Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Свобода для батьків чи користь для дитини?

Свобода для батьків чи користь для дитини?

До 12-ти років дитина повинна відвідувати 2-3 колективи, і тоді вона матиме змогу побути в різних ролях: десь - лідером, десь - членом референтної групи, десь - аутсайдером

Таким чином, дитина має цінну можливість накопичити досвід різних стилів спілкування на різних рівнях у залежності від її статусу в колективі. Також дитина має змогу вибрати для себе той стиль і прагнути того статусу, при якому вона почувається найкомфортніше.

Ваши дети - не дети вам.
Они сыновья и дочери тоски Жизни по самой себе.
Они приходят благодаря вам, но не от вас,
И хотя они с вами, они не принадлежат вам.
Вы можете дать им вашу любовь,
но не ваши мысли,
Ибо у них есть свои мысли.
Вы можете дать пристанище их телам, но не их душам,
Ибо их души обитают в доме завтрашнего дня,
где вы не можете побывать даже в мечтах.
Вы можете стараться походить на них,
но не стремитесь сделать их похожими на себя.
Ибо жизнь не идет вспять и не задерживается
на вчерашнем дне.
Вы - луки, из которых ваши дети,
как живые стрелы, посланы вперед.
Стрелок видит цель на пути бесконечности
и сгибает вас своей силой,
чтобы стрелы летели быстро и далеко.
Пусть ваш изгиб в руке стрелка
станет вам радостью;
Ибо как любит Он летящую стрелу, так любит Он и лук,
остающийся на месте.
Каліл Джейран, «Пророк»

Чому ми приділяємо увагу такій звичайній, буденній справі? Бо саме позашкільна робота дозволяє дітям не вештатись вулицями, маючи купу невитраченої енергії та часу; саме в гуртках дитина має можливість розвивати свої здібності у прикладній роботі, яка може дуже знадобитись у майбутньому дорослому житті. А ще дитина має цінний досвід спілкування не лише у класному колективі, де «усі місця розподілені та зайняті», де досить мало шансів проявити себе в іншій іпостасі й майже нема шансів на те, щоб змінити стереотип сприйняття дитини колективом однокласників у іншій ролі й на іншому ієрархічному місці.

Якщо батьки були настільки мудрими, що продумали, яка саме прикладна «наука» може знадобитись дитині в майбутньому, та ще й порадилися з дитиною про її вподобання, то в них є всі шанси виростити самодостатню людину, задоволену життям і вдячну батькам. Такій дитині легше визначити свій статус, ідентифікуватися з певною групою однолітків, включитись у систему соціальних відносин, навчитись вирішувати соціальні та моральні проблеми. Діти, які відвідують гуртки, більше здатні до саморозвитку та самовдосконалення, ніж їхні однолітки, які «відпочивають» на дивані з чіпсами під «ящиком» або на вулиці з друзями, які теж нічим додатковим не обтяжені й так само легко дивляться в майбутнє, упевнені в тому, що їхні батьки-гаманці вічно живі, як Ленін.

А в житті вашій дитині може знадобитись будь-що: і бісероплетіння, і вміння малювати, і гра на музичному інструменті, і вміння танцювати та співати, і вміння шити та вишивати, уміння поставити палатку та зварити обід на вогнищі в казанку і потім вимити цей казан у холодній річковій воді, і вміння орієнтуватись на місцевості за компасом і природними ознаками... Школа цього всього не навчає. Школа дає інтелектуальні знання та скупий досвід колективної взаємодії в одній ніші. Гуртки дозволяють розширити соціальні рамки для дитини, відчути себе цікавим для інших у соціально здоровій групі.

Особистісне замовлення дітей та батьків. У Великій Британії в закритих католицьких школах для хлопчиків існує свій особливий метод виховання цілісної особистості. У випускників цих шкіл дуже висока мотивація досягнення, працездатність і розвинені вольові якості. Суть цього методу полягає в тому, щоб не давати учням можливості лінуватись і бездіяльно проводити час. У дітей є час і на відпочинок, і на гру, і на спілкування. Але всі ці моменти їхнього життя чітко спрямовані та керовані дорослими, які знаходяться поруч з учнями. Основний принцип - усе виконувати максимально якісно та цікаво. Наприклад, кожного вечора після всіх справ хлопці грають у футбол. Грають вони стільки часу, скільки їм необхідно, щоб дуже стомитись. Після гри - душ і відбій. Навряд чи хтось би забажав після такого пустувати чи бешкетувати. Схоже, що в голові проблеми поставлено спрямоване та максимальне використання юнацької енергії до кінця, без залишку в напрямку позитивного вектора. Такий самий підхід у школах Англії даного типу й до навчання - максимально якісне, до повного розуміння та осмислення.

Позашкільний розвиток має бути спрямований обов'язково в позитивному векторі, напрямом якого є особистісне замовлення дітей та їхніх батьків. На першому місці замовлення самих дітей, тобто їх зацікавленість певною справою. Якщо батьки віддають дитину до гуртка, керуючись її запитом та інтересами, то сміливо можемо говорити про щасливе дитинство. Тоді відбувається таке:

  • дитина відвідує гурток (або додаткові курси) із задоволенням;
  • вона відчуває себе здатною щось виконувати успішно;
  • у дитини зростають самооцінка й упевненість у власних силах і можливостях;
  • зростають шанси на подальший успішний розвиток;
  • батьки мають вільний час на особисте життя без самокатування сумлінням.

Якщо ж до гуртка її віддають лише за вподобаннями батьків, а не самої дитини, тоді так само сміливо можемо говорити про наявність домашнього самодурства, причин якому є кілька:

  • у такий самий гурток чи на такі ж курси ходить дитина багатого сусіда (чи сусідки), і це - престижно. У такому випадку батьки часто порівнюють власну дитину з дитиною сусіда. Звичайно ж, у сусіда - краще!
  • у той самий гурток кума (чи сестра) водить власну дитинку, і буде дуже зручно приєднати до куми і свою;
  • у дитинстві батьки завжди мріяли саме про цей гурток, але... але їм не судилось. І тепер за цю втрачену мрію дитинства батьків має відстраждати їх власна дитина.

Уявімо на мить, що дитина нічим не зайнята, крім школи... Вузьке коло спілкування жене дитину на вулицю на пошуки чогось цікавенького. А там її свіжої крові вже чекають неформальні молодіжні угруповання: панки, емо-панки, фрікі, готи та інші. Вони готові запропонувати підліткам «цікаво» провести час, навчити епатажної поведінки, перевдягнути її в «уніформу приналежності» до групи, покажуть, яку дозу «легких» наркотиків треба вжити для куражу. І тоді ваш підліток обов'язково відчує себе комусь потрібним і цікавим, його час буде наповнений змістом. Чи подобається вам, як батькам і вчителям, такий зміст? Якщо подобається - продовжуйте бути зайнятими настільки, щоб не знати, чим живе й цікавиться ваша дитина, продовжуйте й далі економити гроші та час на гуртках, продовжуйте мовчки спостерігати, як поглинає вашу дитину неформальне спілкування в Інтернеті та зменшуються її шанси на соціально здорове виживання.

Якщо ж такий зміст життя дитини вам не подобається, поцікавтесь у сусідів або в районному відділі освіти, які позашкільні установи є найближчими до вашого будинку. Поцікавтесь, які гуртки пропонує школа. Коли володітимете інформацією, зважте, яке захоплення дитини могло би бути вам по кишені, бо купувати глину чи матеріали для авіамоделей ви будете за різні кошти. І коли підрахуєте, звертайтесь до своєї дитини з кількома пропозиціями, обговоріть, що її цікавить і як це може їй знадобитись у майбутньому. Можливо, треба буде відвідати по одному заняттю в кількох гуртках, щоб визначитися з колом дитячих зацікавлень і батьківських можливостей. В усьому цьому є ще одна величезна перевага: ви маєте нагоду навчитись вести перемови із власною дитиною, розмірковуючи та навчаючи її розмірковувати й доводити вам власну думку. Той, хто вміє спокійно довести свою думку власним батькам, зможе так само спокійно довести її будь-кому. Отже, гурткам - бути.

Якими є напрями гурткової роботи?

Науково-технічний - спрямований на формування техніко-технологічних знань, розширення політичного світогляду, задоволення потреб у вдосконаленні з основ інформатики та комп'ютеризації, конструкторської, експериментальної та винахідницької діяльності, здібностей шляхом пошуку та розвитку вмінь, навичок технічного моделювання, конструювання тощо.

Еколого-природничий - спрямований на оволодіння знаннями про навколишнє середовище (природне й соціальне), усвідомлення себе частиною природи та можливість постійно спілкуватися з нею; формування екологічної культури особистості, набуття навичок і досвіду вирішення економічних проблем; залучення до практичної природоохоронної роботи, екологічної діяльності зі збереження навколишнього середовища.

Туристсько-краєзнавчий - передбачає залучення до активної діяльності у сфері туризму та краєзнавства, вивчення окремих географічних об'єктів та явищ соціального життя у природно-історичному аспекті, а також формування фізично здорової й духовної розвиненої особистості.

Фізкультурно-оздоровчий - забезпечує рухову активність молоді, формування в неї навичок здорового способу життя та оволодіння системою знань про людину, її повноцінний фізичний і духовний розвиток, зміцнення здоров'я, гармонії духу та тіла.

Військово-патріотичний - забезпечує формування громадянина, виховання високих духовних якостей і патріотичних почуттів і глибокої громадянської відповідальності за долю українського народу та держави, підготовку молодого покоління до військової служби.

Дозвілєєво-розважальний - передбачає організацію культурного дозвілля дітей та підлітків, спілкування з однолітками в різних формах ігрової діяльності, поліпшення психологічного здоров'я, зняття психологічної напруги.

Такі напрями діяльності створюють умови для професійної орієнтації та самовизначення дитини, для формування стійких мотивів до самореалізації у професійній діяльності, для підготовки молоді до зміни професій та адаптації до ринкової економіки.

Якість гурткової роботи. У чому полягає визначення якості гурткової роботи? Безглузде запитання? А ось і ні. На нашу думку, якість гурткової роботи тим вища, чим більше бажаючих відвідувати той чи інший гурток, чим менше діти пропускають заняття, чим більше вони хочуть поділитися з батьками своїми успіхами, чим більше відвідувачі стимульовані на успіх, чим краще й частіше застосовують отриманий у гуртку досвід у соціальному позагуртковому житті.

Від чого залежать усі ці успішні наслідки? Не від чого! А від кого! Керівник гуртка - людина, яка або поведе за собою вашу дитину, або відштовхне її від певного виду діяльності назавжди. Тому, вибираючи цікаву справу для власної дитини, спершу поцікавтесь у батьків, чиї діти вже відвідують цей гурток, їх думками про особистість керівника гуртка; поговоріть з керівником, якому ви на певний час довірите свою дитину. Поспостерігайте за поведінкою дітей, які виходять після заняття: в якому вони настрої, як вони спілкуються, чи йдуть одразу додому, про що розмовляють. Завжди набагато спокійніше себе почувають ті батьки, які мають уявлення про оточення дитини. Адже, можливо, саме в цьому новому колективі опиниться ваша дитина. Усе це справа двох-трьох днів, максимум - тижня. Так, треба ж знайти цей час! Який жах! Цілий тиждень витратити на пошук цікавого заняття для власної дитини! Ми згодні, на такий «подвиг» здатне лише істинно любляче, усвідомлене батьківство. Наша енергія спрямована туди, куди ми спрямовуємо наш час і гроші.

Бажаємо вам усвідомленої, спрямованої любові до своїх дітей. І вони обов'язково вам за це віддячать. Можливо, це буде ще не сьогодні, але згодом - обов'язково.

Автор: Д. Арбеніна

Освіта.ua
03.02.2009


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!