманізму пропонує сучасний мислитель Фетхуллах Ґюлен. Гуманізм має стати ґрунтом діалогу між народами. "Це є радикальний поворот в гуманізмі, - зауважує Г. Явуз, – однак інше розуміння гуманізму в сучасному світі було б однобоким".

Традиції гуманізму в українській і турецькій культурах, духовні орієнтири традиційних цінностей національних культур в умовах глобалізації, міжкультурний діалог як засіб забезпечення спільного саморозвитку народів, педагогіка як мистецтво виховання, безпосередній моральний приклад вчителя в самотворенні особистості – ось теми, які розглядалися на конференції для пошуку рецепту морального виховання в сучасному світі.

Автор: Ульяна Баукова

Освіта.ua
11.06.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!