Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Станіслав Ніколаєнко: Міністр повинен навести елементарний лад в освіті
Станіслав Ніколаєнко: Міністр повинен навести елементарний лад в освіті

За останні два роки не було системного підходу до вирішення освітянських проблем

Станіслав Ніколаєнко: Міністр повинен навести елементарний лад в освіті

Про це заявив на прес-конференції колишній міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко.

"Якщо і робилися якісь кроки, то лише з двох напрямків – зовнішнє незалежне оцінювання і навчальна автономія університетів. Але це були кроки несистемні і некомплексні, а окремі", - вважає експерт.

На думку Ніколаєнка, неважливо, хто сьогодні буде міністром і яким буде уряд, він повинен, по-перше, розпочати наведення елементарного ладу та керованості в освіті, а по-друге, "якщо вже говорити про реформування, потрібно негайно об’єднати зусилля Національної академії наук, Академії педагогічних наук, Міносвіти з практиками і з громадськістю та розпочати оновлення змісту освіти".

Колишній міністр освіти і науки вважає, що необхідно "зайнятися кропіткою роботою": зробити порівняльний аналіз того, як викладається певна дисципліна в усіх країнах світу, дослідити, які є наукові відкриття в цій галузі, а потім продумати, як вибудувати навчання і подати знання. На думку експерта, у нас ніхто не займається змістом освіти через часту зміну міністрів: "Це справа невдячна. Але вона лежить в основі всього подальшого процесу освіти".

Пан Станіслав зазначає, що, на відміну від теперішньої, радянська школа була сильною тим, що "був відпрацьований зміст освіти, існували методики, і до всього готувалися учителі, кадри, матеріальна база й весь технологічний комплекс". Це саме те, чого не вистачає системі освіти в Україні сьогодні.

Українським школярам необхідна дванадцятирічна система освіти, оскільки вона хоч трохи розвантажує графік та дає можливість здійснювати профільне навчання, вважає пан Станіслав. Експерт стверджує, що, говорячи про необхідність скасування дванадцятирічної системи навчання, Україна показує світові своє невігластво. Оскільки у всьому світі діє саме така система, а в Європі її не має лише Албанія.

Пан Станіслав обурюється: "Наші деякі "ділки" пропонують перейти на десятирічну систему, це аж на два роки назад. Я дивлюся з точки зору викладача, це – кошмар! Це ж треба перетрощити всі навчальні плани, програми, підручники, скоротити педагогів".

Тому розмови про повернення до 10-річної школи, відмову від подальшого впровадження Болонської системи він назвав лише "перетягуванням канату", що аж ніяк не сприяє розвитку освіти в Україні.

"Зараз ми чуємо заяви одного з представників уряду, що Болонський процес потрібно скасувати, бо він не відповідає нашим вимогам. Перш за все тим, хто так каже, потрібно чітко розібратися, що ж це таке - Болонський процес", - зазначив колишній міністр.

На думку Станіслава Ніколаєнка, дискусія навколо зовнішнього оцінювання, 12-річки та балів – це далеко не всі проблеми. "Слабкість нашої школи в тому, що вона не дає практичних навичок для застосування знань в житті", - наголошує він.

Також екс-міністр зазначив, що необхідно переходити від класно-урочної системи "я кажу – ви слухаєте" до проектних методів навчання. На думку експерта, це дозволить розвивати дітям здатність вирішувати комплексні задачі, а не лише прості.

Екс-міністр переконаний, що потрібно рішуче оновити такий предмет в школі, як технології або праця. При цьому ця дисципліна не повинна передбачати, що "30 осіб зайшли і спостерігають, як один викладач щось там пиляє". Це має бути проект, підкреслює експерт.

Так, наприклад, у лондонській школі діти роблять пташок та коліщатка, тобто лише предмети, які рухаються "А ви прийдіть і подивіться на виставку виробів наших учнів – там все статичне: картина, різьба, шкатулка. Це все добре. А в житті хіба є хоч один такий прилад? Тому в нас такі праски, кавоварки і автомобілі", - вважає Ніколаєнко. Саме тому потрібно нарощувати технологічну культуру.

С.Ніколаєнко зазначив, що у нас є німецька система, яка у XVIII сторіччі ще зароджувалася і була перенесена на терени царської Росії, й досі ми по ній працювали, а ще є англосакська система ХХ-ХХІ сторіччя.

Англосакська система показала, що вона є найбільш ефективною. Її основна відмінність – це поєднання наукового і дослідницького процесу. Студенти одночасно отримують знання і проводять досліди. Німецька система ж передбачає, що засвоюються старі знання, які люди здобували в університеті. Потім вони стають професорами і передають ці знання наступникам, зазначив він.

"Сьогодні про це всі мовчать, тому що це потребує інтелектуальних, кадрових та фінансових затрат. Замість цього ми зібрали аудиторію з двохсот студентів і розказуємо їм про "рибу-гроші". Також Болонський процес передбачає самостійну роботу студента, коли він не просто сидить, пише і слухає, а потім показує конспект викладачу і повторює дослівно написане, і йому за це ставлять оцінку. А студент самостійно в Інтернеті, в лабораторних умовах з підручниками, посібниками здобуває нові знання", - розповів С.Ніколаєнко.

Колишній міністр освіти та науки України, голова громадської Ради освітян і науковців України схвально відгукнувся про призначення заступником міністра Бориса Жебровського. "Разом із Табачником тепер працює саме та людина, яка у мене була заступником - Борис Жебровський. І правильно зробив, бо він професійна, оригінальна людина, хороший організатор", - зазначив С.Ніколаєнко.

На запитання, чи погодився б він стати заступником міністра освіти Дмитра Табачника, якби надійшла така пропозиція, пан Станіслав категорично відмовився. За словами екс-міністра, у нього непростий характер і йому "дуже важко працювати на других ролях".

Автор: Ірина Шарпінська

Главред
24.03.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!