Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Громадсько-активна школа виховує лідерів
Громадсько-активна школа виховує лідерів

1 березня відзначається Міжнародний день громадсько-активної школи. Це нове в Україні явище в останні роки набирає особливих обертів – вже 350 шкіл у 19 областях приєдналися до реалізації такої програми

Громадсько-активна школа виховує лідерів

Мова йде про школи нового формату, які виходять за звичні рамки навчання. Ближче познайомитися з їх новаторством пропонує програмний директор Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" Марина Ворон.

- Що це за нова громадсько-активна школа і для чого створюється?

Ми говоримо про міжнародний рух шкіл, які сповідують незвичні принципи навчання, виховання та розвитку. Його мета – перетворити школу на активного учасника суспільного життя, здатного задавати тон у вирішенні важливих та актуальних проблем тієї чи іншої території. Тобто школа – не просто механізм для отримання молодими людьми необхідного набору знань, а повноправний член громади, якого ця громада задіює для виховання підростаючого покоління і заразом використовує його можливості з користю для всього співтовариства.

У громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам, розвитку молодіжного руху та залучення громадян, покращенню навчання учнів, зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного. Використовуючи загальноосвітні школи як громадські центри, громадсько-активні школи залучають нових партнерів, тим самим створюючи великий спектр послуг для дітей, молоді, сімей та громад.

Громадсько-активні школи не об’єднуються за політичною ознакою. Тому що до цього руху входять і країни Східної Європи, країни СНД, США, Канада, країни Східної Азії та інші. Їх усіх об’єднує головна мета – зробити школу широко доступною для громадськості.

У нас навіть є таке гасло – "школа, яка відкрита 24 години 7 днів на тиждень".

- Напевне, ви говорите у переносному значенні?

- Не обов’язково. Ми припускаємо, що кожна школа може бути корисною для того співтовариства, в якому вона знаходиться. Наприклад, громада може використовувати шкільні ресурси, шкільні приміщення. Наведу приклад, який зустрічається практично в усіх громадсько-активних школах, - це шкільні бібліотеки. Вони можуть бути доступними для пересічних членів співтовариства, не важливо – чи навчаються вони в школі, чи йдеться про їхніх батьків. Пенсіонери, працююча молодь можуть прийти до школи, отримати літературу, почитати свіжі газети.

Інший приклад – доступність спортивних споруд на території школи. Ми знаємо, що сьогодні стадіонів та спортивних майданчиків поменшало, а шкільні часто використовуються не на повну міру. Ще варто згадати про різні гуртки, клуби за інтересами, секції, котрі можуть розташовуватися в позаурочний час у класних кабінетах чи майстернях.

Є й унікальні ситуації, коли йдеться навіть про надання на території школи певних послуг. Наприклад, ми підтримали ініціативу однієї із шкіл про створення перукарні. Спочатку ми думали, що це буде комерційною структурою, але вона стала у більшій мірі навчальною. Школярі зацікавилися даним процесом, можливістю набути популярну спеціальність.

Тому ми прагнемо, щоб будь-яка структура, яка виникає при школі, була активно пов’язана з навчальним процесом.

- Відкриття шкільної перукарні – це реалізація цілого проекту!

- Можна сказати, що ви вловили характер організації нашої роботи. Все, що роблять громадсько активні школи, вони роблять на проектних засадах. Проекти відображають ті проблеми, ті питання, які існують у місцевому співтоваристві. Та особливість цих проектів у тому, щоб не просто розв’язати якусь нагальну проблему, але зробити це таким чином, аби школярі чомусь навчилися – якимось практичним діям, набули певні знання, мали досвід роботи в даній сфері.

Знову звернемося до прикладів. Школа готує екологічну акцію, умовно назвемо її "Чиста вода". Школярі вивчають, що таке чиста вода, яка вода придатна для пиття, як іі очистити і що слід зробити для того, щоб на місцевій території було не просто чисте джерело, але щоб ним могла користуватися місцева громада. Тобто, проектна діяльність спрямована як на знання, уміння та практичний бік, так і на розв’язання проблем місцевого співтовариства.

- Чи можна говорити про актуальність даних шкіл в Україні, враховуючи наші реалії?

- Це справді так. Причому, рівною мірою для сільської місцевості та великих міст. Історично українська школа завжди була центром місцевої громади. Школи виконували не тільки навчальну функцію, вони активізували й навчали громаду. Сьогодні в Україні є нагальна потреба відтворити цей досвід, оскільки у багатьох містах, містечках, селах і селищах нашої країни здебільшого школа є єдиними осередком освітнього, культурного й духовного життя громади. Існує також проблема роз’єднання людей. Громадсько-активна школа допомагає згуртувати місцеве співтовариство. Трапляється, що в малих містах, у селах нема клубів, нема бібліотек, нема місця, де люди можуть збиратися. І школа, надаючи свої приміщення, дійсно вирішує проблему згуртування. Громадсько-активні школи вивчають свій регіон, знають його історію та планують своє майбутнє.

У громадсько-активних школах і вчителі стають іншими. Це не просто викладачі, котрі відчитали фізику чи літературу. Вони вміють зацікавити дитину громадською діяльністю. А це ж так важливо – усі лідери тією чи іншою мірою були громадськими діячами. У наших школах виховується покоління молодих людей, котрі завтра знатимуть, як вивчити потреби громади, як спілкуватися у співтоваристві з різними поколіннями, як знаходити підхід до малечі та старших людей. Тобто, ті лідери, які прийдуть на зміну нинішнім.

- Якого значення ви приділяєте розвитку громадсько-активної школи в сільській місцевості?

- Для села школа – це центр. А вчитель – вагомий авторитет. Школа може активізувати громадський рух і розвинути місцеві традиції. Наприклад, є під Києвом невеличке село Борівка. Воно виправдовує свою назву, тому що розташоване практично у сосновому лісі. З давніх часів у селі особлива увага приділялася різним виробам із дерева. Школа вирішила відновити старе ремесло, і селяни відгукнулися на цю ініціативу. У кожній родині вже були певні навички, потрібні інструменти. Життя завирувало.

Важливо знати культуру того регіону, у якому працює громадсько-активна школа. Так, у західних областях України велика увага завжди приділялася освіті дітей. Тому першою програмою, яку ми запропонували під реалізацію, була підготовка дітей до школи через навчання їхніх батьків. І вона мала успіх.

Готуючи перші ініціативи, ми прагнемо сформувати громадську думку. Спочатку спілкуємося зі школою, із сільським головою, якщо в селі є священик, то обов’язково говоримо і з ним. А потім проводимо збори сільської громади, на яких розповідаємо про досвід інших шкіл, наводимо яскраві приклади. Зазвичай, після цього формується актив громадсько активної школи, до якого входять вчителі та учні, батьки та представники співтовариства. А вже далі вони самі вирішують, у яких напрямках працювати.

Яка роль Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" у цій роботі?

- 2003 року ми почали реалізацію програми "Школа як осередок розвитку громади" за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта, і зараз працюємо вже з п’ятим її проектом. У нас підготовлений ряд методик, семінарів. Також проводимо тренінги. Тісно співробітничаємо з обласними та міськими держадміністраціями. У рамках програми у нас розроблений спецкурс для директорів шкіл, він пропонується слухачам обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. І таким чином програма впроваджена до державної системи.

І ми активно супроводжуємо школи в їх проектній діяльності – у нас велика мережа наших консультантів, які працюють у регіонах.

- Які плани визначаєте на 2010 рік?

- Цього року проведемо міжнародну конференцію, де буде представлений досвід України та досвід наших колег з інших країн, які працюють у цьому напрямку. Також готується велика міжнародна акція "Весняний тиждень добра", мета якої – привернути увагу до діяльності громадсько-активних шкіл. На підході видання посібника, який називається "Школа для громади, громада для школи", де можна ознайомитися з новими напрямками діяльності громадсько-активних шкіл. І також – із стандартами якості діяльності громадсько-активної школи. У нас напрацьовані 9 обов’язкових стандартів: лідерство, партнерство, соціальна інклюзія, послуги, волонтерство, навчання впродовж усього життя, розвиток громади, залучення батьків, шкільна культура, і лише їх виконання дозволяє школі отримати статус громадсько-активної.

Щороку певна кількість шкіл опановують технології, щоб стати громадсько-активними, і нам приємно, що цей загал постійно зростає.

Максим НАЗАРЕНКО, Національний прес-клуб "Українська перспектива"

Освіта.ua
01.03.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!