Структурний аналіз уроку

I етап: організаційний

Задача етапу: підготувати учнів до роботи на уроці.

Результати: короткочасність оргмомента, повна готовність класу до роботи. Швидке включення учнів у діловий ритм і організації уваги у всіх учнів.

Рекомендації: систематичність оргмомента, послідовність прояву вимог, зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя.

II етап: перевірка домашнього завдання

Задача: установити правильність і усвідомленість виконання домашнього завдання всіма учнями.

Результати: можливість учителя за 5-7 хв. установити рівень знань у більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання скорегувати опорні поняття та ліквідувати виявлені недоліки.

Рекомендації: використання системи прийомів, що дозволяють опитати можливість виконання домашнього завдання більшістю учнів, оперативність учителя.

III етап: усебічна перевірка навчальних досягнень учнів

Задачі: глибоко перевірити навчальні досягнення окремих учнів. Стимулювати опитуваних і весь клас до оволодіння раціональними прийомами навчання та самоосвіти.

Результат: перевірка вчителем не тільки обсягу та відповідності рівня навчальних досягнень, але й їхньої глибини, усвідомленості. Уміння використовувати їх на практиці, резензування відповідей учнів, спрямованих на виявлення позитивних і негативних сторін у навчальних компетентностях. Активна діяльність усього класу в ході перевірки рівня навчальних досягнень окремих учнів.

Рекомендації: використання всіляких методів оцінювання навчальних досягнень (фронтальна бесіда, тестова перевірка й ін.) постановка додаткових запитань, що перевіряли б міцність навчальних досягнень, створення під час опитування нестандартних ситуацій (нехай звучить запитання «Чому?»).

IV етап: підготовка учнів до активного та свідомому засвоєння нового матеріалу

Задача: організувати та націлити пізнавальну діяльність учнів.

Результат: активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.

Рекомендації: оцінка значущості для учнів нового матеріалу, уміння показати чому учнів мусять навчитись у ході уроку, уміння чітко й однозначно визначити образ. Цілі та задачі уроку, фіксація їх у поурочному плані.

V етап: засвоєння нової навчальної інформації та способів навчальної діяльності

Задачі: дати учням конкретне уявлення про основні ідеї досліджуваного питання, домогтись від них його усвідомлення. Первинне узагальнення та систематизація нової навчальної інформації, засвоєння способів навчальної діяльності учнів, шляхів і засобів, що привели до певного узагальнення. На основі здобутої навчальної інформації виробляти відповідні практичні вміння та навички.

Результат: при використанні методу евристичної бесіди, самостійної роботи учнів у сполученні з бесідою, використання комп'ютерної техніки. Показником ефективності засвоєння учням нової навчальної інформації та способів дій є правильність відповідей у процесі бесіди, активна участь усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якісний рівень навчальних компетентностей учнів на останніх етапах навчання.

Рекомендації: використання прийомів, що підсилюють сприйняття істотних сторін досліджуваного матеріалу, сприйняття характерних ознак; вичленовування в досліджуваному найбільш істотних ознак і фіксація на них уваги учнів, запис у зошитах формулювань опорних пунктів плану, тез конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з книгою, використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизації; постановка перед учнів навчальної проблеми, створення проблемної ситуації; постановка евристичних запитань, складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація особистого досвіду й опорних знань учнів, словникова робота.

VI етап: перевірка розуміння учнями нового матеріалу

Задачі: установити, чи засвоїли всі учні зв'язок між фактами, зміст нових понять, усунути виявлені прогалини.

Результат: основний критерій результативності - рівень усвідомленості нового матеріалу більшістю середніх і слабких учнів.

Рекомендації: постановки запитань, що вимагають активної розумової діяльності учнів, створення нестандартних ситуація, звертання вчителя до класу з вимогою доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення. Облік додаткових запитань з боку учнів для з'ясування прогалин у навчальних досягненнях.

VII етап: закріплення нового матеріалу

Задача: закріпити ті знання й уміння, що необхідні для самостійної роботи з новим матеріалом.

Результат: уміння учнів співвідносити між собою факти, виділяти істотні ознаки, провідних понять, конкретизувати їх, активність учнів.

Рекомендації: оволодіння раціональними методами та прийомами оцінювання навчальних досягнень учнів.

VIII етап: інформація про домашнє завдання, інструктаж з його виконання

Задачі: повідомити про домашнє завдання, роз'яснити методику його виконання та підбити підсумки уроку.

Результат: правильне виконання домашнього завдання всіма учнями.

Рекомендації: проводити етап у межах уроку, уключати до складу домашнього завдання пізнавальні задачі, запитання; диференціювати підхід до добору матеріалу для домашнього завдання.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

Психологічна мета уроку:

1) проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета й конкретного уроку;

2) облік у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми та результатів, досягнутих у попередній роботі;

3) передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.

Стиль уроку

1). Визначення змісту та структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання:

• співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;
• визначення обсягу відтворюючої та творчої діяльності учнів;
• планування засвоєння навчальної інформації в готовому виді (зі слів учителя, із підручника, посібника тощо) та у процесі самостійного пошуку;
• використання вчителем і учнями вимог проблемно-евристичного навчання, хто ставить проблему, хто формулює її, хто вирішує);
• облік контролю, аналізу й оцінювання діяльності школярів, здійснюваних учителем, взаємна критична оцінка, самоконтроль і самоаналіз учнів;
• співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, зухвалі позитивні почуття у зв'язку з виконаною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів і т д.) і примуса (нагадування про оцінювання рівня навчальних досягнень, різкі зауваження, нотації і т. п.).

2). Особливості самоорганізації вчителі:

• підготовленість до уроку та головне - усвідомлення психологічної мети та внутрішня готовність до її здійснення;
• робоче самопочуття на початку уроку й у ході його проведення (зібраність, взаємна настроєність із темою та психологічною метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна спритність і ін.);
• педагогічний такт (випадки, прояви);
• психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і ін.).

Організація пізнавальної діяльності учнів

1). Визначення мір для забезпечення умов продуктивної роботи мислення й уяви учнів:

• планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення;
• використання установок у формі переконання, уселяння;
• планування умов стійкої уваги та зосередженості учнів;
• використання різних форм роботи для актуалізації в пам'яті учнів раніше засвоєної навчальної інформації та способі дій, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи з повторення тощо).

2). Організація діяльності мислення й уяви учнів у процесі формування нової інформації та дій:

• визначення рівня сформованості навчальних компетентностей учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи «відкриттів», формулювання висновків);
• опора на психологічні закономірності формування уявлень і понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності й уяви учнів;
• планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного рішення задач, використання задач із відсутніми та зайвими даними, організація пошукової та дослідницької роботи учнів на уроці, створення переборних інтелектуальних утруднень у ході самостійних робіт, ускладнення завдань із метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);
• керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючому, оцінного, проблемного) та формуванням умінь міркувати та робити умозаключення;
• використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору та систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформленню роботи).

3). Закріплення результатів роботи:

• формування навичок шляхом вправ,
• навчання переносу раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного переносу.

Організованість учнів:

1) ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація та рівень розумового розвитку;

2) можливі групи учнів за рівнем навченості, облік цих обставин при визначенні сполучення індивідуальної, групової та фронтальної форм роботи учнів на уроці.

Облік вікових особливостей учнів:

1) планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів;

2) проведення уроку з обліком учнів, які мають високий і низький рівень навчальних досягнень;

3) диференційований підхід до таких учнів.

Зразок схеми комплексного аналізу уроку:

• готовність учителя й учнів до уроку (зовнішня);
• внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку;
• організаційні дії вчителя (за необхідністю);
• планування вчителем та повідомлення учням освітніх, виховних і розвиваючих задач уроку;
• актуалізація знань і способів діяльності учнів;
• які методи проблемного навчання використовувалися вчителем (пошукові, дослідницькі, проблемне виклад);
• застосування проблемних методів у навчанні школярів;
• співвідношення діяльності вчителі і діяльності учнів;
• обсяг і характер самостійних робіт учнів і співвідношення репродуктивних і продуктивних самостійних робіт;
• облік учителем рівнів актуального розвитку учнів і зони їхнього найближчого розвитку;
• підходи до підвищення в учнів позитивної мотивації навчання;
• постановка вчителем проблемних запитань, створення проблемних ситуацій, демонстрація їхнього розв'язання;
• володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій;
• дотримання правил постановки навчальної проблеми;
• використання підручника, співвідношення репродуктивної та частково пошукової роботи з ним;
• відповідність підбора наочного приладдя вимогам проблемного навчання;
• формування спеціальних і загальних навчальних умінь учнів,
• наявність пізнавальних умінь учнів: формулювання проблеми, висування й обґрунтування гіпотези, аналіз шляхів доказів (спростування) гіпотези, перевірка правильності її рішення;
• уміння учнів здійснювати логічні операції;
• розвиток пізнавальних здібностей учнів на кожнім етапі уроку (що це доводить);
• утруднення, що виникли в учнів усього класу, в окремих школярів, їхні причини та як вони були усунуті;
• дотримання вимог проблемно-розвиваючого навчання до домашньої роботи учнів. Які завдання були запропоновані (на продовження дослідження, початого на уроці, рішення нової, нетипової задачі, на актуалізацію опорних знань і умінь, на застосування знань і умінь у новій ситуації, на самостійне теоретичне осмислення);
• облік учителем індивідуальних особливостей, здібностей і підготовленості учнів і пропозицію диференційованих завдань;
• що дав урок для розвитку в учнів волі, інтелекту, емоцій, пізнавальних інтересів, мови, пам'яті, самостійності мислення;
• загальна результативність уроку.

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

Оцінка основних особистісних якостей учителя:

• Знання предмета й загальна ерудиція вчителя.
• Рівень педагогічної та методичної майстерності.
• Культура мови, темп, дикція. Інтенсивність, образність, емоційність, загальна та специфічна грамотність.
• Ступінь тактовності та демократичності взаємин з учнями.
• Зовнішній вид, культура, міміка, жести.

Оцінка основних характеристик учнів на уроці:

• Ступінь пізнавальної активності, творчості та самостійності.
• Рівень розвитку загальних навчальних і спеціальних умінь і навичок.
• Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на уроці.
• Ступінь дисциплінованості, організованості та зацікавленості в даному навчальному предметі взагалі й в уроці зокрема.

Оцінка змісту діяльності вчителя й учнів:

• Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу.
• Актуальність і зв'язок із життям.
• Ступінь новизни, проблемності та привабливості навчальної інформації.
• Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність темпу, а також чергування та зміни видів навчальної діяльності учнів у ході уроку.
• Ступінь доцільності й ефективності використання наочності та ТЗН на уроці.
• Ступінь раціональності й ефективності використання методів і організаційних форм роботи.
• Рівень зворотного зв'язку з всіма учнями в ході уроку.
• Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проводилася оцінювання їхніх навчальних досягнень.
• Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.
• Ступінь дотримання правил охорони праці та техніки безпеки вчителем і учнями в ході уроку.

Оцінка мети та результатів проведеного уроку:

• Ступінь конкретності, чіткості та лаконічності формулювання мети уроку.
• Реальність, доцільність, складність і одночасно досяжність поставленої мети.
• Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів.
• Ступінь виховного впливу (що й у якому ступені сприяє вихованню учнів у ході уроку)
• Ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що й у якому ступені сприяло їхньому розвитку).

Автор: Л. Кужелева

Освіта.ua
05.01.2008