Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Скільки шкільних предметів знадобиться в житті?
Скільки шкільних предметів знадобиться в житті?

Скільки вечорів після робочого дня витрачено батьками на виконання домашніх завдань з улюбленим чадом? Працюєш на роботі, мрієш про затишний сімейний відпочинок із переглядом сімейного кіно або з настільною грою з дітьми, а прийдеш додому - і мусиш допомагати дитині виконувати домашнє завдання з п'яти навчальних предметів

Скільки шкільних предметів знадобиться в житті?

І це тільки в початковій школі. А якщо це середня школа, і завтра в дитини сім уроків?

Скільки навчальних творів після 22-ї годині батьки писали за дитину лише заради того, щоб вона раніше лягла спати та могла назавтра підвестися з ліжка? Скільки разів батьки замислювались над тим, чому не можна вибудувати навчальний розклад таким чином, щоб навчальні предмети вивчались навчальними блоками чи, принаймні, хоча би парами? Тоді б і навчання на уроці було ефективнішим, і домашніх завдань за кількістю предметів було би менше. Скільки разів батьки роздратовано буркотіли собі під ніс, для чого дитині витрачати час на заповнення трьох сторінок зошита з предмета «Основи здоров'я» чи «забивати голову» параграфами з етики, писати доповіді з предмета «Музика»?

Які ж з уроків є важливими для практичного користування знаннями в житті? За анонімним опитуванням людей, які відносяться до покоління батьків, щодо важливості шкільних навчальних предметів для майбутнього життя маємо такі результати (див. табл. вгорі).

Можливо, такий розподіл суспільної думки викличе опір у декого з читачів. Ми не будемо сперечатися з ним, бо віримо в те, що кожна думка має право на існування так само, як кожна дитина має право на вільний час або, принаймні, на цікаве проведення часу після навчання в гуртках за інтересами. Замість цього діти, підлітки та юнацтво витрачають на інтелектуальну роботу більше годин на добу, ніж становить робочий день дорослої людини. Наприклад, у сьомому класі 19 навчальних предметів! І це тільки обов'язкових! А якщо додати ще предмети за вибором! Жодна людина не спроможна якісно вивчити 19 предметів за тієї умови, що деякі з них викладаються один раз на тиждень, наприклад, зарубіжна література. Узагалі, зарубіжна література - це досить потішний анекдот у нашій системі освіти, оскільки зарубіжка в українській школі - це твори видатних російських письменників українською мовою один раз на тиждень. Можна полюбити літературу, вивчаючи її таким чином? Чи зненавидіти на все життя? Можна було би сміятись над цим анекдотом, якби в цю халепу не потрапили наші діти. Мета такого навчання - сприяти вихованню естетичної насолоди від читання й розуміння творів великих митців чи сприяти формуванню відрази до літератури? Напевно, як і до багатьох інших предметів.

Так, у сьомому класі учень має сім уроків з день чотири рази на тиждень та один день - шість уроків. Це означає, що дитина знаходиться у школі протягом семи годин щодня. Після цього учень має виконувати домашні завдання. До речі, за нормативами обсяг домашнього завдання повинен становити не більше третини класної роботи. У кращому випадку виконання домашнього завдання з одного предмета має тривати близько півгодини. В ідеалі, за умови, що дитина все зрозуміла на уроці та спроможна вдома «закріпити» знання, на виконання домашнього завдання із семи предметів на наступний день дитина витратить ще три з половиною години. При виконанні нескладних арифметичних дій виходить, що учень сьомого класу в ідеальній ситуації протягом дня займається інтелектуальною діяльністю десять із половиною годин. При цьому хочу нагадати, що інтелектуальна робота за рівнем енергетичних витрат і рівнем утомлюваності прирівнюється до тяжкої фізичної праці. Отже, робочий день дитини більший за робочий день дорослої людини!!!

Для чого учню 19 предметів? З одного боку, універсальна освіта ширше відкриває двері до кабінетів працедавців, оскільки працівник із широким світоглядом сьогодні користується більш широким попитом. Підкріплює це твердження простий життєвий приклад. Моїй знайомій, яка працює керівником відділу продажу путівок у туристичній компанії, зателефонували корпоративні замовники та попросили виділити їм путівки до Закарпаття - «туди, де є гейзери». ЇЇ врятувало добре знання шкільного курсу географії, з якого вона точно знала, що в Україні нема гейзерів, проте є гарячі джерела. Замовники залишилися задоволені правдивим та якісним обслуговуванням і уклали договір про подальшу співпрацю.

Це приємна ситуація. Але ж для того, щоб якісно вивчити цей предмет за шкільною програмою, достатньо двох років. Можливо, двох останніх років навчання. А, можливо, достатньо вивчати цей предмет у 8 та 9-му класах із більшим навантаженням на тиждень замість того, щоб розтягувати вивчення на сім років по одній годині на тиждень. Ця моя думка поширюється й на деякі інші предмети: хімію, фізику,  історію, природознавство. Ці предмети достатньо було б вивчати протягом двох-трьох років у старших класах, працюючи з ними 2-3 рази на тиждень або два рази на тиждень парами. Причому ефективним було би починати профільне навчання вже із сьомого класу, щоб діти мали змогу більш детально вивчати саме ті предмети, які їх цікавлять найбільше. Розвивати слід те, що дитині дано, а не ґвалтувати психіку тією інформацією, яку вона відмовляється сприймати або підсвідомо викреслює як зайву.

Усім відомий той факт, що після іспиту чи контрольної роботи половина інформації забувається протягом першої години після того, як ця подія відбулась. За ніч до наступного дня «вивітрюється» ще 30 % із того, що залишилось. Протягом більш тривалого часу, скажімо, місяця, мозок відфільтровує всю інформацію, яка не знадобилась протягом цього періоду, як зайву. Таким чином, у кращому випадку зберігається приблизно 10 % активної інформації.

Такий самий алгоритм спрацьовує і при звичайному вивченні багатьох предметів. Запам'ятовується лише та інформація, яку головний мозок сприймає як цікаву та необхідну. Не треба принижувати дитину думкою, що вона не знає того, що їй необхідно. Підсвідомо кожна дитина знає від народження, якого саме досвіду та знань їй не вистачає для успішного життя. І роль дорослих полягає лише в тому, щоб допомогти дитині взяти те, що їй необхідно, а не силувати її «вивчати» зайву інформацію. Що ви думаєте про те, що з минулого року у столиці стали досить популярними курси швидкісного засвоєння інформації, інтегровані з викресленням зайвої інформації? Я вважаю, це говорить про те, що нове покоління не навчили вчитись, бачити головне й аналізувати. Чому? Бо гналися за кількістю навчальних предметів, а не за глибоким вивченням і практичним застосуванням необхідної інформації.

Звичайно ж, є навчальні предмети, якими необхідно займатися систематично з першого по дванадцятий клас, і це - рідна мова, іноземні мови, алгебра, геометрія, інформатика, фізкультура. Ці предмети є основою основ, це - тренування мозку й тіла, постійний гармонійний розвиток. Ось і виходить, на думку практичної молоді та батьків (див. таблицю), що необхідних для постійного вивчення навчальних предметів є лише вісім. Якщо додати до них із сьомого класу деякі супутні предмети з другої колонки, то отримаємо профільні класи з якісним навчанням. А щодо предметів із третьої колонки... Я ніколи ще не чула, щоб хоча б один предмет із цієї колонки був настільки важливим для учнів чи батьків, щоб дитина займалася з репетитором з даного предмета навіть при низькому рівні навчальних досягнень. Хто серйозно цікавиться музикою, той відвідує музичну школу. Хто займається мистецтвом, той відвідує художню школу. Хто цікавиться прикладною працею, той відвідує гуртки моделювання або інші подібні їм. Хто любить читати більше, ніж просиджувати в Інтернеті, той читатиме художні твори за покликом душі. Якщо, звичайно, на все це в дитини або в підлітка є час!

Витрачати ж дорогоцінний шкільний час на вивчення предметів, висмоктаних із пальця, - злочин! Я маю на увазі такі предмети, як етика, основи здоров'я, допризовна підготовка та основи медицини. Питання етики та основ здорового способу життя закладаються насамперед у сім'ї. У школі ж цим питанням обов'язково слід приділяти увагу класним керівникам на виховних годинах і батьківських зборах, психологи можуть для учнів проводити тренінгові заняття з даної тематики в позаурочний час, залучати для цього соціальні служби або громадські організації. Предмет допризовної підготовки не лише краде дорогоцінний навчальний час, а й є безглуздям на фоні перспективи переходу до контрактної армії. Що мають робити діти, яким за релігійними переконаннями не можна займатись військовою підготовкою? Предмет «основи медицини» - без коментарів про рівень його «гострої необхідності» для інтелектуального розвитку дитини. Можна знайти безліч розумних слів та обумовити висновками кандидатських і докторських дисертацій необхідність вивчення даних предметів у школі. Але все це все одно суперечить здоровому практичному глузду та життєвій практиці. А життєва практика доводить: необхідних предметів - вісім, профільних предметів - п'ять, безглуздих предметів-пожирачів часу - ВІСІМ!

Будемо чекати тієї щасливої миті, коли освіта все ж таки повернеться обличчям до учня й навчатиме його якісно та практично.

Автор: Д. Арбєніна

Освіта.ua
07.11.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!