Концепція змісту освіти для європейського виміру України

Актуальність змісту освіти для європейського виміру України

Світ на порозі ХХІ століття переживає інтенсивний розвиток інтеграційних процесів постіндустріального суспільства, яке потребує відповідної форми регіональної політичної та економічної організації. Сучасні демократичні тенденції вимагають від громадянина не лише політичної активності, а й усвідомлення власної ролі та значення в житті суспільства, а також дій відповідно до власних переконань і цінностей.

Європа має багатий історичний досвід розвитку та становлення демократичного суспільства. У більшості європейських держав розроблено спеціальні навчальні курси та створено різноманітні навчальні підручники та посібники, діють науково-методичні центри, налагоджено відповідну підготовку вчителів для полегшення впровадження та сприяння здійсненню регіональної європейської інтеграції.

Одним із пріоритетів стратегічного розвитку України визнано інтеграцію нашої держави до Європейського співтовариства. За перспективною Програмою розвитку, яка розрахована на десять років, Україна має узгодити та наблизити свої соціально-економічні інституції до стандартів країн ЄС і зробити їх відповідними загальноєвропейським вимогам. Європейський вибір України зумовлений її геополітичним положенням і спільною історією формування та розвитку європейської культури.

Сучасна школа має сприяти розвитку демократичної культури, формуванню необхідних для проживання в європейському співтоваристві компетентностей, політико-правових і соціально-економічних знань. Пріоритети загальноєвропейської освіти полягають у наданні молодому поколінню знань про спільну європейську спадщину та практичних умінь адаптуватись до життя й навчання в різних країнах Європи, бути мобільними, соціально здібними, здатними до комунікації та захисту своїх прав.

Дуалістичний характер будь-якої національної освіти полягає, з одного боку, у збереженні доброго, міцного коріння національної культури, з іншого - в адекватному оновленні, спрямованому на підготовку особистості до життя в динамічному, взаємозалежному світі. Для сучасної загальноосвітньої школи України, яка переживає ґрунтовне реформування, це може знайти своє відображення в поновленні стандартів змісту освіти національного та загальноєвропейського компонентів з урахуванням тенденції європейського та світового розвитку.

Для практичної реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію необхідно поширювати в суспільстві просвітницьку діяльність, створити відповідні освітні проекти і програми, розробити та запровадити в середніх загальноосвітніх закладах курс «Європейські студії», який підготує молоде покоління до повноцінного існування в європейському просторі.

Мета та завдання освіти для європейського виміру України

Мета освіти для європейського виміру України - поширення комплексних знань про Європу, які необхідні на сучасному етапі громадянину України для існування в європейському співтоваристві, створення на їхній основі відповідного інтегрованого курсу та його впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи.

До головних завдань належать:

• визначення змісту освіти для європейського виміру України на основі ґрунтовного аналізу та узагальнення існуючого європейського досвіду;
• розробка навчальної програми курсу «Європейські студії»;
• створення відповідного навчально-методичного забезпечення, до складу якого входять: навчальний посібник для учнів, різноманітні дидактичні матеріали, методичні рекомендації для вчителів;
• надання школярам знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні;
• створення умов для набуття молодим поколінням позитивного європейського досвіду, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії;
• формування необхідних компетентностей, сприяння становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей розвитку демократичного суспільства у світі, Європі, Україні.

Основні принципи освіти для європейського виміру України

Знання про Європу базуються на загально-педагогічних і дидактичних принципах, основними з яких є:

• гуманізм - передбачає створення умов для гармонійного розвитку творчої особистості як суб'єкта демократичного європейського співтовариства; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та здібностями школяра;
• демократичність - означає взаємоповагу та взаємодію між суб'єктами, що забезпечують реалізацію концепції; варіативність вибору, змісту, методів і форм навчання; передбачає діалогічний характер освіти, атмосферу взаємоповаги та довіри; уміння конструктивно взаємодіяти з європейським співтовариством та його провідними структурами;
• науковість - передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;
• практична спрямованість - означає орієнтацію змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у європейському середовищі, приймати рішення та діяти у правовому полі;
• наступність і безперервність - передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, таке, що відповідає віковим особливостям, розширення обсягу знань про Європу, котре охоплює всі ланки (початкову, основну, старшу) загальноосвітньої школи;
• полікультурність - означає наповненість курсу про Європу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття Європи, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті загальноєвропейської та світової культури;
• інтегрованість (міждисциплінарність) - передбачає, що в процесі роботи над змістом і структурою даного курсу враховуються існуючі міжпредметні зв'язки з базовими шкільними предметами, насамперед - історією, правом, географією, економікою, світовою культурою.

Зміст освіти для формування поняття європейського виміру

Зміст освіти вважається одним з основних засобів цілеспрямованого навчання, він повинен базуватися на основних цінностях та ідеях європейського демократичного суспільства: права людини, рівність, мир, соціальна справедливість, демократія, свободи, безпека громадян, взаємозалежність, плюралізм, культурне розмаїття, відкритість, відповідальність, партнерство, повага до навколишнього середовища.

Зміст освіти для формування поняття європейського виміру являє собою певну систему інтегрованих знань, у процесі оволодіння якими створюються умови для формування та розвитку в особистості ціннісних орієнтацій та вмінь, необхідних для життєдіяльності в сучасному європейському співтоваристві.

Для цього під час розробки такого змісту необхідно дотримуватись:

• конкретно-історичного підходу, який спрямовує формування змісту освіти на вирішення найбільш актуальних для даного етапу суспільного розвитку питань; відповідно до суспільно-історичних закономірностей і фактів, реально відображаючи події європейського розвитку та їхній взаємозв'язок із певними етапами української історії та сучасності;
• особистісно зорієнтованого підходу, за якого в центрі навчально-виховного процесу стоятимуть інтереси особи, формування її якостей, ціннісних орієнтацій відповідно до вимог європейського суспільства; ураховуються вікові особливості учнів, взаємозв`язок змісту даної освіти з контекстом усього навчально-виховного процесу;
• діяльнісного підходу, якій визначає спрямування змісту освіти на формування в особистості уявлень і вмінь, що сприятимуть соціальній активності та діяльності в європейському суспільстві.

Будь-який зміст освіти повинен бути культуротворчим. Культуротворча функція змісту європейського виміру передбачає оновлення змісту шкільної освіти на засадах його гуманізації, цілеспрямованого використання надбань національної, європейської та світової культури.

Оскільки для сучасної української політики пріоритетним є посилення інтеграційних процесів у європейське співтовариство, оновлені стандарти української освіти повинні поєднувати національні та загальноєвропейські компоненти, ураховувати факти загальноєвропейського розвитку, включаючи необхідні знання про Європу, європейські надбання, цінності та орієнтири. Зміни в змісті шкільної української освіти взагалі мають бути основним дієвим інструментом її реформування та приведення у відповідність із загальноєвропейським контекстом, з потребами сьогодення.

У змісті, структурі, методології курсу «Європейські студії» відображено основну мету й завдання:

• загальної освіти для демократії;
• інтеркультурної освіти;
• підготовки для навчання протягом життя та навчання в загальноєвропейському контексті;
• оволодіння новою інформацією та новими комунікаційними технологіями;
• транснаціональна кооперація в галузі європейської освіти.

За допомогою інтегрування європейської тематики до загального змісту української шкільної освіти в учнів формуватимуться особистісні та соціальні вміння й навички для життєдіяльності в сучасному європейському співтоваристві, в якому нині активно культивується відчуття європейської культури, зближення та створення спільного європейського дому. Європейський регіон розглядається як єдина історико-соціальна, економічна, культурна, екологічна система. Одним з важливих завдань освіти стає формування в молодого покоління свідомості про спільну європейську належність, розвиток почуття відповідальності за спільне майбутнє, відчуття європейського громадянства.

Зміст навчального курсу «Європейські студії» є комплексом інтегрованих знань, на основі яких формуються певні уявлення, уміння, навички щодо функціонування в політичному, правовому, економічному та культурному полі сучасного європейського співтовариства. Він охоплює:

• знання про загальнолюдські, національні цінності, поняття про права людини як найвищу цінність; знання про європейські ідеї, про свободу, право - тобто філософські знання, що допоможуть сформувати вміння для визначення ціннісних орієнтацій, громадянської позиції громадянина;
• знання про сучасну Європу, її історію, географічні особливості європейського регіону, про національні та світову культури, про релігійні та мовні особливості, освіту, науку європейських країн - вони допоможуть усвідомити полікультурність Європи, взаємозалежність розвитку європейських культур, спільну європейську належність і місце української культури в контексті європейської;
• політико-правові знання, тобто усвідомлення таких понять, як демократія, тоталітаризм, знання про різні політичні устрої європейських країн, знання про європейське суспільство, його інститути, про роль права в ньому, поняття про міжнародні європейські організації, знання міжнародних законів і знання про європейський суд, що дає можливість сформувати вміння діяти в певному соціумі, брати участь у діяльності міжнародних організацій та асоціацій, орієнтуватися в ідеологічних і політичних течіях європейських організацій, спілкуватися з правовими органами, вирішувати конфлікти згідно з правилами демократичної процедури, уміти поводитися в різних ситуаціях згідно із законом;
• соціально-економічні знання про організацію економічного життя в європейському суспільстві, ринкові відносини, їхні особливості в Європі та відповідність ринкових відносин в Україні європейським, знання про фінансові системи європейських країн та інтеграційні процеси європейського ринку, що допоможе діяти в умовах вільного ринку, зрозуміти особливості співпраці в міжнародних організаціях і колективах.

Ураховуючи діяльнісний підхід до формування змісту освіти, курс «Європейські студії» спрямований на здобуття та засвоєння учнями основних УМІНЬ:

• орієнтуватися в політичному спектрі Європи та в діяльності міжнародних європейських організацій;
• використовувати правові норми захисту своїх прав;
• усвідомлювати закономірності та взаємозалежність сучасного економічного та соціального розвитку європейських країн;
• розуміти ринкові механізми функціонування європейської економіки;
• спріймати інші культури, розуміти їх подібність і відмінності;
• усвідомлювати місце України у світовій та європейській історії;
• визначати пріоритети економічного та соціального розвитку України в європейському контексті.

СТАВЛЕНЬ:

• відкритість; повага до іншого та його прав; толерантність; повага до європейських і національних культурних цінностей, культурних і соціальних розбіжностей; прагнення до розв`язання конфліктів; готовність до сприйняття нового; готовність до співпраці; відповідальність за свої дії; лояльне ставлення до закону ЗАГАЛЬНОЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, що вважаються необхідними для кожного сучасного європейця:
• самостійність - здатність приймати необхідні рішення та відповідати за них, уміти жити та діяти в певному соціумі, зберегаючи власне самовизначення, ураховуючи свою свободу й безпеку та маючи свою громадянську позицію; орієнтуватись у політичному, економічному, культурному та правовому контекстах;
• мобільність - уміння пристосовуватись до ситуації; змінювати напрями діяльності, володіти кількома європейськими мовами, спілкуватись і взаємодіяти з іншими, поважаючи їхні права, культуру, самобутність, коректно розв'язувати конфлікти;
• професійна підготовка - прагнення професійної досконалості, здатність навчатися протягом усього життя, уміння отримувати необхідну інформацію, володіння інформаційними технологіями, розуміння структури сучасного інформаційного простору, уміння працювати в команді.

Форми та методи впровадження знань про Європу

Форми та методи впровадження знань про Європу на сучасному етапі мають особливе значення. Саме сьогодні прогрес суспільства зумовлює нове ставлення до методів, засобів і форм навчання. Нині провідну роль відіграють інформаційні та комунікаційні технології, нові інтерактивні форми навчання. Гармонійне поєднання існуючих підходів до застосування всього дидактичного комплексу передової педагогічної думки може гарантувати максимальний успіх у процесі запровадження інтегрованого курсу «Європейські студії». У наш час існує досить багатий арсенал вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо застосування різних способів і варіантів впровадження інтегрованих знань про Європу.

Так, курс про європейські знання можливо застосовувати:

• як окремий навчальний предмет або курс за вибором;
• як інтегровану, міжпредметну форму роботи;
• як позакласну та позашкільну діяльність;
• як елемент роботи шкільних клубів та об'єднань;
• як елемент, що впроваджується засобами інформаційних і комунікаційних технологій;
• шляхом застосування інтерактивних педагогічних методів і підходів у процесі навчання.

Як окремий навчальний предмет курс «Європейські студії» можна використати за умов уведення курсу за вибором, найчастіше - у старших класах: це не лише відповідатиме інтересам підлітків, а й сприятиме формуванню важливих для них компетентностей усвідомлено, зважено і за власним бажанням. Саме такий підхід часто пов'язаний з уже існуючими знаннями та навичками, набутими учнями в процесі вивчення інших навчальних дисциплін, зміст яких пов'язаний з європейським контекстом. Створений як курс за вибором, окремий курс «Європейські студії» буде сприяти встановленню міжпредметних зв`язків, знаходженню взаємопов`язаних між собою аспектів вивчення того чи іншого факту чи явища, усвідомленню цілісної картини європейського суспільного, наукового, економічного та інформаційного простору. З огляду на новий проект Базового навчального плану середньої загальноосвітньої школи, знання про Європу як окремий навчальний предмет можна віднести до галузі «Суспільствознавство», зміст якої полягає у громадянській освіті, засвоєнні учнями соціальних і правових норм, ідей гуманізму та демократичних цінностей.

Іншою формою впровадження курсу «Європейські студії» може бути інтегрована, або міжпредметна, форма. Така форма передбачає поелементне включення знань про Європу до різних шкільних предметів у всіх ланках загальноосвітньої школи. Необхідно зазначити, що окремі базові навчальні предмети вже містять елементи таких знань. Тому систематизація та спрямування їх в європейському контексті, а також інтегрування нових елементів і підходів до вже існуючих надасть більшої привабливості та зацікавленості учнів, а вчителю надасть можливість застосувати інтерактивні форми навчання в поєднанні із сучасними освітніми технологіями формування знань про Європу. Інтегрування знань можливе як на початковому ступені навчання, так і в середній та старшій школі. Окремі елементи змісту можна впроваджувати і як варіативну частину предметів, і як інваріантну. Доцільно запропонувати інтегрувати вищезазначений зміст до таких навчальних предметів, як світова історія та історія України, географія, українська та зарубіжна література, іноземні мови, основи правознавства, інформатика, а також до навчальних курсів «Людина і світ», «Права людини», «Громадянська освіта», «Знайомство з навколишнім світом», «Основи екології», «Основи економіки», «Людина і суспільство», «Всесвітня історія», «Мистецтво» та інші.

Крім того, знання про Європу можуть бути успішно інтегровані до природничо-математичного комплексу навчальних дисциплін, оскільки природничо-екологічні, економічно-математичні, інформатизаційні аспекти допоможуть збагатити комплекс знань, умінь і навичок і сприятимуть досягненню необхідних компетентностей щодо вміння логічно мислити, застосовувати аналітичну та логічну послідовність, бути інформаційно грамотним.

Однією з важливих форм упровадження змісту інтегрованого курсу знань про Європу є позакласна та позашкільна робота з учнями. При використанні гармонійного поєднання класно-урочної та позакласної форми для школярів створюється атмосфера, яка сприятиме розвитку громадянської позиції, причетності до європейських цінностей та європейського громадянства. Це надасть можливість учневі не тільки довідатись про багату європейську спадщину, а й відчути себе громадянином Європи, виявити активну позицію щодо своїх можливостей діяти в європейському просторі. Такими формами позакласної роботи можуть бути навчально-виховні програми: «Ми в Європі», «Україна - європейська держава», «Європейська та світова спадщина», «Я - громадянин Європи».

Цікавими формами виховної роботи можуть бути різноманітні творчі конкурси, що відображають європейську спадщину та мистецтво, досягнення в розвитку іноземних мов і літератури, європейської науки та техніки, конкурси суспільного спрямування. Крім того, при застосуванні всіх вищеназваних форм роботи з учнями педагоги можуть організовувати творчі зустрічі, лекції та екскурсії, листування, Інтернет-контакти, диспути та конференції, олімпіади та проекти.

Ефективною формою залучення школярів до європейських знань може бути участь у роботі різноманітних шкільних клубів - «Євроклуб», клуб ЮНЕСКО, дитячих громадських і молодіжних організацій, органів шкільного самоврядування.

Прийнятною також може бути ініціатива педагогів та учнів щодо застосування інформаційних та комунікаційних технологій шляхом створення шкільних веб-сторінок, видання шкільних бюлетенів європейського спрямування, членства в освітніх міжнародних програмах (наприклад, «Європа в школі») та освітніх мережах («I'Earn»).

Створюючи умови для набуття необхідних європейських компетентностей, дуже важливо організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб серед учасників панували демократичні відносини, повага до прав і свобод, толерантне ставлення, відчуття гордості за соціальні та економічні досягнення людства та власну участь у суспільному житті, активна життєва позиція, повага до загальнолюдських цінностей.

Для педагогів важливо вміти поєднати сучасну систему педагогічних прийомів, методів та організаційних форм упровадження знань. До найефективніших з них можна віднести навчальні дискусії, семінари, групову роботу, «мозкову атаку», «фокус-групи», ситуаційно-рольові ігри, самостійну роботу з літературними та іншими джерелами інформації, підготовку доповідей, рефератів, написання есе.

Оскільки європейські компетентності, що покладені в основу громадянських цінностей та громадянської участі молоді, є гарантом подальшого самостійного життя в суспільстві, запровадження інтегрованого курсу «Європейські студії» розширює можливості для реалізації таких понять, як «соціалізація», «когнітивна поведінка», «ціннісна орієнтація», «адаптація до нових соціальних умов», «самореалізація», уміння навчатися впродовж життя.

Ураховуючи позитивний досвід вітчизняних і зарубіжних фахівців, при включенні курсу «Європейські студії» до змісту освіти загальноосвітньої школи доцільно використати інтегрований підхід, який є найбільш адекватним, не вимагає додаткового навчального часу і створює умови для педагогічної творчості.

Шляхи реалізації концепції освіти для європейського виміру України

1. У зв'язку з актуальністю питання про необхідність оновлення форм і методів шкільної освіти відповідно до вимог часу, нових освітніх стандартів і враховуючи дедалі більш жорсткі вимоги ринку праці, нагальною стає проблема формування активного життєвого самовизначення сучасної молодої людини, її здатності до побудови власної життєвої траєкторії. Для реалізації цього завдання необхідно:

• забезпечити формування поняття європейського виміру за рахунок трансляції основних ідей та цінностей європейського суспільства як необхідного елемента європейської інтеграції;
• озброїти вчителів технологією створення умов для розвитку в особистості ціннісних орієнтацій та вмінь, необхідних для життєдіяльності в сучасному європейському співтоваристві;
• широко впроваджувати нові інтерактивні форми навчання, інформаційні та комунікаційні технології.

2. Формування активної життєвої позиції молоді в поєднанні з розумінням спільної європейської належності - одне з найважливіших завдань освіти для європейського виміру України. Реалізація цього завдання можлива завдяки:

• залученню шкіл до участі в діючих міжнародних навчальних програмах Європейського Союзу та Ради Європи з метою отримання накопиченого на сьогодні досвіду на ниві європейської освіти;
• організації позакласної та позашкільної роботи з учнями для створення атмосфери, що сприятиме розвитку громадянської позиції, причетності до європейських цінностей та європейського громадянства шляхом участі у навчально-виховних програмах: «Ми в Європі», «Україна - європейська держава», «Європейська та світова спадщина», «Я - громадянин Європи», а також у роботі шкільних клубів - «Євроклуб», клуб ЮНЕСКО, дитячих громадських і молодіжних організацій;
• розробки серії ігрових імітаційних проектів, які забезпечували би формування власного погляду молоді на шляхи майбутньої інтеграції України в Європу, наприклад: «Фінансово-економічна інтеграція України в європейське співтовариство», «Сучасна європейська політика: засади та принципи формування», «Європейське право: історія та сучасність»;
• розробки проектів діяльності шкільного самоврядування з метою залучення учнів до вирішення реальних шкільних проблем і набуття навичок ведення демократичної дискусії та дій у правовому просторі;

3. Упровадження окремого курсу «Європейські студії», варіативних модулів, які можна включати до існуючих предметів, потребує розробки науково-методичного забезпечення: навчальних програм, посібників, методичних матеріалів.

Необхідно створити навчально-методичний центр для забезпечення поетапного впровадження програми та її апробації, тиражування відповідного пакету супровідних документів, виконання консультативного та методичного супроводу реалізації програми на місцях.

Автори: С. Кобернік, Н. Кузьмина, О. Овчарук, Л. Паращенко, Ф. Степанов, І. Тараненко

Інформаційний бюлетень Проекту МФ «Відродження», «Навчальний курс «Європейські студії для шкіл»

Освіта.ua
17.04.2008