Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Лідерство в умовах трансформації школи
Лідерство в умовах трансформації школи

Держава зацікавлена в керівниках шкіл, які вміють бачити та творчо вирішувати проблеми

Лідерство в умовах трансформації школи

Авторитет керівника забезпечується не тільки його професійними знаннями, а й особистісними якостями, поведінкою, ставленням до педагогів та учнів, культурою ділового спілкування. Тенденції, пов'язані із соціальним розвитком, мають вплив на керівників навчальних закладів, тому вони повинні знати вимоги до себе, з якими матимуть справу в майбутньому.

Управління навчальним закладом. Професія керівника навчального закладу в системі «людина-людина» перетворює спілкування з фактора, що супроводжує діяльність, на професійно значущу категорію. Керівник не просто "старший педагог", він наділений функцією управління, адміністративними повноваженнями. В ідеальному варіанті він у педагогічному колективі стає одночасно й "лідером", і "менеджером". Поняття "керівництво" й "управління" зазвичай не розрізняють за змістом, хоча вони мають істотні відмінності. Лідерство не вичерпує і не заміняє процес управління, а доповнює його в тих випадках, коли традиційні методи управління не дають високих результатів і не дозволяють ефективно досягати поставленої мети. Менеджер - це керівник, який спрямовує роботу інших і несе персональну відповідальність за її результати. Менеджер не завжди буває лідером. Його завдання вносити порядок і послідовність, координувати освітній процес.

Керування здійснюється, виходячи з більш загальних цілей і за принципом вибору найбільш оптимальних рішень. Сучасна варіативність освітнього процесу визначає необхідність швидкого реагування на зміни ситуації й пошуку нових рішень, прогнозу та планування діяльності.

Управління має на увазі відносини твердого підпорядкування, трансляцію цілей "зверху-вниз", наявність певних посадових обов'язків.

Таким чином, управління навчальним закладом - це процес впливу на педагогічний колектив з метою забезпечення постійного функціонування, розвитку й підвищення ефективності навчально-виховної діяльності.

Змістові компоненти професіоналізму керівника. Професіоналізм керівника включає його загальнопедагогічні професійні знання (у галузі управління), загальнолюдські, психофізіологічні, організаторські й комунікативні якості.

Процес управління будь-якою педагогічною системою припускає цілепокладання (постановку цілей) і планування (прийняття рішень), що диктується необхідністю постійного розвитку, руху педагогічної системи. У діяльності керівника важливе місце займають інструктування, риторична майстерність, необхідні для формування переконаності у виконанні доручення, забезпечення єдності педагогічного й учнівського колективів, надання безпосередньої допомоги у процесі виконання роботи, вибір найбільш адекватних форм стимулювання діяльності, а також оцінка процесу й результатів.

Недостатньо тільки побудувати організаційну структуру закладу освіти, необхідно забезпечити ефективність спільної діяльності людей. Для цього необхідно, по-перше, щоб виконавці добре розуміли, яких результатів необхідно досягти і коли їх очікувати, по-друге, щоб вони були зацікавлені в їх досягненні, по-третє, щоб вони отримували задоволення від своєї роботи, по-четверте, щоб соціально-психологічна атмосфера в колективі була сприятливою для продуктивної роботи.

При реалізації функції керівництва закладом освіти вирішуються такі основні завдання: 1) підбір, розміщення й оцінка кадрів, постановка завдань перед виконавцями; 2) аналіз і регулювання соціально-психологічної атмосфери в колективі; 3) стимулювання продуктивної діяльності підлеглих та їхнього саморозвитку; 4) створення умов для професійного росту підлеглих.

Під змістом професіоналізму керівника розуміють його індивідуальні якості, які виділяють у п'ять основ них груп: 1) загально людські якості; 2) психофізіологічні якості; 3) ділові якості й організаторські здібності; 4) комунікативні якості; 5) професійні знання.

Професіоналізм керівника можна визначити як наявність індивідуальних здібностей. Він є умовою успішного управління педагогічним колективом і навчально-виховним процесом у цілому. В основі однакових досягнень при виконанні якої-не будь діяльності можуть лежати різні здібності, у той же час та сама здібність може стати умовою успішності різних видів діяльності.

Стилі лідерства. Кожний керівник має власний стиль керівництва педагогічним та учнівським колективами, проте він має знати не тільки свій стиль, а і стиль інших керівників для визначення їх позитивних і негативних наслідків.

Дуже часто, ставлячи запитання, яким же має бути керівник навчального закладу, пригадується одна історія про керівника навчального закладу: приїхавши в готель, він записав у реєстраційній формі у графі "професія" - керівник. У готелі менеджер спитав: "А чим ви керуєте?". "Я керую людьми". "Як ви це робите?". "Добре".

Керівнику дуже хотілось якнайшвидше занести речі в номер і піти на море. Але впродовж усієї відпуски він питав себе: "А як я це роблю насправді? Наскільки я хороший лідер? Від чого це залежить - від особливостей моєї особистості, від уваги, яку я приділяю людям, чи від того, наскільки чіткі та структуровані завдання я даю працівникам? Чи веду я колектив правильним шляхом? Як я можу покращити свої лідерські якості?"

Лідерство в організації часто означає:

  • стимуляцію, мотивацію, надихання людей;
  • сприяння розвитку людей;
  • уміння ставити проблеми перед людьми та допомагати їм відповідати на ці проблеми;
  • розробку бачення, яке надихає інших на його досягнення таким чином, що організація може працювати змістовно та скоординовано;
  • упевненість.

Менеджмент головним чином означає:

  • розробку системи та процедур, відповідно до яких організована робота;
  • розробку й управління завданнями, функціями, структурування зустрічей тощо;
  • систематичний збір та організацію інформації, яка дає підстави стверджувати, чи були досягнуті поставлені цілі;
  • налагодження стосунків між організацією та середовищем.

Відмінність між лідерством і менеджментом може бути визначена так: лідерство - це робити правильні речі. Менеджмент - робити речі правильно.

Лідерство не є незалежним сегментом функціональних обов'язків шкільного керівника. Керівник школи, працюючи з різними сегментами, робить це як лідер, який виконує основну роль у школі.

Погляди на лідерство розвиваються одночасно із соціальним розвитком. У сучасному суспільстві лідерство більше фокусується на покрашенні професійного розвитку працівників з метою як найкращого досягнення організаційних цілей.

Ефективне лідерство орієнтоване на завдання й на людей. Це означає, що керівник ураховує відмінності між людьми (компетентність, мотивацію тощо), тому що у школі працюють педагоги, які потребують допомоги в певних сферах, і більш досвідченіші педагоги.

У сучасному світі школи та їх оточення настільки комплексні, що керівник уже не може використовувати тільки один стиль лідерства. Вибираючи той чи інший стиль лідерства, керівник ураховує різні ситуації, різні потреби, які можуть існувати у школі. Це називається ситуативним лідерством.

Ситуативне (трансформаційне) лідерство наголошує на професіоналізмі спільної роботи. Лідер стимулює педагогів працювати професійно, щоби сприяти подальшому розвитку школи: він допомагає команді вміти визначати проблеми та вирішувати їх.

Трансакційне лідерство здебільшого спрямоване на технічні аспекти роботи. Трансформаційний лідер зосереджує свої зусилля на постановці завдань перед своїми працівниками, залучаючи їх до цього процесу, покращуючи їхні методи роботи.

Цілі розвитку школи для такого лідера лежать у двох площинах: освітній та організаційній. Вони досягаються ним у співпраці з командою: лідер стимулює працівників визначати та вирішувати проблеми; допомагає в розвитку спільного бачення, визначенні цілей, сфер для покращення, формулюванні власних освітніх питань. Усе це сприяє розвитку діалогу стосовно бачення, власної думки, потреб.

Жоден стиль не найкращий, а стиль лідерства має вибиратися залежно від ситуації. Жоден тип лідера не може бути домінуючим. Майбутнє за різними типами лідерів.

Професіоналізм керівника реалізується зусиллями всього педагогічного колективу, процесами їх спілкування й виступає одним з найважливіших факторів ефективності освітнього процесу. Тому кожному керівнику варто замислитись: "Чи є я лідером у своєму колективі?", "Які компетенції мені необхідно покращити, щоби стати трансформаційним лідером?", "Чи ефективна моя робота як керівника?" тощо. Слід також пам'ятати, що реалізація місії навчального закладу буде залежати від спільної діяльності колективу, тон якій задає керівник.

Автор: В. Ковальчук

Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"

Освіта.ua
07.02.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!