Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Профільне навчання: стан і перспективи

Профільне навчання: стан і перспективи

Профільне навчання як вид диференційованого навчання передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання

Входження української освіти в європейський освітній простір потребує реформування всіх її ланок, насамперед загальної середньої освіти. Нові підходи до організації освіти у старшій школі закладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002), законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Концепції профільного навчання у старшій школі, в якій ідея профільності старшої школи була теоретично обґрунтована групою науковців Інституту педагогіки АПН України.

Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.

На концептуальному рівні профільне навчання визначається як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти; інноваційний характер сучасної профільної освіти характеризують ідеї, які потребують розробки та реалізації на всіх рівнях, а це:

  • наскрізна профільна освіта, що означає моделювання загальнопредметної та профільної освіти на кожному етапі загальної середньої освіти (початкової, основної, старшої) з позиції характеристики змісту освіти, пріоритетів, цінностей, ключових особливостей, ступеня, критеріїв оцінки підсумкових результатів;
  • соціально обумовлені принципи відбору змісту освіти - інформаційної ємності та соціальної ефективності;
  • реалізація змісту освіти на підставі проектно-технологічного підходу, що інтегрує всі види діяльності людини - від появи творчого задуму до реалізації готового продукту;
  • елективний шлях профілізації, який є набагато дешевшим, аніж мережний, суть його полягає в тому, що учням за рахунок варіативної складової навчального плану пропонуються елективні курси;
  • зміна пріоритетних форм організації навчально-виховного процесу;
  • формування компетентності професійної спрямованості випускника профільного класу;
  • наявність інноваційних рішень щодо визначення змісту профільної освіти та навчальних результатів.

Цілком очевидно, що означені зміни потребують нових підходів при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних і керівних кадрів.

Завдання полягає в тому, щоби:

  • більш точно визначитись у потребах кадрів для профільного навчання з урахуванням особливостей регіону;
  • формувати соціально значущі якості особистості у випускників закладів освіти;
  • спрогнозувати ефективність запровадження різних моделей профільного навчання;
  • визначити ефективність освітніх округів як організаційно-методичних структур профільного навчання.

Процес входження профільності у структуру дванадцятирічної школи відбувається поступово. У ньому можна виділити два напрями. Перший - це перехід одинадцятирічної школи до навчання за допомогою перехідних типових навчальних планів (Наказ МОН України від 25.04.2001 р. № 342 «Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02-2004/05 навчальні роки». Другий - дванадцятирічна структура школи, яка має концептуальний і логічний початок із 2010 року. Такий підхід потребує серйозного наукового та методичного опрацювання.

Отже, профільне навчання у старшій школі є актуальним і вчасним.

В останнє десятиліття в освітньому просторі Донецької області почали працювати ліцеї, гімназії, коледжі, в яких профільність утілюється на практиці. Проте профільне навчання не обмежується тільки цими закладами, воно стосується старшої школи загалом.

У Донецький області у 2004/04 навчальному році загальна кількість закладів освіти з профільним навчанням складала 63 % (707 закладів освіти), з яких:

  • 296 із фізико-математичним, математичним і фізичним профілем;
  • 470 закладів освіти гуманітарного профілю.

Проведене у травні 2005 року соціологічне дослідження «Життєві плани випускників Донеччини 2005 року» показало, що замовлення учнів Донецької області на прицільне навчання відбивають загальні освітні тенденції, а саме:

  • підвищується загальна кількість учнів у класах із профільним навчанням (у порівнянні з 2003/04 н. р. їх кількість у 2004/05 н. р. підвищилась на 3339 учнів, що складає 8 %);
  • підвищується кількість учнів класів природничо-математичного профілю (у порівнянні з 2003/04 н. р. їх кількість у 2004/05 н. р. підвищилась на 12633 учні, що складає 129 %);
  • значно підвищується кількість учнів у класах гуманітарного профілю (у порівнянні з 2003/04 н. р. їх кількість у 2004/05 н. р. підвищилась на 10741 учня, що складає 239 %);
  • кількість класів гуманітарного профілю більше, ніж кількість класів природничо-математичного профілю.

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи (Наказ МОНУ від 23.02.2004 р. № 132) передбачають такі основні напрями: природничо-математичний, суспільно-гуманітарний, філологічний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. За інформаційними даними управлінь і відділів освіти, у 2005/06 навчальному році створено понад 30 профілів. Але при вивченні питання науково-методичного забезпечення профільного навчання з'ясували, що в більшості, окрім програм, іншого забезпечення немає.

Науковцями доведено, що зміст сучасної шкільної освіти недостатньо адаптований до майбутніх потреб учнів. Проблему змісту профільної освіти необхідно вирішувати на державному рівні із залученням широкого кола науковців і практиків. Таку роботу започаткували Донецький облІППО, Слов'янський педагогічний університет та загальноосвітня школа м. Донецька, які в експериментальному режимі відпрацьовують зміст профільної освіти технологічного напряму.

Донецька область ще з 1995 року займається проблемою варіативного змісту освіти, заклади освіти мають досвід розробки авторських програм, які спрямовані на забезпечення різнобічних інтересів учнів.

Але цю проблему вважаємо недостатньо вирішеною. У закладах освіти накопичено значний досвід організації допрофільної та профільної підготовки, складовою якої є елективні курси.

У період 2003-2005 років у школах Донеччини пройшли апробацію майже 100 навчальних програм і науково-методичних комплексів елективних курсів. Як свідчить практика, авторські програми не завжди відповідають критеріям ефективності, не завжди мають якісне науково-методичне забезпечення.

Ефективність елективних курсів у контексті складової профільної освіти майже не вивчається, а залучення до розробки та запровадження авторських курсів викладачів вищих навчальних закладів має свої «плюси» та «мінуси». Виникає гостра необхідність на шляху підготовки регіональної програми профільної освіти старшокласників вивчити досвід, проблеми та визначити перспективи впровадження елективних курсів у профільному навчанні.

Із 2003-2005 років нового імпульсу набуває оновлення системи кадрового та науково-методичного забезпечення профільної старшої школи.

Предметом постійної уваги в напрямі впровадження профільного навчання є створення інформаційного простору та забезпечення його освітньою інформацією. Кожний відділ ІППО має таку інформацію на паперових або магнітних носіях. На сайті облІППО з 2006 року розміщується інформація «Профільне навчання: зміст і методичне забезпечення».

Запроваджується масштабна підготовка педагогічних працівників, керівників гуртків до роботи у профільних класах і групах. Крім традиційних курсів загальної підготовки педагогів, до плану яких уведено модуль «Профільне навчання», проводяться проблемно-тематичні курси: «Розвиток творчих здібностей школяра»; «Організація самоосвітньої діяльності учнів у профільній школі»; «Нові підходи до викладання математики у профільній школі»; «Організація профільного навчання в сучасній школі»; «Розвиток літературознавчої компетенції учнів у класах гуманітарного профілю»; «Гуманізація процесу вивчення суспільствознавчих дисциплін через організацію профільного навчання»; «Інноваційні підходи до викладання біології в умовах профільного навчання»; «Викладання хімії в умовах профільного навчання»; «Інноваційні підходи до викладання біології в умовах профільного навчання»; «Інновації у викладанні географії в умовах профільного навчання».

У міжкурсовий період підвищення кваліфікації працівниками облІППО разом із відділами освіти, методичними службами та закладами освіти проведені такі заходи.

1. Постійно діючі семінари:

  • «Розробка особистісно зорієнтованої моделі профорієнтації учнів».
  • «Профільне навчання як умова рівного доступу до якісної освіти» (для керівників міських (районних) методичних служб).

2. Семінари-практикуми зі змісту природничої, гуманітарної освіти, на яких розглядались шляхи реалізації профільного навчання.

3. Інструктивно-методичні семінари з проблем упровадження профільного навчання «Особливості профільної освіти в сільських закладах освіти» (для керівників сільських шкіл).

4. Зональні та тематичні консультації з літературної, мовленнєвої освіти школярів у класах гуманітарного профілю (у рамках акції «Сільська школа») тощо.

Масові форми роботи забезпечують вчасне інформування освітян про перспективи профільної освіти, спонукають їх до творчої діяльності. Але ці окремі заходи набуватимуть більшої ефективності, якщо будуть підпорядковані загальній регіональній стратегії профільного навчання, яку ми бачимо як стратегію локальних змін (на рівні навчального закладу), що передбачає побудову гнучкої системи допрофільної та профільної освіти за принципом мобільності та стратегію системних змін на рівні освітніх округів міст, районів, сутнісний зміст якої полягає в реалізації інноваційних ідей профільного навчання за рахунок комплексного вирішення науково-методичних, кадрових, фінансових проблем.

Головними чинниками стратегії мають стати:

  • вчасне реагування на динамічні зміни на ринку праці;
  • задоволення потреб учнів та їх батьків на освітні послуги;
  • відповідна фахова підготовка педагогічних кадрів.

Саме з цих позицій має бути розроблена програма науково-методичного забезпечення профільного навчання.

Таким чином, управління освіти і науки, Донецький облІППО разом з відділами освіти та методичними службами міст (районів) і закладами освіти зробив певний внесок з упровадження профільного навчання, а саме:

  • вчасно запропонував методичні рекомендації з організації навчального процесу в умовах профілізації;
  • здійснює підготовку педагогічних і керівних кадрів, керівників гуртків до роботи у профільних класах і групах;
  • помітно посилив увагу до науково-методичних заходів із проблем профільного навчання (2003-2005 роки);
  • поширює контакти із соціальними партнерами, зацікавленими в якості профільної освіти;
  • створив базові площадки й експериментальні майданчики з профільного навчання;
  • опрацював експериментальний робочий план із профільного навчання;
  • бере активну участь у науково-практичних конференціях, семінарах із проблем профільного навчання.

Аналіз теорії та практики запровадження профільного навчання в закладах освіти Донецької області висвітлив коло проблем, а саме:

  • недостатність інформації про обґрунтування змісту освіти в різних комбінаціях профільного навчання;
  • брак методичних порад з оновлення технології навчання з урахуванням рівнів стандартів, академічного рівня та рівня профільної підготовки;
  • відсутність системних прикладних досліджень із питань, досвіду профільного навчання з профільного предмета;
  • організація профільного навчання з метою адаптації випускників шкіл до ринку праці;
  • формування професійної спрямованості особистості школяра в навчанні (історії, фізики, інформатики тощо);
  • поза увагою залишились питання корекції концептуальних підходів до організації профільного навчання в різних умовах, впливу профільної освіти на професійне самовизначення учнів тощо;
  • послаблена увага до викладання предмета «Основи вибору професії».

Уважаємо за необхідне визначити такі пріоритети у впровадженні профільного навчання:

  • підготовка таких категорій педагогічних працівників до запровадження профільного навчання, як керівників закладів освіти, психологи, учителі різних категорій, керівників гуртків позашкільних закладів освіти, профконсультанти;
  • розробка навчально-методичних комплексів спецкурсів за вибором із метою поглиблення та розширення змісту профільних предметів;
  • створення інноваційного банку даних «Майстри профільного навчання»;
  • поширення дослідної роботи, що пов'язана з моделюванням загальнопредметної та профільної освіти на кожному етапі загальної середньої освіти;
  • проведення моніторингу ефективності профільного навчання.

Автори: Ю. Соловйов, О. Чернишов

Освіта.ua
14.05.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!