Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Чи потрібна реформа у фізичному вихованні?
Чи потрібна реформа у фізичному вихованні?

У Міністерстві освіти обіцяють нову програму з фізичного виховання наступного року - зміни потрібні вже сьогодні

Чи потрібна реформа у фізичному вихованні?

За рекомендаціями Міністерства освіти і науки, школярі повинні займатися фізкультурою хоча б шість годин на тиждень, включаючи заняття в школі й в позаурочний час, єдина вимога до цього правила - дитина повинна отримувати від цього задоволення

Поки школярі відпочивають на канікулах, у Міністерстві освіти та науки України працюють над новою програмою з фізичного виховання, а точніше - переглядають нормативи фізичних навантажень і вирішують, чи потрібно їх змінювати. Нині у школах користуються комплексом навантажень і нормативів, що діють ще з 90-х років. Багатьом учням вони не під силу. Яскравий доказ - нещодавні смерті школярів після уроків фізичного виховання: 12-річної дівчинки з Чернігівщини та 15-річного юнака із Запоріжжя. Основна причина, за висновками лікарів, - серцева недостатність, викликана надмірним фізичним навантаженням. Адже щоб пробігти дистанцію 30 метрів на 12 балів, шестикласникам дається 5 секунд, а випускники повинні пробігати стометрівку за 14 секунд... Вчителі погоджуються, що такі нормативи завищені, та й систему фізичного виховання потрібно змінити. Найголовніше - уроки фізкультури мають приносити задоволення. Як цього досягти, «День» поцікавився у експертів.

Сергій ДЯТЛЕНКО, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти та науки України:

- Відповідно до розпорядження Міністерства освіти та науки, у нашому департаменті нині працює робоча група, яка розглядає питання, чи потрібно змінювати нормативи з фізичного виховання і як саме це зробити. До кінця року ми подамо свої пропозиції на розгляд міністерству, а потім, якщо їх схвалять, почнемо впроваджувати ці новації у школах. Наразі всі члени робочої групи працюють над окремими завданнями, наприклад, вчителі аналізують результати учнів за останні кілька років, причому в різних регіонах України, щоб оцінити фізичний потенціал школярів. У новій програмі науковці запропонують свої підходи щодо системи освіти, також ми врахуємо пропозиції медиків, як треба узгоджувати нормативи на уроках фізичного виховання зі станом здоров'я дітей. Наразі точно відомо, що однією з новацій стане державна підсумкова атестація з фізичної культури як екзамен за вибором. Вперше такий іспит відбудеться вже цього навчального року. Також замість двох уроків фізкультури на тиждень ми пропонуємо п'ять, адже в ідеалі програма з фізкультури у школі має забезпечувати достатню рухову активність дитини відповідно до її віку. Як доводять науковці, дитина має активно рухатися не менше шести годин на тиждень. Але нині чимало дітей проводить свій вільний час за комп'ютерами чи біля екранів телевізора. Тому уроки фізичної культури, позакласні заходи, спортивні змагання якраз і забезпечують рухову активність дитини. Ще один аспект, який необхідно враховувати в шкільній програмі, - ця рухова активність має бути задоволенням для дитини, тобто заняття з фізичної культури повинні проводитися в позаурочний час або у другій половині дня, а дитина має право обирати, чим саме вона хоче займатися на уроці фізкультури: бігати, стрибати, грати у футбол тощо. Але для цього треба вирішити одну проблему: створити належну матеріально-технічну базу, у першу чергу в школах. Наприклад, для школи, де навчається 400 учнів, одного спортзалу замало, а у більшості шкіл саме така ситуація. Тому ми змушені користуватися існуючою системою, яка, на жаль, недосконала. Нині багато дискутують про те, що існуючі фізичні навантаження було ухвалено на початку 90-х років, і їх давно пора змінити. Але справа в тому, що нормативи - річ консервативна, вони не можуть мінятися досить часто, на це мають бути суттєві причини. Також слід пам'ятати, що нормативи - це не просто оцінювання можливостей учня, а й необхідний рівень здоров'я дитини, на який треба орієнтуватися.

Сергій КРАВЧУК, вчитель фізичного виховання Жмеринської загальноосвітньої школи №4:

- Існуючі нормативи з фізичного виховання - надто завищені, особливо для дітей, що ведуть малорухливий спосіб життя. Коли вони починають бігати чи стрибати без належної і тривалої підготовки, скласти тести на хорошу оцінку їм дуже важко. Нині багато дітей мають вроджені вади здоров'я чи захворювання, тому змушувати їх складати нормативи нарівні з усіма - недоцільно. Тому, виставляючи підсумкові оцінки, треба враховувати не тільки бали, які дитина отримала за крос чи стрибки з місця, а й те, як вона працювала на уроках, чи була активною, чи брала участь у додаткових спортивних заходах тощо. Іноді буває, що учень нічого не робив протягом вивчення однієї теми, приміром гімнастики, а потім склав усі нормативи на «12» лише за рахунок того, що у нього від природи гарні фізичні здібності. Також уроки фізкультури мають бути емоційними, сприйматися як розвантаження від решти уроків, наприклад, математики, історії чи літератури. У спортзалі дитина має, у першу чергу, відпочивати. Якщо вона не може здати крос чи інший норматив, не треба змушувати її це робити. Якщо ж учневі не вдається скласти усі нормативи на високому рівні, тобто на 10-12 балів - ні в якому разі не варто знижувати через це підсумкову оцінку. Урешті-решт можна відмовитися від оцінювання як такого і ставити з фізкультури залік, тобто «зараховано» чи «не зараховано». У будь-якому разі учитель повинен мати індивідуальний підхід до кожної дитини. Нині дуже багато школярів хворіють, особливо ті, хто народився після 1990 року. Нинішні одинадцятикласники за біологічним віком відповідають 45-річній людині, тобто ті проблеми зі здоров'ям, які з'являються у більшості населення у зрілому віці, діти мають ще зі школи. Реформуючи навчальну програму з фізкультури, нам варто скористатися польським досвідом, де дітям дають можливість займатися на уроці тим видом спорту, який вона обирає сама. Нам потрібна програма, яка б закликала дітей до руху і стимулювала проводити більше часу в спорті. Звісно, багато що залежить і від внутрішнього настрою дитини та батьківської уваги. Наприклад, замість того, щоб привозити дитину до школи власним автомобілем, чому б не дати їй можливість пройтися пішки, якщо й не всю відстань від домівки, то хоча б частину. Також дітям потрібна внутрішня мотивація до занять спортом. Тому я раджу своїм учням обов'язково відвідувати спортивні гуртки в позаурочний час.

Надія ПОЛЬКА, доктор медичних наук, заступник директора Інституту гігієни та медичної екології:

- Нова шкільна програма, якщо така з'явиться найближчим часом, повинна враховувати один важливий аспект: усі вчителі фізичного виховання мають працювати в тандемі зі шкільними лікарями. Але проблема в тому, що нині питання про створення медичної служби у школах стоїть особливо гостро. Проблему ми озвучували ще три роки тому, підготували положення про шкільну медичну службу, про функціональні обов'язки медичної сестри та лікаря, які мусять проводити велику профілактичну роботу: стосовно харчування, якості освітлення у приміщеннях, належності мікроклімату у приміщеннях і - найголовніше - обгрунтованості навчальних навантажень. Але через брак коштів втілити це в життя так і не вдалося. Наразі вчені нашого інституту спільно з колегами з Інституту педіатрії, акушерства та гінекології готують наукову роботу, у якій досліджували саме функціональні можливості дітей і дозування фізичних навантажень відповідно до стану їхнього здоров'я, тобто пропонують варіант раціональної побудови уроку, коли діти виконуватимуть ті вправи, які їм під силу. Це питання треба вивчити як педагогам, так і медикам. Навіть перш ніж залучати якийсь міжнародний досвід, треба добре зважити, що у кожного народу є свої цінності та менталітет, власний культ здоров'я. В Україні ж тільки починається створення такого культу, бо раніше ми вважали, що за нас все вирішить держава, а нині треба діяти по-іншому. Так, нині існує мережа шкіл сприяння здоров'ю, де педагоги слідкують за тим, як діти сидять за партами, вираховують, як повинно падати світло на зошит чи книжку, включають в харчовий раціон школярів біодобавки і т.д. (це міжнародний проект, що проходить під егідою Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міністерства охорони здоров'я України). Але навчатися у таких школах можуть не всі, оскільки більшість із них приватні. Втім, навчання у будь-якій школі повинно мати оздоровчий ефект, а нормативи фізичних навантажень давно треба виводити не з ГТО (комплекс «Готовий до праці та оборони», що діє з радянських часів), а створити нові правила. Нині діти здають стометрівки, стрибки та інші нормативи ще на початку навчального року, коли організм ще не готовий до цього. Тому, за нашими рекомендаціями, спочатку треба фізично виховати дитину, тобто провести з нею комплекс необхідних вправ, фізично загартувати організм, а потім уже складати тести. Звісно, багато що залежить і від свідомості вчителів - все-таки керують навчальним процесом на уроці саме вони.

День
05.11.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!