Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Чим пишається міністерство освіти
Чим пишається міністерство освіти

Дмитро Табачник на прес-конференції навів найбільші досягнення міносвіти за останній рік у реалізації соціально-економічних реформ

Чим пишається міністерство освіти

20 березня міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник на прес-конференції з нагоди другої річниці роботи уряду озвучив найбільш значні досягнення України в галузі освіти за цей період. Так, у прес-релізі зазначено чотири напрями діяльності міністерства, що є, на думку міносвіти, найбільш значущими.

По-перше, виявляється, що "вжиті за два роки кроки з реформування системи освіти вже наблизили освітню систему країни до рівня конкурентоспроможності в світі". Україна за рівнем освіти "посідає 56 місце у світовому рейтингу 139-ти країн світу". Майже неймовірно, але ми обігнали такі потужні сусідні країни, як Польща (62 місце) та Росія (78 місце). Приємна несподівана новина: не все вже так і погано, ще два-три рази по два роки, й Україна ввійде у двадцятку кращих країн, як і вимагав Президент.

По-друге, "у минулому 2011 році Україна увійшла в десятку держав-лідерів у галузі міжнародної освіти". Мається на увазі, що в поточному навчальному році в українських ВНЗ навчаються близько 55 тис. іноземних студентів зі 137 країн світу, що на 15 % більше, ніж у попередньому навчальному році. Це, безумовно, і чималі валютні надходження в бюджет країни, і можливість додатково сплачувати заробітну плату понад п’яти тисячам викладачів наших вищих навчальних закладів.

Трете, що висвітлює міністр освіти (це вперше за 20 років існування незалежної України): у 2011 році виділені державні кошти в сумі 36 млн грн. на навчання та стажування студентів (106), аспірантів (82), викладачів і науковців (87) у кращих вищих навчальних закладах Європи. Така програма діє з ініціативи прем’єр-міністра Миколи Азарова. Сподіваємося, що це не одноразова акція, та порадіємо за тих щасливчиків, які поїхали на стажування за кордон.

І, нарешті, четвертим позитивним напрямом у роботі міністерства є діяльність із проведення в нашій країні чемпіонату Євро-2012. Тут і введення факультативу у школах "Ми господарі Євро", і комплекс заходів з однойменною назвою, й розіграш Національного кубку шкільного футболу Євро-2012, що стартував у день прес-конференції, а фінальні змагання пройдуть у Національному спортивному комплексі "Олімпійський".

Окрім цих досягнень, якими має пишатись українська освіта, міністр стисло окреслив ще й інші в розрізі структури державної системи освіти.

Так, стосовно дошкільної освіти, Дмитро Табачник відзначив, що в Україні нині діє 15,9 тис. дошкільних навчальних закладів (протягом року відкрито ще 472), які відвідують 1 млн 339 тис. дітей. Таким чином, за підрахунками міністерства, дошкільною освітою охоплені 85,2 % дітей віком від 3-х до 6-ти років, а п’ятирічки ‑ майже на 95 %.

У загальній середній освіти, на думку міністерства освіти, за рік удалось таке. Розробити та затвердити новий державний стандарт початкової освіти, а з 1 вересня поточного року ввести в дію відповідні навчальні плани та навчальні програми. Уже готове, за словами міністра, "нове покоління навчальних підручників і за формою, і за змістом", за якими будуть навчатись 420 тис. першокласників.

Затверджено й новий державний стандарт базової і повної освіти, діє програма підвищення якості природничо-математичної освіти, розрахована на чотири роки.

Особливо виділяє міністр стовідсоткову реалізацію програми "Сто відсотків", що пов’язана з комп’ютерізацією освіти. У 2011 р. у школи направлено 1100 комп’ютерних комплексів на базі ноутбуків.

Безумовним досягненням міністр уважає й хід виконання програми "Шкільний автобус". Якщо у 2011 р. їх закуплено 209, то у 2012 планується придбати аж 963, на що виділяється 352 млн грн.

Для 120 тис. учнів з особливими освітніми потребами розроблена та впроваджується концепція розвитку інклюзивної освіти, завдяки якій права таких дітей будуть захищеними.

Дмитро Табачник відзначив як досягнення і значне (на 38 %) збільшення кількості місць держзамовлення у ВНЗ: з 39,0 у 2010 році до 54,3 у 2011 в розрахунку на 100 випускників.

Треба віддати належне особисто міністру: Дмитро Табачник ґрунтовно підготувався до підсумкової конференції – наведено чимало, а подекуди й із надлишком, позитивних фактів, схем і діаграм у візуальному ряді. Цифр настільки багато, що за один підхід не збагнути, а слайди в кольорах висвітлювали зростання з року в рік рівня української освіти за всіма напрямами.

Майже з усім міністерським баченням освітянських надбань можна й погодитись. І все було б гаразд, якби не кілька але… Дуже не хочеться нариватись на прізвисько людини, яка несе в собі лише негатив, але…

Жодна система в будь-якій державі світу, і не тільки сучасного, не повністю задоволена рівнем якості освіти своєї країні. Навіть ті потужні провідні країни, які витрачають на розбудову та системне реформування своєї освіти вагомий шматок державного бюджету, постійно скаржаться на неналежне реагування рівня освіти своїх громадян на сучасні цивілізаційні виклики, що постійно зростають.

Не думаю, що українська освіта є виключенням із загальної світової тенденції. Тому й хотілось би почути з уст очільника міносвіти, а які ж проблеми на сьогодні існують в освіті нашої держави. Невже з усім упоралися стовідсотково, як із програмою "Сто відсотків"?

Ще за часи тотального засилля партійних органів нашого "світлого минулого", коли критика була жорстко дозована та санкціонована партноменклатурою, будь-яка довідка, що оприлюднювалась, неодмінно після фіксації позитивних зрушень, мала такий пасаж: "Але… або... разом із тим...". А хорошою аналітична довідка вважалась тоді, коли позитив і негатив були присутніми у співвідношенні десь 50 на 50. Хотілось би задля об’єктивності щось таке почути й від пана міністра. Чи дійсно треба казати про себе виключно добре, а погане скажуть друзі, приятелі чи… засоби масової інформації.

Ще одне "але" стосується цифр. Їх уважають "сухими" й апріорі об’єктивними, але цифри одночасно – занадто тонка матерія. Цифрою можна здивувати, маніпулювати, переконати, уразити й навіть убити.

Візьмемо, наприклад, головну "цифру" наших освітянських досягнень. Приймемо як даність 56-е місце української освіти у світовому рейтингу. Залишимо навіть позитивне порівняння з Польщею та Росією (65 та 78 місця). А яка тенденція? На якому місці була Україна кілька попередніх років? Якщо ми піднялись на більш високий щабель – честь і хвала українській освіті та її керівникам. А якщо втратили свої позиції?

Або цифри виконання державної програми "Шкільний автобус". У поточному році планується закупити автобусів у 4,65 раз більше, ніж у минулому. Вражає? Але... по-перше, це ще не досягнення, а тільки плани. А по-друге, яка в них потреба? Скільки автобусів потрібно, щоб підвозити всіх дітей до школи, які все ще продовжують закривати?

У попередньому році закупили 1100 комп’ютерних класів. Здорово? Напевно, так, але... В Україні 20 тис. шкіл, тому оновлення шкільного комп’ютерного парку слід чекати років двадцять.

Якщо дещо вам здається таким привабливим, що викликає сумніви, то, частіше за все, так воно і є.

Дуже хочеться, щоб наша українська освіта динамічно розвивалась. Хай графіки міністерства освіти дійсно відтворюють підвищення рівня освіченості наших учнів із постійним приростанням, але... Як тільки хтось починає "почивати на лаврах" – навіть реальних, не кажучи вже про вигадані, – руйнівної сили набуває стагнація, а згодом – швидка втрата позицій.

Засоби масової інформації мусять виконувати найголовнішу місію – стимулювання суспільного прогресу. А "стимул" – це така дровиняка з металевим загостреним кінцем, якою користувались погоничі товстошкурих слонів, щоби спонукати їх швидше рухатись.

Автор: Олег Іванов, головний редактор журналу "Відкритий урок".

Освіта.ua
21.03.2012

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!