Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Школа жерсті
Школа жерсті

У вітчизняних школах знову дисципліна - тільки відтепер порядок встановлюють учні. За нудний урок, зайву м'якість і невисокий соціальний статус школярі принижують і ображають своїх вчителів

Школа жерсті

Поки в столичній школі № 309 у районі Позняки йдуть уроки, кілька старшокласників проводять час на шкільному подвір’ї. Дозвілля прогульники скрашують літровим пакетом дешевого портвейну та кількома літрами пива.

Підлітки впевнені, що за прогул їх очікує максимум запис у щоденнику, за який пожурять батьки. Дуже добре засвоївши свої права, нинішні школярі обов'язками нехтують.

"Раніше, за радянських часів, школярі сильно залежали від учителів, існувала своєрідна диктатура. Сьогодні старі норми перестали працювати, а нові ще не вироблені", - вважає Володимир Паніотто, директор Київського міжнародного інституту соціології.

Відсутність нових норм заповнюють вироблені самими тінейджерами потворні форми.

Учні 309-ї школи охоче розповідають про свої взаємини з освітянами. "Вчительку англійської, що виходила з кабінету, облили самогоном, - згадує, не називаючи своїх імені та прізвища, один з хлопців і при цьому робить ковток спиртного. - А що вона зробить? Ми взимку приносили кулі снігу до класу та кидали в неї".

Його приятель, що стяв поруч, старшокласник Леонід, жваво розповідає, як "заради веселощів" був на уроці, накурившись марихуани. "Училка щось говорила, а я сміявся, нічого не розумів", - з посмішкою згадує він.

Вседозволеність і навіть відкрита агресія підлітків по відношенню до викладачів стають нормою у багатьох навчальних закладах. На цьому тлі меркне нашумілий російський серіал про підлітків "Школа", хоча його перипетії багато хто вважав скандальної вигадкою.

Гостроту проблеми визнає і міністр освіти України Дмитро Табачник. "Гірше за все правове безправ'я вчителя, - коментує він ситуацію. - Вчитель не захищений від агресії неповнолітніх та приниження від батьків".

А засновник приватного ліцею Гранд Михайло Співаковський впевнений, що частина провини лежить і на самих вчителях, а також внутрішньошкільних порядках, заснованих на придушенні. "Учитель сьогодні безнадійно відстав від учня, - міркує він. - Педагоги старорежимні та вони переносять ворожий совковий менталітет на нове покоління".

Принижені й ображені

Вихованці триста третьої київської школи, що на Харківському масиві, затягуючись сигаретами Chesterfild в шкільній курилці, стихійно організованій на задньому дворі, з ентузіазмом описують свої навчальні будні. "Сфотографували вчителя на уроці, виклали в інтернет і підписали: Лох", - пишається подвигом дев'ятикласник Юра.

Підлітки навперебій пояснюють, за що педагог здобув таку славу - з'ясовується, за зайву м'якість. Але це не єдиний гріх, за який педагогів карають їхні учні. Якщо школярам лекція здається малоцікавою, вчительку можуть обірвати фразою: "Ти що офігела?", діляться досвідом школярі з 303-ї школи.

У Співаковського тому є пояснення: "Учитель перестав бути єдиним джерелом знань, і тому поваги до нього стало менше".

Втім, у чорний список до неповнолітніх хамів найчастіше потрапляють вчителі з далеко небездоганною репутацією. Так, за словами учнів триста третьої школи, одна з викладачок "може випивши прийти на урок" і тоді її просто ніхто не слухає.

Пасивний протест проти нудного уроку або несимпатичного викладача - це тільки квіточки, вважає 27-річний вчитель історії Олег Чайка. "Я стикався з підлітковими погрозами порізати десь у підворітті (за погану оцінку)", - ділиться він своїм педагогічним досвідом.

Оскільки школа знаходиться в центрі столиці і діти тут, за його словами, в основному із "забезпечених інтелігентних родин", то далі слів справа не пішла. "Якщо б я працював десь на Південній Борщагівці, цілком можливо, одними погрозами б не відбувся", - розповідає Чайка.

Серед любителів виводити педколектив з рівноваги історик виділяє саме нащадків благополучних батьків: "Як правило, це розумні начитані діти". Мовляв, саме такі "непосередні уми" здатні усвідомлено і витончено вести "підривну діяльність" проти вчителів.

Школи міських околиць і великих спальних районів виділяються більш масовим і розгнузданим свавіллям. "З найшкідливіших пустощів - розгвинтити болти на стільці так, щоб, сідаючи, вчитель неодмінно впав, - згадує Володимир Домарацький, який пропрацював півтора року після закінчення педвузу в 237-й школі Києва, розташованій недалеко від станції метро Харківська, а тепер вчитель історії в іншій столичній школі № 296. - Але були й такі, хто дозволяв собі пити пиво прямо на уроці".

Тут же Домарацький згадує, як під час перерви учні запустили у вчителя вазоном з квітами.

Зі старшокласників бере приклад малеча: учні шостого класу колективно заплювали з трубочок вчительку, яка чи то з остраху, чи то по доброті душевній не змогла їх поставити на місце, згадує реалії школи спального району Домарацький.

Зате останній писк шкільної моди - зняте на мобільний та викладене в інтернеті відео за участю вчителів - все ж таки більш гуманна форма по відношенню до педколективу. "Старшокласники зняли на уроці фільм, коли я вичитував одну з дівчінок. А зверху наклали озвучку в стилі (українського письменника-сатирика, відомого своїм використанням ненормативної лексики) Леся Подерв'янського, але благо, без матів", - описує Чайка "кіно" зі своєю участю, яке знайшов у Всесвітній мережі.

Добре і погано

Чайка впевнений, сучасні школярі зовсім не знають, що таке добре і що таке погано, проте відмінно вивчили, що дорослим можна і чого не можна робити по відношенню до дітей. "Не можна вигнати дитину з класу - це порушення його конституційних прав, - говорить вчитель про те, що сьогодні добре відомо тінейджерам. - Адже таким чином педагог заважає його реалізації права на отримання освіти".

Учитель беззахисний у конфліктній ситуації, яку затіяли школярі, відзначає київський психолог Юрій Калашников, оскільки освітні структури стоять перш за все на захисті прав дитини. "Йому (педагогу) не з ким проконсультуватися і немає до кого звернутися за допомогою, - пояснює він. - У педагогічних вузах не вивчають конфліктології на практиці".

Підлітки розуміють це і використовують слабкість для вираження агресії, вважає Домарацький: "Діти нахабні, бо добре знають свої права і не знають обов'язків".

Діти відчувають найменшу фальш в характері вчителя і з властивим їм максималізмом прагнуть покарати його за це. Вони частіше ведуть себе по-хамськи з тими педагогами, у яких перебільшений імідж правильних і високоморальних, запевняє Калашников. "Вони бачать невідповідність - людина грає певну роль, а в душі не така", - говорить він.

Психолог згадує випадок зі своєї практики, коли школяр мотивував свою провокаційну поведінку так: "Щоб усі бачили, що вони (вчителі) не такі гарні!". Калашников упевнений: вчитель повинен в першу чергу бути цікавою особистістю.

Співаковський вважає, що дітям у звичайній школі просто немає з кого брати приклад. Вчителі, які отримують мізерну зарплату, для учнів - не авторитет, констатує він і тут же приводить позитивний приклад: "Приватні школи мають можливість створити особливе середовище, де неподобства і хуліганства значно менше".

Однак і в приватних навчальних закладах теж є свої підводні камені: "Хто платить гроші, той і музику замовляє, - зауважує Чайка. - Будь-яка дитина може підійти і сказати (учителеві): "Це я буду робити, а це ні".

Юрій Шукевич, директор київського Фінансового ліцею, підліткове свавілля пов'язує з кризою домашнього виховання. За словами педагога, батько одного з його учнів так виправдовувався за грубу поведінку сина: "Що ви хочете? Я тижнями не буваю вдома!". Шукевич приводить сумну статистику: в Україні на спілкування з дитиною батьки в середньому витрачають 5-7 хв. на день.

Мовчання у шкоду

Сучасні школярі вже давно не тремтять перед роз'яснювальною бесідою в стилі Макаренко, та й у покарання з боку правоохоронних органів не вірять, зауважують експерти. Тому вчителю залишається одне - терпіти, одностайні вони.

До того ж міліція не веде облік хуліганських правопорушень, скоєних у стінах школи. Причому за витівки карають не неповнолітнього хулігана, а його батьків. І то лише штрафом у розмірі до 340 грн.

"Вплинути на відео образливого характеру неможливо, адже цей процес не регламентується законодавчо", - додає Микола Гулевич, старший оперуповноважений департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України.

Інтернат суворого режиму або нагляд дитячої кімнати міліції світять юним правопорушникам тільки в особливо тяжких випадках - зґвалтування, вбивства або тілесні ушкодження. А на ділі це просто "страшилки", впевнений вчитель Чайка.

"Дитячою кімнатою міліції можуть тільки лякати, - говорить він. - Ніхто цим не буде займатися. Максимум можуть відвести до психолога. На цьому все закінчиться до наступного приводу".

Та й керівники шкіл виносити сміття з хати не поспішають. Київський вчитель права, що не побажав назвати своє ім'я, згадує випадок, коли дев'ятикласники намагалися зґвалтувати дівчинку в шкільній роздягальні, а коли дійшло до розгляду, страх перед вищим начальством змусив директора зам'яти справу. Будь-яка подія, навіть якщо в ній безпосередньо не замішані педагоги, тягне за собою численні перевірки не тільки відділу освіти, а й прокуратури.

Міністр Табачник упевнений: щоб учитель міг вільно зітхнути, школу треба звільнити від "нескінченних і безглуздих перевірок і жорсткого командного стилю самовдоволених начальників".

"Європейські школи мають набагато більше самостійності, - порівнює Шукевич, який виступає за фінансову, технічну та навчальну автономію шкіл. - Адже якщо школа стане більш незалежною, педагоги перестануть боятися відкрито заявляти про свої проблеми".

А міліціонер Гулевич радить вчителям у будь-якому випадку бити тривогу та відкрито заявляти про випадки підліткового беззаконня, інакше вплинути і покарати винних буде неможливо. "Мовчання одного вчителя - проблема для всього колективу, - резюмує відомий український правозахисник Едуард Багіров. - Не можна допустити порушення дітьми прав дорослих".

Автор: Ганна Солуніна (Кореспондент, № 17, 7-13 травня 2010)

korrespondent.net
11.05.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!