Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Виклики для громадянської освіти в Україні

Виклики для громадянської освіти в Україні

В Україні громадянська освіта в тій чи іншій формі існує вже років десять. Однак у школі вона залишається факультативним предметом і викладається через поєднання позакласних заходів, учнівського самоврядування й таких предметних напрямів, як історія, правознавство, етика, філософія, у залежності від спеціалізації конкретної школи

Дискусії з приводу ролі та статусу громадянської освіти не припиняються, а інколи концепція громадянської освіти сприймається просто як синонім патріотизму.

Роль громадянської освіти в Україні

Концепція дванадцятирічної загальної середньої освіти, яка має бути запроваджена до 2012 року, чітко підтримує цілі, які ставить перед собою громадянська освіта, а саме: розвиток індивідуальності учня, виходячи з його здібностей, інтересів і потреб; виховання учня як громадянина України - вільної, демократичної, освіченої людини, здатної до незалежних дій; формування вмінь, навичок і потреби в навчанні впродовж усього життя, а також здатності до практичного та творчого використання набутих знань; виховання в молоді духовності, моральної, художньо-естетичної культури та формування її світогляду. Національна доктрина розвитку освіти (2002) також підтримує зазначені цілі. Громадянська освіта (ГО) та виховання вважаються основним компонентом національної системи освіти.

Поряд із тим, що ГО визнано ключовим елементом навчання, значущого місця у шкільному навчальному плані їй не відводиться. Крім того, ГО, звичайно ж, не обмежується рамками шкільного розкладу й охоплює позакласні та позашкільні заходи, а також установлює зв'язки з усіма предметами, що викладаються у школі, та з формами шкільного управління й передбачає активне залучення учнів до організації навчально-виховного процесу.

В Україні, як і в Європі, ГО викладається в різними способами: як окремий предмет; через інші предмети навчального плану (міжпредметна модель); через позакласні та позашкільні заходи; через залучення учнів до шкільного самоврядування. В українських школах використовують всі ці методи або їх певні комбінації.

Громадянська освіта акцентує увагу на проблемах, щодо яких різні люди мають глибокі й суперечливі переконання. Уже саме питання про те, чи має вона бути обов'язковим навчальним предметом, є спірним. В усіх країнах викладачі ГО часто вагаються, чи варто на уроці звертатись до спірних і «чутливих» питань, адже це може спровокувати бурхливі емоції та висловлення неприйнятних поглядів, образити чиїсь почуття та створити конфлікт. Але, з іншого боку, одним із головних завдань ГО є навчити людину, як поводитись в умовах багатоманітності поглядів і переконань, що притаманна вільному й демократичному суспільству. Дуже важливо навчити молодь самостійно досліджувати питання громадянськості, дискутувати, ініціювати дії, формулювати висновки та висловлювати власну зважену позицію зі спірних питань сьогодення. Освіта має підготувати молоду людину до того, щоб, зустрівшись зі спірним питанням, вона діяла обґрунтовано, делікатно, толерантно та по-людяному.

В Україні на ефективність навчання й виховання, які здійснюються на основі спірних питань, впливає багато негативних чинників. Немає традиції виховання учнів як поінформованих, відповідальних громадян, які, зокрема, здатні до критичного мислення. Окрім проектів на зразок «Громадянська освіта - Україна», ніхто не працює над розробленням навчальних планів і програм спеціально з метою врахування спірних питань або над підготовкою вчителів для їх викладання. Ресурси обмежені, і їх, до того ж, складно отримати. Учителі практично не мають мотивації (з огляду на те, що громадянська освіта не є обов'язковим предметом) опановувати методики викладання або теми, що не передбачені затвердженими методами викладання й навчальними програмами, і напевне їх не вчили цьому в педагогічному інституті.

Громадянська освіта в європейському контексті

Незалежне, критичне й поінформоване мислення, готовність до відповідальної дії, зорієнтованість на майбутнє та відкритість до інновацій - ось деякі з компетентностей та вмінь, які потрібні громадянам сучасних європейських суспільств. Необхідні стабільні цінності, що ґрунтуються на повазі та дотриманні принципів демократії, прав людини, миру, свободи та рівності. Вони є прямою протилежністю принципам, на яких були побудовані доктрини колишнього комуністичного режиму. Демократія є основою для ідей, позицій і цінностей, які дають можливість навчитись цьому.

У багатьох європейських країнах основна увага спрямовується на визначення принципів навчальних планів і програм, освітніх стратегій та ключових компетентностей для виховання поінформованих, активних громадян, здатних до критичного мислення, на національному рівні. Європейська складова громадянської освіти не має пріоритетного значення в навчальних програмах таких країн. У багатьох країнах колишнього Радянського Союзу сама ідея «європейських цінностей» сприймається як ілюзія, оскільки люди не бачать історичних або культурних зв'язків, які здатні об'єднати їх з Європою. Але, незважаючи на це, відчувається збільшення потреби в транснаціональному обміні, який дасть змогу віднайти спільний фундамент для навчання громадянських прав та обов'язків у ширшому європейському контексті.

Після Помаранчевої революції та приєднання до ЄС восьми країн колишнього радянського блоку Україна опинилась у контексті закордонної політики ЄС. Зараз вона є одним з основних бенефіціарів нової Європейської політики сусідства. У країні за підтримки ЄС організовано багато проектів, моніторинг яких здійснює Представництво Європейської Комісії в Києві. Українські університети встановили партнерські зв'язки з навчальними закладами за кордоном. У багатьох школах практикується така корисна й цікава для молоді форма діяльності, як євроклуб. Молоді українці беруть участь у роботі Європейського Молодіжного Парламенту, який діє за підтримки ЄС. Одним із прикладів існуючих зв'язків між Україною та ЄС є проект «Громадянська освіта - Україна».

Велика кількість програм, що здійснюються за підтримки ЄС, відкрита для країн, які не є членами Євросоюзу, як Україна. Ці програми не мають жодного відношення до питань громадянства ЄС, вони скоріше спрямовані на підвищення загальної поінформованості про демократичне громадянство. Наприклад, проект «Громадянська освіта - Україна», звичайно ж, не пов'язаний з навчанням громадянству ЄС; він ставить за мету консолідацію та подальший розвиток існуючих в Україні програм громадянської освіти.

З огляду на активну діяльність у галузі громадянознавства та європейських знань у багатьох школах і навчальних закладах країни, Україна має у своєму розпорядженні ефективні інструменти для здійснення інтенсивного міжнародного обміну ідеями та досвідом. Незважаючи на величезну територію України, на Заході про неї знають менше, ніж про інші, значно менші нації. Фундамент для активної участі України в європейському обміні вже підготований, але необхідно ще багато зробити. У цьому процесі громадянська освіта має відіграти провідну роль, адже вона наскрізно проходить через весь навчальний план, об'єднуючи його, включає позакласні й позашкільні заходи та створює можливості для активної участі школярів у організації власного навчального середовища.

Основні результати проекту

У рамках проекту за результатами аналізу національних нормативних документів розроблено комплексну таблицю змісту громадянської компетентності, яка охоплює вміння й навички, знання, ставлення та цінності для всіх ступенів шкільної освіти. Розроблено й видано посібник для підготовки вчителів у закладах вищої педагогічної та післядипломної освіти, а також короткострокові й довгострокові навчальні програми та ресурсний посібник для вчителів-практиків, до якого включено таблицю змісту громадянської компетентності та зразки планів уроків з усіх предметних напрямів. Ці посібники містять ґрунтовні рекомендації з позакласної роботи, оцінювання, навчання дітей з особливими освітніми потребами та з питань соціальної рівності, а також глосарії та широкий список посилань і ресурсів. До них додається CD-ROM із текстами обох видань та іншими довідковими матеріалами. Ознайомитися з посібниками можна також на веб-сайті проекту - www.civiced.org.ua.

Отже, напрацьовано низку практичних матеріалів як для вчителів ГО, так і педагогів, які викладають громадянознавчі теми в контексті своїх програм.

На основі результатів діяльності робочих груп, а також різних концептуальних документів та аналізів, виконаних під час реалізації в межах проекту, розроблено рекомендації з подальшого викладання та статусу громадянської освіти. Ці рекомендації викладено у формі документа, адресованого МОНУ та ЄС.

У статті відображені власні погляди автора, які не обов'язково збігаються з поглядами британської компанії «Cambridge Education» або Представництва Європейської Комісії в Україні.

Автор: Д. Ройл

Освіта.ua
05.03.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!