Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Знову до школи: фізкультура, мови і туалети на вулиці
Знову до школи: фізкультура, мови і туалети на вулиці

Туалети на вулиці і нестача вчителів стануть найбільшими проблемами для цьогорічних школярів - про це напередодні початку нового навчального року заявили в Центрі тестових технологій та оцінювання якості освіти

Знову до школи: фізкультура, мови і туалети на вулиці

Турбот додадуть і парламентські нововведення про регіональні мови. За словами опонентів авторів резонансного закону, батьків учнів в областях вже спонукають писати заяви про перехід на навчання російською мовою, хоча і для цього може бракувати підготовлених педагогів.

А на сім'ї майже півмільйона першокласників чекають ще й урядові нововведення, ефективність яких дехто ставить під сумнів.

Тінь русифікації

Чи не найсуттєвіші зміни в освіті у новому навчальному році може спричинити ухвалений влітку закон про мовну політику в Україні.

Документ, серед іншого, скасував обов'язкові іспити з української мови при вступі до вишів. Він дозволяє владі на місцях самостійно встановлювати час, необхідний для вивчення регіональних мов.

Загалом, на думку директора Центру тестових технологій та оцінювання якості освіти Ігора Лікарчука, зміни можуть призвести до русифікації української освіти і забрати в учнів та студентів мотивацію для вивчення української.

"Новий закон знімає всі запобіжники, які гарантували освітню політику українською мовою в нашій національній системі освіти", - заявив експерт.

Він також стверджує, що в багатьох регіонах штучно стимулюють опитування батьків і спонукають їх писати заяви про перехід навчання з української на російську мову.

Коментуючи ці слова 28 серпня, міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник попросив називати конкретні навчальні заклади та прізвища, без чого відмовився робити будь-які заяви.

Раніше урядовець повідомляв, що вже надруковані майже 2 мільйони підручників для молодших класів російською мовою для тих регіонів, які їх потребуватимуть.

Незручні "зручності"

Щонайменше кілька сотень шкіл в українських селах і надалі не матимуть стаціонарних вбиралень всередині будівель - на цьому 28 серпня наголосила Лілія Гриневич, яка керує освітнім напрямком у "Фронті змін".

В середині липня тему "зручностей" надворі підняв прем'єр Микола Азаров, доручивши розібратися з ситуацією, - "щоб діти наші не бігали в туалет на вулицю в -36 градусів".

"Зібрати інформацію про це дуже складно, вона фактично засекречена. Дуже багато адміністрацій намагається завуальовувати її", - стверджує Лілія Гриневич.

Не має повної картини і міністр освіти Дмитро Табачник. За його словами, тривожна ситуація склалася принаймні в трьох областях - Івано-Франківській, Рівненській та Закарпатській, де майже половина шкільних вбиралень розташовані поза приміщеннями шкіл:

"Нині ця проблема вирішена повністю лише в трьох областях - Дніпропетровській, Миколаївській і Донецькій. Решта регіонів після критики на кабінеті міністрів теж почали цим займатися".

Перші результати щодо обладнання вбиралень, за словами Дмитра Табачника, надійдуть до міністерства 3-4 вересня. Але, враховуючи, що, за словами Миколи Азарова, 70% сільських населених пунктів в Україні не мають каналізації, вуличні туалети навряд повністю зникнуть найближчим часом.

Більше учнів - менше шкіл

Відкривати теплі туалети, однак, доведеться не всюди - за словами директора Центру тестових технологій та оцінювання якості освіти Ігора Лікарчука, останнім часом в Україні постійно закривають школи.

Він стверджує, що, за офіційною статистикою, в 2009 році тут діяло 20600 загальноосвітніх закладів, а на початку минулого навчального року їх було вже на 700 менше.

Хто вчитиме дітей у першому класі - це ще одне запитання, яке, на думку експерта, слід адресувати керівникам галузі освіти перш, ніж учні знову сядуть за парти.

Хоча у міносвіти запевняють, що проблем з вчителями немає, експерт переконаний, що це не так. Чоловік розповів, що вивчив матеріали освітніх установ у регіонах, і лише в 14-и з них знайшов підтвердження того, що там провели необхідну перепідготовку педагогів.

"Уявіть собі, що в перший клас викладати іноземну мову прийде вчитель, який все життя викладав в старшій школі і не має належної психолого-педагогічної підготовки, знання фізіологічних особливостей дітей і так далі", - сказав Ігор Лікарчук.

В 2011 році в Україні до школи пішла рекордна кількість першокласників - приблизно 416 тисяч. Цього року, за словами Дмитра Табачника, їх буде ще більше - 430 тисяч.

Гучні зміни, або "нічого революційного"

Потреба у більшій кількості вчителів також пов'язана із запровадженням нових державних стандартів навчання у початковій школі, затверджених кабміном весною, які Дмитро Табачник називає революційними.

Згідно з ними, всі цьогорічні першокласники в Україні вивчатимуть іноземну мову з першого класу, інформатику - починаючи з другого класу. З 2013-го року всі п'ятикласники в Україні вивчатимуть другу іноземну мову.

Значна частина нововведень стосуватимуться фізичної підготовки - першокласникам, замість оцінок, на фізкультурі ставитимуть "залік" або "незалік", кількість навчальних годин для цього предмету збільшують із двох до трьох на тиждень, а протягом кожного уроку учні молодшої школи матимуть по дві короткі паузи на фізичні вправи.

Також, як стверджує Дмитро Табачник, педагогічні колективи зможуть самотужки формувати половину навчальної програми: "Ця варіативна частина допоможе зробити підготовку дітей більш якісною і розкриє нові можливості для творчості педагогів".

Зовсім інакше вважає голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський, який працював над розробкою попередніх стандартів освіти. За його словами, у базовому навчальному плані школі залишили вкрай мало годин, в які він може на власний розсуд формувати навчальний процес:

"Все регламентовано ще більше, ніж було. Ні кроку вправо, ні кроку вліво. Вчитель затиснений в рамках тих самих 45-ти хвилин", - сказав експерт в коментарі ВВС Україна.

Він також поставив під сумнів новизну запропонованих урядом зміни в системі освіти, стверджуючи, що у багатьох школах англійську вже давно вивчають з першого класу. Так само, за його словами, і елементи інформатики мало не з дитячого садка в Україні вивчають вже протягом десятиліття.

"Нічого революційного в цьому абсолютно немає. Це - несуттєві технологічні речі, які повсякчас відбуваються в освіті в той чи інший бік, але не зачіпають її сутності", - переконаний Павло Полянський.

Автор: Роман Лебедь, BBC Україна

BBC Ukraine
29.08.2012

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!