Освітнє середовище школи-дитячого садка: педагогічний аспект

Система дошкільної та початкової освіти має забезпечувати надання пріоритету сьогоденним розвивальним, виховним і навчальним завданням перед перспективними, відмову від погляду на дошкільний заклад як на школу для маленьких, переорієнтацію на соціальний розвиток дитини, плекання її індивідуального обличчя; наступність у змісті дошкільної та початкової освіти, збереження специфіки кожної, дотримання хронологічності та поступовості в навчально-виховній роботі з дітьми зазначеного віку.

Завдання дошкільної та початкової освіти - створити належні умови для реалізації дитиною свого природного потенціалу (фізичного, психологічного, соціального). Навчально-виховний комплекс «Школа-дитячий садок» (ШДС) - одна з перспективних моделей сучасного освітнього закладу в столиці, яка найоптимальніше реалізує вищезгадані умови. Цей тип закладу становить собою цілісну, динамічну й відкриту педагогічну систему, яка об'єднує педагогічний процес дитячого садка та початкової школи та забезпечує умови педагогічно організованого середовища для реалізації освітніх і виховних завдань сьогодення. Функціонування ШДС дозволяє вирішити ряд проблем, пов'язаних з умовами забезпечення педагогічно організованого середовища, яке впливає на становлення особистості дитини дошкільного й молодшого шкільного віку та задоволення різноманітних освітніх потреб.

У контексті теми традиційного семінару для директорів ШДС нам видається закономірним виявити організаційно-педагогічні умови забезпечення педагогічно організованого середовища в школі-дитячому садку.

У філософській та науковій літературі поняття «умови» має таке трактування: «Умови - те, від чого залежить дещо інше (зумовлене); суттєвий компонент комплексу об'єктів (речей, їх станів, взаємодії), із наявності якого з необхідністю виходить існування певного явища».

Для виділення конкретних умов становлення об'єкта замало знати тільки логіку його розвитку. Необхідним є також виділення та врахування специфіки його природи та індивідуальних особливостей. Крім того, важливим фактором розвитку особистості є «соціокультурне оточення та його предметне середовище». При цьому розвивальне педагогічно організоване середовище дитинства представлене як «система умов, що забезпечує всю повноту розвитку дитячої діяльності й особистості».

Отже, якщо умову розглядати як обставину, від якої залежить будь-що, яка забезпечує нормальну роботу будь-чого; середовище, в якому виникає, існує і розвивається процес, явище, а педагогічно організоване середовище - як процес реалізації освітніх і виховних сучасних завдань, то умови забезпечення педагогічно організованого середовища у школі-дитсадку повинні відповідати таким вимогам:

• зважати на те, що ШДС - це соціально-педагогічне утворення, центр єдиної системи неперервної дошкільної та початкової освіти в мікрорайоні, метою діяльності якого є як виховання особистості, так і формування справжнього навчально-виховного середовища для дітей та дорослих;
• ураховувати особливості комплексу ШДС, у якому взаємодіють дошкільна та шкільна системи; дитячий колектив відрізняється нечисленністю, малою кількістю класів на одній паралелі; педагогічний колектив об'єднує вихователів дитячого садка та вчителів початкової школи; адміністрація комплексу й обслуговуючий персонал відповідають кількості дітей, що додає труднощів у навчально-виховній роботі;
• забезпечувати соціально-виховну роботу в соціумі комплексу можливо при оптимальному режимі, розкладі занять та організації позакласної діяльності, при творенні та раціональному використанні соціально-матеріального середовища, при забезпеченні взаємозв'язку між дошкільною та початковою ланками освіти з метою послідовного вирішення завдань ефективної соціалізації дітей в умовах ШДС.

Вищеназвані вимоги визначили вибір організаційно-педагогічних умов забезпечення педагогічного середовища комплексу. На нашу думку, реалізація сучасних освітніх завдань найрезультативнішою може бути тоді, коли буде забезпечено адміністрацією таке:

• Наявність комплексу як раціонально організованого педагогічного середовища в ігрових кімнатах, навчальних класах, спортивному, музичному залах та інших предметних кабінетах (бібліотека, комп'ютерний клас, кабінет іноземної мови та психологічного або логопедичного консультування, художньої праці, музей, біологічний кабінет тощо).
• Інтеграція соціально-виховних зусиль шкільної та дошкільної підсистеми, батьків і громадськості міста (піклувальна рада, учнівська рада).
• Доцільно організоване спілкування та співробітництво дошкільників і молодших школярів в умовах різновікового дитячого колективу, комплексу (проведення екскурсій учнями, театралізовані вистави, колективні справи).
• Забезпечення соціальної компетентності кожного вихованця комплексу: куточки національної, правової, професійної, історичної освіти та ін.

Розглянемо вищезгадані умови відповідно до можливостей окремого педагогічного колективу сьогодення й майбутнього.

Особливістю мети діяльності навчально-виховного комплексу є перетворення ШДС у педагогічно керований соціум за умови створення в закладі нової, цілісної, наскрізної за своєю суттю навчально-виховної системи. Основою мети та засобів формування такої системи стануть гуманізація міжособистісних взаємин, спільне вдосконалення педагогічного довкілля, різнобічний розвиток особистості дитини на основі глибокого й різнобічного вивчення кожного вихованця та колективу в цілому, індивідуалізації та диференціації навчання й виховання, зміцнення взаємодопомоги та товариства на основі ґрунтовного знання сім'ї дитини, трудового виховання, соціального контролю поведінки дітей з боку дорослих.

Специфічною особливістю єдиного педагогічного колективу комплексу є те, що він об'єднує вихователів дитячого садка та вчителів початкової школи. Інтеграція їх педагогічної діяльності спрямована на ідеальне вивчення та реальне врахування в роботі індивідуальних і вікових особливостей дошкільників і молодших школярів, на оптимальне забезпечення кожному вихованцю умов для розкриття та задоволення актуальних потреб особистості. Інтеграція діяльності розкривається у спільному проектуванні, організації, аналізі та корекції педагогічного середовища, в якому адміністратор, педагог, батьки та діти беруть колективну та індивідуальну, взаємну участь. У педагогічно організованому середовищі комплексу повинні використовуватися різноманітні ефективні технології організації класної кімнати, котрі враховують заплановане змістове навчальне оточення за функціональними ознаками, потреби вихованців і педагогів.

На нашу думку, пріоритетною технологією організації класної кімнати в ШДС може бути педагогічна технологія організації класу, орієнтованого на дитину:

• навчання в тимчасових і високомобільних центрах грамотності, письма, читання, природознавства, мистецької, математичної (вимірювальної) та ігрової діяльності в класі;
• навчання в предметних кабінетах іноземної мови, художньої праці, музики, фізичної культури, природознавства, народознавства тощо;
• навчання в пришкільному середовищі на природі, у спеціально організованих господарських ділянках, зоологічних куточках тощо.
• навчальні центри, предметні кабінети, пришкільне природне середовище створюються з урахуванням певних критеріїв, проте можуть набирати різних форм. Педагогічне середовище передбачає наявність навчального матеріалу (конкретного, модельного, абстрактного), яке задовольняє індивідуальні запити, потреби та навчальні стилі дитини. У класі, орієнтованому на дитину, є певні важливі матеріали, які повинні бути обов'язково, та довільні матеріали, які можна поступово впроваджувати протягом навчального року.

Організація основних (обов'язкових) матеріалів базується на логічних міркуваннях і дослідженнях. Оскільки діти вчаться, пов'язуючи нову інформацію з відомою та нові матеріали зі знайомими, логічно їх групувати разом та об'єднувати таким способом, який буде і функціональним, і привабливим для учнів.

У педагогічному процесі комплексу ШДС повинні використовуватися різноманітні організаційні форми роботи з дітьми, їх батьками та педагогами. Піклувальні ради, учнівські ради школи та інші творчі форми дозволяють активізувати педагогічне середовище, удосконалювати, змінювати його відповідно до пори року, традиційних свят, предметно-тематичного спрямування.

Різновікове об'єднання дітей від трьох до десяти років є тим педагогічним середовищем, яке найефективніше впливає на психічний та соціальний розвиток дитини, за умови його доцільного й цілеспрямованого включення в педагогічний процес. Різновіковий колектив вирішує завдання більш ранньої педагогізації дітей, набуття ними елементарних навичок педагогічного спілкування: допомога старших молодшим в організації їхньої життєдіяльності, захист і підтримка тих школярів, які не можуть реалізувати себе з різних причин у колективі ровесників.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми соціальної компетентності дитини в педагогічно організованому середовищі є реалізація Базового компоненту дошкільної освіти і Державного стандарту загальної початкової освіти. Ці документи визначають сумарний кінцевий показник соціальної компетентності дитини на час її виходу з дошкільного віку і вступу до школи, забезпечують єдність освітньорозвивального простору, вимагають створення таких соціально-педагогічних умов організації життєдіяльності, які допомагають особистості дитини самоствердитися та самореалізуватися. Найефективнішим для цього ми вбачаємо застосування таких форм, як:

• спеціально розроблені заняття на формування соціально значущих якостей (соціальна перцепція сприймання людей, соціальна симпатія, комунікативні, експресивні, гностичні та інтеракційні здібності);
• індивідуальна та групова робота з дітьми, які мають певні проблеми у спілкуванні (агресивність, сором'язливість);
• моделювання ситуацій, в яких формуються норми та правила спілкування, а також поведінки дитини в соціально складних ситуаціях життя;
• доповнення соціально емоційним змістом усіх програмних занять з різних видів діяльності;
• використання в комплексі ігор - творчих, із правилами, з метою формування емоційно-позитивного мікроклімату в умовах різновікового об'єднання дітей.

Отже, забезпечення умов педагогічно організованого середовища комплексу «Початкова школа-дитячий садок» є важливим завданням системи управління дошкільної та початкової освіти. Існуючі резервні можливості стосовно реальних умов педагогічно організованого середовища необхідно постійно розкривати та реалізувати у столичній освіті.

Автор: І. Сіданіч

10.10.2007