Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Половина молоді бажає реалізувати себе за кордоном
Половина молоді бажає реалізувати себе за кордоном

Серед молоді 18-29 років показник готовності до еміграції складає 50,4%, а у віковій групі 30-39 років – 42,4%

Половина молоді бажає реалізувати себе за кордоном

Такі результати опитування, яке у березні цього року провів центр соціальних досліджень "Софія" серед 2022 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України.

Таким чином, на питання "Якби обставини дозволяли виїхати за кордон на постійне місце проживання, чи погодилися б ви поїхати?" ствердно відповів приблизно кожен другий респондент.

Як стверджує заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха в інтерв’ю Радіо Свобода, бажання виїхати з країни за кордон виникає через "відчуття того, що в Україні немає таких умов, щоб молода людина могла реалізуватися. Перше – це реалізуватися, як фахівець".

Також, на його думку, молодь намагається виїхати з країни через недолугість соціальної політики, в тому числі і молодіжної.

Як приклад, згідно даних того ж дослідження, більшість молодих українців віком від 18 до 29 років вважають, що їхньому розвиткові перешкоджають несприятливі суспільні умови, перш за все - економічні.

Тільки 27,3% опитаних згодні з точкою зору, що в нинішніх економічних умовах такі люди, як вони мають хороші можливості для реалізації своїх здібностей і можуть забезпечити собі гідний рівень доходів. При цьому, дві третини (63,1%) опитаних дотримуються протилежної думки.

Олександр Левцун, керівник соціологічних програм Центру "Софія", називає таку тенденцію "кризою перспективи", тобто не бачення перспективи для себе і саме в цій країні.

"Проблема не виникла зараз і навіть не рік-два тому, а тягнеться вже багато років. Приблизно з кінця 1990-х років", - зауважує він.

Деяке поліпшення спостерігалося у 2005 році, коли кількість бажаючих виїхати за кордон, наприклад, серед харківських студентів, була найменшою за роки незалежності України – 25%. Зараз цей показник становить вже 32%.

"Але зараз не можна бути остаточним песимістами щодо молоді, до речі. Серед цих харківських студентів, про яких я говорив, є 20% тих, які налаштовані, по-перше, жити в Україні, по-друге, реалізовуватися", - говорить Євген Головаха.

Експерт також висловлює надію, що дехто з них повернеться з досвідом життя в нормальних умовах, аби використати набутий досвід в Україні.

З іншого боку, на сучасному етапі держава намагається створити умови для того, щоб українська молодь могла реалізувати свої можливості у власній державі.

Через те, що нагальними проблемами є працевлаштування молоді після закінчення вишу та перенасиченість деякими спеціалістами ринку праці, Державна служба зайнятості надає допомогу у підборі підходящої роботи, профінформаційні та профконсультаційні послуги щодо вибору професії з урахуванням потреб регіонального ринку праці, можливість отримати іншу, більш затребувану професію.

У цій ситуації, хоча держава звітує про зростання працевлаштованих випускників на 36 тисяч у 2010 році порівняно з показниками 2009 року, щороку українські виші випускають нових молодих спеціалістів, які за умов високої конкурентності та низької заробітної плати знову не можуть реалізувати себе в обраній галузі.

Наприклад, у 2009 році було підготовлено 50 тисяч спеціалістів-аграріїв, хоча ринок потребував лише 10 тисяч. Щорічно Україна отримує до 40 тисяч дипломованих юристів, з яких тільки 10% вдається стати справді "практикуючими юристами". За словами міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, "сьогодні близько 40 тисяч юристів і 35 тисяч економістів не можуть знайти роботу".

„На даний час ці проблеми загострені економічною кризою, і необхідність реформ є дуже гострою”, - вважає Олександр Левцун.

Ще на початку цього року перший заступник голови парламентського Комітету з питань науки і освіти Максим Луцький заявляв, що метою освітніх реформ є розробка нового закону про освіту, реформування професійної технічної освіти, розробка механізму працевлаштування, виведення вітчизняної освіти на сучасний європейський рівень, робота над обміном досвідом студентів і аспірантів.

Звичайно, певні кроки робляться у напрямку, аби українці не визнавали, що пов’язують своє майбутнє з такими країнами, як Нідерланди, Канада або Нова Зеландія, бо там "вони будуть навчатися в кращих умовах не тільки професійних, а й соціальних", проте наскільки ці реформи послідовні та ефективні, питання залишається відкритим.

Радіо Свобода
15.06.2011

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!