Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Інтернет прийде до школи?
Інтернет прийде до школи?

Сьогодні Інтернет — це потужне джерело інформації й альтернатива довідникам, словникам, картам і навіть книгам і підручникам. Міністерство освіти і науки йде шляхом підключення кожної школи до Інтернету. Навіщо школі Інтернет? І скільки шкіл повноцінно використовують ресурси Інтернету у своїй роботі?

Інтернет прийде до школи?

Навіть неозброєним оком видно, що більше за всіх Інтернетом користуються учні. Сьогодні навчати переважну більшість учнів користуватись Інтернетом усе одно, що вчити їх ходити — скоріше вони навчать будь-кого, а не навпаки. Багато дітей мають доступ до Інтернету в себе вдома або у друзів, а у стінах школи в бібліотеці або комп’ютерному класі. На жаль, цей процес слабо керований і з боку вчителів, і з боку батьків, тому діти використовують Інтернет в освітніх цілях мало, у кращому випадку Інтернет для них стає довідковою службою та можливостями пошуку матеріалів для складання рефератів чи виконання домашніх і контрольних завдань, у гіршому — відвідування сумнівних розважальних і порнографічних сайтів. Останню проблему вирішити не складно: існує можливість установлення веб-фильтрів, що запобігають перегляду небажаних Інтернет-порталів й одночасно захищають від проникнення вірусів до комп’ютера. Вартість такого фільтра коливається від 30 грн, якщо програма, яка встановлюється на комп’ютери, купується в постачальника програмного забезпечення, і до 250 грн, якщо програма купується для існуючого комп’ютера. Сьогодні близько 30000 комп’ютерів у 2500 шкіл захищені такими програмами. Звичайно, такий фільтр не вирішить усіх проблем, але принаймні суттєво обмежить можливості відвідування небажаних сайтів.

Навіть якщо Інтернет стане доступним кожній школі, він ніколи не замінить якісну освіту дитини, не зможе розвинути її, а тим більше сформувати особистість людини. Для цього завжди був потрібен учитель. Адже провідна місія педагога та вихователя полягає не в механічній передачі дитині визначеної суми знань і вмінь, а навчити знаходити, аналізувати й ефективно використовувати отриману інформацію. Тому всі без винятку учні мають одержувати доступ до Інтернет-ресурсів у стінах школи для пошуку саме навчальної інформації, участі в Інтернет-проектах, спілкування з однолітками з інших регіонів і країн, але обов’язково під доречним педагогічним супроводом і по можливості при особистій участі вчителя.

Школа прийде до Інтернету?

Порівняно з учнями й адміністрацією школи вчителі — меншою мірою інтернетизована аудиторія, але мають потребу у вільному доступі до Інтернету не менше, ніж інші. Адже не є секретом те, що не кожний учитель може дозволити собі мати комп’ютер, Інтернет удома. Звичайно, «всесвітня павутина» не зможе вирішити всі задачі, що постають перед ним у його роботі з дітьми, але дає необмежені можливості обмінюватись досвідом з колегами, оперативно одержувати інформацію для рішення й загальнопедагогічних, і методичних, і виховних проблем. Навчити своїх учнів жити та ефективно діяти у швидкоплинному світі сьогодення неможливо, не навчившись і не адаптувавшись самому до цього світу.

У багатьох випадках проблема застосування Інтернету вчителями упирається в самих учителів: у переважної більшості з них відсутня позитивна мотивація використання Інтернету, навіть більше того — багато вчителів узагалі не знають, що це таке, та бояться його. Робота в Інтернеті, якщо вона націлена на результат, вимагає системи певних навичок та їх постійного вдосконалення як користувача, але, на жаль, сьогодні ані матеріально, ані морально не компенсується. Для початку вчитель мусить бути мотивований, а тому мати бажання використовувати корисні для нього ресурси Інтернету. А потім, відчувши потребу, оцінивши це досягнення цивілізації, позбутись психологічного бар’єру використовувати Інтернет у навчально-виховному процесі школи. Непідготовлений у такий спосіб учитель — уже сьогодні не вчитель.

Громадсько-активна школа має бути відкритою, одержувати інформацію із зовнішніх джерел, опрацьовувати її та видавати інформацію назовні тим, кому вона необхідна, з тією швидкістю, яку дозволяють сучасні інформаційні технології. Не вирішивши цю проблему, школа ризикує поступитись лідерством іншим освітнім інститутам. Тим більше, що відкритим залишається питання про використання Інтернету не тільки як джерела отримання інформації, а й потужного засобу отримання якісної освіти.

Чимала кількість шкіл України вже зараз працює над створенням власних сайтів у мережі, на яких розміщується найрізноманітніша інформація: від презентаційної про школу до методичних матеріалів для вчителів. Це відкриває школу для дітей, батьків і в цілому для суспільства, дозволяє педагогам та адміністрації обмінюватись інформацією й досвідом і, таким чином, постійно та плідно вдосконалюватись.

До підвищення якості освіти школа рухається, використовуючи загальнодоступні комунікативні можливості та нові технології, усілякі програми для адміністрування, автоматизовані робочі місця директора й заступників, інтерактивні дошки та системи оповіщення батьків. Особливе місце займає «Електронний щоденник» — одна з технологій, за допомогою якої надається оперативний доступ батьків до успішності та відвідуваності школи дитиною. Необхідна інформація приходить батькам SMS-повідомленнями. За свідченням учителів, особливо ефективно впливає таке інтерактивне спілкування школи та родини на відвідуваність, скорочуючи кількість прогулів учнів більш ніж у два з половиною рази. Техніку дітям обдурити набагато складніше.

Поставимо галочку — підключили

Формальне підключення шкіл до Інтернету може виявитися згубним. В умовах досить слабкого фінансування адміністраціям шкіл доводиться розставити пріоритети та робити вибір між потенційними користувачами шкільних Інтернет-ресурсів: учителями, категоріями учнів, позакласною діяльністю тощо. На жаль, не поодинокі випадки, коли Інтернетом у школі користується тільки вчитель інформатики або директор.

Повноцінне використання Інтернету у школі можливе тільки при наданні вільного доступу всім категоріям користувачів, незалежно один від одного: дітям у комп’ютерному залі, бібліотеці чи класі, учителям та адміністрації безпосередньо на робочих місцях у кабінетах або як мінімум у медіацентрі з вільним доступом у будь-який вільний для них час.

На жаль, у більшості випадків школа одержує підключення до Інтернету для галочки, без відповідного навчання перш за все вчителів, користуванню комп’ютером та Інтернетом, а подекуди й без усвідомлення необхідності такого підключення.

Пройде небагато часу, і ми побачимо бравурну статистику про 100-відсоткове підключення шкіл до Інтернету, але варто замислитись — а чи відповідає це дійсності? Чи не станеться так, як зі 100-відсотковою успішністю школярів за часи радянської влади.

Автор: К. Школьник


08.01.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!