Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Чи є в нашому житті місце для подвигів?
Чи є в нашому житті місце для подвигів?

Міністерство освіти відреагувало на заперечення нових програм зі світової літератури, але питань додалось

Чи є в нашому житті місце для подвигів?

5 квітня в київському Домі вчителя відбулась публічна презентація нового проекту навчальної програми зі світової літератури, де чимала група вчителів київських шкіл відкрито висловила думку, що принципово не збігається із прагненнями Міносвіти. 59 учителів і науковців, у т. ч. й фахівці Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, уважають "украй неприйнятним новий варіант навчальної програми для впровадження у школі, а її розробників – методологічно, філологічно й методично неспроможними, оскільки програма ігнорує вікові особливості дитини, перевантажує учнів і взагалі скерована на те, щоб викинути предмет "Світова література" з курсу старшої школи".

Не одержавши відповіді з міністерства, ця ж ініціативна група надіслала відкритий лист у засоби масової інформації: "Звертаємось до вас із надією, що ваше втручання попередить катастрофу, яка може статися вже через тиждень! Такою катастрофою ми вважаємо прогнозоване та лобійоване міністерством освіти прийняття нової навчальної програми зі світової літератури для 5‑9-х класів, а також можливі утиски тих учителів, які не побоялись поставити свої підписи під протестом, або ж керівників шкіл, де ці вчителі працюють".

Як завжди, Міносвіти дочекалося громадського галасу, що вже стало не тільки хорошим міністерським тоном, а й культовим ритуалом, і нарешті 19 квітня відбулася зустріч заступника міністра Бориса Жебровського з учителями столичних шкіл, на якій було обговорено питання внесення змін у проект навчальної програми зі світової літератури.

Цікаво було читати інформаційне повідомлення про цю подію на офіційному сайті Міносвіти, де подана оцінка вчительської непокори. Наголошено, що у відкритому листі вчителі "виступили проти прийняття нової програми із світової літератури".

Повідомлення на сайті Міносвіти не висвітлювало деталі обговорення та його формату. І що там відбулось – монолог, діалог чи полілог ,– було до певного часу невідомо, але київські вчителі в жодному разі не виступали проти прийняття нової програми, а навпаки – обома руками за нові навчальні програми.

Питання зовсім в іншому: які навчальні програми зі світової літератури потрібні нашим дітям у школі. "Підкреслюємо, ми, учителі Києва, зовсім не проти рішення про оновлення шкільних навчальних програм, але ми проти поспіху у процесі його виконання, проти низької якості конкретного проекту програми", ‑ наголосили у відкритому листі вчителі.

Керівник робочої групи зі складання нової навчальної програми О. Ніколенко, до речі, можна відкинути будь-які сумніви в її фаховій компетентності, наполягає, що попередньо "уважно розглянули кожен із запропонованих для внесення до програми творів, проаналізували усі пропозиції, врахували побажання усіх регіонів і знайшли компромісні рішення" та додала: "Це не наш проект програми, це проект усієї України".

А може, авторам не так уже й варто ховатися за "усією Україною", бо відгуки про нову програму на нашому сайті діаметрально протилежні. Наведу деякі з них: "Дійсно, проект нової програми жахливий. Приємно, що укладачі програми знають так багато, але ж нам навчати 10‑15-річних дітей!"; "Проект програми зі світової літератури не просто жахливий, а не витримує жодної критики. Досить глянути на те, якими "шедеврами" вона закінчується в 9-му класі кінороманами, які навряд чи колись стануть не те що золотим, а хоча б залізним фондом світового кінематографу!"; "Общество книголюбов с радостью примет на работу авторов нового проекта программы. А школы, лицеи и гимназии примут только качественний продукт!".

У своєму відкритому листі до ЗМІ вчителі поставили низку конкретних фахових зауважень до авторського колективу, який працював над проектом нових програм. Та чи погодилися з альтернативною думкою вчителів-практиків шкіл Києва на зустрічі в міністерстві та що взагалі авторам відкритого листа наобіцяли? Про це з першої інформації міносвіти дізнатись не можна! У всякому разі керівник проекту наголошує, що "робота продовжується. Остаточний варіант програми буде розглянуто та затверджено на засіданні колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту". Та заспокоює норовистих учителів такою сентенцією: "І не треба гратися в героїв, оскільки тут немає місця для подвигів".

Так то воно так, робота непевно продовжується. Та тільки до кінця місяця проект навчальної програми зі світової літератури набере чинності, а на засідання колегії Міносвіти незгодних учителів не запросять.

Слушно, що автори програми порадилися із психологами та бібліотекарями про список літературних творів для обов’язкового й позакласного вивчення, бо навчальна програма з літератури власне і є фіксацією творів певних авторів. Тут требі бути дуже обачливим, бо коли в Бернарда Шоу попросили дозволу на вивчення його творів учнями, він із жахом відкинув пропозицію та пояснив: пройти у школі автора означає викликати до нього огиду на все життя.

А стосовно "героїв" і "подвигів" навожу рядочок з Максима Горького: "В жизни... всегда есть место подвигам". Написав і вже й не знаю, а чи порядно наводити слова революційного романтика, чи залишили його в новій шкільній програмі? І що взагалі краще: сидіти мовчки й не висовуватись чи активно висловлювати власну думку?

Усе вищевикладене мало місце бути на одинадцяту годину п’ятниці, але в Міносвіти трохи подумали та в пів на третю... виклали новий текст повідомлення з цього приводу на своєму сайті! Які ж трансмутаційні перетворення відбулися за ці три години?

А досить дивовижні! З нового тексту випливає, що на зустрічі "відбувся конструктивний діалог, під час якого учасники зустрічі з’ясували основні позиції", а "учителям пояснили, що на презентації 5 квітня був представлений лише перший проект програми для широкого громадського обговорення".

Також учителі "були поінформовані, що близько 40 наукових кафедр надіслали свої позитивні відгуки на проект програми, зазначаючи свої пропозиції для покращення такого важливого документа. Кафедра методики викладання російської мови і світової літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, розглянувши доопрацьований варіант проекту програми, надала повторний експертний висновок, у якому зауважується, що доопрацьований проект може бути рекомендований до запровадження у 5‑9 класах загальноосвітніх навчальних закладів".

Запитання так і лізуть, так і просяться на волю, та хіба всі їх угамуєш, тому залишу головне. Так задля чого ж було на презентації 5 квітня представляти лише перший (тобто сирий, недосконалий, недолугий?) проект навчальної програми?

А вже в новому листі на ім’я міністра освіти сім учителів написали зовсім протилежне першому: "У ході конструктивної бесіди із заступником міністра та членами робочої групи зі створення програми із предмета "світова література" ми переконались у тому, що новий проект програми зі світової літератури суттєво доопрацьований і відповідає вимогам учнів і вчителів". Ось так!

Ну що ж, попри всі розмови про толерантність принцип "начальника й дурня" поки що не скасований...

"Ми не чуємо один одного й чуже перетворюємо на вороже", ‑ так коментує майже всі проблеми сучасного світу японський філософ Маруїкі Сьодзо. Так давайте слухати один одного: міністерство – учителів, автори нового продукту – споживачів, учителі – учнів…

Автор: Олег Іванов, головний редактор журналу "Відкритий урок".

Освіта.ua
21.04.2012

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!