Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Роль сім'ї у вихованні здоров'я молодшого школяра
Роль сім'ї у вихованні здоров'я молодшого школяра

Основою життєвого успіху для кожної людини є її здоров'я, яке закладається і формується батьками з моменту планування народження дитини, з раннього її дитинства й до старості. Усю відповідальність за народження і виховання нового громадянина суспільство покладає на сім'ю

Роль сім'ї у вихованні здоров'я молодшого школяра

Вона є природною формою збереження і зміцнення здоров'я дітей. Саме тому тато й мама можуть зробити неоціненний внесок до своєрідного «капіталу» своєї дитини - навчити сина або доньку дбати про власне здоров'я, щоб обраний ними в дитинстві здоровий спосіб життя допоміг довго і радісно жити.

Здоров'я - одна з основних багатогранних і багатомірних характеристик людини. Для зручності й послідовності вивчення окремих характеристик і вимірів здоров'я людини виділено чотири основні взаємозалежні складові: фізична, психічна, соціальна і духовна складові здоров'я.

Важливою характеристикою фізичної складової здоров'я є ступінь фізичного розвитку індивіда, стан пульсу, температури тіла, частоти дихання, спроможність людини ефективно виконуватися певні дії, здатність людини пристосовувати до змін довкілля, ефективно протидіяти хвороботворним чинникам.

Надзвичайно важлива психічна складова здоров'я, яка визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її душевне благополуччя і розкривається через розвиток основних функцій психіки людини, відбувається за допомогою відчуттів, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, уяви, мовлення. Бадьоре самопочуття, відсутність захворювань сприяють веселому оптимістичному настрою, прагненню до продуктивного життя.

Соціальна складова здоров'я проявляється через взаємодію людини із соціальним середовищем, через ототожнення особи з певними соціальними групами (сім'я, родина, клас, громада, професійна спільнота тощо). Відповідний соціальний статус людини дозволяє створити оптимальні для формування, збереження і зміцнення здоров'я умови, суттєво позначається на її емоційному благополуччі.

Духовна складова здоров'я є своєрідною вершиною, яка складає все найкраще в людині, завдяки чому людський індивід стає особистістю і розкривається через поєднання вироблення певних правил культури поведінки, спілкування і мовлення у взаємодії з рідними, близькими і незнайомими людьми.

Вирішальним позитивним впливом на здоров'я дітей в сім'ї є почуття взаємної любові й поваги матері й батька та виявлення цих почуттів у їхніх щоденних взаєминах. В. Сухомлинський писав: «Людину ми творимо любов'ю - любов'ю батька до матері і матері до батька, любов'ю батька і матері до людей, глибокою вірою в гідність і красу людини. Прекрасні діти виростають у тих сім'ях, де мати і батько по-справжньому люблять одне одного і разом з тим люблять і поважають людей. Я відразу бачу дитину, в якої батьки глибоко, сердечно, красиво, віддано люблять одне одного. У такої дитини - мир і спокій у душі, стійке моральне здоров'я, щиросердна віра в добро, віра в красу людську».

Психічне здоров'я дитини, розвинуті гуманні почуття й емоції є результатом культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку. Емоція є стимулом діяльності, пізнання, творчості, а також основою батьківсько-дитячих взаємин у сім'ї. Почуття також неможливо замінити великим обсягом інформації. Емоційна культура передбачає щирість і свободу прояву почуттів, що сприяє кращому духовному спілкуванню і взаєморозумінню. Розвинена емоційна культура яскраво віддзеркалюється в красі почуттів батьків до дитини.

Культура взаємин батьків і дітей не з'являється сама по собі, не може бути кимось нав'язана. Вона пов'язана з особистісним і свідомим вибором, що само по собі багато що говорить про її зрілість. Кожна нова риса культури виростає на основі вже сформованої, яка є відображенням взаємозалежних структурних елементів культури взаємин. Гуманні якості культури взаємин батьків і дітей відтворюють найсуттєвіші характеристики психічного здоров'я дитини.

Дитині молодшого шкільного віку в міру її вікових розумових здібностей і можливостей для розвитку гуманних якостей необхідна неабияка притягальна сила стимулів, особливо для розвитку здібностей дітей до роздумів, позитивних емоційних переживань. Батьки, які не виявляють позитивних емоцій у спілкуванні з дітьми, як правило, ускладнюють процес формування в молодших школярів гуманних почуттів, неправильно розуміють їх думки, почуття і поведінку, ускладнюють взаємини, створюють бар'єри в усіх сферах життєдіяльності дитини, погіршують всі складові здоров'я дитини.

Незважаючи на те що деякі морально-етичні якості в молодших школярів лише починають формуватися, саме в цьому віці відбуваються глибокі зміни у змісті їх інтересів і потреб до взаємодії з дорослими і батьками. Характер цих змін (широта - вузкість), особливість (стійкі - нестійкі) та їх спрямованість (егоїстичні - альтруїстичні) засвідчують нагальну потребу педагогічної підготовки батьків до управління процесом виховання культури взаємин з дітьми.

Зволікання в розв'язанні цього важливого завдання призводить до непередбачених наслідків подальшого вибору дітьми молодшого шкільного віку антигуманних стереотипів поведінки у взаєминах із батьками. Існує певна закономірність: якщо гуманні якості дитини в сім'ї вчасно не розвиваються або гальмуються, їх спонукальна сила послаблюється або зовсім зникає. Особливо це стосується нахилів духовного змісту, наприклад, наміру захистити матір, сестру, бабусю, які з'являються за певної емоційної ситуації. Відсунуту в часі перспективу задоволення такої потреби потім ні спонуканням, ані нагадуванням не повернути. Нагадування викликає в молодшого школяра вже інші емоції, наміри й сподівання.

Таким чином, спонукальну силу гуманної якості як складової здоров'я дитини в сім'ї можна підсилити, зруйнувати. У зв'язку із цим ми поцікавилися, що лежить в основі високої шани у ставленні дітей до батьків. Дійшли висновку: органічна єдність у ставленні до мети виховання школи й батьків, висока духовна насиченість життєдіяльності.

Цікавило й інше питання: чому велика група дітей (47 %) удома та в школі почувають себе самотньо й навіть відчужено. Діти не вірять, що в їх сім'ях може щось змінитися на краще. Але їхні батьки (майже 83 %) переконані, що все в їх сім'ї благополучно, що дітей потрібно тримати подалі від дорослого життя, добре їх годувати й одягати. Навіть у найвідповідальніших питаннях етики і моралі немає ясності. Таких понять, як добро, толерантність, культура сімейних стосунків, інтелігентність, вірність слову, служіння людям, у більшості сімей (76 %) діти не чують, про них у родині майже не згадують.

Наше спостереження за учнями третіх і четвертих класів під час уроків, родинних свят, на перервах, у сімейному колі дозволило скласти більш-менш об'єктивне уявлення про реальні можливості, які має родина для розвитку гуманних якостей дітей цього віку. Усі вони виявилися благополучними, хоча характерними у навчанні дітей була вузько-предметна спрямованість, ситуативність у вияві чуттєвої сфери без особливого змістового духовного навантаження. У класах проводились традиційні календарні свята, екскурсії, дні народження, але особливої поваги учнів один до одного й шани до батьків не спостерігалось. Особливо цікавими були відповіді дітей на такі запитання: чи цікавляться батьки твоїм настроєм у школі і вдома? Чи є такі улюблені справи, в яких бере участь уся сім'я? Що цікавого, і як цікаво ви проводите вихідні дні з батьками? Хто найбільше цікавиться подробицями твого життя? Які добрі справи ти робиш для батьків і своїх рідних?

Видається доцільним констатувати - і вчителі, і батьки заклопотані тільки одним: щоб діти отримували гарні оцінки, і цього вимагають від дітей з різними можливостями. Тому відповіді (76 %) дітей дають підстави стверджувати: ні в сім'ї, ні в школі вихованням культури взаємин батьків і дітей ніхто не займається. 17 % учнів відвідують спортивні, музичні школи, але справжнього інтересу до музики й спорту не виявляють. У школі та сім'ї відсутнє духовне особистісно формуюче середовище. Такий стан чомусь не викликає занепокоєння ні в батьків, ані учителів. Тільки 14 % дітей уважають, що потрібно піклуватися про стареньких людей, турбуватись про маленьких, розпізнавати добро і любов у житті тощо.

Аналіз результатів опитування дітей показав, що їх домінуючими духовними потребами є комп'ютер - 35 %, телевізор - 58 % учнів, футбол - 23 % (майже всі хлопчики).

З метою покращення рівня психічної та духовної складових здоров'я молодших школярів з їх батьками рекомендуємо проводити спеціальні тренінги під загальною назвою «Вправи на створення гуманного простору сімейної взаємодії», використовувати рекомендації Василя Сухомлинського, залучати елементи української культури сімейного виховання, які майже зникають із широкого педагогічного вжитку (зворушливі звертання до матінки, батьківські листи, поради та накази доньці, синові тощо).

Цілеспрямована теоретико-педагогічна підготовка батьків до виховання культури взаємин з дітьми складається з трьох важливих ланок: забезпечення батьків сучасними педагогічними знаннями про дитину молодшого шкільного віку та культуру взаємодії з нею; уведення батьків у світ найсучасніших педагогічних концепцій виховання; підготовка до самостійних пошуків продуктивних засобів духовного збагачення сімейного середовища, психологічного та морального оздоровлення кожного члена сім'ї, зокрема дитини.

Програма педагогічного тренінгу для батьків «Культура взаємин батьків і дітей»

Загальна кількість занять - 14.

Кількість тем - 7.

Пояснювальна записка

Педагогічний тренінг для батьків «Культура взаємин батьків і дітей» - комплексно-інтегративний курс, заняття якого спрямовані на підвищення культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку, удосконалення умінь і навичок культури спілкування з дітьми. Зміст програми тренінгу складають завдання на формування в дорослих членів сімей потреби створювати та будувати авторську модель «щасливих батьківсько-дитячих взаємин», за яких панують злагода, взаємоповага, щирість, поступливість, утверджується гуманна моральна сімейна атмосфера.

Головна мета тренінгу - забезпечити поетапне набуття батьками знань про основні правила та принципи культури міжособистіс-них взаємин у сім'ї, розвинути практичні вміння реалізації культури взаємин з дитиною молодшого шкільного віку.

Основні завдання тренінгу - поглиблення знань батьків про особливості розвитку дитини молодшого шкільного віку, формування гуманних моральних якостей особистості дитини (бажання чинити добро, прояв чуйності, уважності, співчуття іншим людям, чесності та щирості у взаєминах з рідними); набуття практичних умінь і навичок застосовувати гуманні методи сімейного виховання.

За особиситісно зорієнтованого підходу до роботи з батьками молодших школярів варіюється час на опанування батьками тренінгового матеріалу, ураховується рівень готовності батьків до виховання культури взаємин з дитиною, створюється рівень готовності батьків до виховання культури взаємин з дитиною, створюються оптимальні умови підвищення культури міжособистісних взаємин.

Заняття з підготовки батьків до виховання культури взаємин з дітьми спрямовані на вивчення сімейного кодексу культури взаємин батьків і дітей; визначення ефективних способів виховання культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку; удосконалення системи виховання у молодших школярів доброзичливості, чуйності, щирості як основи реалізації культури взаємин між дорослими і дітьми.

Застосування різних форм і методів організації тренінгу (лекція-діалог, розповідь-діалог, лекція-дискусія, «круглі столи», ділові та рольові ігри, інсценізації тощо) забезпечує системність і безперервність активізації процесу виховання культури взаємин батьків і дітей в сім'ї та початковій школі.

Зміст програми

Тема 1. Дитина - дзеркало життя своїх батьків.

Лекція-діалог «Сім'я в житті молодшого школяра». Ознайомлення з поняттями «культура взаємин», «культура спілкування», «культура поведінки». Укладання словника батьківської педагогіки. Опрацювання правил культури міжособистісних взаємин у сім'ї і початковій школі. Написання творів «Моя дитина», «Я - вихователь», «Моя сім'я».

Тема 2. Батьківська позиція - розуміння, визнання і прийняття дитини.

Бесіда «Особисті якості батьків у вихованні культури взаємин з дитиною». Дискусія «Визнання дитини. Право дитини бути індивідуальністю». Вправи на виявлення безкорисливих спонукань до взаєморозуміння і взаємодопомоги в сім'ї. «Круглий стіл» «Типи батьківської турботи про дитиниу, форми прояву».

Тема 3. Батьки очима своїх дітей.

Лекція-діалог «Сім'я як гарант безпеки дитини. Чинники впливу батьків на молодшого школяра». Добір характерних умінь і навичок дитини для реалізації культури взаємин з батьками. Ознайомлення батьків з творами дітей на тему «Я і мій тато», «Я і моя мама», «Я і мої рідні». Інсценування найтиповіших ситуацій спілкування батьків і дітей у сім'ї.

Тема 4. Сімейний кодекс культури взаємин батьків і дітей.

Розповідь-діалог «Виховний ідеал української сім'ї - людина високої культури». Складання характеристики ідеалу сучасної сім'ї (цінності, правила і норми культури поведінки, спілкування, культури взаємин батьків і дітей).

Педагогічні заповіді сімейного кодексу. Розробка пам'ятки заповідей. Конкурс сімейних девізів, педагогічних кредо у вихованні культури взаємин батьків і дітей у сім'ї. Обговорення книжки В. О. Сухомлинського «Батьківська педагогіка». Написання листа до дитини (за зразком твору В. О. Сухомлинського «Листи до сина»).

Тема 5. Культура взаємин батьків і дітей молодшого віку.

Бесіда «Етнопедагогіка про культуру батьківсько-дитячих взаємин». Дискусія «Національні традиції культури спілкування батьків з дітьми».

Складання історичної карти-характеристики культури міжособистісних взаємин за географічним, урбаністичним, культурно-релігійним, юридичним принципами: місто, село, регіон, область, місцевість, освітянсько-культурні надбання, традиції, обряди. Виставка педагогічної і методичної літератури, літературної творчості батьків і дітей на тему «Батьки і діти - культура взаємин у сім'ї». Обмін досвідом виховання культури батьківсько-дитячих взаємин. Складання порад батькам і дітям: «Робіть!», «Не робіть!»

Тема 6. Сім'я на планеті Земля.

Лекція-дискусія «Українська сім'я у європейському і світовому просторі». Обговорення пріоритетів розвитку інституту сім'ї різних країн і народів. Концепція «Сім'я і родинне виховання» - перехід до нового типу гуманістичної взаємодії школи і сім'ї (огляд нормативно-правових документів, програм, сучасних концепцій сімейного виховання). Складання пам'ятки «Суспільство про законний статус дитини».

Тема 7. Батьки і діти: дефекти спілкування в сім'ї.

«Круглий стіл» «Культура сімейного життя молодшого школяра. Причини і наслідки конфліктів поколінь». Обмін досвідом про особливості взаємодії материнських і батьківських оцінок у ставленні до сина чи доньки; культуру розв'язання проблемних ситуацій у сім'ї і школі.

Складання карти головних причин і порушень культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку. Обговорення відеосюжетів реального сімейного життя: «Мама і дитина вдома», «Тато і дитина вдома», «Батьки і діти в гостях», «Батьки і дитина в школі». «Дитина і батьки на дачі».

Автор: І. Сіданіч

Освіта.ua
15.12.2007


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!