Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методичний супровід атестації вчителів
Методичний супровід атестації вчителів

Організація методичного супроводу атестації педагогічних кадрів у навчальному закладі

Методичний супровід атестації вчителів

Процес атестації для педагога пов’язаний із високою інтелектуальною й емоційною напругою. Тому одним із завдань атестаційної комісії, педагогічного колективу в цілому є створення сприятливої, доброзичливої атмосфери для педагога, надання йому методичної допомоги. Учитель, який атестується, іде до вдосконалення професійної майстерності через реалізацію завдання - поєднати в собі та показати у практичній діяльності глибокі знання та здатність до творчості.

Визначимо основні поняття для опису й осмислення процесу атестації.

Мета - планований результат, що виступає як єдність бажаного й можливого. Ефективність діяльності, зокрема управлінської, оцінюється ступенем досягнення мети. Оцінка діяльності та її результатів, кваліфікації працівників у процесі атестації може проводитися за наявністю критеріїв.

Критерій - ознака, на підставі якої проводиться оцінка, визначення або класифікація чого-небудь; мірило оцінки. Оцінка повинна мати наукову основу.

Кваліметрія - галузь науки, що вивчає й реалізує методи кількісної оцінки якості продукції або послуг.

Ґрунтуючись на наведених визначеннях основних термінів, дамо розширене тлумачення поняття атестації - її концепцію.

Концепція - певний спосіб розуміння, трактування яких-небудь явищ, основна точка зору, керівна ідея для їх освітлення; що веде задум, конструктивний принцип різних видів діяльності.

Атестація - сукупність послідовних дій компетентного органу для встановлення рівня підготовленості, придатності (категорії) працівника до професійної діяльності певного ступеня складності та відповідальності на підставі порівняння, зіставлення його можливостей з діючими нормами.

Моделі атестації можуть бути різноманітними. Наприклад, у загальному вигляді може бути така модель: вибір тим, хто атестується, змісту завдання та форми представлення результатів своєї діяльності, експертна оцінка, прийнятих до розгляду матеріалів за встановленими критеріями, зіставлення компетентним органом значень оцінки результатів діяльності з нормативними за критеріями і присвоєнні відповідної кваліфікаційної категорії в галузі його професійної діяльності.

Інша модель атестації може пропонувати для оцінки знання й уміння використовувати їх на практиці (тобто набуту кваліфікацію), одержані педагогом, що атестується, в результаті спеціальної підготовки.

Таким чином, вище зазначене свідчить, що для здійснення атестації необхідно вирішити питання з визначення таких її параметрів як зміст, форми, процедури, критерії і нормативи.

Зміст і форми атестації

Професійна діяльність працівника, який атестується, визначає зміст і прийнятий процес атестації - її форми та процедури. Зміст відповідає на запитання, що повинно розглядатися в процесі атестації і якому рівню якості (якій нормі) відповідати, а форми та процедури - як саме це треба розглядати.

Таким чином, зміст атестації визначається сферою діяльності та посадою педпрацівника - педагогічною або управлінською, а його нормативи - вимогами тарифно-кваліфікаційних характеристик або іншими законодавчими актами за посадами й категоріями. Природно, що за відсутності нормативної бази щодо вимог до рівня професійної компетентності проводити атестацію стає неможливо.

Це свідчить, що змістовна сторона є логічним початком атестації та повинна бути дуже конкретно закладена в нормах як предмет розгляду й оцінки результатів діяльності тих, хто атестується.

Форми атестації можуть бути такими:

  • аналітична (письмова) робота, що освітлює з позицій того, хто атестується, питання з числа нормованих або таких, що входять у компетенцію за професією, і вказаних у тарифно-кваліфікаційних характеристиках (ТКХ). Завдання розробляються наперед і вільно доступні педагогам;
  • дослідницька робота з проблем, рішення яких відповідає вимогам ТКХ і іншим нормативним актам до вмінь педагогічних працівників, що атестуються, за посадами та категоріями;
  • самоаналіз або аналіз діяльності педпрацівника за певний проміжок часу (3–5 років) з питань, що вказуються або враховуються в ТКХ. Матеріалами для оцінки можуть використовуватися дані моніторингових досліджень результатів діяльності того, хто атестується;
  • реферативне освітлення та співбесіда педагога, який атестується, з експертами за раніше узгодженими питаннями, які містяться в ТКХ;
  • інші самостійні форми або ті, що представляють комбінації із указаних.

Процедура атестації як встановлений порядок ведення або розгляду справ включає дві групи: ведення процесу атестації та розгляд його результатів.

Методологія атестації як вчення про структуру діяльності у процесі атестації припускає оцінку результатів реалізації того, хто атестується, усіх складових змісту його діяльності, а також організацію та виконання дій із самооцінювання й використання одержаних оцінок.

Процес атестації як сукупність послідовних дій є певним набором різних процедур. Процедури оцінювання здійснюються за допомогою раніше встановлених критеріїв, орієнтованих як на процес реалізації даного змісту діяльності, так і на одержуваний працівником і його організацією (установою) результат.

Конкретний набір необхідних процедур визначається прийнятою моделлю атестації й формами представлення її змісту. Іншими словами, у кожному конкретному випадку може використовуватися свій варіативний набір процедур.

Можливі такі процедури у процесі проведення атестації

1. Визначення завдання, узгодження форми представлення матеріалів і процедури захисту.

2. Експертна оцінка результатів діяльності тих, хто атестується:

  • а) за даними моніторингових випробувань, якщо вони відображають вплив діяльності того, хто атестується;
  • б) за статистичними та звітними даними різних контрольних або дослідницьких дій, пов’язаних із роботою педпрацівника;
  • в) шляхом анкетування або тестового контролю членів установи, пов’язаних із роботою того, хто атестується;
  • г) шляхом безпосереднього спостереження за діяльністю педагогічного працівника й оцінки її результатів за матеріалами самоаналізу;
  • ґ) з використанням комбінацій вказаних процедур.

3. Захист атестаційних робіт може відбуватися з використанням різних форм за бажанням педпрацівника, який атестується:

  • а) у формі доповіді за наслідками діяльності, розкритими в роботі, звіті;
  • б) у формі співбесіди або відповіді на запитання експертів;
  • в) шляхом складання іспиту або заліку за встановленими раніше та відомими педпрацівникові питаннями;
  • г) оцінка тільки представлених матеріалів без безпосереднього спілкування експертів із тим, хто атестується.

4. Розгляд результатів атестації атестаційною комісією:

  • а) за матеріалами експертної комісії у присутності педпрацівника, який атестується, або без нього (відповідно до п. 8.8. Типового положення про атестацію педагогічних працівників);
  • б) з виступами педпрацівників, які атестуються, і експертів незалежно від попередніх результатів експертної оцінки (наприклад, захист атестаційної роботи);
  • в) з виступом педпрацівника тільки при негативних відгуках експертів.

5. Прийняття рішення атестаційною комісією за розглянутими матеріалами атестації працівника.

Необхідно підкреслити необхідність і важливість розробки критеріїв кількісної оцінки результатів діяльності того, хто атестується. Поза сумнівом, це дуже складне завдання, вирішити яке можна за допомогою технологій кваліметрії.

Методичні поради щодо організації атестації вчителів

Оформлення атестаційних документів і матеріалів

Своєчасне, правильне, грамотне оформлення атестаційної документації є одним із показників успішного проходження атестаційного процесу. До атестаційної документації належать: план організації та проведення атестації, заяви вчителів про проходження атестації, накази про організацію атестації та затвердження рішень атестаційної комісії, протоколи засідань атестаційної комісії, клопотання, подання, атестаційні листи вчителів, аналітичні, звітні, моніторингові матеріали за підсумками атестації.

Атестаційна документація оформлюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки № 240 від 26.06. 2000 року.

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 240 від 26.06. 2000 р. (Витяг)

3. Складання й оформлення документів

3.1. Для складання документів повинен використовуватися папір форматів А4 (210 х 297 мм) та А5 (146 х 210 мм).

Складання документів на папері довільного формату не дозволяється.

3.2. Зміст документів викладається стисло, грамотно, зрозуміло й об’єктивно, без повторів чи вживання слів і зворотів, які не несуть смислового навантаження. Довільне скорочення найменувань установ і окремих слів не допускається.

Текст документа оформляється у вигляді суцільного складного тексту, таблиці або поєднання цих форм. Суцільний складний текст документа містить граматично й логічно узгоджену інформацію.

Як правило, тексти розпорядчих документів і листів складаються з двох частин. У першій частині зазначається підстава або обґрунтування для складання документа, а у другій частині - висновки, пропозиції, рішення, розпорядження або прохання.

В окремих випадках текст документа може містити лише одну резолютивну частину, наприклад, наказ - розпорядчу частину без констатуючої, лист-прохання без пояснення.

3.3. Відповідальність за зміст, правильну підготовку й оформлення документів покладається на керівника навчального закладу.

3.4. Документи повинні мати встановлені реквізити та сталий порядок їх розміщення:

  • найменування загальноосвітнього навчального закладу;
  • ідентифікаційний код;
  • назва виду документа, заголовок тексту;
  • адресу й дату підписання документа;
  • посвідчення документа (підпис, затвердження, печатка).

3.5. Назва виду документа (наказ, розпорядження тощо) зазначається друкарським або машинописним способами.

3.6. До кожного виду документа обов’язково складається заголовок (короткий зміст). Він має бути максимально коротким і ємним, точно передавати зміст тексту. Формулювати заголовок тексту необхідно за допомогою віддієслівного іменника, відповідаючи на запитання "про що?", наприклад, "Про вивчення...", "Про розподіл педагогічного навантаження..." тощо.

Якщо в документі йдеться про кілька питань, заголовок може бути узагальненим.

3.7. На документи, які створюються за допомогою ПК і табуляторів, поширюються всі основні вимоги оформлення всіх документів: застосування бланка, підписання, датування тощо.

Додатковою вимогою до оформлення документів є обов’язкова розшифровка всіх понять, відображених цифрами, значками та іншим способом. Розшифровка вказується на зворотному боці або додається до документа.

Текст документа, надрукований на папері формату А5, дозволяється подавати без заголовка.

3.8. Усі документи підлягають датуванню. Датою документа є дата його підписання.

3.9. Дати підписання та затвердження документа, а також ті, що в тексті, повинні оформлятись цифровим способом. Елементи дати записуються трьома парами арабських цифр у один рядок у послідовності: число, місяць, рік. Наприклад, 12 січня 2000 року необхідно писати - 12.01. 2000.

Якщо порядковий номер місяця або числа складається з однієї цифри, то перед нею ставиться 0. Наприклад, 5 січня 2000 року необхідно писати - 05.01. 2000.

У документах, що містять відомості фінансового характеру, застосовується словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 30 січня 2000 року.

3.10. Дата на документі проставляється особою, яка його підписує або затверджує, у момент підписання або затвердження. Дата затвердження документа зазначається у відповідній графі.

3.11. Дата підписання проставляється в лівій верхній частині документа разом з індексом на спеціально відведеному для цього місці на бланку. Якщо документ складено не на бланку, його дата проставляється нижче підпису, ліворуч.

3.12. До складу підпису входять: найменування посади, особистий підпис, ініціали та прізвище особи, яка підписала документ.

3.13. Затвердження документа здійснюється двома способами: грифом "Затверджено" або виданням відповідного розпорядчого документа (наказу, розпорядження тощо). Обидва способи затвердження мають однакову силу.

3.14. Елементами грифа затвердження є: слово "Затверджено", найменування посади, особистий підпис, ініціали та прізвище особи, яка затвердила документ, дата затвердження. Гриф затвердження розміщується у правому верхньому куті документа.

3.15. На документах, що засвідчують права громадян, юридичних осіб або фіксують факти втрати грошових коштів і матеріальних цінностей, підпис відповідальної особи завіряється печаткою.

3.16. Печатка проставляється таким чином, щоб вона захоплювала останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.

3.17. Додатки доповнюють, пояснюють окремі питання документа або документ в цілому. Про наявність додатків зазначається у тексті або після тексту документа перед підписом. Назва додатка в тексті документа повинна відповідати назві самого додатка.

3.18. Реквізити документа відокремлюються один від одного 2–3 міжрядковими інтервалами.

3.19. Назву виду документа друкують великими літерами. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

3.20. Розшифровку підпису в реквізиті "Підпис" друкують на рівні останнього рядка найменування посади без пропуску між ініціалами і прізвищем.

3.21. Накази складаються на підставі ретельного та всебічного вивчення порушених у них питань.

Рішення, які оформляються наказами, повинні бути конкретними та реальними, відповідати діючому законодавству, забезпечуватися необхідними матеріально-технічними засобами і фінансуванням.

3.22. При оформленні наказів та інших розпорядчих документів необхідно керуватись такими правилами:

  • тексти наказів та інших розпорядчих документів друкуються на бланках формату А4 через 1,5 міжрядкових інтервали;
  • розпорядча частина наказів починається словом "наказую", яке відокремлюється від попереднього та послідуючого текстів 2 міжрядковими інтервалами, друкують великими буквами без прогалин;
  • від межі лівого поля (від нульового положення табулятора) незалежно від повноти попереднього рядка;
  • пропозиції, що містяться в наказі, необхідно узгоджувати з раніше виданими документами з цього питання, щоб уникнути повторів або суперечностей;
  • визначати конкретних виконавців і реальні терміни виконання наказів та інших розпорядчих документів.

Освіта.ua
13.09.2012

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!