Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Інновації післядипломної педагогічної освіти
Інновації післядипломної педагогічної освіти

Модернізація галузі потребує реформування системи управління освітою

Інновації післядипломної педагогічної освіти

Цей процес стосується всіх управлінських рівнів і передбачає, перш за все, оновлення функцій управлінської вертикалі, наповнення їх новим змістом і значенням потребує визначеності цільових функцій управлінських і методичних структур, усунення дублювання в їх діяльності.

Зміни, що відбуваються в освіті, потребують постійного вдосконалення фахової майстерності педагогічних кадрів. Радою Європи та Європейською Комісією у 2004 році було ухвалено стратегічний документ «Освіта і підготовка 2010 - Успіх Болонської стратегії залежить від термінових реформ», в якому даються провідні характеристики вимог педагогічної професії, визначаючи її як:

  • висококваліфіковану професію;
  • професію, що вимагає неперервного навчання;
  • мобільну професію;
  • професію, що базується на партнерстві.

Необхідність виконання цих вимог ставить перед системою післядипломної педагогічної освіти, яка має забезпечувати професійну досконалість і конкурентоспроможність педагогів на ринку праці, завдання щодо подальшого розвитку і забезпечення стратегічних і тактичних функцій.

Розвиток передбачає, перш за все якісні зміни. Основною формою розвитку має бути інновація. Фактично робота із забезпечення якісної освіти, у тому числі й післядипломної педагогічної освіти, має бути основною інновацією в системі освіти.

Актуальність зазначеної проблеми обумовлена концептуальними положеннями Програми «Освіта Донеччини. 2007-2011 роки», метою якої є «створення умов для модернізації системи освіти Донецької області, нарощування її випереджального інноваційного потенціалу, підвищення якості освіти і виховання, рівного доступу до здобуття якісної освіти, виконання вимог Болонської декларації». Для Програми характерні покликані часом інноваційні процеси:

  • забезпечення переходу регіональної системи освіти до гуманістично-інноваційної освіти нового типу;
  • реалізація принципу децентралізації, демократизації управління;
  • широке застосування засад освітнього менеджменту, розвиток партнерських стосунків між усіма суб'єктами освітнього процесу.

Інноваційні процеси значно змінили функції, зміст і сфери діяльності інституту післядипломної педагогічної освіти і методичних служб області.

Одним із пріоритетних напрямів роботи облІППО - управління модернізацією післядипломної освіти в регіоні.

Для регіональної системи післядипломної педагогічної освіти характерний напрям як адаптивних так і якісних змін. Розроблена прогностична модель розвитку регіональної педагогічної освіти має забезпечити інноваційний розвиток системи. Модернізація системи спрямована на подолання суперечностей:

  • між традиційною консервативністю системи та інноваційними процесами у контексті нових вимог і потреб;
  • між існуючою інфраструктурою та необхідністю нової інфраструктури, орієнтованої на неперервність освіти педагогів;
  • між консервативністю педагогічної системи та необхідністю модернізації технологій навчання дорослих;
  • між традиційною підпорядкованістю і сучасними вимогами залучати до визначення стратегій розвитку освіти і надання освітніх послуг неурядових професійних організацій, громадських спільнот і т. ін.;
  • між нагальною потребою модернізації управління освітою та невідповідністю реальної системи підготовки керівних і педагогічних кадрів.

За таких умов ми розглядаємо декілька етапів інноваційного процесу:

  • виявлення імпульсу змін на основі аналізу внутрішньої й зовнішньої інформації;
  • осмислення потреб у змінах, засноване на визначенні недоліків і прорахунків попереднього шляху і результатів;
  • розуміння необхідності ломки стереотипів, формальних звичок, соціальної інерції.

Важливим етапом інноваційного процесу - здійснення аналізу суспільних потреб, визначення імпульсу змін в післядипломній освіті й осмислення потреби в них. Суспільні потреби в освіті пов'язані в першу чергу з новими освітніми результатами випускників - ключовими компетентностями. Ці результати конкретизуються і формулюються в поняттях умінь, якостей, здібностей, ціннісних орієнтацій (а не тільки знань), необхідних для успішної реалізації в суспільстві, професійній кар'єрі й особистому житті.

Формування готовності вчителя до впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в освітній процес, розвиток професійної компетентності педагогічних кадрів - нова мета системи освіти дорослих, що має привести до інших результатів - виховання життєспроможної особистості.

На наступному етапі реалізується сформульований інноваційних задум, що розгорнувся в інноваційні проекти.

Здійснюється розробка інноваційного змісту, методик і технологій післядипломної освіти, що має вплинути на якість традиційної системи освіти дорослих.

Пріоритетним завданням управління розвитком післядипломної освіти є створення умов для розробки, підтримки і реалізації інноваційних процесів для підвищення якості системи неперервної освіти і її демократизації. Це стосується всіх управлінських структур і рівнів.

До першочергових дій в умовах модернізації неперервної освіти педагогів можна віднести такі:

1. Проведення соціологічних досліджень щодо головних пріоритетів удосконалення якості неперервної освіти з метою визначення змісту інновацій.

2. Реалізація регіональної моделі неперервної освіти педагогічних кадрів, розробленої облІППО.

Регіональна модель неперервної освіти педагогічних кадрів включає основні складові системи післядипломної педагогічної освіти:

  • курсового підвищення кваліфікації, перепідготовки, спеціалізації та стажування з обов'язковим організаційно-методичним супроводженням процесу навчання;
  • міжкурсової роботи та самоосвіти педагогів з обов'язковою адресною методичною підтримкою у міжкурсовий період.

Успішна реалізація системи неперервної освіти педагогів Донецької області - результат інтеграції зусиль всіх управлінських і методичних структур.

Для регіональної системи післядипломної освіти характерні такі інноваційні процеси у змісті діяльності:

  • активно практикується поєднання традиційних функцій (навчальна, наукова, методична, супроводжуюча) з інноваційними (аксіологічна, проектна, адаптивна, інформаційна, прогностична);
  • передбачається масштабність інноваційних процесів в неперервній освіті (локальні, модульні, системні, інноваційні);
  • активізується процес удосконалення структури післядипломної освіти. Крім підвищення кваліфікації відкрито групи спеціалізації та перепідготовки;
  • для забезпечення нової структури розроблено програму моніторингу якості післядипломної освіти педагогічних кадрів обов'язковими компонентами якої є:

- система вивчення потреб, запитів педагогів;

- система діагностики, самодіагностики, соціологічних досліджень щодо удосконалення якості післядипломної освіти;

- система вивчення результативності підвищення фахової майстерності.

До числа першочергових дій з управління інноваціями в системі післядипломної освіти можна віднести такі:

  • постійне переведення системи післядипломної освіти у якісний стан (забезпечення гнучкості, динамічності, відкритості);
  • визначення пріоритетних освітніх проблем, з метою їх розв'язання;
  • координація дій всіх суб'єктів, груп педагогів, які впроваджують інноваційні проекти, управління їх здійсненням.

Серед пріоритетних проблем для розв'язання яких розробляються інноваційні проекти інститут виділяє:

  • впровадження компетентнісно орієнтованого підходу у навчально-виховний процес;
  • впровадження профільного навчання в старшій школі;
  • організація роботи з обдарованими дітьми;
  • моніторинг якості освіти.

Проблема впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес має розглядатися як надскладна й особливо актуальна проблема.

Освітня система, школа, як зеркало, відзеркалюють соціальні тенденції. Принципово змінюється мета освіти. Теоретичні за суттю енциклопедичні за широтою знання, які довгий час були головною метою освітнього процесу, тепер стають засобом. Знаннєва орієнтація змінюється компетентнісно орієнтованим підходом.

В області з 2004 року впроваджується регіональна програма впровадження компетентнісно-орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. Переорієнтація освітнього процесу у школах на компетентнісний підхід ставить цілий ряд проблем. Вони пов'язані у першу чергу з тим, що вчителі не володіють технологіями, які дозволяють створити педагогічний простір, що забезпечує формування ключових компетенцій учнів.

У системі неперервної освіти педагогів на базі проекту «Тематичні курси» з 2008 року буде впроваджено навчальний курс «Освітні технології, адекватні компетентнісно орієнтованому підходу».

Метою такого курсу навчання педагогів є:

  • ініціювання діяльності педагогів щодо переорієнтації освітнього процесу на формування ключових компетенцій учнів, введення методу проектів в освітній процес;
  • формування навичок професійної рефлексії педагогів й уміння створювати умови для формування ключових компетенцій учнів.

Принципово важливою умовою впровадження такого курсу в систему підвищення кваліфікації - інтерактивний характер навчання слухачів в діяльнісному режимі (теоретико-практична робота на курсах - практичні завдання на дистанційний етап навчання - міжсесійні консультації - реалізація діяльності у міжкурсовий період на етапі самостійної діяльності).

Систему післядипломної педагогічної освіти слід кваліфікувати як особливу з-поміж інших закладів системи підготовки кадрів, розвитку педагогічної творчості та майстерності вчителів, підготовки педагогів-дослідників, методистів-дослідників.

У зв'язку з цим система післядипломної освіти має бути випереджальною, прогностичнісно орієнтованою на повноцінне підвищення індивідуально-професійного статусу педагогів. У цьому зв'язку інститут бере на себе зобов'язання з спеціалізації (етика, інформатика, основи здоров'я, економіка, зарубіжна література), створює і розширює науково-методичні лабораторії, щоб ширше залучати педагогів до наукової, експериментальної та видавничої роботи.

Продовженням творчого пошуку колективу облІППО нових інноваційних форм удосконалення і розвитку професійної компетентності педагогів стало започаткування нового проекту в рамках Відкритого університету інноваційної педагогіки при облІППО «Школа молодого творчого методиста», «Школа молодого вчителя». Стрижневий напрям роботи школи формування духовної, методичної компетентності педагогів і методистів усіх рівнів на основі опанування технологій моделювання, проектування методичної роботи в процесі розв'язання актуальних проблем розвитку освіти. Результатом роботи кожного слухача стане індивідуальний освітній проект. Такий проект підготовки компетентнісно орієнтованих кадрів набуває особливого значення для розробки інновацій, ініціювання інноваційної діяльності у закладах освіти, управлінських і методичних структурах. Випускники школи мають стати агентами змін, педагогами-інноваторами.

Метою інноваційних процесів у міжкурсовий період - необхідність змінити практику, яка складалася десятиліттями у підвищенні кваліфікації, коли курси розглядаються як епізодичний етап, що дозволяє отримати лише свідоцтво про підвищення кваліфікації.

Неперервна освітня робота педагога у курсовий і міжкурсовий період потребує як нової мотивації, так і контролю та методичного супроводу.

Інноваційні процеси вимагають значних змін у функціонуванні та сфері діяльності методичних служб всіх рівнів. Успішному вирішенню нових завдань можуть допомогти суспільні методичні центри, які дозволять залучити до участі у методичній роботі високопрофесійних педагогів-практиків, яких значно більше, ніж штатних методистів. До структури методичних служб (шкільних, міських, районних) мають органічно вписуватися творчі та проблемні групи, клуби, експериментальні майданчики, опорні школи, асоціації, районні, міські методичні об'єднання педагогів. Вивчення і презентацію ефективного інноваційного досвіду в опорних школах, творчих групах, експериментальних майданчиках мають здійснювати висококваліфіковані педагоги, відомі на всеукраїнському чи регіональному рівні, що мають державні нагороди, звання, вищу кваліфікацію. Координуючим органом, спрямовуючим цю роботу, мають бути методичні ради.

На обласному рівні на часі створення асоціації педагогів, переможців конкурсів «Учитель року», «Кращий працівник року», як суспільної організації.

Головна тенденція цієї акції - методична робота в області проводиться для учителів і разом із ними, за їх активною участю.

На основі суспільної організації необхідно розробити і впровадити модель розповсюдження інноваційного досвіду переможців престижних конкурсів. На базі навчальних закладів, де працюють переможці, будуть працювати майданчики для слухачів груп спеціалізації та слухачів курсів з максимальним (виїзні) наближенням до школи, до педагога.

Мета такої інтегрованої методичної діяльності:

  • вивчення і впровадження інноваційних моделей організації продуктивної педагогічної діяльності кращих учителів області;
  • розвиток професійно-педагогічних компетенцій учителів;
  • проектування варіативних макетів індивідуальної педагогічної діяльності учасників стажування;
  • розвиток індивідуальних професійно-педагогічних компетенцій учасників стажування у міжсесійний і міжкурсовий період.

Безперечно, важливим завданням цього інноваційного процесу - активізація діяльності висококваліфікованих педагогів області.

Створення подібних асоціацій дозволить відійти від монополізму існуючої системи підвищення кваліфікації, розширити і поглибити діяльнісну і практичну складову системи навчання, забезпечать певну унікальність структури обласної методичної служби.

Сьогодні до структури обласної методичної служби органічно включені:

  • 30 міських методичних кабінетів;
  • 7 науково (навчально-методичних) центрів,
  • 17 районних методичних кабінетів (54 суб'єкти);
  • районні (міські) методичні об'єднання учителів-предметників;
  • 68 обласних базових шкіл і 19 шкіл-лабораторій;
  • 10 обласних експериментальних майданчиків;
  • 40 обласних творчих і динамічних груп;
  • 5 інформаційно-консультаційних пунктів;
  • методичні служби закладів обласної комунальної власності;
  • обласні асоціації.

Інноваційний характер розвитку післядипломної освіти, необхідність підвищення рівня професійної компетентності педагогічних і керівних кадрів визначають потреби у модернізації науково-методичної роботи з освітянами, надання їй динамічності, гнучкості, мобільності, варіативності у змісті, формах, методах, технологіях, особистісно - орієнтованої спрямованості. Трансформація наукових ідей в педагогічну практику забезпечується ефективною взаємодією і співпрацею наукових кафедр, відділів облІППО, районних (міських) методичних кабінетів, педагогів - новаторів, поглибленням експериментальної, пошукової, науково-дослідної роботи. Саме у такий спосіб створюється єдиний регіональний методичний простір, в якому відбувається апробація нових інноваційних моделей навчання і виховання, поєднується теорія і практика, впроваджується науковий підхід в освітянську практику.

В умовах посилення евроінтеграційних процесів в післядипломній освіті, облІППО розпочато педагогічний експеримент із впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації, закладено нормативно-правові засади організації навчального процесу, відповідне науково-навчально - методичне, дидактичне забезпечення курсів підвищення кваліфікації. За цією системою в поточному році підвищили кваліфікацію 202 педагога. Експеримент дозволяє активізувати самостійну роботу слухачів курсів й дослідити роботу педагогів у міжкурсовий період.

Організація науково-методичної роботи у міжкурсовий період, що є логічним продовженням курсового підвищення кваліфікації набула особливої актуальності. Саме на цьому етапі відбувається осмислення, усвідомлення педагогами нових ідей, їх практичне втілення. Міжкурсовий період наповнений цілеспрямованою, багатоаспектною за замістом і варіативною за методами і формами, технологіями проведення діяльністю структурних підрозділів всіх рівнів регіональної методичної служби та її суб'єктів щодо забезпечення готовності педагогів до роботи в умовах інноваційного розвитку освіти і неперервного вдосконалення і розвитку професійної компетентності.

У 2007 році на базі Донецького облІППО відбулося більше 300 методичних заходів для керівних, педагогічних, методичних кадрів. Об'єкт особливої уваги і турботи - керівники районних, міських методичних об'єднань, безпосередні організатори методичної роботи з педагогами, провідники наукових ідей і сучасних технологій навчання в педагогічну практику в міжкурсовий період.

Поряд із традиційними формами проведення методичних заходів таких як: постійно-діючі семінари, семінари, інструктивно-методичні наради, активно впроваджуються нові. Найбільш дієвими і ефективними формами, з точки зору, розвитку професійної компетентності освітян є психолого-педагогічні тренінги, семінари-практикуми, відкриті захисти творчих проектів, методичні, педагогічні майстерні, творчі лабораторії вчителя, методиста, керівника, конкурси фахової майстерності, школи молодого творчого вчителя, молодого творчого методиста, майстер-класи. Педагоги отримують не лише нову інформацію щодо розв'язання актуальних проблем педагогічної практики, а насамперед, набувають досвід практичної роботи, відпрацьовують нові моделі навчання і виховання учнів, переосмислюють і формують власну стратегію професійної діяльності.

У поточному році проведено цілий ряд методичних практикумів і майстер-класів. У рамках постійно-діючого семінару для керівників методичних служб уcпішно презентували свій досвід роботи з стрижневих напрямів роботи, практичні напрацювання з проблеми організації профільного навчання методичні кабінети міст Артемівська, Краматорська, Горлівки. Особливістю виїзних засідань постійно-діючого семінару було проведення їх у форматі майстер класу та методичного діалогу. У підготовці і проведенні методичного заходу такого рівня апробовувалась модель взаємодії всіх рівнів методичної служби: наукової кафедри облІППО - центру координації роботи методичних служб облІППО - міського методичного кабінету - міського предметного методичного об'єднання - освітніх закладів - учителів. Методичні заходи носили теоретико-практичну спрямованість, використовувались інтерактивні технології навчання дорослих, а також інформаційно-комунікаційні технології. Робота кожного учасника семінару забезпечувалась відповідним пакетом організаційно-методичних, дидактичних матеріалів. Така технологія підготовки і проведення методичних заходів є ефективною і перспективною.

Системний підхід до підвищення якості освіти потребує ефективного використання творчого потенціалу освітніх закладів нового типу, місія яких полягає в розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей. В системі освіти регіону заклади нового типу обласної комунальної власності з початку свого заснування акумулювали найбільш талановиту, найбільш обдаровану молодь, потужний інтелектуальний, науковий, творчий потенціал педагогічних кадрів. Створена і напрацьована модель системи науково-методичної, експериментальної роботи з учнями. У 2007 році свою систему науково-методичної роботи в освітньому закладі, досвід, творчі напрацювання щодо формування компетентного, конкурентноспроможного випускника презентували ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою, ліцей при Донецькому національному університеті, загальноосвітній спеціалізований санаторний інтернатний заклад ІІ-ІІІ ступеню «Ерудит» для обдарованих дітей, у наступному 2008 році естафету приймає медичний ліцей при Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького. Ознайомлення з науково-методичною, матеріально-технічною базою закладів нового типу дозволило визначити основні проблеми, напрями сумісної діяльності облІППО і методичних служб означених навчальних закладів щодо забезпечення якісної освіти, роботи з обдарованою учнівською молоддю Донеччини. Стрижневими напрямами визначені: розробка й апробація педагогічних технологій, методів і форм навчання й виховання; створення на базі закладів експериментальних майданчиків, лабораторій, авторських шкіл, науково-методичний і психолого-педагогічний супровід роботи з обдарованою молоддю, організація роботи з підвищення професійної компетентності педагогів, тощо.

Актуальним є утворення регіональної спілки керівників предметних кафедр ліцеїв обласного підпорядкування для координації дій щодо підвищення якості освіти.

Отже, подальший розвиток і ефективна трансформація регіональної системи післядипломної педагогічної освіти, управління нею має відбуватися через розширення учасників системи: залучення всіх, хто має вплив на навчальні результати тих, хто навчається (батьків, членів шкільних рад, асоціацій, адміністративних кадрів). За таких умов необхідне розширення форм навчання дорослих (взаємонавчання, педагогічне дослідження, засвоєння і експертиза педагогічних інновацій, колективна творчість, партнерська взаємодія тощо).

На часі і трансформація функцій працівників управлінських і методичних структур всіх рівнів: перехід від традиційних інструкторської та методичної функцій до супроводу й активної допомоги працівникам освіти з освоєння нових ролей, що передбачає модернізація освіти - педагог-дослідник, лідер творчої чи проблемної групи, учасник групи стратегічного планування, проектної групи, координатор, тьютор тощо.

Безумовно, це далеко не повний перелік інноваційних процесів у системі регіональної післядипломної освіти. Скоріше, це мінімум дій і напрямів на 2008 рік. Реалізація цих пошуків має слугувати фундаментом системи інновацій, які забезпечать ефективність роботи інституту, дадуть можливість вийти на новий якісний рівень у системі неперервної освіти педагогічних кадрів.

Автор: Л. Чернікова

Освіта.ua
03.08.2012

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!