Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Станіслав Ніколаєнко: Майбутні імперії будуть імперіями інтелекту!
Станіслав Ніколаєнко: Майбутні імперії будуть імперіями інтелекту!

Інтерв'ю Станіслава Ніколаєнка, голови Громадської Ради освітян і науковців України, головному редактору педагогічного видавництва "Плеяди" Олегу Іванову

Станіслав Ніколаєнко: Майбутні імперії будуть імперіями інтелекту!

О. І. Станіслав Миколайович, Ви очолюєте Громадську Раду освітян і науковців України, є її головою. Чи не можна стисло, кількома словами нагадати нашим читачам про цю недержавну установу, її цілі, завдання тощо?

С. Н. Всеукраїнська громадська організація «Громадська Рада освітян і науковців України» (ГРОНУ) створена у 2005 році на основі єдності інтересів громадян України для сприяння всебічному розвитку вітчизняної освіти та науки.

Провідна мета та завдання організації зафіксовані в її установчих документах, прийнятих Всеукраїнським з'їздом. Серед найголовніших можна перелічити такі: відстоювання виконання Конституції та законів України про пріоритетний розвиток освіти та науки; сприяння соціальному та законодавчому захисту освітян, науковців, учнів, студентів, усебічному покращенню їх матеріального становища, матеріально-технічному розвитку навчально-виховних закладів і наукових установ; сприяння оновленню змісту, зростанню якості освіти, упровадженню вітчизняного та зарубіжного інноваційного досвіду на засадах демократизації, гуманізації науково-освітянської сфери, упровадженню толерантної педагогіки.

Тільки за останні два роки на 20-ти засіданнях правління та президії ГРОНУ було розглянуто 83 актуальні проблеми, й не тільки науки та освіти, а і стану економіки держави, її виробництва, участі роботодавців у підготовці кваліфікованих кадрів і сучасного розвитку наукових досліджень України.

О. І. Наприкінці березня в Домі вчителя відбулося засідання розширеного правління ГРОНУ. Що ставилося за мету такого зібрання?

С. Н. Наше правління, приймаючи рішення про проведення зборів, виходило з того, що з часу останнього засідання ради ГРОНУ змінились обставини й умови діяльності закладів освіти та науки України. Час, у якому ми живемо, динамічний, тому потребує ретельного аналізу стану справ у освітянській і науковій сфері, постійного пошуку, поради, а за необхідності й уточнення стратегічного й тактичного курсу на марші.

22 березня ми зібралися з однією конкретною метою - з турботою про день майбутній, тобто взагалі про майбуття України, розвиток вітчизняної освіти та науки. Можна пригадати глибоку думку Уінстона Черчілля, який казав, що «майбутні імперії будуть імперіями інтелекту». Наскільки сьогодні ми готові до такого майбутнього, коли у змаганнях за гідне місце у світі перемагають не насилля, не гроші, а знання? Чи відповідають цим вимогам наші дитсадки, школи й училища, ВНЗ та академічні науково-дослідницькі інститути?

Упевнений, що для нас конче необхідною є співпраця всіх, хто опікується та не байдужий до проблем української освіти та науки, не на словах, а на ділі реалізує основоположний принцип демократії - державно-громадські засади управління.

О. І. Чи не могли б Ви, зважаючи на Вашу обізнаність, оцінити ситуацію, що склалася сьогодні в освітянській сфері? А з огляду на те, що переважна кількість читачів нашого журналу є педагогічними працівниками середньої освіти, то детальніше зупинитися саме на проблемах української школи?

С. Н. Розпочну з деяких цифр, щоби бути зрозумілім і почутим. За даними незалежної міжнародної організації Всесвітнього економічного форуму, у 2007 році Україна серед 145-ти країн світу в рейтингу конкурентоспроможності посіла лише 73-є місце. Однак об'єктивні показники розвитку освіти є набагато вищими: якість початкової освіти - 49 місце, доступ до вищої освіти - 17, якість математичної та природничої освіти - 44, якість освітньої системи - 47-е місце в рейтингу. Тобто, незважаючи на непоодинокі освітянські негаразди, про які знає більше за нас пересічний учитель, українська освіта достатньо високо оцінюється міжнародною спільнотою.

Тому нас турбує, що у проекті державного бюджету на 2008 рік дещо зменшено відсоток витрат ВВП, які спрямовуються на освіту та науку. Ця частка сягає лише 6,46 % проти 6,9 в минулому році, а при розмірі державного цьогорічного ВВП у 900 млрд грн зменшення на 0,44 відсотка складає 3,6 млрд грн!

На нашу думку, недостатньо приділена увага або ж зовсім позабули про реалізацію цілої низки загальнодержавних програм, серед яких такі суспільно значущі, як «Наука в університеті», «Підтримка профтехосвіти», «Відновлення 300 аварійних шкіл», «Студентський гуртожиток», «Школа майбутнього».

Недостатніми темпами планується інформатизація освітніх закладів, особливо сільських, оснащення їх сучасним обладнанням, доступом до глобальної інформаційної мережі Інтернет, освітньої системи «УРАН».

Ми дослуховуємось до думки ЦК нашої галузевої профспілки про невідповідність Конституції України чинному законодавству, бюджету-2008. Особливо, коли мова йде про призупинення майже ста соціальних статей 15-ти важливих соціальних законів, у тому числі й низки положень закону «Про освіту», особливо ст. 57. Це, до речі, заборонено робити недавнім рішенням Конституційного Суду України.

Темпи інфляції та росту цін значно випереджають динаміку підвищення зарплати вчених і педагогів, яка хоч і прогресувала протягом останніх років, проте так і не досягла параметрів, визначених ст. 57 закону «Про освіту». Не реалізоване на сьогодні положення про сплату комунальних послуг сільській інтелігенції.

О. І. Але можна зрозуміти і владу: гроші потрібні всім і негайно, а держбюджет не бездонний. За рік-два багаточисленні освітянські проблеми вирішити неможливо.

С. Н. Нам є куди поспішати, ми серйозно відстали від Європи та світу! Адже за індексом розвитку людського потенціалу (ІЛРП) Україна останніми роками перебуває в сьомому-восьмому десятку країн світу, а величина індексу є в межах 0,76-0,78. Ми знаходимось у групі країн із так званим середнім розвитком людського потенціалу. Нагадаю, що при оцінці ІЛРП ураховують такі елементи, як довголіття, освіта й середній дохід на одну особу. Нас тривожать висока смертність, короткий вік життя пересічних українців, неповне охоплення середньою освітою населення країни. Є над чим замислитись!

О. І. Дійсно переконливо. Якщо ми, обговорюючи освітянські проблеми, займемо позицію не обмежуватись вузькою оцінкою ситуації, чи могли б Ви окреслити небезпечні, на Ваш погляд, тенденції в духовній сфері суспільства, що, безумовно, впливають на дитину, учителя, школу...

С. Н. Я б їх згрупував у такий спосіб: безпрецедентний тиск електронних ЗМІ, які стали жорсткими, прагматичними, спекулюють сексуальними проблемами, з тупою рекламою, узагалі принижуючи людську гідність; психофізична небезпека та незахищеність учителя від управлінця, чиновника, влади, криміналітету, багатіїв і т. ін. Достатньо згадати багаточисленні репортажі про конфлікти у школах.

Це й некомпетентне втручання в освіту та роботу педагога з боку влади, політичних партій і бізнес-структур; непродуманість певних починань і реформ в освіті, ігнорування вітчизняного педагогічного досвіду.

Побутова невлаштованість, фінансово-економічні труднощі та несправедливість, яка чиниться по відношенню до науковця чи педагога. В Україні ми є свідками диких речей. Людина, яка працює повний день, є бідною! Суспільство не матиме кращого майбутнього, якщо в ньому бідує Вчитель, Учений.

Цим обставинам нелегко протистояти, змінювати їх, але, на мою думку, це одне із провідних завдань політиків, громадськості, ГРОНУ зокрема.

О. І. З огляду на розглянуті проблеми, які конкретні пропозиції має Громадська Рада освітян і науковців України, які документи прийняті на розширеному засіданні президії?

С. Н. У запропонованих правлінням ГРОНУ рішенні «Про стан науки і освіти в Україні та посилення ролі громадськості в їх розвитку» учасники розширеного засідання президії ГРОНУ - працівники освіти та науки, представники профспілок, громадських організацій, студентського й учнівського самоврядування звернулись до широкої української громадськості, Президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів, місцевих рад і державних адміністрацій, політичних партій із проханням про вживання невідкладних заходів для виходу України із затяжної соціально-економічної, духовної кризи з опорою на освічене високоморальне суспільство.

Документи містять ґрунтовний аналіз ситуації в українській освіті й науці та пріоритети діяльності науково-педагогічної громадськості.

Слова Івана Франка «Школа вчителем стоїть», як ніколи, є нині актуальними.

О. І. І на останок наше традиційне запитання, яке ми ставимо всім нашим співрозмовникам. На Вашу особисту думку, яким має бути справжній учитель, якого очікує українська школа? Чи існують якісь характерні риси, притаманні українському вчителю? Чи пам'ятаєте Ви свого першого вчителя? Чому? Що притаманно саме українському вчителю?

С. Н. Моя перша вчителька - це Надія Спиридонівна Ратушна. Вона одного віку з моєю мамою, Галиною Іллівною. Тому я до своєї вчительки ставлюсь, як до матері. Український учитель - це батько і матір для учня. Український учитель - це носій моральності й духовності, зразок працелюбності й добросовісності. Одночасно це дуже терпляча та мужня людина, бо педагогу завжди було важко, особливо нині. Головна проблема української освіти - це проблема самопочуття, місця й ролі в суспільстві вчителя, професора, майстра виробництва навчання і т. ін.

Держава мусить змінити ставлення до освіти. Від похвальних слів перейти до послідовних дій: бюджет на рівні 8 % ВВП, надання педагогам квартир і житла, технічного оснащення школи, стимулювання творчо працюючих педагогів, дебюрократизація та демократизація освіти та ін. Іще одне. Об'єднати слід народ навколо ідеї служіння Вітчизні. Не копирсатись у минулому, не ятрити душу спогадами, а думати про майбутнє. Ось основні кроки для майбутнього України.

О. І. Щиро вдячний за відверту розмову. Бажаю плідної діяльності громадської організації ГРОНУ на теренах розбудови дійсної української школи, учителя, української науки.

Освіта.ua
05.04.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!