Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Організація самоаналізу освітньої установи

Організація самоаналізу освітньої установи

У практиці управління школами все частіше зустрічаються такі поняття, як «самоконтроль», «самоаналіз», «самооцінка», їх сполучення з державно-громадською експертизою (або контролем), як плановою, так і за запитами з місць, на практиці доводить можливість їх здійснення в нових умовах

В умовах більшої самостійності контрольно-оцінна діяльність керівників повинна зайняти особливе місце в мотивації та стимулюванні вчителів та учнів. Сполучення адміністративного та громадського контролю всередині школи із самоаналізом, самоконтролем і самооцінкою кожного учасника педагогічного процесу характерне для багатьох шкіл. Урешті-решт, оцінка діяльності школи повинна стати предметом її щоденної роботи, частиною її професійної діяльності.

Ключові слова: самоконтроль, самоаналіз, самооцінка, державно-громадська експертиза, метод системного аналізу, діагностична основа, оцінка діяльності.

Структура публікації:

1. Процес вивчення й оцінки управлінської діяльності.

1.1. Вивчення й оцінка інформаційно-аналітичних умінь керівників школи.

1.2. Вивчення й оцінка планово-прогностичних умінь керівників шкіл.

1.3. Вивчення й оцінка ефективності організаційно-виконавської діяльності.

1.4. Вивчення й оцінка контрольно-діагностичних і корекційних умінь.

2. Достоїнства й недоліки використовуваних навчальних програм.

Школа як система може здійснювати постійний внутрішньошкільний контроль (самоконтроль) на своєму рівні, але разом з тим для забезпечення єдиного базисного рівня знань, умінь, навичок і рівня вихованості школярів необхідна й державно-громадська експертиза (інспектування). У практику роботи шкіл входить цілеспрямований експертний контроль конкретних результатів. Оптимальне сполучення самоконтролю й державно-громадської експертизи в різних формах, як показує практика, цілком реальне.

Перебудова інспектування, внутрішньошкільного контролю й регулювання полягає у зміні відносин, розвитку самоуправлінських засад, гуманізації контролю. Відбувається перетворення системи школи в суб'єкт самоврядування, об'єктом управління при цьому виступає педагогічний процес. Відповідно, об'єктом інспектування (експертизи) органами освіти стає саме управлінська діяльність керівників школи, а не робота вчителя. Якість роботи вчителя та знань учнів, їхньої вихованості повинна вивчатись та оцінюватись на рівні школи.

Процес управління вимагає надійного зворотного зв'язку між керуючою й керованою підсистемами на будь-якому рівні. Саме контроль як професійна технологічна послуга в різних його формах і методах (способах, засобах і впливах) забезпечує такий зворотний зв'язок, будучи найважливішим джерелом інформації, необхідної для успішного функціонування системи управління.

Необхідність організації прямого та зворотного зв'язку між структурами школи вимагає створення інформаційного банку даних про школу (підсистеми обліку); виявлення характерних і досить істотних для життєзабезпечення школи параметрів. У підсистему контролю увійде визначення припустимих величин параметрів і створення механізму їх порівняння; у підсистему аналізу - оцінки відхилень показників від запланованих.

Внутрішньошкільний контроль (самоконтроль) представляє вид діяльності керівників разом із представниками громадських організацій з установлення відповідності всієї системи навчально-виховної роботи школи загальнодержавним вимогам (нормативам). При цьому управлінська діяльність керівників виступає як головний об'єкт державно-громадської експертизи. Її види - тематична, фронтальна, форми - комплексно-узагальнююча, тематично-узагальнююча.

Методами державно-громадської експертизи є: збір інформації про об'єкт управління, бесіда, спостереження, вивчення шкільної документації, графіків, таблиць, діаграм, хронометрування, анкетування, проведення діагностичних робіт.

Педагогічний аналіз (самоаналіз) інформації на практиці - це виявлення факторів та умов, які позитивно й негативно впливають на різні процеси. Найбільш доцільним методом для цього може бути метод системного аналізу. Метод системного аналізу передбачає дослідження об'єкта «внутрішньошкільне управління» у трьох аспектах:

  • структурному - дослідження управлінської діяльності директора та його заступників у взаємозв'язку;
  • функціональному - установлення функцій управління в управлінському циклі;
  • генетичному - установлення зв'язку між попереднім, сьогоднішнім і майбутнім станом процесу управління школою.

У книзі П. Третьякова «Управление школой по результатам: Практика педагогического менеджмента» (М.: Новая школа, 1998) представлена програма експертизи внутрішньошкільного управління, що передбачає виконання перевірки (або проведення аналізу при самоконтролі) сукупності цілеспрямованих, послідовних операцій, необхідних для оцінки стану управлінської діяльності, що впливає на якість кінцевих результатів роботи школи.

1. Процес вивчення й оцінки управлінської діяльності

Етапи:

  • підготовчий (до виходу у школу) - визначаються цілі, формуються групи для вивчення діяльності школи, проводиться інструктаж членів групи (попереднє заслуховування керівників шкіл, співбесіда);
  • діагностичний (протягом одного тижня) - проводяться контрольні роботи (фронтальні, вибіркові) Складаються тексти робіт із трьох рівнів (репродуктивного, конструктивного та творчого) Вивчається практика управлінської діяльності керівників школи, збирається інформація про всі аспекти внутрішньошкільного управління;
  • аналітичний - аналізується отримана інформація, установлюються причинно-наслідкові зв'язки, що забезпечують успіх або неуспішність педагогічних процесів у школі;
  • заключний етап - (протягом одного тижня) узагальнюються й формулюються висновки, формуються управлінські рішення, надається практична допомога керівникам школи, методичним радам (окремим учителям), даються рекомендації з розвитку досвіду, складаються плани та комплексно-цільові програми з різних напрямів діяльності.

Приступаючи до експертизи внутрішньошкільного управління, інспектор, методист, фахівець-куратор разом із керівництвом школи, комісією фахівців (або керівників школи - при самоаналізі) аналізують мету, зміст запланованих заходів. При цьому ретельно вивчають найбільш важливі напрями управлінської діяльності й уміння керівників школи:

  • інформаційне забезпечення внутрішньошкільного управління, рівень цілісності системи, наявність блоків інформації (їх взаємодія) та елементів у кожному блоці;
  • відповідність змісту інформації функціональним обов'язкам, яку інформацію збирають, коли; способи її обробки та збереження, відповідність змісту конкретним цілям управління;
  • стан педагогічного аналізу (уміння визначити цілі, виділити об'єкти, аналізувати факти, явища шкільного життя з позицій системного підходу);
  • планування (річні, перспективний плани, програма розвитку чи комплексно-цільова як цілісна система органічно пов'язаних між собою напрямів діяльності школи);
  • організаторську діяльність керівників школи (уміння розподіляти управлінську працю між членами адміністрації, створити циклограму управління, організувати колектив на розробку й виконання управлінських рішень, спланувати й організувати на демократичних засадах роботу педрад, нарад, уміння впливати на розвиток демократичних процесів у самоврядуванні школи - з боку педради, управлінських органів і громадськості);
  • стан внутрішньошкільного контролю (уміння створити цілісну систему внутрішньошкільного контролю й самоконтролю, визначити цілі, види, форми та методи контролю, відповідальних за його проведення);
  • процес регулювання (уміння підтримувати всю систему школи, НВП на оптимальному якісному рівні).

Експертиза внутрішньошкільного управління за описаною технологією забезпечує системний контроль, дозволяє проводити глибокий аналіз, сприяє наданню діючої допомоги керівникам школи. Розглянемо основні блоки аналізу (самоаналізу) діяльності керівників школи.

1.1. Вивчення й оцінка інформаційно-аналітичних умінь керівників школи

Мета:

  • виявити й оцінити, як інформаційне забезпечення й аналітична діяльність адміністрації разом із громадськими організаціями сприяли підвищенню ефективності управління та результативності роботи школи в цілому.

Показники:

  • відповідність змісту інформації цілям аналізу; достатня повнота й об'єктивність інформації;
  • сформованість інформаційних потоків та їх розподіл по рівнях і відповідальних особах;
  • стандартизація форм збору та збереження інформації;
  • оперативне прийняття рішень на основі її аналізу; відбір об'єктів вивчення й аналізу відповідно до задач школи;
  • уміння здійснювати системний підхід до аналізу педагогічних явищ;
  • охоплення всіх основних компонентів навчально-виховного процесу;
  • уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; конкретність висунутих задач та їх обґрунтованість.

1.2. Вивчення й оцінка планово-прогностичних умінь керівників шкіл

Мета:

  • визначити педагогічну доцільність планування та вплив на кінцеві результати НВП.

Показники:

  • використання при плануванні кінцевих результатів роботи школи;
  • урахування основних директивних документів;
  • повнота охоплення задач, що стоять перед сучасною школою; знання загальної характеристики соціуму школи, особливостей учнівського, педагогічного й батьківського колективів;
  • прогноз усіх видів ресурсів для реального виконання плану; роль кожного елемента в рішенні цілей і задач, зв'язок між кожним заходом і видами діяльності та головною метою;
  • урахування реальних умов роботи школи в мікрорайоні, районі, місті;
  • органічний зв'язок усіх планів у підсистемах школи; створення умов для навчання дітей відповідно до їх побажань; прогноз розподілу учнів по каналах середньої освіти з урахуванням їх інтересів;
  • планування організації дозвілля, роботи з наступності дитсадка та школи;
  • надання допомоги всім дітям, які її потребують;
  • планування розподілу контролюючих функцій між підрозділами всередині школи.

1.3. Вивчення й оцінка ефективності організаційно-виконавчої діяльності

Мета:

  • проаналізувати ефективність організаційної роботи в управлінні школою.

Показники:

  • відповідність розміщення управлінських і вчительських кадрів нормативним розпорядженням, особистісним і професійним якостям;
  • охоплення всіх основних видів управлінської діяльності у школі з урахуванням специфіки її функціонування й розвитку;
  • розподіл прав, повноважень і відповідальності;
  • урахування ділових та особистісних якостей керівників школи й учителів;
  • відсутність перевантаження при розподілі обов'язків;
  • установлення організаційних зв'язків між учителями;
  • реалізація демократичних принципів в управлінні;
  • система проведення педрад та актуальність їх тематики; результативність виконання їх рішень і відповідність їм висновків і пропозицій, різних нарад, реальність рішень педагогічних і методичних рад, дотримання строків їх виконання й особистої відповідальності; наступність у роботі педрад, нарад;
  • чіткість, конкретність і глибина інструктажу виконавців про цілі, зміст роботи та строки звітності; реальність строків проміжної звітності;
  • глибина та всебічність інструктажу;
  • наявність умов для самостійного виконання роботи;
  • стан виконавської дисципліни, новаторства у виконанні;
  • узгодженість дій виконавців, ефективність та якість виконання дорученого;
  • НОП у процесі управління; культура управління (діловодство, прийом відвідувачів, збір та обробка інформації);
  • чіткість, оперативність і конкретність управлінських рішень;
  • система підвищення кваліфікації керівних і вчительських кадрів;
  • робота методоб'єднань (кафедр, лабораторій) над науково-методичною темою;
  • мікрооб'єднання за інтересами вчителів;
  • робота з підвищення рівня навчальних досягнень;
  • робота з молодими фахівцями, наставництво;
  • організація атестації, рівень роботи з учителями, які мають рекомендації.

1.4. Вивчення й оцінка контрольно-діагностичних і корекційних умінь

Цілі:

  • визначити й оцінити повноту охоплення контролем усіх основних ланок навчально-виховної роботи та його ефективність;
  • розглянути ефективність розвитку навчально-виховного процесу в рамках Закону «Про освіту», навчальних планів і програм;
  • дати аналіз роботи школи в умовах демократизації та гласності.

Показники:

  • охоплення контролем усіх об'єктів керованої системи;
  • обґрунтованість у визначенні об'єктів контролю;
  • система відвідування уроків і позаурочних заходів;
  • гласність контролю; участь у ньому громадських організацій;
  • чіткість і професіоналізм у рекомендаціях на основі системного й тестового аналізу;
  • діагностичного аналізу;
  • контроль виконання рішень;
  • відповідність навчального плану, навчальних програм їх реальному виконанню;
  • позитивна динаміка успішності;
  • тестування навченості школярів;
  • використання резервів підвищення рівня навчальних досягнень і вихованості на основі сучасних діагностик;
  • ефективність використання кабінетної системи;
  • систематичне регулювання НВП і корекція діяльності його учасників;
  • забезпечення єдності вимог до вчителів та учнів.

У результаті вивчення стану внутрішньошкільного контролю варто встановити наявність його цілісної системи на діагностичній основі:

  • взаємозв'язок об'єктів контролю, відповідність змісту контролю мети, виду, формі, сукупності методів контролю;
  • основні напрями контролю як професійної послуги;
  • кількісні та якісні характеристики інформації, зібраної в результаті контролю й підданої аналізу на діагностичній основі;
  • здійснення процесу регулювання (виконання прийнятих рішень).

Важливий етап - оцінка регулюючої та коригувальної діяльності керівників школи, метою якої є підтримка системи на заданому планом роботи школи рівні. Оцінити, як діяли керівники школи; вивчити ту чи іншу педагогічну інформацію; чи приймались рішення про оперативне коректування навчально-виховного процесу і які результати цих впливів. Кількість показників оцінки діяльності керівників школи може бути розширена чи зменшена. Особливе місце в підсумковому аналізі займає оцінка кожного показника у блоці.

У запропонованій методиці прийнята трирівнева система оцінки.

Перший рівень відзначається балом «1» і характеризується як критичний рівень цілісності показника. Другий рівень відзначається балом «2» й характеризується як достатній. Третій відзначається балом «3» й характеризується як оптимальний.

Алгоритм дій інспектора або того, хто проводить самоаналіз керівника, такий: проставити бали проти кожного показника у блоці, відповідно визначивши (оцінивши) рівень цілісності показників (як елементів у системі); підсумувати бали по кожному показнику; розділити отриману суму на загальну кількість показників, щоб одержати середню варіантну оцінку.

Для більш наочного аналізу застосовується й побудова діаграм. Важливо, щоб в оцінці аналізу всієї системи показників управління школою брали участь усі її керівники, громадські організації, ради з освіти, органи учнівського самоврядування, батьки.

На підставі узагальнення даних аналізу визначаються три рівні роботи шкіл.

Високий рівень. Школа на самоврядуванні. Розвинене співробітництво вчителів, учнів, батьків. Педагогічний колектив - це колектив однодумців, кожний член якого несе відповідальність за рішення поставлених задач. У школи хороші кінцеві результати за рівнем виховання, навчання й розвитку учнів. Усі кабінети школи - функціонально придатні.

Середній рівень. Школа працює з елементами самоврядування. Діяльність керівників школи підтримується вчителями, учнями, батьками. Досягнуто взаємодії між учительським та учнівським колективами, але є невирішені проблеми та питання. Колектив і рада школи докладають зусиль для їх успішного рішення.

Низький рівень. Це школи, де переважає авторитарний стиль управління. У них повільно йде процес демократизації, гласність управління не стала нормою діяльності. Педагогічний колектив роз'єднаний. Школа має недостатні умови для успішного рішення задач НВП.

У зв'язку з розвитком демократичних процесів у житті шкіл, гуманізацією контролю останнім часом у практиці роботи органів освіти пряме інспектування заміняється звітом керівників округів чи шкіл з попередньою самоперевіркою та самоаналізом, експертизою на основі самодіагностики й самоаналізу, взаємоперевірками (взаємоаналізом) діяльності шкіл за участю громадських рад і фахівців. Підсумком такої експертизи, наприклад, при атестації школи, є розгляд кінцевих результатів на радах з освіти, виїзних колегіях разом з муніципальними органами на місцях. Істотним у ході обговорення є захист програми розвитку школи на найближчу перспективу. При підготовці до самоаналізу, атестації ОУ, при розробці освітніх програм і програм розвитку керівниками ОУ може бути використана така модель.

Загальні відомості про стан і розвиток освітньої установи:

  • інформаційна довідка;
  • концепція (модель);
  • освітня програма (програми);
  • коротка характеристика етапу розвитку освітньої установи;
  • шкільна документація;
  • умови прийому в ОУ, відповідність заявленому статусу;
  • форми одержання освіти (очна, заочна, екстернат, сімейна);
  • система договірних відносин, що регламентують діяльність ОУ;
  • відповідність статутних документів Закону «Про освіту», Загальній декларації прав людини, Конвенції про права дитини.

Конкретні відомості про стан і розвиток освітньої установи:

  • якість методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
  • відповідність методичного забезпечення концепції (моделі);
  • навчальні плани (пояснювальна записка, обґрунтування, особливості, аналіз, оцінка);
  • варіанти навчальних планів, задіяних в ОУ;
  • відповідність навчальних планів ОУ заявленим цілям і задачам;
  • позитивні моменти та труднощі у виборі, розробці й використанні навчальних планів.

Навчальні програми (аналіз та оцінка):

  • перелік програм (державні чи авторські, додаткові послуги);
  • наявність у програмах обов'язкових позицій (відповідність чинному законодавству, цілі, структура та зміст; технології, зразки контролюючих матеріалів і критерії оцінок);
  • навчальна література (наявність і відповідність заявленим програмам).

Контролюючі матеріали (аналіз та оцінка):

  • відповідність заявленим цілям, стандарту;
  • спрямованість на оцінку загальноінтелектуальних умінь, на усвідомлення способів діяльності, планування діяльності, її організацію, самооцінку й самоконтроль;
  • наявність загального підходу до контролюючих матеріалів з усіх предметів;
  • наявність різного рівня складності матеріалів, інші відомості.

2. Достоїнства й недоліки використовуваних навчальних програм

Підсумки аналізу

  • сильні сторони;
  • слабкі сторони;
  • можливості;
  • тривоги.

Якість організації навчально-виховного процесу:

  • як проводився аналіз навчально-виховного процесу;
  • роль адміністрації, МО, кафедр, споживачів освітніх послуг у відстеженні якості навчально-виховного процесу та його корекції.

Якість навчального процесу:

  • відповідність цілям і задачам ОУ;
  • процедура аналізу якості навчального процесу (кількість проаналізованих занять, використання певних «схем аналізу» занять, обговорення результатів відвідування занять);
  • позитивні результати та труднощі.

Якість виховного процесу:

  • відповідність основних напрямів і змісту виховної роботи цілям і задачам ОУ;
  • система управління виховним процесом;
  • форми позаурочної роботи (клуби, об'єднання, студії, секції й ін.);
  • самоорганізація та самоврядування (рада школи, піклувальна рада, батьківський комітет, педрада, органи дитячого самоврядування);
  • система роботи інституту класного керівництва й соціальних педагогів;
  • позитивні результати та труднощі.

Медичне й соціально-психологічне забезпечення навчально-виховного процесу:

  • система роботи ОУ з вимірювання, збереження та зміцнення здоров'я школярів;
  • психологічна служба в ОУ;
  • позитивні результати та труднощі.

Діяльність з реалізації прав учасників освітнього процесу дотримання прав учнів при організації навчального процесу (вибір учителя, рівня підготовки, форми освіти, участь в управлінні школою й ін.);

  • форми цивільної освіти викладачів, учнів і батьків;
  • система роботи зі звертаннями та скаргами учасників освітнього процесу;
  • дотримання свободи творчості;
  • захист професійної честі й достоїнства педагогічних працівників;
  • позитивні результати та труднощі.

Підсумки аналізу

  • сильні сторони;
  • слабкі сторони;
  • можливості;
  • тривоги.

Кадрове забезпечення й система роботи з кадрами:

  • загальні відомості про кадри (у тому числі про сумісників), зміна кадрового складу по роках (кількість, вік, освіта, кваліфікація, стаж);
  • відповідність норм навчального навантаження заявленому статусу ОУ, наявність вакансій (тарифікація, штатний розклад, розподіл функціональних обов'язків за три роки).

Система підвищення кваліфікації:

  • кількість педагогів, які підвищили кваліфікацію (по роках);
  • система атестації педагогічних і керівних кадрів, відповідність педагогічних кадрів установленому рівню кваліфікації;
  • заохочення й нагородження педагогів;
  • досягнення та проблеми.

Підсумки аналізу

  • сильні сторони;
  • слабкі сторони;
  • можливості;
  • тривоги.

Матеріально-технічне забезпечення й медико-соціальні умови:

  • наявність і відповідність матеріально-технічної бази (МТБ) цілям і задачам ОУ, визначеним у статуті (навчальні приміщення, споруди, оргтехніка, комп'ютерна мережа, бібліотечний фонд, ТЗН й ін.);
  • стан МТБ;
  • відповідність правилам пожежної безпеки;
  • відповідність санітарним правилам устрою та змісту загальноосвітніх шкіл;
  • відповідність вимогам техніки безпеки.

Розвиток МТБ:

  • виконання планів розвитку МТБ за останні три роки;
  • використання додаткових джерел фінансування.

Підсумки аналізу

  • сильні сторони;
  • слабкі сторони;
  • можливості;
  • тривоги.

Якість підготовки учнів:

  • система відстеження якості підготовки учнів, як відслідковується, коли, як часто, хто займається контролем якості постійно й у період самообстеження;
  • основні результати виконання атестаційних робіт випускників за ступенем освіти, які матеріали використовувались для контролю (прикласти матеріали та критерії оцінок);
  • технологія перевірок;
  • результати по роках і ступенях освіти;
  • позитивні моменти та проблеми в підготовці учнів.

Участь учнів в олімпіадах, конкурсах, наукових конференціях різних рівнів, кількість учнів, які приймали участь, по роках і предметах;

  • наявність призових місць;
  • досягнення та недоліки.

Вступ учнів у вищі й середні професійні навчальні заклади, кількість по роках (якщо є відомості);

  • які навчальні заклади;
  • успіхи та проблеми, пов'язані з продовженням учнями освіти.

Підсумки аналізу

  • сильні сторони;
  • слабкі сторони;
  • можливості;
  • тривоги.

Стисло результати самообстеження ОУ можуть бути представлені як в окремих позиціях, так і в цілому. Результати самоаналізу можна звести в таблицю:

№ позиції

Назва позиції

Висновки за окремими позиціями

Загальні відомості про стан і розвиток ОУ

 

 

Якість методичного забезпечення навчально-виховного процесу

 

 

Якість організації навчально-виховного процесу

 

 

Кадрове забезпечення й система роботи з кадрами

 

 

Матеріально-технічне забезпечення й медико-соціальні умови

 

 

Якість підготовки учнів

 

 


Автори: Т. Боровкова, І. Морєв

osvita.ua
05.12.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!