Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Олімпіада під... "Мурку"
Олімпіада під... "Мурку"

Учнівські предметні олімпіади все ще залишаються полігоном для бурхливої діяльності чиновників

Олімпіада під... "Мурку"

Ще крок, Сізіфе. Не чекай на оплески.
Для глядачів тут сцена закрута,
Де чорний беркут з крилами наопашки
Хребет землі до сонця поверта.
Ліна Костенко

Олімпіадному учнівському рухові вже понад 100 років. Його від щирого серця та творчого натхнення подарували педагогіці наші колеги зі сфери точних та природничих наук. Пізніше до шанувальників математики і фізики долучилися представники інших галузей знань, у тому числі й учені-філологи. Предметні олімпіади фундатори замислювали виключно як події, вільні від адміністративного диктату, як творчі майстерні для видатних науковців, захоплених своєю справою вчителів, а головне - для найобдарованіших учнів.

За часів Радянського Союзу рішення про проведення на загальнодержавному рівні предметних олімпіад ухвалювалися з ініціативи Академії наук СРСР, і головою оргкомітету всесоюзних олімпіад була людина незаперечного наукового авторитету - уславлений фізик-академік І.Кікоїн, а його заступником - геніальний математик ХХ століття легендарний академік А.Колмогоров. Засновникам цієї унікальної справи не могло привидітися навіть у найжахливіших снах те, що відбувається сьогодні навколо наукових змагань школярів.

Попри те що міністр освіти і науки України І.Вакарчук намагається проводити політику громадського контролю за освітньою галуззю, учнівські предметні олімпіади все ще залишаються полігоном для бурхливої діяльності чиновників. Цікаво, чому міністерські клерки прагнуть керувати учнівськими олімпіадами? Невже вважають, що методичні працівники, представники управлінь освіти і науки регіонів, де проводяться олімпіади, настільки некомпетентні в цій справі, що присутність на олімпіаді «чиновника з особливих доручень» з МОН України є конче потрібною?

Широкі верстви освітян упевнені: бажання чиновництва особисто «проводити» олімпіади, особисто формувати «зручні» склади журі, відсторонювати непокірних учених ґрунтується на тому, що контроль над учнівськими олімпіадами - це доступ до регулювання показників певних областей на цих заходах, можливість суб'єктивно розподіляти пільги (на погляд автора цієї публікації, абсолютно непотрібні в умовах упровадження єдиних тестових технологій контролю за якістю знань абітурієнтів), належні переможцям олімпіад.

Цікаво, що кілька років тому керівництво МОН на сумних прикладах почало усвідомлювати небезпеку такого зрощення «діяльності» держслужбовців з олімпіадною роботою. Міністр освіти і науки України на підставі певних службових матеріалів видав наказ №555 від 27.06.2007 р. «Про вдосконалення організаційного та науково-методичного керівництва проведенням Міжнародних та Всеукраїнських учнівських олімпіад». Із незвичним для такого наказу формулюванням: «З метою удосконалення організації та проведення Міжнародних та Всеукраїнських учнівських олімпіад та упередження фальсифікації результатів»! І для цього, повірте, в міністра були підстави... Так-от, пунктом 2 цього наказу передбачено, що відповідальність за організацію та проведення олімпіад покладається аж ніяк не на чиновників апарату МОН, а на працівників методичної служби Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. Наказ був схвально сприйнятий багатьма ентузіастами олімпіадної роботи, які звикли не до диктату чиновників МОН, а до нормальної співпраці з фахівцями-методистами, котрі спокійно вирішували численні, подеколи непрості в умовах постійного фінансового дефіциту, організаційні питання, створювали належні умови для роботи журі, не намагаючись перебирати на себе неприродні функції люстрації професорів, доцентів, докторів і кандидатів наук. Усі гадали, що справа зрушила з місця. Проте виконувати цей наказ ніхто й не збирався, його просто саботують.

Більше того, раптово було розформовано унікальний відділ Інституту інноваційних технологій і змісту освіти - відділ роботи з обдарованою молоддю. Натомість створено відділ якихось «масових заходів».

Цьогорічна Всеукраїнська олімпіада юних філологів, яка проходила в Херсоні, показала, до якого абсурду можна довести змагання найсильніших знавців української мови та літератури, коли олімпіадні засади формують не ті, хто вийшов з олімпіад, не науковці, які мають визначати знаннєвий потенціал у країні, а функціонери з міністерства.

Єдине, на що ще можна покладати надії, так це на мудрість міністра освіти і науки, який, зваживши на ситуацію, що склалася, не допустить остаточного нищення етичних олімпіадних основ, а отже, нищення інтелектуального майбутнього Української держави. Зокрема саме про збереження наукової етики йшлося в одному з останніх інтерв'ю Івана Вакарчука «Сила традиції і метафізичний страх перед невідомим...».

Крісло адміністратора - це насамперед тягар обов'язку. На жаль, усвідомити це дано не кожному.

ХХІІІ Всеукраїнську філологічну олімпіаду очолила нова людина - головний спеціаліст МОН України К.Таранік-Ткачук. Зауважимо, що вона, лише півроку працююючи в міністерстві, взялася за проведення Всеукраїнської олімпіади. Цього року зі складу журі було виведено професорів Петра Іванишина, Тараса Салигу, а також інших шанованих науковців. Узагалі незрозуміло, чому з МОН призначив людину, яка неналежно показала себе як координатор Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Неналежно, бо й досі не підписано наказу про те, хто ж є переможцем цього змагання. Вже скільки часу минуло, а й досі не затребувано протоколів перевірки робіт фінального етапу конкурсу - попри всі скарги та звернення з академічних інституцій, Ліги українських меценатів.

А що казати про педагогічні засади проведення олімпіади, коли після першого туру о 23 годині було вивішено результати перевірки його завдань (хоча компетентні в цій справі фахівці знають, що часткове оприлюднення проміжних результатів олімпіади, коли ще не всі тури проведено, є цілковитим абсурдом, бо може нанівець звести всі зусилля з проведення олімпіади). Для чого це було зроблено? З якою метою?

А чи педагогічно було під час написання робіт другого туру ходити по класах і говорити про те, що в одному з кабінетів знайдено шпаргалку в представника команди з Херсона? На жаль, членам журі так і не показали цієї шпаргалки.

А чому в 9 класі куратором і секретарем було поставлено представників із Херсона, які, розподіливши між членами журі роботи для перевірки, і самі почали перевіряти окремі з них? У цьому можна переконатися, переглянувши зошити учасників, де в 95% за певне завдання - одні підписи, а в решті зошитів - інші. Найцікавіше, що саме останні роботи й перемогли...

У 10 класі секретарем була методист Вінницького інституту післядипломної педагогічної освіти, і в 10 класі дитина з Вінниччини посіла перше місце! Коли один із членів журі, який був членом підкомісії в цьому класі, сказав, що перевірив не всі роботи, то в неприпустимій формі почув у відповідь, що він помиляється.

Незрозумілою була й метушня навколо експерта-консультанта з літератури, яким, відповідно до наказу № 218/21 від 06.03.2009 р. МОН та АПН України «Про проведення ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та фінального етапу турнірів у 2008/2009 навчальному році», було призначено В.Панченка, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія». Утім, професор Панченко не приїхав на олімпіаду (цього року членів журі, які не змогли взяти участь у роботі журі, - майже третина, чого раніше не було ніколи). Членів журі ніхто не попередив, що раптово замінено експерта. Не було поінформовано і про акт, яким було проведено заміну (хоча акт - це не наказ міністра, і заміна експерта-консультанта такими актами є неприпустимою з погляду особливих повноважень експертів олімпіад). Натомість із Черкас приїхала професорка, яка невідомо на яких підставах мала виконати функцію експерта з літератури.

До всього, хочете вірте, хочете ні, під час однієї з неформальних вечірок, улаштованих для членів журі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, весь вечір грала музика в стилі «Мурка» та їй подібні. І під «Мурку» дехто з членів журі не міг утриматися, щоб не «пуститься в пляс».

Можна лише подякувати управлінню освіти і науки Херсонської облдержадміністрації, Південноукраїнському регіональному інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів за високий рівень організації олімпіади. Безперечно, ці люди зробили все можливе і неможливе, щоб вона відбулася, незважаючи на надзвичайно скрутні фінансові реалії. Але ж як важко тим, хто ще два-три роки тому бачив розквіт олімпіадного духу, змиритися з падінням етики на цьому науковому олімпі!

Не маємо жодних сумнівів, що перевіркою буде встановлено: «факти, наведені в статті, не мали місця». Бо міністерство саме ж себе і перевірятиме, отже, очікувати інших результатів не випадає. І все-таки сподіваємося, що ті, хто може змінити ситуацію, нас почують. Потрібно повернутися до засад людської етики, пошанування науки як основи розвитку держави. На олімпіаді не місце профанації, бюрократії та цинізму. А тим паче «Мурці»...

P.S. Під цією статтею могло бути кілька підписів. Коли матеріал уже був готовий до друку, інші прізвища довелося зняти. Із суто гуманних міркувань - за умов нинішньої «демократії» проти авторів може бути використано всі засоби «переконання» і «впливу» з боку «інститутів влади». Чи змінить щось на краще дана публікація - покаже час.

Автор: Дмитро Дроздовський

Дзеркало тижня
27.05.2009

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!