Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Програма "Шлях до успіху" від Intel в Україні
Програма "Шлях до успіху" від Intel в Україні

П’ять причин того, чому програму Intel слід продовжувати впроваджувати у школах України

Програма "Шлях до успіху" від Intel в Україні

Програма Intel „Шлях до успіху”, створена корпорацією «Intel» у співробітництві з національними освітніми урядовими організаціями різних країн, упроваджується в Україні з березня 2009 року. Ця програма покликана розвивати та стимулювати навички мислення, що є актуальним для молоді у ХХІ столітті, та впроваджувати новітні інформаційні технології шляхом навчання в освітніх громадах. Програма Intel® „Шлях до успіху” є частиною освітньої ініціативи Intel „Інновації в освіті”, що спрямована на те, щоби спільно з відповідальними діячами освіти та світовими державними лідерами нести дух інновацій у процес навчання й допомагати сьогоднішнім учням стати успішними в сучасній економіці, яку ще називають «економікою знань».

На сьогодні програма Intel® „Шлях до успіху” складається із трьох курсів:

Програму Intel® „Шлях до успіху” схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах комісією науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Лист про присвоєння грифа Міністерством освіти і науки України від 15. 07. 09 р. № 1.4/18-2821). Програму адаптовано до Державних освітніх стандартів України та навчальних програм. Упровадження програми передбачене за рахунок варіативної частини навчальних планів, годин гурткової роботи, під час проведення навчальної практики в загальноосвітніх навчальних закладах і закладах позашкільної освіти.

Служба моніторингу програми сформулювала п’ять причин того, чому програму Intel® „Шлях до успіху” слід продовжувати активно впроваджувати у школах України.

Причина 1. Уплив програми на формування у школярів навичок, що їм потрібні для успішної діяльності в умовах конкуренції у ХХІ столітті.

Кожне навчальне заняття за програмою Intel® „Шлях до успіху” фасилітатори будують так, щоби в учнів:

  • вироблялись навички співпраці ‑ протягом 11-ти занять учні працюють у незмінних парах, решту шість занять – у малих групах по 3‑5 осіб;
  • формувались уміння працювати з комп’ютерними технологіями ‑ протягом навчання за програмою учні освоюють такі програмні засоби, як графічний і текстовий редактори, електронні таблиці, програму підготовки презентацій, систему пошуку в Інтернеті, технологію Веб 2.0 тощо;
  • формувались навички критичного мислення.

Причина 2. Уплив програми на формування у школярів активної життєвої позиції – розуміння того, що саме від їхньої діяльності або бездіяльності залежить вирішення проблем спільноти.

Один із курсів програми присвячений життю у спільноті та вирішенню її проблем (68 % усіх учнів-учасників програми, а це 2040 школярів у 2012/13 н. р., відвідують саме цей курс). У підсумковій анкеті фасилітатори відмічають підвищення розуміння учнями їх приналежності до місцевої спільноти.

Причина 3. Позитивний уплив програми на рівень інноваційних процесів у школах-учасницях.

Усі учасники програми ‑ і самі вчителі-фасилітатори, й адміністратори шкіл-учасниць, й учні та їхні батьки – відмічають суттєвий уплив програми на навчально-виховний процес. Висновки, зроблені за наслідками телефонного опитування адміністрації закладів-учасників програми, такі.

На запитання «Як у цілому ви оцінюєте участь вашої школи у програмі?» отримано такі відповіді: дуже позитивно – 32 %; у цілому позитивно – 54 %; нейтрально – 14 %. Негативні відповіді відсутні. А на запитання «Чи помітили ви зміни в навчально-виховному процесі школи у зв'язку з її участю у програмі?» отримано такі відповіді: так – 74 %; важко відповісти – 10 %; ні – 16 %.

Окрім цього за результатами телефонного інтерв’ювання серед змін у навчально-виховному процесі школи члени адміністрації відмічають те, що „…прийоми та методи програми використовуються при вивченні інших предметів; у виховній роботі помітні зміни в учнях – учні почали думати; клас став більше згуртованим; діти демонструють свої знання іншим учням школи; діти вчаться бачити проблеми й вирішувати їх; учителі цікавляться програмою; рівень знань учнів піднявся; діти замислюються про вибір професії; діти зацікавились комп’ютером як машиною, що допомагає вчитись; діти зацікавилися соціальними проектами; підвищилась активність дітей”.

Тільки 12 % із числа опитаних повідомили, що не мають відгуків від батьків, учнів і вчителів. Решта респондентів відмічають позитивні відгуки про програму. Причому учасники навчально-виховного процесу не тільки висловлюють їх усно, а й розміщують на шкільному сайті. Батьки відмічають, що діти почали замислюватися про майбутню професію, класні керівники спостерігають покращення стосунків в учнівських колективах, відмічають, що „…діти стали ініціативніше”, учителі-предметники кажуть, що „учні не просто грають, а використовують ПК для навчання; покращується мислення учнів, їхні вміння аналізувати, оцінювати події, явища, дії, результати”. Один заступник директора повідомив: „Усі вони утворили спільноту. Заняття із 15-ї до 17-ї години, й батьки переживають, що діти пізно повертаються додому. Відзначають зайнятість і зацікавленість учнів”. Зустрічаються й такі відгуки: „Учні хочуть працювати, навчились виділяти головне; вони зацікавились”. Жодних негативних відгуків про програму респонденти не повідомили.

Останнє запитання, що ставили заступникам/директорам шкіл, стосувалося планів школи щодо її участі у програмі. Проте адміністрація шкіл занепокоєна тим, чи будуть виділятись години. Деякі респонденти наводили такі аргументи про продовження співпраці з курсом програми: „Плюс для школи; школа має інформаційно-технічний профіль, і участь у програмі доповнює роботу школи; школа приміська, часто приймаємо гостей, хочемо й повинні розвиватись, і гріх не використати такі можливості; бачимо практичні результати роботи, зацікавленість учителя та дітей, бажання класних керівників продовжувати роботу”.

Причина 4. Уплив програми на підвищення рівня професійної майстерності вчителів шкіл.

Усі учасники програми ‑ і самі вчителі-фасилітатори; й адміністратори навчально-виховних закладів – відмічають суттєве підвищення професійного та методичного рівня педагогів-учасників програми.

Так, у підсумковій анкеті 76 % фасилітаторів повідомили, що використовують методи, засвоєні в курсі програми, при викладанні інших предметів. Під час підбиття підсумків навчання 74 % фасилітаторів відмітили, що вони як викладачі позитивно змінилися завдяки участі у програмі.

Телефонне опитування заступників директорів шкіл показало, що в переважній більшості навчальних закладів педагогічні колективи шкіл, члени методичних об’єднань, батьківська громадськість обізнані з упровадженням програми у школі. Зазвичай фасилітатори виступають на „педрадах, нарадах при директорі, міських і районних МО вчителів, навчально-методичних семінарах, конференціях, батьківських зборах, фестивалях методичних ідей”. Програма також популяризується на „семінарах для класних керівників, учнівських лінійках”.

82 % респонденти відмітили, що помітили зміни, що відбулися з учителем, який став фасилітатором. Серед змін, що відбулися з учителем-фасилітором, респонденти відмічають: „…став більш самостійним, ініціативним; по-іншому стала проводити уроки; стала бачити результат; підвищився методичний рівень учителя; елементи технології використовує на уроках біології; стала більш комунікабельною; стала краще виступати; підвищився фаховий рівень; удосконалив свою методику як фахівець, є прогрес; стала активною в роботі; уключається в роботу для міста”.

В усіх випадках, коли вчитель-фасилітатор атестувався, його діяльність у програмі позитивно впливала на результат атестації (кваліфікаційні категорії або підтвердились, або підвищились без проблем, крім цього, установлено педагогічні звання). А один заступник директора під час інтерв’ювання сказав: „Я буду атестуватись наступного року, бо це обов’язково вплине на підвищення категорії”.

Причина 5. Школярі України зацікавлені у програмі.

Останньою п’ятою причиною продовження впровадження програми у школах України є велике бажання школярів відвідувати заняття й отримувати відчутний результат від навчання, адже учні одразу використовують набуті знання, уміння й навички та ще й одержують можливість вносити зміни у власне життя та життя своєї спільноти.

У підсумковій анкеті фасилітатори відмічають велику зацікавленість учнів програмою Intel® „Шлях до успіху. У повідомленнях у численних блогах фасиліторів, присвячених програмі Intel® „Шлях до успіху”, можна прочитати багато схвальних відгуків учнів про програму. А найвлучніше ставлення учнів до програми прозвучало одного разу у школі № 168 м. Києва: на пропозицію вчителя-фасилітора завершити роботу, бо вже давно вийшов час заняття, учні відповіли: „Ларисо Петрівно! Як ви не розумієте – це потрібно нам не для оцінки, це потрібно для нас самих!”.

Замість післямови

„Курс мусить жити!” – так лаконічно та влучно написав у своїй підсумковій анкеті один фасилітатор. Основні причини для цього викладені вище. А узагальнити все вищесказане можна однією фразою: якщо ви дійсно хочете впроваджувати в навчально-виховний процес компетентнісний підхід та особистісно зорієнтовані технології – залучайтесь до програми Intel® „Шлях до успіху”, бо в ній є й сучасне навчання (навчання співпраці, критичного мислення та комп’ютерних технологій), і моральне виховання (навчання учнів будувати власну життєву траєкторію), і потужний розвиток учнів. Для вчителів у програмі є добре підґрунтя для їхнього професійного зростання.

Підготовлено за результатами моніторингових досліджень програми із 2010 по 2013 рік.

Алла Забарна, координатор спеціалістів з моніторингу програми Intel®„Шлях до успіху”

Освіта.ua
22.08.2013

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!