Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методичний супровід науково-дослідної, експериментальної роботи педагога

Методичний супровід науково-дослідної, експериментальної роботи педагога

Пропонуємо для розгляду матеріали з методичного супроводу науково-дослідної, експериментальної роботи педагога

Структура публікації:

1. Дослідно-експериментальна робота педагога.

2. Як оформити заявки та програми.

3. Постановка проблеми.

4. Цілі та завдання проекту.

5. Методи.

6. Програма експерименту.

7. Критерії самоаналізу заявки та програми експериментальної роботи.

Дослідна робота педагога - удосконалення масової педагогічної практики на основі інтуїції педагога без наукового обмеження умов, відбору й обґрунтування критеріїв оцінки результатів.

Дослідно-експериментальна робота - поєднання пошуку найбільш ефективної педагогічної системи через дослідну роботу, розробку програми експерименту та її реалізацію, включаючи і процес удосконалення масової педагогічної практики на основі отриманих результатів експерименту.

Дослідження (педагогічне) - процес і результат наукового дослідження якогось класу педагогічних явищ і процесів; хід вирішення педагогічної проблеми із застосуванням наукових методів і досягнень науки, що включає етапи постановки завдання й аналізу умов для її вирішення, формулювання гіпотези, планування й організації експерименту, проведення експерименту, аналізу й узагальнення отриманих результатів, формулювання нових фактів і закономірностей, упровадження отриманих результатів; наукова праця педагога-дослідника.

Дослідницька діяльність - особливий вид діяльності педагога, відмінної від дидактичної, виховної й наближеної до наукової за своїм складом, функціями та технологіями виконання. Дослідницька діяльність:

  • забезпечує загальний розвиток освітньої установи, її рух до вищої якості освіти за рахунок використання резервів науки;
  • є функцією вчителя, виконання якої забезпечується всією організацією діяльності школи і яка пронизує виконання всіх інших функцій, підвищуючи їх якість;
  • є засобом зростання як професіоналізму вчителя, так і кваліфікаційного статусу, що забезпечує йому педагогічну кар'єру.

Наукове дослідження - діяльність, свідомо спрямована на отримання нового наукового продукту, що є оригінальним, неповторним, суспільно значущим.

Науково-дослідна діяльність - один з видів діяльності педагога, спрямованої на пізнання й перетворення педагогічної реальності на основі досягнень педагогічної науки та застосування наукових методів; результатом цієї діяльності є отримання нового педагогічного знання та досвіду й розвиток методологічної культури педагога-дослідника.

Спрямованість особи педагога-дослідника - мотиваційна обумовленість дій дослідника у процесі пізнання й перетворення педагогічної дійсності, у ході наукового пошуку, організації експерименту та захисту його результатів.

Експериментальний педагогічний майданчик - затверджений відповідним органом державного управління освітою дошкільний, середній загальноосвітній, інтернатний, професійний, позашкільний, вищий чи інший заклад освіти, його підрозділ, на базі якого відпрацьовуються нові соціально значущі педагогічні й наукові ідеї, технології та визначається їх ефективність. Автором соціально-педагогічної ініціативи може стати будь-яка особа (колектив) незалежно від місця роботи, освіти, віку й місця проживання. Реалізація ініціативи автора повинна забезпечувати вимоги держави до якості освіти, виховання й не завдавати шкоди здоров'ю учасників навчально-виховного процесу. Статус експериментального майданчика надається після проходження спеціальної експертизи - визначення відповідності ініціативи меті розвитку освіти, забезпечення оптимальних умов для реалізації ідей, що мають бути закладені в основу запропонованої ініціативи.

Опорна школа - загальноосвітня школа, яка є методичним центром кількох найближчих шкіл. Завданням опорної школи є використання, пропаганда й упровадження у практику інших шкіл досягнень психолого-педагогічної науки, вивчення й поширення досвіду кращих учителів самої опорної школи та прикріплених до неї шкіл; допомога органам освіти в організації методичної роботи, у підвищенні кваліфікації й педагогічної майстерності вчителів тощо. Вищі педагогічні навчальні заклади, дослідницькі й науково-методичні установи широко залучають опорні школи до проведення експериментальної роботи.

Школа-лабораторія - спеціалізована освітня установа, де впроваджується експериментальна науково-дослідна й навчальна робота, здійснюються контрольні випробування інновацій, аналіз тощо.

Дослідження - 1) ретельний науковий розгляд з метою пізнання, виявлення чогось; 2) наукова праця, в якій досліджується яке-небудь питання.

Дослідник - той, хто займається науковими дослідженнями, вивченням, відслідкуванням чого-небудь.

Інноватика педагогічна - галузь педагогічної науки, що вивчає процес оновлення педагогічної діяльності, її принципи, закономірності, методи й засоби.

Науковець - той, хто проводить наукові дослідження.

Науково-дослідний - пов'язаний із проведенням наукових досліджень і розробок.

Педагог-дослідник - найвищий рівень педагогічної майстерності, коли діяльність учителя має характер науково-педагогічного дослідження.

Експеримент - 1) один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою вибраних чи штучно створених умов; 2) узагалі намагання, спроба створити щось яким-небудь способом.

Наукові положення - це виражені у вигляді чітких формулювань основні наукові ідеї, як прийняті за основу при виконанні дослідження, так і знову висунуті автором. Серед наукових положень виділяють вихідні посилання та наукові результати.

Вихідні посилання - наукові положення, що є відправними (початковими, граничними) при виконанні дослідження. До характерних типів вихідних посилань належать:

  • поняття - цілісна сукупність судження про найбільш істотні ознаки об'єкта дослідження;
  • об'єкт дослідження - процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення;
  • предмет дослідження - те, що знаходиться в межах об'єкта й визначає тему дисертаційної роботи;
  • категорія - основне поняття, що відбиває найбільш загальні зв'язки, сторони, співвідношення явищ дійсності й пізнання;
  • термін - гранично коротке словесне відображення поняття;
  • визначення - розширене словесне відображення поняття, що дається, як правило, у вигляді одного розповідного речення;
  • гіпотеза - припущення, при якому на основі глибокого емпіричного чи теоретичного дослідження робиться висновок про існування процесу, властивості об'єкта чи про причину явища, причому цей висновок ще не можна вважати цілком доведеним;
  • принцип - основне вихідне положення теорії, навчання, науки, світогляду тощо;
  • правило - положення, в якому відбита закономірність, стійке співвідношення яких-небудь явищ;
  • математичні пропозиції - усякого роду розрахунково-логічні обґрунтування та докази (у найпростішому вигляді - ланцюжок взаємозалежних співвідношень, а в найбільш розгорнутому вигляді - та чи інша сукупність взаємозалежних теорем, лем, аксіом і подібних суворих математичних пропозицій);
  • допущення - припущення, покладені в основу спрощення реального об'єкта (процесу), що використовуються при дослідженні.

Допущення й обмеження, що характеризують межі, які визначають масштаб дослідження в цілому (за часом, простором, за вихідними даними), називають рамками (межами) дослідження.

До положень, що є науковими, відносяться:

Теорія - вчення, система ідей чи принципів, сукупність узагальнених положень, що утворюють науку чи її розділи. Вона виступає як форма синтетичного знання, у межах котрої окремі поняття, гіпотези та закони втрачають колишню автономність і стають елементами цілісної системи, техніки.

Закон - суб'єктивний відбиток об'єктивно існуючої закономірності формальними засобами науки.

Закономірність - об'єктивно існуючий, істотний зв'язок явищ і процесів, що повторюються.

Наведений розподіл наукових положень на вихідні посилання й наукові результати є умовним у сенсі того, що раніше одержані наукові результати досліджень можуть служити посиланнями для наступних досліджень. З іншого боку, знову запропоновані вихідні посилання, що ведуть до нового розв'язання наукового завдання, самі по собі можуть стати важливими новими науковими результатами.

Варто мати на увазі, що наукові положення не вичерпують усі види наукових результатів. Наукові положення - це результати-зведення. Іншим видом наукових результатів є результати-ефекти. Цей вид наукових результатів характерний для експериментальних досліджень реальних об'єктів, а також процесів моделювання.

Ефект - прояв властивостей досліджуваного об'єкта (процесу), що являють інтерес для дослідника. Ефект може бути зафіксований (наприклад, за допомогою приладів), виявлений, описаний.

Класифікація - один з основних способів загальної методології будь-якого наукового дослідження. Вона дає можливість найбільш коротким і наочним шляхом увійти в коло розглянутих проблемних питань чи наукового завдання, а також полегшує аналіз раніше не виявлених зв'язків і залежностей. Практично будь-яка наукова побудова чи висновок неможливі без розробки й аналізу класифікації.

Як оформити заявки та програми науково-дослідної, експериментальної роботи

Експериментальна робота - це комплексний багатофункціональний метод, призначений для розв'язання різноманітних завдань і має такі рівні творчої діяльності:

  • модифікаційний - передбачає вдосконалення, раціоналізацію, модернізацію, видозміну якоїсь відомої методики, прийому. Сюди ж можна віднести відтворення в нових умовах того, що існувало раніше, але в інших умовах, або було втрачено масовою практикою, забуте;
  • комбінаторний - передбачає нове конструктивне поєднання елементів раніше відомих методик, які в даному поєднанні дотепер не використовувались (треба мати на увазі, що інтеграція відомих елементів може породити абсолютно новий ефект, нові системні якості, інакше кажучи, нову технологію);
  • радикальний (інноваційний) - передбачає народження принципово нових, новаторських підходів, що не мають досі ні аналогів, ані прототипів.

Якщо освітня установа бажає внести які-небудь зміни у власну діяльність, оновити зміст освіти учнів, упровадити нові предмети або нові форми отримання освіти, то цей процес проводиться, поступово залучаючи все більше учасників освітнього процесу. Для такого поступового введення нового змісту необхідно розробити програму експерименту й заявити експериментальний майданчик з даної теми.

Офіційно привласнений статус експериментального майданчика, наявність програми експерименту дають право освітній установі вносити зміни в типовий регламент своєї діяльності, змінювати зміст, форми, методи освіти відповідно до теми експериментальної роботи; проводити початкову діяльність за наслідками експерименту для працівників освіти та поширювати навчально-методичну літературу, що узагальнює підсумки експерименту.

Рівень експерименту визначається значущістю його результатів для розвитку освіти й рівнем офіційного замовлення на проведення дослідницької роботи. Одночасно в одній освітній установі можуть проводитись експерименти на різних рівнях. Наприклад, актуальна на сьогоднішній момент ситуація із введення допрофільної підготовки та профільної освіти у школах Донецької області може бути представлена на кількох рівнях:

  • державний, обласний. Управління введенням допрофільної підготовки та профільної освіти на рівні суб'єкта держави;
  • обласний, міський. Розробка й апробація моделі взаємодії освітніх установ, що організують допрофільну підготовку учнів;
  • міський, районний. Розробка системи оцінювання навчальних досягнень учнів із допрофільної підготовки;
  • шкільний. Розробка, апробація індивідуального навчального плану освітньої установи, учня з реалізації допрофільної підготовки. Розробка моделі, змісту, форм, методів навчання, програм курсів за вибором для допрофільної підготовки учнів.

Звичайно, даний розподіл тем за рівнями експерименту умовний і зі шкільного може перейти на обласний або навпаки. Якщо навчальний заклад претендує на статус обласного експериментального майданчика, то й розв'язані в ході експерименту проблеми повинні працювати на обласну програму розвитку освіти, відповідно, якщо коло проблем специфічне для міста чи району, то і рівень експерименту буде міським чи районним.

Для того щоб відкрити експериментальний майданчик на базі освітньої установи або групи установ, органів управління освітою, необхідно провести попередню експертизу документів, у яких відбита майбутня експериментальна діяльність авторів ініціативи.

На підставі положення «Про науково-дослідну, експериментальну роботу в освітніх установах Донецької області» право організації та проведення експертизи надане обласній експертній раді Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Для проходження цієї процедури необхідно подати власне заявку на відкриття обласного експериментального майданчика та програму експериментальної діяльності за названою в заявці темою експериментальної роботи. Це два обов'язкові документи, в яких повинен бути розкритий зміст основних питань для попередньої експертизи. Якщо який-небудь із цих документів відсутній або вони в недостатньому ступені відображають суть і результати експериментальної діяльності, експерт може повернути матеріали на подальше доопрацювання для уточнення.

На підставі положення «Про обласну експертну раду з питань науково-дослідної, експериментальної роботи» експерти повинні бути незалежні від авторів ініціативи, але компетентні в тому виді аналітичної й дослідної діяльності, яку вони здійснюють.

Попередня експертиза заявки та програми експериментальної діяльності - це процес визначення та прогнозування «цінності» планованої моделі діяльності чи кінцевого результату, «продукту» до початку процесу експерименту або розробки «продукту». Заявка в даному випадку служить якимсь ескізом, рекламою, має відображати та привертати потенційних споживачів «продукту».

Прогнозування цінності проекту, що заявляється, здійснюється у співставленні зі справжнім станом справ, стратегічними напрямами розвитку всієї системи освіти, конкретним тимчасовим відрізком і матеріально-технічним забезпеченням, на які претендує автор ініціативи.

Одним із завдань фахівця з попередньої експертизи є перевірка, наскільки детально у представленій заявці описані види діяльності, результати яких буде можна оцінити в майбутньому. Чи є проект «рутинним» (звичайним) додатком відомих технологій, чи це інноваційний проект, що вимагає значно більших внесків у моніторинг та оцінку.

Експерт також повинен визначити, чи включає пропонований проект елементи, необхідні для його подальшої оцінки. Це можуть бути якісь «початкові показники», з якими можна буде співставити результати проекту і які позначені до здійснення проекту, а також механізм контролю досягнень проекту (моніторинг) під час його виконання.

Щоб дати експертам можливість провести найбільш достовірний аналіз матеріалів і документів, пропонуємо звернути увагу на конструювання формулювань у тексті заявки та програми, орієнтуючись на такі рекомендації.

Структура та зміст заявки на відкриття обласного експериментального майданчика та програми діяльності автора ініціативи мають відповідати державному «Положенню про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад».

Заявка повинна містити:

  • виклад суті ініціативи й обґрунтування її значущості для розвитку системи освіти;
  • пропозиції авторів з вибору освітньої установи (установ), на базі якої може бути проведений експеримент, або відомості про конкретну установу, що дала відповідну згоду (юридична й фактична адреса, контактні телефони, а також адреса електронної пошти та інших засобів зв'язку, якщо такі є);
  • відомості про автора (авторів) ініціативи - прізвища, ініціали, посада й місце роботи, поштова адреса, контактні телефони та інші засоби зв'язку.

Програма експерименту повинна включати:

  • формулювання теми експериментальної роботи;
  • мету експериментальної роботи;
  • основні ідеї (початкові теоретичні положення, визначення ключових понять);
  • гіпотезу;
  • коло завдань, які необхідно розв'язати у зв'язку з постановкою даної мети та висунутою гіпотезою;
  • перелік організаційно-управлінських, педагогічних та інших умов, необхідних для початку експерименту;
  • етапи експерименту, їх передбачуваний зміст і строки проходження, методи дослідження, засоби контролю та забезпечення достовірності результатів, перелік навчально-методичних розробок, що забезпечують експериментальну діяльність;
  • передбачуваний продукт (наукова, навчально-методична та інша продукція, яка буде отримана після закінчення експериментальної роботи);
  • можливі побічні освітні ефекти або негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті практичної реалізації ідей експерименту;
  • пропозиції про можливе розповсюдження результатів експерименту;
  • розрахунок необхідних наукових, кадрових, матеріально-технічних та інших ресурсів, а також передбачувані джерела фінансування.

Постановка проблеми

У вступі заявки, який часто називають «Обґрунтування проблеми», «Основні ідеї науково-дослідної, експериментальної роботи», «Концептуальні основи експерименту» тощо, необхідно описати актуальність ініціативи. Експерт має з'ясувати для себе сферу діяльності - над чим працюєте, позицію, де виникла суперечність уже існуючої діяльності та її результатів і бажаної, запрошуваної «споживачем». Треба точно викласти конкретну проблему, яку передбачається вирішити за допомогою даного проекту.

Постановка проблеми має вирішальне значення для вироблення програми експерименту. Описується ситуація поза даною освітньою установою, тобто проблеми, що спонукали взятися за розробку проекту. Сформульовані проблеми не повинні бути внутрішніми проблемами тільки даної установи, за винятком випадків, коли шукаються способи для підвищення ефективності власне педагогічної діяльності. Зокрема, відсутність кадрового потенціалу, матеріально-технічної бази - це не проблема.

Важливо відповісти на запитання, для вирішення якої загальної педагогічної проблеми потрібен експеримент. На що спрямована діяльність? Для доведення даного питання до експертів у проект включаються відповідні статистичні дані, виступи представників органів влади, визначається, яке конкретне завдання розв'язується. Краще всього навести ряд даних, що найбільш наочно ілюструють ситуацію.

При описі проблеми треба зробити таке:

  • логічно зв'язати завдання, що виконуються освітньою установою (організацією), з проблемами, які передбачається розв'язати;
  • чітко визначити всі проблеми, з якими доведеться працювати, упевнитись у тому, що поставлене завдання можна здійснити, тобто його можна встигнути розв'язати в реальний строк з наявними ресурсами;
  • підтвердити наявність проблеми за допомогою додаткових матеріалів - статистичних даних, даних моніторингу, досліджень професіоналів, які працюють у даній сфері, тощо;
  • бути реалістичними - не намагатись розв'язати всі проблеми відразу в найближчі два-три роки.

Попередня оцінка або експертиза заявок - це процес визначення та прогнозування «цінності» діяльності освітньої установи із заявленої проблеми. Заявка є патентом на реєстрацію ексклюзивних прав на роботу за даною проблематикою та її результатів (інші можуть включатись в експеримент, розширюючи базу експериментальної роботи, зберігаючи свою специфіку, але працюючи на загальний результат), так й інструментом залучення потенційних «партнерів», «споживачів», джерел фінансування (залучаючи до обговорення заявки або на щорічні звіти про діяльність майданчика представників органів управління освітою, громадських інститутів, професійних експертів тощо, тим самим створюється реклама експериментальної діяльності).

Плануючи організацію експерименту, передбачається результат - створення певного продукту. Прогнозування його цінності здійснюється в заявці. Цінність залежить від того, хто замовив цей продукт, хто його використовуватиме, який часовий відрізок необхідний для отримання кінцевого результату, яка ресурсна база потрібна. Необхідно детально описати діяльність усіх учасників експерименту, результати якої працюватимуть на кінцевий продукт і які можна відстежити.

У заявку, зокрема, включається опис елементів, необхідних для подальшої оцінки діяльності освітньої установи в рамках експерименту. Це можуть бути якісь «початкові показники», з якими можна буде співставити результати проекту, механізм контролю досягнень проекту (моніторинг) під час його виконання. Також має бути визначено, використовуються у проекті відомі технології чи це інноваційний проект, що вимагає значно більших внесків у моніторинг та оцінку.

У тексті заявки та програми науково-дослідної, експериментальної роботи рекомендується використовувати короткі фрази, зрозумілі неспеціалісту в даній галузі, тобто без використання вузьких наукових термінів.

Актуальність, або як вибрати тему експерименту

Після окреслення кола проблем, через які починається експеримент, треба вказати:

  • з яких потреб виникає необхідність даної дослідно-експериментальної роботи;
  • які суперечності практики навчання й виховання примушують відмовитись від традиційної теми експерименту.

Тема - точне відображення предмета експериментального дослідження. Приклад, коли одна державна проблема може бути сформульована у вигляді кількох тем експериментальної роботи.

Тема 1. Проектування навчального плану малокомплектної міської школи на основі інтеграції навчальних предметів.

Тема 2. Розробка методики проведення занять у різновікових групах на основі імітаційного моделювання.

Тема 3. Моделювання технології навчання в малих різновікових групах.

Тема 4. Розробка методики проведення занять у групах із малою наповнюваністю.

Тема 5. Проектування навчального плану малокомплектної та нечисленної сільської школи з урахуванням регіонального компонента змісту освіти.

Тема 6. Розробка механізмів укрупнення сільських шкіл за рахунок закриття шкіл з малою чисельністю учнів.

Об'єкт дослідження - це педагогічний простір, ділянка, у рамках якої і знаходиться те, що вивчатиметься: педагогічний чи учнівський колектив, система виховної роботи школи, навчально-виховний процес, викладання якогось предмета тощо.

У результаті кінцевим споживачем експерименту завжди будуть діти, необхідне обережне планування експерименту, наявність компенсуючого часу, заходів тощо.

Предмет дослідження - конкретна частина об'єкта або процес, що відбувається в ньому, який, власне, й досліджується. Предмет може співпадати з темою дослідження. Об'єкт - місце діяльності, система виховної роботи освітньої установи. Предмет - процес її оптимізації, дослідження.

Наприклад, тема «Формування громадянськості в учнів середніх навчальних закладів України».

Об'єкт: навчально-виховний процес у середньому навчальному закладі.

Предмет: теорія та практика формування громадянськості в учнів середніх навчальних закладів.

Цілі та завдання проекту

Виявлення проблеми та формулювання теми експерименту логічно переходить до постановки цілей і завдань.

Цілі - це найбільш загальні твердження типу: «Створити додаткові джерела інформації про допрофільну підготовку для учнів району»; «Знизити кількість хворих дітей серед учнів середньої ланки»; «Створити службу моніторингу допрофільної освіти» тощо.

Твердження подібного роду не можуть бути оцінені кількісно. Їх головне завдання - показати тип проблеми, з яким має справу проект. Тим самим цілі відрізняються від завдань.

Мета може починатися зі слів: з'ясувати..., виявити..., сформувати..., обґрунтувати..., провести..., визначити..., створити..., побудувати...

Завдання - конкретні задачі й результати роботи проекту, що піддаються вимірюванню. Завдання - це ті можливості поліпшення ситуації, які описуються в розділі «Постановка проблеми». Наприклад, якщо проблема полягає в тому, що деякі діти у школі читають у кілька разів гірше, ніж решта дітей їх віку, то завдання може полягати в тому, щоб до закінчення проекту певний відсоток таких дітей навчився читати значно краще, ніж раніше. Вони читатимуть краще, ніж ті їх однолітки, хто був раніше на одному з ними рівні, але не був охоплений проектом. У подібних завданнях слід указувати, хто охоплюється проектом, що слід змінити, в якому напрямі, наскільки та до якого строку.

Розглянемо ще один приклад завдання, що піддається вимірюванню: «Після закінчення 144-годинної програми перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогів-предметників 75 % із 80-ти осіб, які навчаються в дистанційній формі, пройдуть атестацію та збережуть якісні кваліфікаційні характеристики та спеціалізацію не менше трьох років». Завдання повинні бути максимально конкретизовані, у них мають міститись кількісні дані про ступінь корисності проекту. Завдання повинні бути реалістичними та здійсненними.

Якщо важко відразу описати всі завдання, треба уявити, чим ви займатиметесь через рік-два. Які б хотіли побачити зміни? Які відмінності між тим станом справ, що існує, і майбутнім? Досягнення подібних змін і може бути завданням проекту.

Методи

У розділі «Методи» треба достатньо детально описати ті види діяльності, які необхідні для отримання бажаних результатів. Із цього розділу має стати абсолютно ясно, як виконуватиметься робота, які будуть потрібні пристрої й обладнання, чим займатимуться виконавці; як, де і які додаткові ресурси залучатимуться тощо.

Існує два головних запитання, які повинні бути роз'яснені в цьому розділі: яка стратегія в досягненні бажаних результатів? Чому вибрана саме вона з-посеред усіх інших можливих?

Відповідь на останнє запитання вимагає аналізу аналогічних даному проектів. Хто ще працював у цій проблемі в районі чи де-небудь ще? Які методи застосовувались раніше й застосовуються зараз і з якими результатами? Інакше кажучи, треба обґрунтувати вибір методів.

Отже, у розділі «Методи» указується, хто, що та для кого робить і чому робить саме так. Підхід до розв'язання проблеми має бути для рецензента привабливим.

Програма експерименту

Представлення програми як об'єкта експериментування вимагає робочого визначення того, що розуміється під програмою. Програма - майбутня діяльність; вона є її «прикидкою» та її організацією, вона орієнтована на майбутнє, на те, чого ще немає.

Із цього виходять принципи розробки програми експерименту:

1) реалістичності програми. Реалістичність майбутньої діяльності може бути оцінена тільки в її співставленні з прогнозованими результатами (і в цьому сенсі, що враховуються), ситуаціями майбутнього в їх конкретності, а зовсім не з нормативами сьогодення. Реалістичність відповідна не тільки ситуаціям майбутнього, що треба розглянути та прогнозувати, а і зразковому плануванню дій, адекватних цим ситуаціям;

2) принцип програми, що реалізується: залученість розробника в те, що він реалізує (у програму). Програма може виглядати вельми реалістично, але в той же час не реалізуватись, тобто немає групи, кадрів, споживача.

Реалістичність визначається співвіднесенням з умовами, в яких протікатиме планована діяльність, а реалізується діячами, які «несуть програму на собі».

Будь-яка планована дія разом з необхідними включає й дії інших людей, контингент яких із певним ступенем точності завжди можна встановити.

Можливо, комусь буде зручно уявити програму діяльності у вигляді таблиці, наприклад, такої:

Назва етапу

Цілі

Завдання

Планована діяльність

Отримані результати

Критерій оцінки і/або підстави моніторингу

І.

 

 

 

 

 

ІІ.

 

 

 

 

 


Які проблеми найчастіше виникають при проектуванні діяльності науково-дослідної, експериментальної роботи освітньої установи?

  • Немає ініціативного колективу (група як тимчасове явище, а не реальні учасники).
  • Не можна залучати до роботи над програмою експерименту сторонніх, незацікавлених людей.
  • Автори проекту не до кінця знайомі із ситуацією в області та країні з даної теми. Необхідна теоретична база з досліджуваної теми.
  • При небезпеці негативного ходу експерименту чи втрати актуальності теми для даної освітньої установи різкий перехід на іншу тему. У результаті в інших виникає можливість повторення помилок.
  • Негативний результат - це дуже добрий результат: оберігає інших від помилкового шляху.

Критерії самоаналізу заявки та програми експериментальної роботи

I. Вступ заявки:

1) Указує, хто є заявником і замовником експерименту.

2) Включає принаймні один опис проблеми.

3) Включає формулювання теми, цілей, завдань, гіпотези експерименту.

4) Включає принаймні одне формулювання можливого розвитку експерименту за іншим сценарієм.

5) Включає принаймні одну пропозицію про методи реалізації проекту.

6) Указує повну вартість проекту, суму, що вже є в заявника, й необхідну суму.

7) Підтверджує наявність рівня компетентності, достатнього для виконання завдань (досліджень, навчання тощо).

8) Логічно підводить до розділу «Постановка проблеми».

9) Цікаво.

IІ. Постановка проблеми:

1) Відноситься до цілей і завдань організації заявника.

2) Розділ обмежений за обсягом - не робляться спроби розв'язати всі світові проблеми.

3) Підтримується статистикою.

4) Підтримується посиланнями на авторитети в даній сфері.

5) Формулюється з точки зору клієнта, а не заявника.

6) Розвивається за участю клієнтів.

7) Являє собою неординарний випадок.

III. Цілі та завдання проекту

1) Наведене принаймні одне завдання з кожної проблеми, сформульованої в попередньому розділі.

2) Вирішення задач є результатом проекту.

3) Завдання не є методами.

4) У розділі вказується, хто отримає користь від виконання проекту.

5) Указується час досягнення мети.

6) Цілі, у принципі, досяжні й підсумки піддаються вимірюванню.

IV. Методи (указуються заходи, які необхідно виконати для досягнення наміченої мети та розв'язання поставлених завдань):

1) Зазвичай виходять із проблем і цілей.

2) У розділі чітко описуються заходи в рамках програми.

3) Наводиться пояснення вибору заходів.

4) Наводиться послідовність виконання заходів.

5) Описуються обов'язки виконавців програми.

6) Описуються база експерименту та принципи її підбору.

7) Указується обмежений набір заходів, які можуть бути виконані у строк і в межах загальної вартості проекту.

V. Оцінка (представлений план визначення ступеня відповідності отриманих результатів цілям і використаним методам, що пропонувались як результат):

1) У розділі представлений план оцінки ступеня досягнення мети.

2) Представлений план оцінки та коректування методів у процесі виконання проекту.

3) Описується, хто проводитиме оцінку та як відбиратимуться оцінювачі.

4) Чітко встановлюються критерії успіху проекту.

5) Описується, як відбиратимуться дані.

6) Пояснюється, які способи оцінки застосовуватимуться (експертиза, тестування тощо).

7) Описується процес аналізу даних.

VI. Фінансування після закінчення (описуються можливості фінансування після закінчення строку дії гранту й/або наявність інших ресурсів для роботи за проектом):

1) Представлений конкретний план отримання фінансування в майбутньому.

2) Описується, чи будуть отримані кошти з інших джерел і як саме.

3) Заявник мінімально покладається на подальшу підтримку спонсора.

VII. Бюджет (чітко розмежовуються засоби, що отримуються від фонду та з інших джерел):

1) Відповідає описовій частині заявки.

2) Докладний.

3) Ціни вказані на момент початку виконання проекту, а не його написання.

4) Включає всі статті, що фінансуються фондом.

5) Включає всі статті, що фінансуються з інших джерел.

6) Включає всі види робіт на добровільній основі.

7) Відокремлює пільги та допомогу від заробітної платні.

8) Включає оплату консультантів.

9) Відокремлює оплату праці від інших витрат.

10) Включає всі непрямі витрати, якщо потрібно.

11) Достатній для забезпечення всіх робіт, указаних в описовій частині заявки.

Освіта.ua
05.09.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!