Інформаційні освітянські мережі

До них можна зарахувати володіння сучасними інформаційними технологіями, декількома іноземними мовами, уміння спілкуватися та мобільно пристосовуватися до ситуацій, що окреслюють вимоги сучасного життя та ін. Зміни рівня стандартів життя призвели до відповідних змін у різних його сферах та, безумовно, торкнулися освіти, що призвело до реформування систем освіти практично в усіх країнах світу.

Аналізуючи ситуацію, що склалася в системах освіти європейських країн наприкінці ХХ століття, після процесу реформування, науковці дійшли висновку, що не можна втілювати реформи, які базуються тільки на інтуїції або бажанні щось кардинально змінити та які не мають наукового, практичного підтвердження та підґрунтя. Тільки вивчення світового педагогічного досвіду, його адаптація, залучення кращих зразків та прикладів сприятиме реформуванню освіти, змінам в освітній політиці, розвитку школи та її інтеграції у світовий педагогічний процес. Для цього необхідно проводити порівняльний аналіз, який може дати повну картину існуючим ситуаціям не тільки в своїй країні, але й допомогти знайти правильне рішення з прийняття тієї або іншої реформи. Аналізуючи, можна визначити спільні для систем освіти проблеми, подолання яких значно полегшується, якщо спиратися на вже отриманий іншими країнами досвід або використовуючи спільні зусилля.

Якщо зібрати та проаналізувати всі наукові дослідження та розробки в сфері освіти, які проводили європейські країни, можна визначити схему з пріоритетів та напрямків розвитку систем освіти притаманних більшості з них та визначити основні напрями розвитку освітніх систем у майбутньому. Таким чином, спільні дослідження та міжнародна співпраця допомагає зберегти кошти, розраховані на проведення реформувань і не тільки в системах освіти.

Основною метою міжнародної співпраці освітян-науковців європейських країн є створення загального інформаційного освітянського простору та середовища, визначення пріоритетів розвитку та реформування систем освіти країн Європи, взаємодопомога та підтримка у розробці та втіленні інноваційних напрямків. Для досягнення цієї мети в європейському освітянському співтоваристві проводиться постійна робота зі збору результатів наукової роботи європейських країн у сфері освіти. Ця інформація розповсюджується серед політиків з освіти та науковців країн Європи, між якими налагоджуються більш тісні контакти, стимулюючи, тим самим, розробки та втілення спільних наукових проектів. Такий напрям діяльності дозволяє досить неупереджено оцінити реформи та наукові дослідження, що проводяться, або які вже проведено, надати базову наукову основу для будь-яких освітянських проектів, які ініціює Рада Європи, Європейський Союз або інша міжнародна організація.

Утілення та проведення такої широкомасштабної діяльності неможливе без використання новітніх інформаційних технологій, до яких належать інформаційні освітянські мережі. Саме такі схеми, які формуються на базі комп'ютерів, використання мережі Інтернет, спрямовані на формування загального інформаційного простору, дають можливість досягти ефективно намічених цілей.

Ще у травні 1999 року Комітетом Міністрів Ради Європи була прийнята на вищому рівні Декларація у сфері розвитку європейської політики стосовно використання новітніх інформаційних технологій, у якій було визначено, що нові інформаційні технології повинні використовуватися, перш за все, зважаючи на дотримання прав людини, сприяти розвитку культурної різноманітності, свободи слова та інформації, а також максимального збільшення освітнього та культурного потенціалу цих технологій, враховуючи всі відповідні міжнародні документи, які раніше були прийняті в цій сфері. Розуміючи важливість нових інформаційних технологій на різних рівнях, починаючи з регіонального, представники країн-членів Ради Європи визнали глибокі зміни, що відбуваються як результат глобалізації та взаємної інтеграції, та визначили пріоритети в напрямах їх розвитку, віддаючи перевагу свободі слова та інформації, політичному плюралізму та сприянню формуванню більш демократичного та сталого інформаційного суспільства.

Як для будь-якого демократичного суспільства, його створення повинно базуватися на фундаментальних цінностях, сприяти вільному доступу для отримання інформації, враховуючи, компетентність, підготовленість, креативність та різноманітність.

У цьому документі європейські країни задекларували основні напрями формування інформаційного простору, до яких входять:

• вільний доступ до нових інформаційних технологій та комунікаційних послуг;
• залучення до цих процесів більшої кількості громадян з метою активізації їх участі в житті суспільства на національному, регіональному та місцевому рівнях, використовуючи нові інформаційні технології;
• надання можливості взаємного спілкування, обміну думками та ідеями, проведення спільних розробок, виготовлення та розповсюдження матеріалів культурного та освітянського призначення.

Одним із пріоритетних напрямів освоєння нових інформаційних технологій європейські країни вважають допомогу окремим особам, які намагаються поширювати свої знання за допомогою всіх рівнів системи освіти - формальної та неформальної - протягом усього життя, використовуючи комп'ютерні технології та мережі.

Реалізація таких напрямів значно полегшується завдяки використанню інформаційних центрів та мереж, найвідомішими з яких у Європі є Європейський центр із розвитку професійної підготовки СІДІФОП (CEDEFOR - European Centre for the Development of Vocational Training, www.cedefor/eu/int) та ЄУРИДАЙС (EURYDICE - Educational Information Network in the European Community - освітянська інформаційна мережа Європейського Співтовариства, www.euridice/org), які створюють основні інструменти з розповсюдження освітянської інформації у країнах Європи.

Із розширенням європейських кордонів та інтенсивністю процесу інтегрування загальною потребою для всіх країн Європи стало визначення спільних тенденцій ринку праці у європейському просторі, тому професійна підготовка та освіта набули великого значення в системах освіти європейських країн. Освоєння нових професій, отримання навичок, які б відповідали вимогам сучасного ринку праці, підвищення фахового рівня до рівня європейських стандартів стало вимогою сучасного життя.

Саме тому пріоритетом своєї діяльності на термін 2003-2006 років країни-члени СІДІФОП задекларували освіту впродовж усього життя та визначили стратегічні цілі роботи центру, головними з яких є:

• покращення доступу до отримання освіти для всіх верств населення;
• оцінювання навчання на всіх його етапах та рівнях;
• підтримка та розвиток інформаційних мереж;
• обмін досвідом;
• проведення спільних наукових досліджень та розробок тощо.

Реалізація поставлених цілей можлива завдяки структурі та формам і методам діяльності СІДІФОП, до складу якого входять організаційні, адміністративні, розповсюджувальні та інші підрозділи. Крім цього, у структурі існують дві тематичні підмережі: одна акумулює та розповсюджує інформацію, освітлюючи основні напрями у професійній освіті та підготовці, а інша спрямована на підготовку та перепідготовку педагогів із професійної освіти та підготовки. Метою їх створення є забезпечення контактів між міжнародними експертами та педагогами у цій сфері діяльності та проведення дискусій і співробітництва на європейському рівні.

СІДІФОП не тільки поповнює вже сформовану базу даних, яка відкрита для користувачів, але й допомагає знайти роботу або отримати спеціальність у будь-якій країні Європи. Крім того, СІДІФОП допомагає користувачам мережі у пошуку джерел фінансування для подальшого навчання або отримання професії, використовуючи зібрані та проаналізовані документи та матеріали.

Однією з форм роботи СІДІФОП є підготовка педагогічних кадрів у Європейському підготовчому таборі (ETV - European Training Village, www.trainingvillage.gr), який є інтерактивною базою для всіх, хто займається професійною світою та підготовкою. Заснований у 1998 році, на цей час він об'єднує близько 25 тисяч членів. Мета цього напряму роботи - надати учителям можливість не тільки підвищити свій фаховий рівень, опанувати новими знаннями. які б відповідали вимогам різних європейських країн, але й обмінятися досвідом зі своїми колегами з інших країн Європи для подальшого визначення пріоритетів і загальних потреб навчання.

Сучасне життя потребує знання та орієнтацію до вимог ринку праці не тільки у своїй країні, але й у різних країнах світу. Підготовка й орієнтація учнівської та студентської молоді повинна починатися якомога раніше, тому напрями роботи СІДІФОП мобільно змінюються та відображають сучасний стан європейських країн, пріоритети в напрямах розвитку систем освіти, необхідність проведення освітянських реформ.

Форми діяльності СІДІФОП різноманітні - від бібліотеки до наукових та інформаційних видань:

• видання європейського журналу «Vocational training» («Професійна підготовка») чотирма мовами (англійською, французькою, німецькою та іспанською), розрахованого на широке коло читачів;
• безкоштовна (для країн-членів СІДІФОП) інформація у вигляді газети з питань професійної освіти;
• довідники та глосарії з питань професійної освіти, які видаються, крім друкованого вигляду, ще й на CD-ROM;
• монографії СІДІФОП, у яких є все про професійну освіту в країнах-членах ЄС;
• газети та журнали для широкого кола користувачів, зацікавлених інформацією щодо стану ринку праці в країнах Європи;
• дворічні та більш короткі аналітичні огляди розвитку політики з професійної освіти в європейських країнах;
• каталоги публікацій одинадцятьма мовами, які можна отримати безкоштовно за запитом та інші.

Документація, що стосується професійної освіти та підготовки, постійно оновлюється. Особлива увага приділяється інформації, яка висвітлює сьогоднішній стан речей, останні розробки та наукові дослідження, що проводилися з напряму професійної освіти та підготовки. Зважаючи на актуальність та важливість цього напряму, Центр має безпосередню підтримку з боку Ради Європи та Європейського Союзу.

Окреслюючи основну мету як систематизація, обробка, аналіз та розповсюдження інформації, Центр працює з новими інформаційними технологіями, використовуючи матеріали в друкованій та електронній формі.

Основним інформаційним джерелом є бібліографічна база даних, до якої входять монографії, наукові дослідження, звіти, законодавчі акти, звіти парламентів країн-членів СІДІФОП, журнальні статті, «жовта» преса та ін. Усю цю інформацію можна отримати безпосередньо через бібліотеку СІДІФОП або через мережу СІДІФОП. Інформація мережі спрямована на різні групи освітян та зацікавлених осіб: політиків з освіти Європейського Союзу та Ради Європи, національні уряди, вчителів з професійної підготовки, наукові організації, навчальні заклади тощо.

Як будь-яка потужна організація СІДІФОП має свою розвинуту мережу ReferNet (The European network of reference and expertise) - «Європейська мережа з рекомендацій та експертизи». Ця децентралізована структура створена для акумулювання, накопичення та забезпечення високоякісною інформацією з широкого діапазону напрямів та тем досліджень, які проводилися у професійній освіті, а також вивчення і проведення експертизи діяльності ключових організацій Європейського союзу, які працюють у цьому напрямі.

Визначаючи важливість та необхідність порівняльного аналізу для розвитку професійної освіти у європейських державах, СІДІФОП, створивши таку структуру, як РеферНет, має змогу виконувати одне зі своєї найважливіших завдань - компілювати документацію, пов'язану з найсучаснішими дослідженнями і наробками у сфері професійної освіти та підготовки, яка відповідає вимогам часу та стану країн Європи.

Структурною одиницею РеферНет є представницький консорціум, до якого входять національні консорціуми кожної країни-члени ЄС. До їх складу залучені представники організацій професійної освіти та навчальних закладів. На чолі кожного національного консорціуму обрано національного координатора, який гарантує, організовує та забезпечує виконання покладених на цю структуру відповідних завдань.

Мережа об'єднує організації, які мають загальний інтерес та погляд на розвиток професійної освіти. Це сприяє обміну інформацією та подальшому успішному розвитку професійної освіти, а також дає можливість членам консорціуму вільно обмінюватися досвідом, отримувати цікаву для них інформацію та налагоджувати зв'язки з різними європейськими країнами.

Основні завдання РеферНет можна визначити таким чином:

• Збір документації та її розповсюдження.

Це означає збір інформації та оновлення баз даних інформаційних служб, а також підтримку та розповсюдження результатів, напрацьованих СІДІФОП, організація та підтримка конференцій, семінарів тощо.

• Збір та аналіз інформації.

Забезпечення сучасною, оновленою інформацією з проблеми професійної освіти та організацій, які працюють у цьому напрямі, а також проведення аналізу цієї інформації.

• Дослідження.

РеферНет сприяє розвитку та проведенню відповідних досліджень через взаємну співпрацю та обмін досвідом, що забезпечує більшу прозорість та здатність швидкого розповсюдження результатів досліджень серед структур, що займаються професійною освітою та підготовкою у країнах ЄС.

На основі аналізу зібраної інформації науковці мережі видають аналітичні збірки, у яких розглядаються процеси розвитку систем освіти країн-членів ЄС. Висновки, зроблені в цих дослідженнях, мають дуже важливе значення для подальшого формування пріоритетних напрямів у розвитку систем освіти.

Пріоритетність професійної освіти та підготовки визначає час. Цей напрям освіти з кожним роком охоплює все ширше коло населення різної вікової категорії. Розширення кордонів, інтеграція в європейський простір, міграція населення та розвинуті інформаційні технології спонукають до постійного оновлення та отримання знань, підвищення професійного рівня або освоєння нових професій, які б відповідали вимогам часу та ринку праці.

Співпраця з інформаційними мережами, такими як СІДІФОП, зміст та напрями роботи якого відображають стратегії та пріоритети у політиці країн-членів Європейського Союзу та Ради Європи, допоможуть нашим освітянам та не тільки їм зорієнтуватися у європейському просторі, адаптуватися до його вимог та сприятимуть розвитку системи освіти та професійної освіти і підготовки в Україні.

Автор: І. Малицька

Освіта.ua
18.02.2008