Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Тестування першокласників або Відбір платоспроможних батьків
Тестування першокласників або Відбір платоспроможних батьків

Школи продовжують тестувати майбутніх першокласників, усупереч наказу Міносвіти. Як на це реагувати батькам і до яких "каверзних" питань готуватися їхнім чадам?

Тестування першокласників або Відбір платоспроможних батьків

Країну чекає ще одна масштабна і важлива, навіть дещо підпільна, кампанія у галузі освіти - тестування майбутніх першокласників. Чому підпільна? Бо, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, тестування дітей при вступі до першого класу заборонене. Але ж - тестують. І часто - "зі сльозами на очах"...

Їжачок як показник інтелекту

Як ви думаєте, що спільного між їжачком і молоком? Їжачок любить молоко, кажете? Відповідь неправильна, шановні! І в першому класі вам точно не місце. Саме таке запитання поставили шестирічній Оленці на вступному випробуванні до однієї з київських шкіл. А відповідь проста. Як пояснила розгубленій мамі педагог, і їжачок, і молоко... згортаються. Коротко і креативно, проте як ефективно: скільки дітей можна "зрізати" або збити з пантелику подібними завданнями. Однак навіть якщо дитині поталанить і вона сумлінно впоратися з першим завданням - не факт, що наступні (розв'язування задач і прикладів, читання на швидкість) принесуть успіх. Мама дошкільника Олексія розповідає, що вирішила "підстрахуватися", записавши сина на співбесіду одразу до кількох шкіл (звичайної і спеціалізованої), і була неприємно здивована складністю завдань в обох закладах: математика, англійська, читання. "Син помилився у розв'язанні прикладу, я вирішила підказати, і лише нашкодила - дитина рознервувалася і не знала, на кого дивитися - на мене чи незнайому тітоньку, яка сипала запитаннями".

Головний фахівець Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки Лідія Щербакова наголошує: "Відповідно до наказу МОН, прийом дітей до навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі. Отож проведення іспитів, різного виду тестувань, співбесід із метою перевірки знань дитини неприпустиме. Прийом до першого класу середніх загальноосвітніх шкіл - це прийом документів дитини. І все. Про конкурс під час прийому до першого класу можна говорити лише у випадку, коли дитина вступає до спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів. Але в такому разі співбесіда, яку проводять педагог і психолог, охоплює завдання для перевірки рівня загального розвитку дитини, її готовності до навчання: психічної (самостійність, вміння орієнтуватися у світі, активність, ініціатива, потреба в спілкуванні, вміння встановити контакт з однолітками й дорослими), інтелектуальна готовність (розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, спостережливості, пам'яті, уяви). Перевірка вміння читати, писати, рахувати - неприпустима, адже все це - програмові знання 1 класу".

Бажано рахувати і "спікати" англійською

Проте сумний досвід батьків майбутніх першокласників свідчить: теорія і практика проведення вступних співбесід суттєво відрізняються. Навіть якщо запитання про їжачка вважати таким, що визначає інтелектуальну готовність дитини до навчання. Не заперечують цього і самі школи. На інтернет-сторінці одного з найпрестижніших столичних навчальних закладів - Ліцею № 100 "Поділ", читаємо: "Дитина повинна вміти читати і усно виконувати арифметичні дії в межах десяти". Знаходимо подібні "побажання" і на веб-сторінках Київської спеціалізованої школи № 155, середньої школи № 164 Харкова, Одеської гімназії... Хоча, схоже, адміністрацію деяких шкіл таки мучать докори сумління або бажання зробити реверанс у бік вищих інстанцій. Тому іноді поруч із суворим реєстром вимог і завдань для тестування можна надибати фрази на кшталт: "Бажано знати, уміти..." або "Вчитель англійської мови перевірятиме фонематичний слух, уміння інтонувати, відтворювати звуки". Щоправда, важко уявити вчителя англійської, який просто виконуватиме роботу логопеда, жодного разу не поцікавившись "What is your name?" або "How old are you?"

Лідія Щербакова стверджує: факти порушень при вступі до першого класу міністерству відомі. "Цього року від батьків надійшло особливо багато скарг, де зазначено, як саме та чи інша школа проводила перевірку знань майбутніх першокласників, - каже представниця Міносвіти. - Це неприпустимі речі. У таких випадках ми звертаємось до місцевих управлінь освіти і науки, просимо розібратися в ситуації у межах їхньої компетентності. А батькам хочу порадити: якщо вас турбує якесь питання - не треба одразу телефонувати до міністерства. Спочатку зверніться до керівника школи, до районного (міського) управління освіти. Там працюють компетентні фахівці, які добре володіють ситуацією на місці й можуть оперативно її вирішити. І лише в тому випадку, якщо їхня відповідь вас не задовольнить, - звертайтеся до міністерства".

"До речі, що у вас у гаманці?"

Чому ж школи відверто порушують вимоги міністерства? Причин, на думку Лідії Щербакової, кілька. Насамперед учителі початкових класів недостатньо ознайомлені з Програмою розвитку дитини "Я у світі", за якою працюють дошкільні навчальні заклади, тому і влаштовують вступні іспити за добре відомою їм програмою початкової школи. Крім того, нині школи недостатньо забезпечені спеціалістами - психологами, логопедами. А саме вони діагностують психологічну й інтелектуальну готовність дитини до навчання.

Батьки ж називають інші причини. На їхню думку, вступне тестування - один із засобів відбору не лише розумних дітей (а це - майбутні перемоги на олімпіадах, позитивні показники успішності навчання, і, відповідно, високий рейтинг на ринку освітніх послуг), а й платоспроможних батьків. Чого приховувати - матеріальна допомога школі, яка потерпає від недостатнього бюджетного фінансування, ніколи не завадить. Можливо, тому, приймаючи документи дитини, деякі школи просять батьків заповнити анкету, де, окрім адреси й телефону, змушують відповідати на запитання про місце роботи і можливості допомоги школі. Киянка Ольга, мама майбутнього першокласника, згадує, як дізнавалася про результати співбесіди в адміністратора столичної гімназії: "Мені натякнули, що маю усвідомлювати - дитина навчатиметься в гімназії (хоч і державній), а це вимагає фінансових витрат на підручники, парти, ремонт тощо. Чи згодна я на це? Було дуже неприємно. Я відмовилася. Хоча за інших умов сама б із задоволенням запропонувала допомогу закладу, де навчається син".

"Звісно, школи не мають права цікавитись у батьків місцем їхньої роботи і запитувати, чим вони можуть допомогти школі, - переконана пані Щербакова. - Відомості про місце роботи потрібні будуть лише при заповненні шкільної ділової документації після зарахування дитини до першого класу. Так, без допомоги батьків школі важко, адже державних коштів бракує. Але допомога повинна організовуватися лише через добровільний батьківський фонд".

Що мають знати батьки майбутніх першокласників?

Звичайно, знати всі накази й інструкції щодо вступу дітей до першого класу батьки не можуть. Але деякі важливі моменти слід врахувати, аби правильно орієнтуватися в ситуації і, за потреби, захистити інтереси своєї дитини.

1. При вступі до школи слід надавати лише три документи: копію свідоцтва про народження, медичну довідку встановленого зразка, заяву.

2. Відсутність щеплень не може стати причиною відмови у зарахуванні до першого класу, якщо у висновку медиків зазначено, що дитина може відвідувати школу.

3. Середня загальноосвітня школа (не спеціалізована) не має права відмовитися зарахувати дитину, якщо майбутній школяр проживає у мікрорайоні школи. Аргументи на кшталт "У нас уже немає місць" не є виправданням. Школи заздалегідь знають орієнтовну кількість першокласників у своєму мікрорайоні. Перепис дітей організовує районна державна адміністрація.

4. Згідно зі статтею 9 Закону про загальну середню освіту, гімназія - загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів (5-12 класи) з поглибленим вивченням окремих предметів. Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня (9-12 класи) з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою. Колегіум - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського або культурно-естетичного профілів. Отже, навчання у гімназії розпочинається з 5-го класу, у ліцеї і колегіумі - з 9-го класу. Але в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад зазначено, що при кожному ліцеї чи гімназії можуть бути відкриті початкові класи, як звичайні, так і спеціалізовані. І лише до спеціалізованих дозволено конкурсний відбір учнів (але без перевірки знань).

5. За Законом про загальну середню освіту в класі не може навчатися більш як 30 учнів.

Ознайомитися з основними принципами прийому до першого класу можна в наказі Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів" та Інструкції про порядок конкурсного прийому дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389.

www.umoloda.kiev.ua
20.07.2009

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!