Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Моніторинг особистісно зорієнтованої освіти
Моніторинг особистісно зорієнтованої освіти

Особистісно зорієнтована освіти є головним досягненням педагогіки останніх років

Моніторинг особистісно зорієнтованої освіти

Ідеї модернізації освіти у значній мірі відповідають на запитання: що треба робити для цього? Даний проект прагне відповісти, як необхідно діяти.

Ми виділяємо дві основні мети проекту:

1. Створення механізму реалізації ідеї особистісно зорієнтованої освіти через педагогічний моніторинг.

2. Перехід від управління за результатами, що відхиляються, до прогностичного управління.

Що сьогодні реально працює на особистісно зорієнтовану освіту?

  • Базисний навчальний план, що, з одного боку, містить єдиний освітній простір через стандартну частину; з іншого - формує варіативність освіти за рахунок регіонального та шкільного компонентів;
  • типи та види освітніх установ, у яких закладена можливість вибору освіти для учня й батьків;
  • форми одержання освіти (екстернатна, сімейна, дистантна тощо);
  • можливість вибору змісту освіти через програми, підручники;
  • технології навчання й виховання.

Задача проектування освітнього процесу при особистісно зорієнтованій освіті полягає в тому, щоб дати кожному учню, спираючись на його здатності, схильності і, звичайно, можливості (фізичні, психічні, розумові), реалізувати себе в навчальній діяльності. Педагогічний моніторинг, на наш погляд, саме і є умовою й засобом визначення можливостей дитини з метою проектування її подальшого розвитку.

В освітніх установах Центрального округу м. Москви вже четвертий рік ведеться експериментальна робота з організації педагогічного моніторингу в 64-х школах першого ступеня освіти, 35-ти загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях, 10-ти недержавних освітніх установах, 13-ти професійних училищах.

Моніторинг проводиться за п'ятьма основними напрямами

Діагностика рівня навченості як показник того, що сьогодні може «взяти» учень, група дітей, клас із пропонованого змісту стандартної освіти. На початку експерименту Окружний науково-методичний центр разом з головами методичних об'єднань освітніх установ округу визначив сім предметів (географія, біологія, фізика, хімія, математика, іноземна та російська мови). Ми свідомо не брали предмети, де стандартизація, на наш погляд, неможлива в силу емоційно-образного мислення (література, МХК й ін.) або через світоглядне ставлення до фактів (історія).

По кожному предмету були визначені паралелі для тестування (із 3-го по 10-й клас), в яких, на думку учасників експерименту, вивчаються основні знання або через які можна простежити систему засвоєння знань: російський мова та математика - 3, 5, 7, 9-й класи, біологія - 8, 9-й; фізика - 8, 10-й класи й т. д.

Найбільш складним був вибір елементів стандарту, тобто вузлових, значущих тем програм. Окремо визначались 15-20 елементів стандарту по кожному предмету для кожної паралелі в 1-му півріччі (тестування у грудні кожного року) і стільки ж для тестування наприкінці квітня кожного року.

Уся експериментальна робота протягом трьох років будувалась на принципах науковості: у роботі беруть участь Московська гуманітарно-соціальна Академія (ректор Ільїнський І. М.), Центр корекції та реабілітації ЦОУ (кер. Цвєтов А. В.), МІПКРО (ректор Семенов А. Л.), Лабораторія атестаційних технологій (кер. Татур А. О.), Науковий центр відновлювальної медицини та курортології МЗ РФ (кер. лабораторії Лазарєв М. Л.), Інститут людини РАНЕЙ (кер. канд. фіз. наук Ярославцева Є. І.), канд. фіз. наук, головний фахівець МО РФ Боргов А. П.; системності: протягом трьох років не мінялись елементи стандартів у півріччях, паралелі, в яких проводилось тестування, механізм проведення та перевірки рівня навченості учнів; демократичності: усі освітні установи беруть участь в експерименті на добровільній основі (щорічно до них приєднуються 10-11 установ освіти, що використовують тестові матеріали для самоконтролю та порівняння результатів із ВШК). Частина шкіл у 2000/01 навчальному році виділена на самоконтроль з метою подальшої демократизації процесу визначення рівня навченості учнів (за результатами діяльності в рамках педмоніторингу попередніх років).

Необхідність тісного співробітництва з наукою була доведена вже на першому етапі тестування: складання тесту під певні елементи стандарту - це складна, відповідальна робота, що для Центрального округу була пророблена Лабораторією атестаційних технологій МИПКРО (кер. Татур А. О.).

Принцип демократичності дозволяє нам втягувати в експеримент усе нові й нові освітні установи, що підійшли до розуміння ролі педмоніторингу в особистісно зорієнтованій освіті, не бачать у зовнішній експертизі, організованої окружним науково-методичним Центром, бажання проконтролювати й покарати ОУ, прагнуть порівняти результати ВШК із зовнішньою стосовно ОУ оцінкою рівня та якості освіти в системі.

Маючи порівняні щорічно результати тестування 80-100 тисяч учнів округів, за участю незалежних експертів і при наявності незалежної оцінки рівня навченості, можна з упевненістю казати про об'єктивність отриманих результатів і відпрацьований в Центральному окрузі Москви механізм діагностики стандартної освіти.

Наприклад, у результаті проведення контрольних вимірів упродовж 3-х років з математики у 5-х класах були отримані такі показники засвоєння учнями округу елементів стандарту:

контрольований елемент стандарту

1998/99 навч.рік

1999/00 навч.рік

2000/01 навч.рік

1

Множення багатозначних чисел

91 %

94,5 %

87,8 %

2

Ділення багатозначних чисел

92 %

92,6 %

83,8 %

3

Додавання дробів з однаковими знаменниками

92 %

94,2 %

93,3 %

4

Вирахування дробів з однаковими знаменниками

94 %

95 %

93,3 %

5

Додавання десяткових дробів

90 %

86,4 %

90,4 %

6

Вирахування десяткових дробів

90 %

88,5 %

89,8 %

7

Застосування розподільної властивості множення

72 %

78,9 %

81,7 %

8

Знаходження площі прямокутника

68 %

65,4 %

79,3 %

9

Задача на рух

82 %

86,3 %

80,7 %

10

Округлення десяткових дробів

76 %

76 %

72,9 %

 

Середній % виконання елементів стандарту

84,7 %

85,8 %

85,3 %


Наступна таблиця дає уявлення про рівень засвоєння елементів стандарту за три роки з алгебри в 9-их класах, у середньому по округу:

контрольований елемент стандарту

1998/99 навч.рік

1999/00 навч.рік

2000/01 навч.рік

1

Визначення координат вершини параболи

76 %

82,5 %

91,9 %

2

Знаходження нулів функції

85 %

86,2 %

88,9 %

3

Побудова графіка функції b = аx + bx + c

68 %

75 %

81,5 %

4

Визначення області значення функції за графіком

67 %

69 %

67,3 %

5

Знаходження проміжків зростання й убування функції

91 %

93,2 %

63,7 %

6

Знаходження проміжків знакосталості функції

87 %

90,1 %

72,1 %

7

Рішення неповної квадратної нерівності

64 %

78,3 %

71,9 %

8

Рішення рівняння з використанням формул скороченого множення

82 %

83 %

86 %

9

Рішення системи рівнянь

75,5 %

66,8 %

72,7 %

10

Визначення ступеня раціонального рівняння

80,9 %

82,6 %

81,8 %

11

Підбір рішення системи рівнянь

84 %

83,5 %

82,8 %

12

Рішення задач за допомогою системи рівнянь

72 %

68,4 %

81,8 %

 

Середній % виконання елементів стандарту

86,3 %

80,9 %

78,5 %


Таблиця показує динаміку засвоєння елементів стандарту, «болючі точки» чи успіхи як учнів, так і конкретного вчителя. У логіці педмоніторингу оцінка як така не має сенсу: для освітніх установ Центрального округу головне - це динаміка росту рівня навченості. Є домовленість між учасниками експерименту: нижче 70 % - це червоний сигнал, це дуже низький показник. Напрям роботи управлінських структур, методичних служб усіх рівнів, конкретного вчителя - вивести на показник не нижче 85 %.

Одержавши дані, постає головне запитання: як використовувати отримані результати?

1. Окружне управління кожні півроку одержує об'єктивну усереднену (можна і з кожного ОУ) інформацію про рівень навченості учнів і причини «падіння» окремих елементів стандарту по 17 паралелях і 7 основних предметах. Є можливість прийняття управлінських рішень і прогнозування ситуації на наступний рік.

2. Окружна методична служба може планувати не «стрілянину по площах», а конкретну роботу з конкретними групами вчителів з визначених проблем, складати рекомендації як загальної (окружної), так і для кожної освітньої установи характеру; підвищувати кваліфікацію педагогів у виникаючих проблемах тощо.

3. Керівник освітньої установи може порівняти власну оцінку діяльності вчителя й педколективу із зовнішньою, незалежною оцінкою; співставити власні результати з усередненими окружними, прийняти визначені управлінські рішення свого рівня.

4. Методична рада та методичні об'єднання школи мають можливість планувати роботу з кожним учителем, з МО, із групами, класами, окремими учнями. Використовуючи системні матеріали за кілька років, прогнозувати необхідні дії вчителів при проходженні «западаючих» тем; давати рекомендації зі складання шкільного навчального плану з доказовим обґрунтуванням вибору варіанта базисного навчального плану й розподілу годин регіонального та шкільного компонентів. Педмоніторинг у даному випадку дозволяє вийти за рамки класно-визначеної системи й формувати групи дітей даної паралелі для занять з метою посилення індивідуалізації навчання (поглиблення, інтеграції тощо). Практика показує, що системний моніторинг дозволяє доказово вибрати підручник.

5. Педмоніторинг створює ситуацію, при якій сам учитель зацікавлений у незалежній, об'єктивній оцінці своєї праці, визначенні шляху свого професійного руху, пошуку нових технологій, відвідуванні курсів підвищення кваліфікації та відкритих уроків своїх колег. Результати окружного педмоніторингу є основними при атестації вчителя.

6. Педагогічний моніторинг дозволяє батькам, учням, класним керівникам побачити об'єктивну картину того, що сьогодні з освіти може «взяти» учень; разом із психодіагностикою (див. нижче) зрозуміти перспективи свого індивідуального розвитку, потенційні можливості, професійно орієнтуватись. Особливо добре це видно на прикладі 8-9-х класів, де у 8-х класах тестування проводиться із чотирьох предметів, а в 9-х - із шести. Саме на підставі об'єктивних результатів навченості учня, що враховують його успіхи в навчанні як по вертикалі (наприклад, математика з 3-го по 10-й клас), так і по горизонталі (предмети природничо-математичного циклу, російська й іноземна мови в 9-му класі) можна вести предметну розмову основних учасників освітнього процесу (учня, батьків, педагогів): про можливості учня, про вектор його розвитку, про посилення надстандартної освіти в тій чи іншій галузі знань.

Висновки з вищесказаного: проект має вже відпрацьований механізм діагностики рівня навченості, результати якого впливають (можуть впливати) на прийняття управлінських рішень з далеким прогнозом, планування конкретних методичних дій різного рівня, самовизначення учнів і батьків, атестацію вчителів, а також атестацію освітньої установи при використанні системних, об'єктивних, незалежних результатів за 3-4 роки. Зовнішня діагностика добре накладається на ВШК. Ми розуміємо, що цей напрям педмоніторингу має ЗУНовий характер, але разом із психо-, соціодіагностикою, діагностикою здоров'я дітей, про що мова йтиме нижче, педмоніторинг, безсумнівно, створює умови для реалізації особистісно зорієнтованої освіти.

Другий напрям окружного педмоніторингу - психодіагностика, що визначає як позиції відносин(мотивація, тривожність, комфортність, конфліктність і т. п.), так і особистісний розумовий розвиток (загальне мислення, володіння аналізом, синтезом тощо). Одним з найважливіших комплексів факторів, що активізують навчальну діяльність, є навчальна мотивація, що містить у собі пізнавальну потребу, потребу у визнанні, досягненні успіху, самоактуалізації. Даний проект акцентує увагу на ролі психологічної служби в освітній установі як неодмінній умові індивідуалізації освіти. За роки експериментальної роботи в цьому напрямі нами були відібрані й запропоновані школам методики псіходіагностики, що враховують різні вікові особливості дітей і мають різнобічну спрямованість.

Освітні установи мають на сьогодні набір методик, за допомогою яких можна працювати як з окремою дитиною й педагогом, так і з групами дітей і педколективом. Зрозуміло, що ця робота прямо пов'язана з особливостями конкретної освітньої установи, його педколективу й контингенту дітей. Тому тут немає загальних схем і рішень. Головною метою роботи було відібрати найменш трудомісткі методики, що об'єктивно показують стан і рекомендації зі зміни даного стану.

Результати досліджень навчальної мотивації, проведені в останні роки, свідчать також про те, що її рівень знижується через знецінювання в суспільстві значущості інтелектуальної праці та вищої освіти. Соціальний і матеріальний статус людей, які займаються підприємницькою діяльністю, часто вище, незважаючи на недостатній рівень освіти й інтелекту. Такі установки особливо знижують навчальну мотивацію в дітей з невисоким інтелектом у 7-9-х класах, коли діти усвідомлюють практичну спрямованість шкільних знань, але не бачать їх застосування в реальному житті, пізнавальна потреба в них не є провідною.

У старших класах, коли такі діти, як правило, відсіваються й залишаються діти з високим рівнем пізнавальної активності, навчальна мотивація підвищується за рахунок перенесення задоволення потреби у визнанні на групу однолітків, а потреби в досягненні - з навчальної у сферу професійної діяльності. У старшому шкільному віці основним мотивом навчальної діяльності, що спонукає дітей, стають перспективи навчання у ВНЗ, одержання професійних знань та інші цінності, не пов'язані безпосередньо зі змістом навчання.

Психодіагностика дозволяє вийти на розуміння причин низького рівня навченості учня, групи дітей, спираючись не на розумові здібності дитини, а на реальні умови, в яких учиться і живе школяр. Тому перший напрям педмоніторингу (діагностика рівня навченості) дає прекрасний матеріал для другого (психодіагностика). Даний проект припускає роботу зі створення механізму стикування як цих напрямів, так і наступних.

Третій напрям - це діагностика здоров'я дітей і створення здоров'язберігаючого середовища в освітній установі.

Під здоров'ям ми розуміємо стан фізичного, духовного та соціального благополуччя, тобто не тільки стан «здоров'я-хвороба», а і здатність учня адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні подразники, а також діяльного ставлення до світу.

Актуальною стає задача не тільки забезпечення шкільної освіти без утрат здоров'я учнів, а й цілісного підходу до шкільного життя, що захоплює всі рівні - від управління освітніми системами, відносин у класі та зв'язків із зовнішнім співтовариством до виховання свідомого ставлення до збереження та зміцнення свого здоров'я.

При проведенні моніторингу здоров'я оцінка стану здоров'я розглядається у двох аспектах:

  • як показник функціональної готовності організму на кожному віковому етапі до виконання різних видів діяльності;
  • як критерій оцінки впливу навчального й фізичного навантаження на організм учня.

Даний проект припускає чотири діагностичні методики, що пройшли апробацію в освітніх установах Центрального округу:

1. Анкета оцінки суб'єктивних скарг учнів для опитування батьків (запропонована НДІ гігієни та профілактики захворювань у дітей, підлітків і молоді МЗ РФ).

2. Моніторинг здоров'я «Оцінка фізичного стану й фізичних можливостей організму людини» (розроблена Асоціацією «Народний Спорт Парк»).

3. «Паспорт здоров'я», розроблений канд. пед. наук, д-м мед. наук, дійсним членом Академії педагогічних і соціальних наук М. Лазарєвим.

4. Валеологічний моніторинг (розроблений МИПКРО, керівник В. Носкін).

Не зупиняючись на конкретних позитивних і негативних сторонах зазначених методик, пов'язаних з наявністю чи відсутністю дорогої апаратури (валеологічний моніторинг), суб'єктивністю показників (1-а методика) тощо, хочеться сказати, що всі вони практично апробовані у школах Центрального округу, працюють на створення здоров'язберігаючого середовища в освітній установі.

Задача наступного років експериментальної роботи - за допомогою науки виділити найбільш раціональні позиції кожної методики й на їхній базі створити якісно нову методику, здатну об'єктивно показати фізичне, психічне, соціальне здоров'я дитини, не потребуючих великих матеріальних витрат від освіти, що має малу трудомісткість, зрозумілу всім учасникам освітнього процесу.

Соціодиагностика як складова частина педмоніторингу покликана визначити замовлення учня і батьків на освіту (без чого не можна говорити про особистісно зорієнтовану освіту), професійне самовизначення, мотивацію навчання.

Це напрям у співставленні з результатами діагностики рівня навченості дозволяє будь-якій освітній установі на рівні учня, групи дітей, класу порівняти його «хочу» і «можу», доказово скласти шкільний навчальний план, спрогнозувати професійну орієнтацію своїх дітей, гнучко планувати свою роботу з тими чи іншими ВНЗ.

Останні три роки експериментальної роботи в цьому напрямі показали, що замовлення на освіту у 50 % учнів 9-11-х класів не збігається із замовленням їхніх батьків. Значна кількість підлітків бачать свій розвиток і професійну орієнтацію, наприклад, у гуманітарній сфері, а їхні батьки орієнтуються на технічні ВНЗ. Бажання дитини «взяти» певну освіту ніяк не підтверджується її ж результатами діагностики рівня навченості. Прагнення батьків увести у шкільний навчальний план вивчення кількох іноземних мов з початкового ступеня не підкріплюється розумовими та фізичними можливостями дитини, мотивація батьків і мотивація дітей не збігаються. Результати досліджень, проведених в освітніх установах Центрального округу під керівництвом д-ра фіз. наук Бабочкіна П. І. (Московська гуманітарно-соціальна академія, ректор Ільїнський І. М.), показали динаміку незадоволеності своїми результатами навчання в 78,2 % (8-і класи), 89 % (9-і класи) до 51,1 % в 11-х класах.

Усі ці й інші позиції дозволяють говорити про самостійний напрям соціодіагностики в рамках педмоніторингу. Останній напрям педмоніторингу - аналіз забезпечення освітнього процесу. Воно пов'язано з можливостями освітньої установи задовольнити як державне, так і особистісне замовлення на освіту.

Дослідженню підлягають такі показники, як:

  • матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу;
  • кадрове забезпечення;
  • програмно-дидактичне забезпечення.

Зміст даного аналізу - співставити бажання учня і батьків «узяти» певну освіту й можливість освітньої установи «дати» цю освіту.

При правильному моніторингу перших чотирьох напрямів стає ясно, які педагогічні кадри потрібні освітній установі, особливо для регіонального та шкільного компонентів, де, власне, і можливе замовлення учнів і батьків і де спостерігається найвища мотивація в дітей (у порівнянні з обов'язковим мінімумом). Аналізуються матеріально-технічні можливості освітньої установи, без чого не можна спланувати як власне освітній процес, так і можливості для додаткової освіти.

Цей напрям дозволяє прогнозувати замовлення на певні підручники, програми, дидактичні матеріали, необхідні технічні засоби навчання.

Підбиваючи підсумок вищесказаного, слід зазначити взаємопроникнення всіх напрямів педмоніторингу. Трирічна експериментальна робота більше ста освітніх установ усіх типів і видів Центрального округу м. Москви показала практичну значущість цієї роботи, необхідність отриманих результатів для виходу на особистісно зорієнтовану освіту для прогнозування діяльності освітньої установи.

Даний проект має певні практичні напрацювання у створенні системи педмоніторингу та механізмів реалізації ідеї особистісно зорієнтованої освіти.

Автор: І. Міронцев

Освіта.ua
18.02.2009

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!