Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Органи управління громадсько активними школами та їх функції

Органи управління громадсько активними школами та їх функції

ГАШ відноситься до інноваційних навчальних закладів, в яких стверджується авторська концепція, яка ґрунтується на освітній інновації. Для її реалізації необхідно розробити відповідну організаційну структуру управління та знайти місце кожного учасника навчально-виховного процесу

У теорії педагогічної інноватики йдеться про поліструктурність інноваційної школи. Російські вчені визначають шість організаційних структур управління школою: діяльнісна, суб'єктна, рівнева, змістова, життєвого циклу, управлінська); європейські - п'ять: відбіркова, постановочна, змішаних здібностей, інтеграційна, інноваційна; нами виокремлено три: адміністративно-функціональна, конкурентно-представницька, проектно-інвестиційна.

Зокрема, діяльнісна структура являє собою сукупність таких компонентів, як: мотиви - мета - завдання - зміст - форма - методи - результати; суб'єктна - уключає інноваційну діяльність усіх суб'єктів розвитку школи; рівнева - відображає взаємопов'язану інноваційну діяльність суб'єктів на міжнародному, регіональному, міському, районному та шкільному рівнях; змістова - передбачає народження , розробку й освоєння новацій у навчанні, виховній роботі, організації навчально-виховного процесу, в управлінні школою; життєвого циклу - циклічний характер кожного нововведення; управлінська - передбачає взаємодію чотирьох видів управлінських дій: планування - організацію - керівництво - контроль.

Відбіркова модель має за основне завдання надати максимально якісну освіту найбільш здібним учням і достатню всім іншим; постановочна модель - забезпечує умови для організації предметно-урочної диференціації; модель змішаних здібностей - сприяє реалізації принципу оптимального інтелектуального фону; інтеграційна модель - забезпечує особистісний розвиток учнів; інноваційна модель - має модульну організацію діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

Розроблено проектно-модульну структуру управління ЗНЗ, яка за змістом діяльності є модульною, за формою організації - проектною.

Адміністративно-функціональна модель управління ЗНЗ реалізується, в основному, її керівником. Важливим у цій моделі є не результат діяльності кожного працівника школи (він нібито нівелюється), а загальний результат діяльності закладу освіти під управлінням його керівника. Кожний член колективу знає свою функцію та прагне її виконати, однак якість виконаної роботи оцінюється за суб'єктивними параметрами, виробленими керівником школи. Така модель управління має вигляд піраміди, на вершині якої розміщується керівник закладу освіти, в основі піраміди розміщені члени колективу. Організаційна структура управління ЗНЗ у цій моделі є лінійною.

У період переходу України до ринкових відносин для ЗНЗ актуальним стає застосування теорії педагогічного менеджменту, що дає можливість запровадити додаткові об'єктивні критерії оцінювання результативності праці кожного працівника, а керівника - наблизити до його проблем. У такій освітній організації затверджується демократичний стиль управління; пріоритетними стають колегіальні форми управління; організаційною структурою - лінійно-функціональна; підвищується конкурентоспроможність закладу освіти, він набуває позитивного іміджу, під яким в теорії розуміється «образ натуралізованої реальності, який описує природу явища, його сутність без прикрас і культурної обробки». Таку організаційну модель управління називають конкурентно-представницькою. У ній керівник розміщується у площині об'єкту управління та відіграє важливу роль у формуванні іміджу ЗНЗ спільно з іншими членами колективу. У колективі діє єдина команда. Така модель обґрунтовується науковими засадами теорії менеджменту.

У рамках проектно-інвестиційної моделі управління ЗНЗ його керівник здійснює управлінську діяльність нібито «непомітно», виконуючи при цьому додаткові управлінські функції щодо координації діяльності інших суб'єктів управління різними процесами, підсистемами, проектами тощо. Важливу роль у формуванні іміджу такої організації відіграє не сам керівник, а керівники проектних груп - активні члени колективу. Вони також виступають суб'єктами управління ЗНЗ, але відповідного рівня й отримують додаткові інвестиції. Разом із керівником ЗНЗ (інноваційним менеджером) вони створюють команду управлінців, які примножують імідж і матеріально-фінансовий стан закладу освіти та підвищують матеріальний та інтелектуальний добробут членів педагогічного колективу. Така модель реалізується в менеджменті освітніх інновацій і є більш конкурентоспроможною.

Адміністративно-функціональна модель управління характерна для управління ЗНЗ на засадах теорії управління соціальними системами; конкурентно-представницька - теорії менеджменту в освіті; проектно-інвестиційна - менеджменту освітніх інновацій.

Проектно-інвестиційна модель управління ЗНЗ характеризується на відміну від інших:

  • горизонтальними зв'язками між суб'єктами управління, які виникли у зв'язку із введенням проектно-модульної структури організації та появою державних і громадсько-державних посад керівників на різних рівнях управління;
  • двокомпонентною структурою методичної роботи, в якій одночасно діють методичні об'єднання вчителів і «творчі педагогічні майстерні», в яких учителі об'єднуються за науково-пошуковими інтересами;
  • застосуванням керівниками розвиваючих функцій, колективних форм, економічних методів і комп'ютерних засобів управління.

Проектно-модульна організаційна структура управління ЗНЗ є інноваційною та має:

  • вертикально-горизонтальні зв'язки замість вертикальних;
  • двокомпонентну структуру методичної роботи;
  • інтегровану систему цільових і технологічних функцій та громадських й адміністративних форм між управлінськими ланками.

Порівняльна структура управління ЗНЗ
у традиційному менеджменті та менеджменті освітніх інновацій

Рівні управління

Управління ЗНЗ на засадах

менеджменту

менеджменту освітніх інновацій

суб'єкти управління

об'єкти управління

суб'єкти управління

об'єкти управління

державні

державно-громадські

державні

державно-громадські

1

2

3

4

5

6

7

1/1

Керівник ЗНЗ

Заступники керівника

Рада ЗНЗ, педагогічна рада, загальні збори

Голова ради засновників (президент)

Керівник ЗНЗ

Рада ЗНЗ

0/2

-

-

-

Керівник ЗНЗ

Заступники, науковий консультант, психолог

Педагогічна рада, загальні збори

0/3

-

-

-

Науковий консультант

Учителі, психолог

Науково-методична рада

0/4

-

-

-

Психолог

Учителі, учні, батьки

Психолого-педагогічна рада

2/5

Заступники керівника

Учителі, учні, батьки, працівники

Педагогічні наради

Заступники керівника

Учителі, учні, батьки, працівники

Педагогічні наради

0/6

-

-

-

Голови методичних об'єднань (МО)

Учителі

Об'єднання вчителів-предметників

0/7

-

-

-

Керівники творчих груп учителів (КТГУ)

Керівники інноваційних проектів (КІП)

Творча педагогічна майстерня (ТПМ)

0/8

-

-

-

КІП

Творчі вчителі

Об'єднання КІП

3/9

Керівник органу учнівського самоврядування

Учні школи

Учнівська рада

Керівник органу учнівського самоврядування

Учні школи

Учнівська рада (шкільний парламент)

0/10

-

-

-

Керівники учнівських проектів

Творчі учні

Творча майстерня учнів


У даній таблиці помітна суттєва відмінність між рівнями управління ЗНЗ, а саме: наявність громадсько-державної складової за умов створення в ЗНЗ різноманітних творчих угрупувань педагогічних працівників і учнів для виконання будь-якого проекту (в т. ч. інноваційного), наділених частковими повноваженнями суб'єкту управління.

Підсилюються демократичні процеси в управлінні; надається більшої свободи вчителям, членам адміністрації, учням для реалізації власних творчих здібностей, формуються різноманітні громадські (чи громадсько-державні) форми управління. Зокрема, учні школи та члени педагогічного колективу об'єднуються в неформальні групи творчих виконавців різноманітних інноваційних проектів і програм і тому крім традиційно існуючих методичних об'єднань, у школах, де діє менеджмент освітніх інновацій, існують науково-методичні ради, ради керівників творчих груп учителів, ради творчих груп учителів, ради з інноваційних проектів (програм), учнівські ради, шкільний парламент, ради учнів з інноваційних проектів (програм) тощо.

Практично в усіх інноваційних ЗНЗ вводяться додаткові адміністративні посади, такі як: заступник директора з науково-методичної роботи, психолог, координатор проекту, диспетчер-координатор, «тьютор», науковий консультант, керівник творчої педагогічної майстерні тощо.

Творча педагогічна майстерня (ТПМ) є інноваційним структурним підрозділом у ЗНЗ і має таку структуру: координаційна рада, до якої входять директор, науковий консультант, керівник-координатор, керівники творчих динамічнх груп (ТДГ) учителів; творчі динамічні групи вчителів, які формуються за професійними інтересами.

Керівник-координатор ТМП наділений функціями оперативного управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ: планує поточну діяльність ТПМ; формує склад ТДГ за проблемами наукового пошуку; координує їх діяльність; готує проведення науково-методичних семінарів, конференцій, творчих звітів, презентацій. Керівником-координатором ТМП може бути призначений будь-хто з членів педагогічного колективу; головне, щоб ця людина була творчою та соціально мотивованою на виконання таких додаткових функцій у своїй педагогічній діяльності.

Науковий консультант експериментального ЗНЗ, як правило є науковець. Він змінює діяльність педагогічного колективу школи та членів апарату управління школою в напрямі застосування освітніх інновацій шляхом проведення різних наукових і науково-методичних заходів: майстер-класів, тренінгів, наукових бесід, «круглих столів», аналітичних зрізів даних тощо.

Науковий консультант спільно з керівником-координатором ТМП є членами дорадчого органу управління ЗНЗ - науково-методичної ради й суттєво впливають на хід виконання інноваційного проекту чи програми, а також на її результат.

Ролі керівника ГАШ в державних і громадських органах управління

Згідно з теорією конкурентної стратегії М. Портера, конкурентоспроможний розвиток соціальних систем відбувається на основі факторів виробництва, інвестицій, інновацій чи добробуту, рушійною силою якого виступає прагнення до нововведень. Тому, важливим показником конкурентоспроможності організацій є наявність у ній інновацій, які впроваджуються чи розробляються.

Під поняттям «конкуренція» в цілому розуміють «суперництво, боротьбу за досягнення кращих результатів»; процес, учасники якого, виходячи з власних інтересів, намагаються представити на вільному ринку привабливіші від інших пропозиції, ціни, якості, умови поставки і т. п. чинники, які можуть позитивно впливати на рішення та здійснення трансакцій; процес управління перевагами для досягнення перемоги чи інших цілей у боротьбі за задоволення об'єктивних чи суб'єктивних потреб у межах законодавства чи в природних умовах.

В освіті дане поняття застосовується поки ще недостатньо, однак має місце спроба визначити рівні конкурентної спроможності закладів освіти. У зв'язку з тим, що конкуренція систем чи організацій характеризується її конкурентними перевагами, які Р. Фатхутдінов називає «ексклюзивною цінністю, якою володіє система, що надає їй привілеї перед конкурентами», то за умов раціонального управління ними (конкурентними перевагами), конкурентна здатність організації зростає.

Урахування конкурентних переваг тієї чи іншої організації надає можливість визначати її рівень конкурентної спроможності, а це, у свою чергу, забезпечує рівень результативності діяльності та рівень результативності управління нею. До конкурентних переваг соціально-педагогічних систем (у т. ч. ЗНЗ) віднесені такі: наявність чіткої структури в управлінні та визначення між її складовими механізму нормативних стосунків на демократичних засадах; визначення обмеженості інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів і ефективне їх використання; ефективне функціонування всіх ієрархічних рівнів управління (учнівського, педагогічного, адміністративного); зростання питомої ваги застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій на основі Інтернету в навчально-виховному й управлінському процесах; пошук і утримання конкретної психолого-педагогічної інновації; розвиток міжнародної стандартизації та інтеграції; висока якість і рівень надійності наданих освітніх послуг; стабільне бюджетне і позабюджетне фінансування; значні витрати на рекламу; зростання витрат на розвиток учнів; високий рівень збереження здоров'я учнів і членів колективу. Такі конкурентні переваги мають в основному школи «нового типу»: ліцеї, гімназії, колегіуми, навчально-виховні комплекси (НВК), навчально-виховні об'єднання (НВО), тобто ті, що здійснюють інноваційну діяльність. До їх числа відносяться й ГАШ.

Усередині такої організаційної структури створюються не адміністративно-бюрократичні відносини, а відносини суб'єктної комунікації, в яких кожний орієнтований на спілкування, а кожний «акт комунікації навантажений інтенціональним сенсом, установкою на іншу рівноправну свідомість». Так, наприклад, в Японії в рамках програми «Технополіс» у центрі уваги знаходиться проблема «вирощування» зразків нового способу комунікації, в якому поєднуються процеси універсалізації та соціалізації діяльності. Це досягається за рахунок більш високої концентрації комунікацій між різними науково-технічними, природознавчими, соціогуманітарними та філософсько-методологічними дисциплінами й галузями практики, зібраними в одному місці - у технополісі.

У процесі розвитку різних інноваційних регіональних програм і проектів у західних країнах виникли широко розповсюджені форми інтеграції науки і виробництва, такі, як інкубатори, технопарки, технополіси, регіони науки.

Завданням «інкубатора» є створення умов для розвитку малих інноваційних фірм, а саме: надання їм можливості стати організаційно й технологічно самостійними, фінансово стійкими, знайти своє місце на ринку. Інкубатор є початкова ланка технопарку, який, у свою чергу, створюється при науковій установі або центрі, має свою споруду та територію, і на умовах оренди розміщує наукоємні фірмі, створює умови для широкої взаємодії вчених, підприємців, виробників, управлінців, інвесторів. Технопарк за відповідних умов переростає у технополіс, а потім - у регіон науки. У технополісі, яким є місто або декілька міст, головна роль належить науковим центрам, інститутам, які розробляють нові технології, а також наукоємним виробництвам, які їх використовують.

Різні форми інтеграції науки і виробництва суттєво змінюють облік національного науково-технічного потенціалу та змісту науково-технічної політики. Виникає середовище, яке сприяє технологічним і соціально-економічним змінам, які лежать в основі суспільного прогресу.

Принципи, політика, функції та діяльність ради ГАШ

Рада ГАШ є виборчим органом і включає в себе педагогів, директора школи, представників громади й учнівського самоуправління. Робота ради узгоджується статтями 16 «Органи громадського самоврядування в освіті» та статті 17 «Самоврядування навчальних закладів» Закону України «Про Освіту» (1991), а також статті 39 «Управління та громадське самоврядування загальноосвітнього навчального закладу» Закону України «Про загальну середню освіту» (1999). Роботу ради очолює голова, який обирається членами ради. Директор школи та координатор ГАШ є одними із членів ради. Оптимальна кількість членів ради - від п'яти до одинадцяти осіб. Рада діє на основі положення про роботу ради ГАШ.

Функції ради:

  • Розробка та координація програм ГАШ шляхом надання допомоги координатору у здійсненні оцінки потреб громади, визначенні пріоритетних проблем і плануванні програм, спрямованих на вирішення цих проблем.
  • Розробка рекомендацій для інших відомств щодо вдосконалення послуг для молоді й інших вікових груп громади.
  • Робота як з'єднувальної ланки між представниками громади, відомствами та урядовими організаціями місцевого (регіонального) загальнодержавного рівня в інтересах розвитку ГАШ.
  • Забезпечення координації та мінімізації дублювання послуг у межах громади; мобілізації всіх потенційних учасників, людських і фізичних ресурсів із метою їхнього максимального використання.
  • Сприяння в пошуках додаткових джерел фінансування, отриманні грантів для роботи ГАШ.
  • Допомога координатору в розробці щорічного бюджету та відповідальність за фінансові операції ГАШ.
  • Надання допомоги координатору у проведенні моніторингу й оцінці ефективності програм ГАШ.
  • Розвиток співпраці між місцевими відомствами для поліпшення життя всіх членів громади.

Рада ГАШ є виборчим органом, до якого обираються педагоги, директор школи, координатор, представники громади й учнівського самоуправління. Основні принципи роботи ради ГАШ - добровільність, відкритість, доступність, толерантність, демократичність, партнерство, гласність, служіння громаді, задоволення її потреб ( визначаються її членами).

Механізм створення ради ГАШ. На першій конференції обираються члени ради від місцевої громади. На учнівських зборах обираються представники до ради від учнівського колективу, а на батьківських зборах до ради обираються представники від батьків. Із метою узгодженої роботи батьківського комітету й ради школи, до ради обирають голову батьківського комітету школи. Цим усувається дублювання вирішення окремих проблем, якими опікуються різні сторони - учні, учителі, батьки, громада.

Самі члени ради на своєму першому засіданні обирають голову. Доцільно обрати головою ради ГАШ вчителя школи. У раді мають бути представлені різні категорії членів громади, ураховуючи такі показники, як вік, стать, етнічна належність, стан здоров'я тощо, які вмотивовані та готові до діяльності, спрямованої на покращення рівня життя членів громади. Членами ради повинні бути мешканці громади або особи, які виявляють не аби який інтерес до підвищення життєвого рівня громади та можуть уключати представників від: молоді, місцевих органів влади, місцевих організацій із надання послуг, місцевих управлінь освіти, педагогічних працівників школи, у тому числі - директора, шкільних громадських організацій (батьківська організація тощо), бізнесових структур, національних меншин, координатора.

Голова ради обирається на щорічних зборах ради з числа її членів. Голова ради уповноважений регулярно проводити її засідання, представляти раду та ГАШ іншим агенціям і організаціям. Із числа членів ради на щорічних зборах обирається також і секретар. Його основними обов'язками є: ведення протоколу засідань ради та всієї документації, пов'язаної з діяльністю ГАШ.

Із метою залучення членів ради ГАШ до активної життєтворчої діяльності доцільно створювати окремі комітети або робочі групи, які можуть працювати тимчасово або постійно для ефективного досягнення спільної мети. До складу робочих груп можуть входити, окрім членів ради ГАШ, інші представники громади. Робота комітетів (робочих груп) сприяє залученню інших членів громади, які зможуть допомагати раді у виконанні покладених на неї обов'язків і повноважень. У будь-якому випадку, доцільно щонайменше одному члену ради бути представленим у тому чи іншому комітеті.

Координатор громадсько-активної школи. Координатор тісно співпрацює з радою, педагогами й іншими відомствами громади над впровадженням і координацією програм ГАШ. Він забезпечує керівництво комплексними послугами, розробкою програм для молоді, інших членів громади та залученням громади.

Координатор є:

  • Лідером, здатним підтримувати ентузіазм, створювати мотивацію для учасників програм, та сприяти розвитку навичок лідерства в інших людях.
  • Відмінним комунікатором, здатним спілкуватися з різними представниками громади, створювати можливості для досягненням згоди при прийнятті рішень.
  • Стратегом, здатним об'єднати людей при розробці бачення та стратегії діяльності громадсько-активної школи.
  • Менеджером, здатним забезпечити щоденне управління, моніторинг та оцінку ефективності програм.
  • Конструктором людських стосунків, який працює з усіма секторами громади, щоб поєднати їх заради досягнення спільної мети.

Функції координатора

  • Бере участь у створенні та функціонуванні ефективної ради громадсько-активної школи.
  • Спільно з радою здійснює оцінку потреб у громаді, визначає їхню пріоритетність і планує програми, спрямовані на вирішення цих потреб.
  • Спільно з радою розробляє стратегію розвитку ГАШ та складає бюджет її діяльності.
  • Забезпечує керівництво діяльністю ГАШ: здійснює вибір інструкторів, керівників, організаторів і волонтерів, необхідних для реалізації програм; забезпечує моніторинг і оцінку ефективності програм, які реалізовуються ГАШ.
  • Постійно здійснює роботу з висвітлення діяльності ГАШ у засобах масової інформації.
  • Спільно з радою розробляє стратегію та забезпечує інші інструкції, необхідні для діяльності ГАШ у відповідності з чинним законодавством.
  • Відповідає за складання бюджету та фінансову звітність ГАШ. Веде документацію проектів, статистику за програмами, постійного опитування членів громади, готує й подає раді на затвердження річний звіт.
  • Заохочує громаду до участі в роботі та розвиває спроможність членів громади ефективно брати участь у всіх аспектах роботи ГАШ.
  • Працює над пошуком фінансової підтримки (гранти, пожертвування) для фінансування і розширення програм.
  • Налагоджує зв'язки та встановлює контрактні взаємини з недержавними організаціями та освітніми закладами.
  • Розвиває міжвідомче співробітництв, використовує будь-яку можливість розвивати та пропагувати концепцію громадської освіти.
  • Заохочує персонал до постійного професійного розвитку та спрямовує його роботу в напрямі колегіальності, прозорості та демократичності прийняття рішень.

Основні функції ради ГАШ

  • Розробка та координація реалізації програм ГАШ шляхом надання допомоги координатору у здійсненні оцінки потреб громади, визначенні пріоритетних проблем та планування програм, спрямованих на вирішення цих проблем.
  • Розробка рекомендацій для інших відомств щодо вдосконалення послуг для молоді та інших вікових груп громади.
  • Забезпечення мінімізації дублювання послуг у межах громади.
  • Мобілізація всіх потенційних учасників, людських і фізичних ресурсів із метою їхнього максимального використання в межах громади.
  • Сприяння пошуку додаткових джерел фінансування, отриманні грантів для роботи ГАШ.
  • Допомога координатору в розробці щорічного бюджету та відповідальність за фінансові операції ГАШ.
  • Надання координатору допомоги у проведенні моніторингу й оцінки ефективності програм ГАШ.

Організація діяльності ради ГАШ. Доцільно розробити положення про діяльність ради ГАШ, в якому потрібно чітко визначити мету й завдання її діяльності, порядок проведення засідань, процес голосування чи інші процедури. Система та порядок проведення засідань ради ГАШ має заохочувати постійну участь у них усіх її членів. Регулярна участь членів ради в роботі засідань є важливою та необхідною умовою забезпечення постійного діалогу між усіма членами громади, а також - розвитку потенціалу ради з метою досягнення її мети й завдань.

Формат проведення засідань не повинен бути надто формальним і структурованим. Усі засідання повинні бути відкритими для участі інших членів громади, які виражатимуть своє бажання та можливість взяти участь у роботі засідання. Рекомендується постійно проводити засідання ради (щомісяця), попередньо повідомивши її членів та громаду про дату, час та місце проведення засідання. Це дозволить забезпечити постійний обмін інформацією між громадсько-активною школою та всією громадою. Це також дасть можливість членам ради пристосувати свої індивідуальні графіки роботи до дати проведення засідання ради. Загальний графік проведення засідань ради повинен бути узгоджений зі всіма членами ради на основі консенсусу. Уся інформація про роботу ради та ГАШ має постійно висвітлюватися на спеціальному стенді у приміщенні школи.

Щомісячне проведення засідань ради не виключає можливості проведення позачергових засідань на вимогу будь-кого з членів ради чи інших членів громади. Потрібно надіслати інформацію щодо проведення позачергового засідання не пізніше ніж за три дні до його проведення. Не рекомендується проводити засідання ради, якщо немає кворуму - кількість членів ради для забезпечення кворуму визначається самими членами ради. Зазвичай, кворум становить не менше 2 кількості всіх членів ради.

Голоси кожного члена ради за значенням є рівноцінними. Рішення приймається, якщо за нього проголосувало не менше 50 % членів ради плюс один голос присутніх на засіданні. Рішення щодо фінансування повинні прийматись, якщо за нього проголосувало не менше b усіх членів ради ГАШ. Рада повинна розробити механізм прийняття змін до положення чи інших процедурних документів щодо тих пунктів, які вже не є актуальними та не сприяють досягненню спільної мети.

Щоб мати банк даних про членів ради та можливість контактувати з ними, доцільно запропонувати їм заповнити анкету. Отримана інформація дозволить раціонально розподілити обов'язки між членами ради ГАШ. Отже, для оптимальної організації роботи ради доцільно вже під час першої зустрічі запропонувати членам ради відповісти на запитання анкети.

Із метою оптимізації ефективності роботи ради, бажано, щоб її члени:

  • представляли різні інтереси (вчителі, шкільна адміністрація, батьки, учні, члени громади, уключаючи представників ЗМІ, місцевої влади, бізнесу, громадських організацій тощо);
  • мали час для волонтерської діяльності;
  • мали управлінські й інші навички, необхідні для досягнення певної мети;
  • були зацікавлені в поліпшенні життя школи та громади;
  • вміли та хотіли працювати в команді;
  • були знайомі з представниками ЗМІ;
  • мали фінансові, матеріальні та людські ресурси.

Освіта.ua
05.11.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!