Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Управління школою без наказів
Управління школою без наказів

Учителів не цікавлять матеріали-самозвіти чи виступи у пресі як заклики-повчання від «видатних»: практична педагогіка вимагає вміння творчого осмислення та неповторної адаптації власного "Я"

Управління школою без наказів

Якби мене спитали, яке моє ставлення до сили-силенної інформаційно-методичних статей про досвід роботи шкільних колективів, то замість відповіді я би відіслав запитуючого до вчителів. Від них автор запитання почув би, що вчителів не цікавлять матеріали-самозвіти чи виступи у пресі як заклики-повчання від «видатних»: практична педагогіка вимагає вміння творчого осмислення та неповторної адаптації власного «Я». Учителі кажуть, що для зростання останнього їх приваблюють матеріали, котрі занурюють їх у світ аналітичних роздумів і проектних задумів, цілі котрих можуть співпадати з їхніми професійними цілями. Це й зрозуміло, бо для кожного власне життя більш важливе, аніж спостереження за дзеркальним відображенням чужої діяльності: «мильні серіали» для домогосподарок, а не для активних учителів.

Утім віддзеркалення управлінсько-організаційних технологій («сценаріїв») може бути й помітне цікавим: достатньо того, щоб вони покоїлись на мотиваційно-проектній, а не наказній основі. Саме в такому ключі більшість своїх нестандартних нововведень і втілює в діяльність наш колектив. Ось приклад одного з подібних (тобто не наказних) недавніх проектів.

Читати вміємо, але зміст не уявляємо й не розуміємо: що робити? Щоб навчитись плавати, треба плавати, щоб навчитись розмовляти іноземною, треба нею розмовляти, щоб навчитись водити авто, треба його водити. Адекватно: щоби зрозуміти наукові тексти, не достатньо їх візуально чи письмово копіювати - треба їх зміст отпрацьовувати. Ми побачили, наскільки останнім часом стали слабкими вміння дітей, які приходять на навчання до ліцею, розуміти зміст навіть простих наукових текстів. Щоб замість цієї слабкості отримати необхідну для нормальної навчальної роботи інтелектуальну базу, ми запровадили таке.

Шановні педагоги й учні!

«Болонський бал» уводиться як елемент, що підсилює та систематизує самостійну роботу учнів над базовим програмним матеріалом у присутності вчителя та з його допомогою.

Ми враховуємо, що офіційна семестрова оцінка рівня навчальної компетентності учня з того чи іншого предмета визначається плановими тематичними атестаціями вміння учня застосовувати програмні знання; додатковим середнім балом (у деяких учителів) за серію самостійних робіт, які також проводяться в режимі, що виключає як консультації в ході їх виконання, так і можливості скористатись «допомогою» зі сторони.

УВАГА! НОВЕ!

Із 2007/08 навчального року з усіх предметів уводиться семестровий «Болонський бал» для мотивації учнів опрацьовувати програмну інформацію у визначеному вчителем контексті. Цей «Болонський бал» (максимально - 12 балів) адекватно залежить від кількості виконаних у необхідному обсязі робіт на «залік/незалік», до яких відносяться також домашні тематичні роботи з профільних предметів та української мови, що супроводжуються суботніми консультаціями вчителів.

Під час аудиторної роботи, котра планується як елемент семестрового «Болонського балу», учень у ході роботи залучає всі доступні йому джерела інформації (конспект, підручник, тощо), у тому числі й консультацію вчителя.

Основний сенс цього виду роботи - розвиток потенційних задатків учня до навчання через індивідуально-групову роботу зі стандартною програмною інформацією. Успіх такої роботи визначається тим, що обов'язковою для учня є необхідність представити конкретний власний завершений інтелектуальний продукт, а не просто зробити копію з роботи вчителя на класній дошці чи з авторського матеріалу підручника. Окрім того, дуже важливим розвивальним чинником «Болонського бала» є конкретизація принципу неперервної освіти: протягом семестру учням доведеться жити не тільки від атестації до атестації, а й постійною підготовчою обробкою програмного базисного матеріалу у присутності вчителя та за його підтримки.

Задача вчителя полягає в тому, щоб не тільки добре пояснити теорію, показати алгоритми роботи з нею та встановити учнівський рівень засвоєння, а й забезпечити перед цим індивідуальний супровід роботи учня.

Виконання всіх робіт за семестр, які вчитель планує на «залік/незалік», додають учневі до оцінок, що визначають ще одну семестрову оцінку в розмірі дванадцяти балів. Вона виставляється вчителем у спеціальний стовпчик з умовною назвою «Болонський бал». За меншу кількість виконаних робіт ставиться пропорційно відповідно менший бал. Повна відсутність таких робіт на оцінку «залік» означає таке: до класного журналу вчитель виставляє н/а (не атестований), а до електронного журналу заносить «0».

У такому випадку при визначенні семестрового бала, наприклад, при двох планових тематичних атестаціях у розрахунку сума набраних балів ділиться на 3, як і в тих учнів, котрі мали в колонці «Болонський бал» певну оцінку, а не «нуль».

Залікові роботи, що є елементом «Болонського бала», виконуються на окремих подвійних папірцях із тим, щоб ті учні, котрі не встигли завершити роботу чи пропустили її з різних причин, виконуючи за бажанням завдання вдома, не мали змоги списувати з готових робіт інших учнів. Комплекти робіт з оцінками «залік/незалік» здаються в підшивку методисту з навчальної роботи в порядку, установленому для всіх тематичних робіт.

Учень має право допрацювати «незалікову» роботу самостійно та з допомогою вчителя під час планових консультацій згідно з відповідним розкладом. Після визначення семестрової оцінки пропущені роботи на «залік/незалік» уже не приймаються. Якщо відсутність однієї роботи пояснюється поважними причинами, котрі мали місце саме на останньому тижні семестру до моменту визначення семестрового бала, то в такому випадку вчитель змінює для цього учня шкалу розрахунку «Болонського бала» математично адекватним чином. Для цього учневі чи його батькам, а також вихователю класу треба самим потурбуватись про відповідне оформлення на рівні заступника директора з НВР чи методиста з навчальної роботи та подати підписану заяву з офіційним документом учителю. Учитель цей набір документів підшиває до комплекту залікових робіт.

Учителям тих предметів, котрі у своєму тарифікаційному навантаженні мають значну кількість класів (чотири й більше), треба ув'язати всі свої програмні практичні роботи саме в комплекс «Болонського бала», щоб мати посильні умови для оцінювання всього переліку семестрових письмових атестаційних робіт.

У ході роботи довелось дещо додатково роз'яснити учням, їхнім батькам і декому з учителів, у тому числі й виступити на порталі ліцею.

Автор: В. Бєлий

Освіта.ua
23.12.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!