Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Звернення до "героя" вигаданої війни
Звернення до "героя" вигаданої війни

Відповідь робочої групи з розробки проекту програми зі світової літератури для 5-9 класів на відкритий лист Ірини Мегедь

Звернення до "героя" вигаданої війни

У наш бурхливий та надто політизований час навіть учителі йдуть на "барикади", які самі собі будують. Постає питання: проти кого? За що? Під чиїм проводом?.. За гучними виступами, обвинуваченнями і дискусіями, що точаться довкола нового проекту програми зі світової літератури для 5-9 класів, вже забули про те, заради кого створюються нові програми – про дітей, яким жити в сучасному світі та яким ми повинні дати з собою в дорогу у дорослий світ Книгу. Це їм, новому поколінню України, ми повинні запропонувати твори не тільки далекої від них древньої і дорослої літератури, а й сучасності! Це вони повинні полюбити книгу, ставитися з повагою до неї, читати повністю (а не в скороченнях і з переказами у дайджестах і хрестоматіях!)! Це їм має бути цікаво на уроках літератури! Це вони разом із читанням творів зарубіжних авторів повинні вдосконалювати знання з іноземних мов! Це їхня думка важлива, і вони мають в деяких випадках підказувати вчителеві, що читати й що обговорювати на уроці, а вчитель має дослухатися до них, стати для них добрим порадником у світі літератури! Це для них (а не для дорослих!) будується курс літератури – цікавий, добрий, живий, відкритий до діалогу, орієнтований не тільки на "чуже", але й на "своє" (українське!), не тільки на минуле, але й на сучасність!

Члени робочої групи з розробки нової програми зі світової літератури – такі самі викладачі світової літератури, як і ті, хто зараз йде на "барикади". Ми маємо стаж по 25-40 років у різних педагогічних закладах. Не один десяток років ми працюємо для школи. Як учителі за покликанням, ми з повагою (навіть попри різні погляди) слухаємо всіх, але розуміємо: є конструктивні пропозиції і є думка тих, хто потрапив під чийсь вплив, хто хоче з нормальної (і разом з тим важкої!) роботи над програмою зробити піар-акцію. Чи потрібна вона, ця піар-акція? І що виграють від цього діти?.. Коли гармати б’ють, музи мовчать…

Щоб зняти деякі проблемні моменти, члени робочої групи зустрічалися з учителями й директорами м. Києва, йшли на професійний діалог із авторами різних відгуків, рецензій, експертних висновків, чули всіх, хто давав зауваження і побажання, узгоджували пропозиції (які йшли із Заходу і Сходу України)  між собою і залучили для оцінки доопрацьованої програми 5-9 класів незалежних експертів.

Усім, хто нас чує, хочемо сказати про таке.

Ми розробили проект програми на підставі пропозицій (близько 3000) вчителів, науковців, батьків, учнів, а також результатів статистики бібліотек щодо кола дитячого читання. Потім під час громадського обговорення ми доопрацювали проект (отримавши ще близько 700 пропозицій). За те, що ми слухали людей з різних регіонів України, нас звинувачують й ображають.  

Курс світової літератури не завершиться у 8-9 класах, а продовжиться в 10-11 класах, тільки на новому рівні, щоб учні змогли повернутися до класики – й античності, й Відродження, й інших епох, коли ще трохи підростуть, стануть готові до великих і важких для сприйняття творів.

Літературний процес не є прямим і хронологічно поділеним, як шкільна лінійка. І вивчати його можна не тільки за хронологічним принципом, але й по спіралі – щоб привчати учнів повертатися до того чи іншого письменника, етапу літератури в різні періоди життя.

І "Фауст" не зникне нікуди, але його краще читати в старших класах, а не в 5-9-х. Так само нікуди не зникне і "Маленький принц" Сент-Екзюпері! Й інші твори, апробовані роками! Але тепер учителі й діти зможуть більше вибирати творів для вивчення (20%), учитель матиме достатньо годин для творів із обов’язкового читання, для творів із резервного часу, для творів із позакласного читання і розвитку мовлення.

Якщо в попередніх програмах 2005 року 5-9 класів був лише один твір із сучасної літератури, то в новій програмі пропонується до 30% творів популярної і сучасної літератури для дітей і підлітків. Цю літературу вже давно читають в інших країнах!

Ми хочемо, щоб у курсі світової літератури були представлені не тільки твори розважальні, пригодницькі, фантастичні, але й такі, що пов’язані з історією суспільства, проблемами духовного зростання молоді. Д. Дідро писав: "Люди перестають думати, коли вони перестають читати". Ми прагнемо, щоб нова програма зі світової літератури формувала тих, хто не тільки любить читати, але й думає над тим, у якому світі він живе, що було із нашим суспільством, якими ми є і до яких цінностей ми йдемо…

Нам прикро за те, що несправедливо образили поета О. Кочеткова, котрий був і перекладачем творів зарубіжних авторів. Його вірш "Балада про прокурений вагон" не друкували 34 роки за радянських часів (він написаний у 1932-му). Цей вірш пошепки передавали під час репресій у 1930-1940-х роках, а потім солдати Великої Вітчизняної війни (навіть не знаючи імені автора!) надсилали віршовані рядки в солдатських "трикутниках" своїм коханим. Вся країна була тоді "прокуреним вагоном"! Але люди кохали, зберігали вірність один одному, залишалися людьми за трагічних обставин… Так буває, що якийсь твір стає суголосним цілій добі, у цьому випадку добі терору, крізь яку люди пронесли прекрасні почуття. "З коханими не розлучайтесь!", "Ти пронесеш з собою всюди і рідну землю, й милий дім…" Хочеться, щоб і про такі речі говорили на уроці літератури, і щоб наші учні думали, як вони будуть жити, кохати, зберігати свої почуття… Давні балади теж важливі, але потрібно дати хоча б один твір цього жанру, який був би наближеним до нас.

Нам сумно чути про те, що розділ "Друга світова війна у європейській поезії" не сприймається деякими опонентами. Ми хотіли показати трагедію війни, яку пережили представники різних країн і національностей. Добре, що знають поляка К.І. Галчинського і російських поетів С. Гудзенка і Ю. Друніну (щоправда, дехто і їх хотів вилучити, а вони ж пов’язані з Україною, у С. Гудзенка і прізвище – українське, а Ю. Друніна похована в кримській землі). А от таких поетів, як  А. Марґул-Шпербер (написав вірш "Про назву концтабору Бухенвальд" та ін.) та І. Вайсґлас (вірш "Він" та ін.), не знають і не хочуть знати. Вони, вихідці з єврейських родин, народились у Чернівцях, писали німецькою мовою, були в одному поетичному колі з П. Целаном та іншими видатними поетами й перекладачами. Вони, євреї за походженням, мусили тікати спочатку від радянського режиму, а потім від фашистського, зазнали поневірянь у трудових таборах, пережили жахи фашизму й закарбували це у своїх рядках. Отже, виходить, що ці єврейські поети, вихідці з України, які писали німецькою мовою, не були потрібні ані тоді, ані зараз?!  А про таких "маленьких людей" (а не тільки Фауста, Гамлета) хто й коли буде говорити нашим дітям? Коли вони будуть думати про це?..

Коли будуть думати про "шарикових" і "швондерів"? Це щодо повісті М. Булгакова "Собаче серце", яка з’явилася в 9 класі…

Коли будуть осмислювати національні проблеми. Це з приводу того, що національні проблеми є у творі "Пригоди Тома Сойєра" Марка Твена, як кажуть деякі вчителі, і цього досить. А як же тоді Г. Бічер-Стоу, А. Приставкін та інші?! Ми тільки в 5 класі будемо казати, що треба толерантно ставитися до представників інших рас, віросповідань, національностей?! Про це треба кричати скрізь, бо ми бачимо, що робиться у світі… На презентації в Будинку вчителя  деякі вчителі, казали "Навіщо нам негри?!"…

Не потрібен уже і Віктор Некрасов, наш киянин, котрий похований у Парижі, якого викинули з України за його правдиве слово, за його захист пам’яті про Бабин Яр, про М. Булгакова у Києві…

І про російську імперію, у якій були великі здобутки і разом з тим великі насильства нам не хочеться говорити, бо це незручно і, як кажуть, "не відповідає віковим особливостям" 9 класу. Про добу Просвітництва у Західній Європі говоримо, а у Східній – ні, не треба… Це щодо Державіна Г.Р., який написав "Володарям і судіям", а ще "Пам’ятник" за мотивами Горація, і бував в Україні, був другом В. Капніста, його читав батько Гоголя і сам Микола Гоголь.

А хто й коли згадає про В. Короленка, який тут, на нашій землі  боровся проти царського, а потім червоного терору? Тут і похований… І це частина нашої забутої історії літератури…

Сумно…

Ми сподіваємося, що хтось нас почує…

P. S. Усім, хто не знав про вірш О. Кочеткова "Балада про прокурений вагон", даруємо посилання на цей вірш в Інтернеті (таких посилань в інших виконаннях є багато, молодь сама знайшла вірш і сама поширює в мережі). Нічого не кажіть, просто послухайте… http://youtu.be/r3B4-esaxeQ

Робоча група з розробки нової програми зі світової літератури для 5-9 класів

Освіта.ua
21.04.2012

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!