Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Евристичний компонент освітніх стандартів

Евристичний компонент освітніх стандартів

Відповідно до Закону «Про освіту», державні освітні стандарти визначають: обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм; максимальний обсяг навчального навантаження учнів; вимоги до рівня підготовки випускників

Широка громадськість, у тому числі й педагогічна, під освітніми стандартами найчастіше розуміє мінімальний навчальний матеріал, який повинен бути засвоєний кожним учнем. І хоча це невірне з правової точки зору розуміння, ми розглянемо ситуацію з представленням евристичної складової у стандартах загальної освіти як на рівні їх загального розуміння, так і на прикладі їх проектування.

Евристичний підхід до конструювання стандартів. Освітні стандарти й інші навчальні нормативи традиційно використовуються для оцінки результатів навчання учнів. Чим більш близькими до стандартного є результати учня, тим більш високо оцінюється його навчальна діяльність. Освітній процес, що реально відбувається (часом більш багатий), контролюється не повною мірою. Поза полем зору в даному випадку залишаються ті особистісні знання й інші освітні результати учнів, які виходять за рамки стандартів. Виходить, що особистісний компонент освіти ігнорується системою контролю й оцінки навчальних результатів, побудованої тільки на освітніх стандартах.

В евристичному навчанні, що спирається на поняття індивідуальної освітньої траєкторії, підхід до оцінки навчальних результатів інший. Перевіряється не тільки ступінь досягнення учнями зовнішніх заданих результатів, а і «творче відхилення» від них. Основний параметр оцінки особистісних освітніх результатів - ступінь комплексного освітнього зростання учня, що включає як стандартні, так і індивідуальні параметри.

При традиційному навчанні учень практично не бере участі у виборі змісту освіти; в евристичному навчанні учень, створюючи освітній продукт, бере участь у виборі та виробництві нового змісту освіти, необхідного йому для створення цього продукту; обсяг знань, умінь, набір видів діяльності та використовуваних здібностей учня не обмежуються.

У сьогоднішній школі освітні нормативи, які задаються для учня, часто мають вигляд матеріалу, що не залежить від особистості учня, його реальної освітньої діяльності, яка призведе до появи й навіть продажу готових творів, рефератів, «шпаргалок», попит на які виникає саме тому, що такого роду «продукція» затребувана існуючою шкільною системою навчання. Освітній стандарт, заданий у вигляді відомого зовнішнього продукту, призводить до того, що стає відчуженим від учня товаром, який використовується ним для того, щоб «купити та здати» його вчителю. Комп'ютерні технології роблять цей процес ще більш доступним і варіативним. Безупинно розширюється банк готових контрольних робіт, рефератів та аналогічних матеріалів (десятки тисяч екземплярів зі всіх навчальних предметів), розміщених на численних CD-ROM-ах і в мережі Інтернет, і полегшує учням підготовку та «здачу» заліків без виконання необхідної роботи, яка до реальної освіти має досить непряме відношення. Щоби повною мірою відчути дану проблему, достатньо подивитись рейтинг освітніх сайтів Інтернету: перша п'ятірка найбільш відвідуваних сайтів - це всілякі загальнодоступні колекції рефератів і контрольних робіт для школярів і студентів. Сьогодні існує досить могутній бізнес із продажу учням тих «стандартів», яких вимагають від них педагоги, котрі найчастіше нічого не підозрюють.

Евристичний підхід до конструювання освітніх стандартів відрізняється від викладеного тим, що не задає готового предметного змісту як результат вивчення курсу чи теми, але вимагає від учня в ході навчання створення нового змісту, тобто його власного зростання. У шкільній освіті таке зростання має або зовнішнє джерело (передані учню цінності, знання, способи діяльності), або внутрішнє (створені ним освітні продукти). У першому випадку освіта забезпечує самовідтворення людства, передачу та збереження культурно-історичних традицій. У другому - розвиток особистісного потенціалу учня через його продуктивну освітню діяльність. Освітні стандарти також підрозділяються нами на два компоненти: зовнішній і внутрішній, між якими існує взаємозв'язок.

З метою виявлення характеру співвідношення евристичного й нормативного компонентів освіти нами був проведений аналіз даних, отриманих у комплексному педагогічному експерименті з апробації системи евристичного навчання. Порівняння результатів виконання учнями творчих робіт з рівнем засвоєння ними традиційних освітніх стандартів показало, що досягати вимог освітніх стандартів на високому рівні учням легше, ніж досягати високого рівня творчості. Отримано також висновок, що розвиток особистісних якостей учнів не пов'язаний прямою залежністю з рівнем засвоєння ними освітніх стандартів; учні з високим і невисоким рівнем розвитку якостей, що перевіряються, та здібностей засвоюють освітні стандарти практично однаково.

Звідси випливає, що загальноприйнятий у масовому розумінні освітній стандарт орієнтує школи здійснювати нетворчий, виконавський тип освіти, результати якого вчителям доводиться перевіряти й оцінювати. Діючі в загальноосвітній школі норми освітнього контролю не задають і, відповідно, не припускають оцінки творчого компонента освіти.

Можливе заперечення, що стандарт і не повинен орієнтуватись на творчу складову освіти, оскільки він являє собою мінімум знань, умінь і навичок, якого треба досягати «без будь-якої творчості». Зауважимо, що творча самореалізація учнів декларується практично в усіх цільових настановах шкільної освіти. А навчитись творчості неможливо в нетворчих умовах, як неможливо навчитись плавати без води. Виведення за рамки освітніх стандартів творчої діяльності учня, так само як і його внутрішнього світу з особистісними якостями, призводить до відчуження учнів від освіти, знеособлювання й формалізації навчального процесу. Шлях рішення даної проблеми один: освітні стандарти повинні припускати наявність творчої освітньої діяльності поряд з іншими видами навчальної діяльності; рівень творчої самореалізації школяра необхідно вважати загальнонаціональним освітнім параметром, що перевіряється, й оцінюваним як загальноосвітній стандарт.

Виникає запитання: чи існує зв'язок між успішністю засвоєння учнями освітніх стандартів і ступенем їх творчої самореалізації? Аналіз отриманих нами експериментальних даних дозволив сформулювати такий висновок: для дітей, які досягли випередження у вікових освітніх стандартах, ступінь творчої самореалізації також є високим. Це порозумівається відносно невисоким рівнем завдання стандартів, які здатні учні «беруть» легко, не концентруючи на ньому своїх зусиль. Для значної частини інших учнів існує зворотний зв'язок: чим вище їх здібності до творчості, тим менш успішні їх досягнення в засвоєнні стандартів.

У творчості є свої норми, правила та критерії оцінки результатів, система творчої освіти у своїй структурній основі (цілі, принципи, зміст й ін.) подібна до системи будь-якого іншого типу. У нашому експерименті зауважено, що ті «важкі» учні, які досягали добрих творчих освітніх результатів, могли вчитись цілком успішно, тільки для цього були потрібні такі норми навчання, що давали б їм можливість самостійно ставити та досягати мети своєї діяльності, спираючись на індивідуальні особливості й особливу технологію навчання. Площина освітніх проблем у роботі з ними переходила тоді зі сфери виконавства у сферу творчості.

Виявлено, що до 25 % учнів початкових класів можуть успішно виконати контрольні нормативи з усіх навчальних предметів за наступний клас, тобто на рік уперед. Від 12 до 75 % інших учнів успішно справляються з контрольними роботами з окремих курсів і тем наступного року навчання. Незалежна експертна комісія встановила такі причини випереджального засвоєння стандартів: а) евристичний підхід дозволяє потенційно здатним дітям досягати значних результатів, ніж задаються стандартно; б) особистісна орієнтація й індивідуальні освітні програми учнів дозволяють забезпечити більш здатних дітей додатковими заняттями, у тому числі заняттями на вибір; в) складання вчителями авторських програм із навчальних предметів дозволяє їм повніше врахувати здатності дітей і включити у свої програми питання й теми на випередження стандартів; г) випереджальний ефект забезпечує внутрішньошкільні та міжшкільні евристичні олімпіади, конференції, проекти; д) випередженню стандартів сприяють предмети на вибір, факультативи, майстерні, лабораторії, індивідуальні заняття з учнями.

Аналіз експериментального досвіду дозволив сформулювати такі положення, що сприяють розвитку творчих здібностей учнів й одночасному якісному засвоєнню ними традиційних освітніх нормативів:

1. Рівень розвитку здатності цілепокладання учня включається в обов'язкові стандарти, що підлягають контролю й оцінюванню. Індивідуальне цілепокладання учнів та їх відповідна діяльність у досліджуваних освітніх сферах займає не менше 20 % загального обсягу навчального процесу.

2. До стандартних видів діяльності учня, запланованих і контрольованих учителем, відносяться: креативні, що забезпечують умови створення учнем творчого продукту діяльності; когнітивні - забезпечують процес пізнання; методологічні - що дозволяють організувати освітню діяльність учня у двох попередніх її проявах - творчості й пізнанні.

3. Оптимальними вимогами обсягу креативної освітньої діяльності та продукції школяра є такі: а) об'єктами креативної діяльності учня виступають фундаментальні освітні об'єкти; б) обсяг особистої творчості учня в загальному навчальному процесі складає не менше 20 %; в) співвідношення продуктивної та репродуктивної діяльності в загальноосвітньому процесі встановлюється в залежності від рівня розвитку учня, стратегічних і локальних освітніх цілей вчителя та школи, але обсяг продукції учня не може бути менше обсягу його освітньої діяльності, здійснюваної за індивідуальною програмою.

4. Первинно учню пред'являються реальні, а не ідеальні об'єкти пізнання, які він вивчає за допомогою запропонованої вчителем технології й одержує особистий освітній результат.

5. Особиста освітня діяльність і відповідна освітня продукція учня випереджають зміст запропонованого йому стандартного освітнього матеріалу.

6. В освітні стандарти повинні бути включені культурно-історичні аналоги передбачуваним освітнім продуктам учнів, до яких відносяться загальнолюдські знання про досліджувані об'єкти. Попередньо отриманий учнівський результат співставляється із зовнішніми культурно-історичними аналогами.

7. Методологічним стандартом освітнього процесу виступає безперервна рефлексивна діяльність учнів і вчителів, здійснювана в різних формах: на звичайних уроках, у вигляді спеціальних рефлексивних занять, у тому числі й різновікових, під час захисту творчих робіт, на систематичних семінарах.

Статистичний аналіз навчальних результатів, отриманих у ході проведеного дослідження, показав, що учні, для яких був заданий наведений вище творчий компонент освітніх стандартів, не тільки успішно засвоювали загальноприйняті освітні нормативи по предметах, а і створювали освітню продукцію досить високого рівня в усіх досліджуваних дисциплінах.

Аналіз креативності проекту розроблених стандартів. По-перше, у базових підставах побудови стандарту лежить основна мета загальної середньої освіти - «підготовка різнобічно розвиненої особистості громадянина, зорієнтованої у традиціях вітчизняної та світової культури, у сучасній системі цінностей і потребах сучасного життя, здатної до активної соціальної позиції в суспільстві та самостійного життєвого вибору, до початку трудової діяльності та продовження професійної освіти, до самоосвіти та самовдосконалення». Параметри особистості з приставкою «само-» відбивають спрямованість на діяльність учня, що ґрунтується на його власному потенціалі.

Далі серед базових основ побудови освітнього стандарту зазначені такі: «особистісна орієнтація змісту освіти; затребуваність результатів освіти в житті; діяльнісний характер освіти, орієнтація змісту освіти на формування загальних навчальних умінь і навичок, узагальнених способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної, творчої діяльності, на одержання учнями досвіду цієї діяльності...». Ці параметри також стосуються творчого потенціалу учня як умови його обов'язкової освіти.

«Інтегральним результатом такої спрямованості змісту загальної освіти повинно бути становлення людини, готової до вільного гуманістично зорієнтованого вибору, яка володіє багатофункціональними компетентностями, що дозволяють їй самостійно вирішувати різні проблеми повсякденного, професійного та соціального життя, яка поважає себе й інших, терпимої до представників інших культур і національностей, незалежної в судженнях, відкритої для іншої та несподіваної думки.» У цьому положенні евристична спрямованість позначена явно: «вирішувати різні проблеми», «відкритої для іншої та несподіваної думки».

Тепер простежимо реалізацію спрямованості на розвиток творчих (креативних) здібностей у структурі та змісті проекту розробленого стандарту з окремих предметів.

У стандартах для початкової школи прямих указівок на творчу діяльність учнів міститься мало, за винятком таких окремих моментів:

Рідна мова - «Невеликі усні твори за колективно складеним планом».

Іноземна мова - «Написання поздоровлення, короткого особистого листа закордонному другу (з опорою на зразок)».

Навколишній світ - «Виховання почуття здивування красою природи, людських відносин... формування бажання й уміння брати участь у різноманітній пошуковій, творчій діяльності у природі, соціумі».

Мистецтво - «Розвиток творчої індивідуальності, здатності до імпровізації... Участь в індивідуальних і колективних формах музично-творчої діяльності... Прояв творчої ініціативи при створенні музично-художнього образу: уміння самостійно «запалити», завести гру, почати рухатись».

Вимоги до випускників початкової школи представлені в категоріях «Знати та розуміти», «Уміти», «Використовувати отримані знання й уміння у практичній діяльності й повсякденному житті», тобто вимог до вмінь і здібностей творчої діяльності у стандартах немає. Таким чином, у проекті освітніх стандартів для початкової школи сформованість, перевірка й оцінка креативних якостей дітей не передбачені, незважаючи на те, що в концепції стандартів дані цілі заявлені.

Аналіз проекту стандартів для основної школи показав, що серед загальних навчальних умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності, що мають креативну спрямованість, присутні такі: «складати план, тези, конспект»; «висувати гіпотези та розуміти необхідність їх перевірки на практиці»; «перекладати умови реальних задач на математичну мову для дослідження нескладної практичної ситуації»; «уміти діяти за алгоритмом, а також у нестандартних ситуаціях, що не зводяться до застосування відомих алгоритмів».

Креативні задачі, позначені у стандартах основної школи на загальнонавчальному рівні, знаходять висвітлення у стандартах з окремих предметів:

Математика - «Уміє самостійно складати бази даних; інтегрувати в особистий досвід нову, у тому числі самостійно отриману, інформацію; уміє проектувати та здійснювати алгоритмічну й евристичну діяльність».

Рідна мова - «Створення письмових висловлень різних стилів, жанрів і типів мови: тези, конспект, відгуки, рецензія, анотація; лист; розписка; доручення, заява; оповідання, опис, роздум»; «Створювати усні й письмові тексти, різні за типом (опис, оповідання, роздум), стилем і жанром, з урахуванням задуму, адресата, ситуації спілкування».

Література - «Читацька компетентність - здатність до творчого читання, освоєння літературного твору на особистісному рівні; уміння вступати в діалог «автор - читач», занурюватись у переживання героїв; розуміння специфіки мови художнього твору»; «Мовна компетентність - ...здатність до написання творів різних типів і літературних творчих робіт різних жанрів»; «Написання планів, анотацій; складання критичних відгуків про прочитаний твір, переглянуті спектаклі та фільми; створення творів різних жанрів (казка, вірш, розповідь тощо)»; «Написання творів за літературними творами, а також на основі життєвих вражень».

Іноземна мова - «Отримання досвіду творчої та пошукової діяльності (індивідуальної й у співробітництві); розвитку мовної активності; уміння здійснювати проектну діяльність (у тому числі міжпредметного характеру); «Передбачається оволодіння такими видами діалогу учнів: діалогом етикетного характеру; діалогом-опитуванням; діалогом-спонуканням до дії; діалогом-обміном думками»; «Уміння орієнтуватись у письмовому й аудіотексті, прогнозувати його зміст».

Природознавство - «Оволодіння початковими природничо-науковими вміннями за спостереженням, проведення досвідів і вимірювань, опис їх результатів, формулювання висновків; розвиток здібностей учнів до взаємодії зі світом природи, бажання пізнавати природні об'єкти та явища, відчувати їх красу та значущість для життя людини»; «Участь у соціально зорієнтованій практичній діяльності з вивчення екологічних проблем своєї місцевості та шляхів їх рішення (на прикладі ощадливого витрачання води, ощадливого споживання електричної енергії або ін.)»; «Описувати результати власних спостережень чи досвідів у словесній формі»; «Сприйняття з використанням усіх органів почуттів та опис природних об'єктів, застосування емоційно-образних способів пізнання природи»; «Уміння ставити цілі та висувати гіпотези на основі життєвих уявлень чи вивчених закономірностей»; «Виробляти короткі рекомендації з догляду за кімнатними та культурними рослинами, домашніми тваринами (за наявною інформацією про їх особливості та потреби)».

Для стандартів інших предметів загальної та старшої школи зберігається приблизно такий же обсяг включення елементів креативної спрямованості. У стандартах для старшої школи помітного зростання кількості продуктивної діяльності не виявлено, що досить дивно, оскільки, на наш погляд, одна з основних відмінностей профільного рівня від базового - у посиленні продуктивної, а значить, і креативної діяльності із профільних предметів.

Таким чином, у проекті проаналізованих стандартів удалось представити елементи творчої, креативної, продуктивної освітньої діяльності, але в більшому ступені це стосується концептуально-цільового блоку, у меншому - мінімумів змісту освітніх програм і вимог до випускників окремих рівнів. Особливо недостатнім є представлення продуктивного компонента для початкової школи та профільного рівня, там, де учні повинні збільшувати обсяг професійно та творчо зорієнтованої діяльності.

Можна сказати, що частка представлення евристичного компонента в даному проекті стандартів не перевищує 2-3 % від усього їх обсягу, що не дає основ для надії на істотну зміну ситуації у школах і припускає подальшу роботу з проектування й розвитку креативного компонента федерального компонента стандарту загальної середньої освіти. Організація такої роботи можлива на основі діяльнісного представлення змісту освіти, коли евристична діяльність буде мати своє втілення в обох компонентах освітніх стандартів:

1) в обов'язковому мінімумі змісту освітніх програм - у формі специфічних видів і способів діяльності, а також компетенцій креативного типу;

2) у вимогах до рівня підготовки випускників - у формі відповідних умінь, навичок і сформованих компетентностей, що задають мінімальний рівень творчої підготовленості школярів.

«Мінімуми» й «Вимоги» як компоненти освітніх стандартів пов'язані між собою. У знаннєвій парадигмі освіти цей зв'язок розуміється так: «Мінімум» - це те, що школа повинна «дати» учню, а «Вимоги» - те, що учень повинен засвоїти з переданого йому. Тобто співвідношення між двома компонентами стандартів будується в руслі «передатної» педагогіки: школа «дає», учень «бере». У результаті в дітей формується утриманське ставлення не тільки до школи, а й до життя взагалі. Не навчаючи людину діяти та створювати освітню продукцію, школа виховує не творця та діяча, а ледаря й неробу.

В особистісно зорієнтованій парадигмі «Мінімуми» та «Вимоги» співвідносяться між собою по-іншому, на продуктивній діяльнісній основі. Така основа припускає розвиток особистісних якостей, які дозволяють учню діяти творчо, створюючи освітню продукцію в кожній досліджуваній сфері. У математиці це можуть бути запропоновані учням способи побудови таблиць додавання чисел, у літературі - твори, у природознавстві - дослідження, в інформатиці - веб-сторінки тощо.

Включені "Мінімуми" способи діяльності пропонуються учням для засвоєння з метою розвитку їх особистісних якостей - знань, умінь, навичок, здібностей, які розкриваються у "Вимогах".

Евристичні компетенції включаються в "Мінімуми" як сукупності взаємозалежних знань і способів креативної діяльності, які задаються стосовно визначеного кола предметів і процесів. Компетенції пропонуються учням для оволодіння, для формування в них відповідних компетентностей. Тобто під компетенцією мається на увазі деяка відчужена, наперед задана вимога до освітньої підготовки учня, а під компетентністю - його особистісна якість, що вже відбулась, яка включає його особистий досвід і ставлення до предмета діяльності. Компетенції, таким чином, входять у "Мінімуми", компетентності - у "Вимоги".

Автор: О. Хуторськой

Освіта.ua
17.03.2009

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!