Структурний аналіз уроку
У статті пропонуються для розгляду етапи структурного, психологічного та системного аналізу уроку
I етап: організаційний
Задача етапу: підготувати учнів до роботи на уроці.
Результати: короткочасність оргмомента, повна готовність класу до роботи. Швидке включення учнів у діловий ритм і організації уваги у всіх учнів.
Рекомендації: систематичність оргмомента, послідовність прояву вимог, зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя.
II етап: перевірка домашнього завдання
Задача: установити правильність і усвідомленість виконання домашнього завдання всіма учнями.
Результати: можливість учителя за 5-7 хв. установити рівень знань у більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання скорегувати опорні поняття та ліквідувати виявлені недоліки.
Рекомендації: використання системи прийомів, що дозволяють опитати можливість виконання домашнього завдання більшістю учнів, оперативність учителя.
III етап: усебічна перевірка навчальних досягнень учнів
Задачі: глибоко перевірити навчальні досягнення окремих учнів. Стимулювати опитуваних і весь клас до оволодіння раціональними прийомами навчання та самоосвіти.
Результат: перевірка вчителем не тільки обсягу та відповідності рівня навчальних досягнень, але й їхньої глибини, усвідомленості. Уміння використовувати їх на практиці, резензування відповідей учнів, спрямованих на виявлення позитивних і негативних сторін у навчальних компетентностях. Активна діяльність усього класу в ході перевірки рівня навчальних досягнень окремих учнів.
Рекомендації: використання всіляких методів оцінювання навчальних досягнень (фронтальна бесіда, тестова перевірка й ін.) постановка додаткових запитань, що перевіряли б міцність навчальних досягнень, створення під час опитування нестандартних ситуацій (нехай звучить запитання «Чому?»).
IV етап: підготовка учнів до активного та свідомому засвоєння нового матеріалу
Задача: організувати та націлити пізнавальну діяльність учнів.
Результат: активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.
Рекомендації: оцінка значущості для учнів нового матеріалу, уміння показати чому учнів мусять навчитись у ході уроку, уміння чітко й однозначно визначити образ. Цілі та задачі уроку, фіксація їх у поурочному плані.
V етап: засвоєння нової навчальної інформації та способів навчальної діяльності
Задачі: дати учням конкретне уявлення про основні ідеї досліджуваного питання, домогтись від них його усвідомлення. Первинне узагальнення та систематизація нової навчальної інформації, засвоєння способів навчальної діяльності учнів, шляхів і засобів, що привели до певного узагальнення. На основі здобутої навчальної інформації виробляти відповідні практичні вміння та навички.
Результат: при використанні методу евристичної бесіди, самостійної роботи учнів у сполученні з бесідою, використання комп'ютерної техніки. Показником ефективності засвоєння учням нової навчальної інформації та способів дій є правильність відповідей у процесі бесіди, активна участь усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якісний рівень навчальних компетентностей учнів на останніх етапах навчання.
Рекомендації: використання прийомів, що підсилюють сприйняття істотних сторін досліджуваного матеріалу, сприйняття характерних ознак; вичленовування в досліджуваному найбільш істотних ознак і фіксація на них уваги учнів, запис у зошитах формулювань опорних пунктів плану, тез конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з книгою, використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизації; постановка перед учнів навчальної проблеми, створення проблемної ситуації; постановка евристичних запитань, складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація особистого досвіду й опорних знань учнів, словникова робота.
VI етап: перевірка розуміння учнями нового матеріалу
Задачі: установити, чи засвоїли всі учні зв'язок між фактами, зміст нових понять, усунути виявлені прогалини.
Результат: основний критерій результативності - рівень усвідомленості нового матеріалу більшістю середніх і слабких учнів.
Рекомендації: постановки запитань, що вимагають активної розумової діяльності учнів, створення нестандартних ситуація, звертання вчителя до класу з вимогою доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення. Облік додаткових запитань з боку учнів для з'ясування прогалин у навчальних досягненнях.
VII етап: закріплення нового матеріалу
Задача: закріпити ті знання й уміння, що необхідні для самостійної роботи з новим матеріалом.
Результат: уміння учнів співвідносити між собою факти, виділяти істотні ознаки, провідних понять, конкретизувати їх, активність учнів.
Рекомендації: оволодіння раціональними методами та прийомами оцінювання навчальних досягнень учнів.
VIII етап: інформація про домашнє завдання, інструктаж з його виконання
Задачі: повідомити про домашнє завдання, роз'яснити методику його виконання та підбити підсумки уроку.
Результат: правильне виконання домашнього завдання всіма учнями.
Рекомендації: проводити етап у межах уроку, уключати до складу домашнього завдання пізнавальні задачі, запитання; диференціювати підхід до добору матеріалу для домашнього завдання.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
Психологічна мета уроку:
1) проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета й конкретного уроку;
2) облік у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми та результатів, досягнутих у попередній роботі;
3) передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.
Стиль уроку
1). Визначення змісту та структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання:
- співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;
- визначення обсягу відтворюючої та творчої діяльності учнів;
- планування засвоєння навчальної інформації в готовому виді (зі слів учителя, із підручника, посібника тощо) та у процесі самостійного пошуку;
- використання вчителем і учнями вимог проблемно-евристичного навчання, хто ставить проблему, хто формулює її, хто вирішує);
- облік контролю, аналізу й оцінювання діяльності школярів, здійснюваних учителем, взаємна критична оцінка, самоконтроль і самоаналіз учнів;
- співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, зухвалі позитивні почуття у зв'язку з виконаною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів і т д.) і примуса (нагадування про оцінювання рівня навчальних досягнень, різкі зауваження, нотації і т. п.).
2). Особливості самоорганізації вчителі:
- підготовленість до уроку та головне - усвідомлення психологічної мети та внутрішня готовність до її здійснення;
- робоче самопочуття на початку уроку й у ході його проведення (зібраність, взаємна настроєність із темою та психологічною метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна спритність і ін.);
- педагогічний такт (випадки, прояви);
- психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і ін.).
Організація пізнавальної діяльності учнів
1). Визначення мір для забезпечення умов продуктивної роботи мислення й уяви учнів:
- планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення;
- використання установок у формі переконання, уселяння;
- планування умов стійкої уваги та зосередженості учнів;
- використання різних форм роботи для актуалізації в пам'яті учнів раніше засвоєної навчальної інформації та способі дій, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи з повторення тощо).
2). Організація діяльності мислення й уяви учнів у процесі формування нової інформації та дій:
- визначення рівня сформованості навчальних компетентностей учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи «відкриттів», формулювання висновків);
- опора на психологічні закономірності формування уявлень і понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності й уяви учнів;
- планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного рішення задач, використання задач із відсутніми та зайвими даними, організація пошукової та дослідницької роботи учнів на уроці, створення переборних інтелектуальних утруднень у ході самостійних робіт, ускладнення завдань із метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);
- керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючому, оцінного, проблемного) та формуванням умінь міркувати та робити умозаключення;
- використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору та систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформленню роботи).
3). Закріплення результатів роботи:
- формування навичок шляхом вправ,
- навчання переносу раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного переносу.
Організованість учнів:
1) ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація та рівень розумового розвитку;
2) можливі групи учнів за рівнем навченості, облік цих обставин при визначенні сполучення індивідуальної, групової та фронтальної форм роботи учнів на уроці.
Облік вікових особливостей учнів:
1) планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів;
2) проведення уроку з обліком учнів, які мають високий і низький рівень навчальних досягнень;
3) диференційований підхід до таких учнів.
Зразок схеми комплексного аналізу уроку:
- готовність учителя й учнів до уроку (зовнішня);
- внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку;
- організаційні дії вчителя (за необхідністю);
- планування вчителем та повідомлення учням освітніх, виховних і розвиваючих задач уроку;
- актуалізація знань і способів діяльності учнів;
- які методи проблемного навчання використовувалися вчителем (пошукові, дослідницькі, проблемне виклад);
- застосування проблемних методів у навчанні школярів;
- співвідношення діяльності вчителі і діяльності учнів;
- обсяг і характер самостійних робіт учнів і співвідношення репродуктивних і продуктивних самостійних робіт;
- облік учителем рівнів актуального розвитку учнів і зони їхнього найближчого розвитку;
- підходи до підвищення в учнів позитивної мотивації навчання;
- постановка вчителем проблемних запитань, створення проблемних ситуацій, демонстрація їхнього розв'язання;
- володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій;
- дотримання правил постановки навчальної проблеми;
- використання підручника, співвідношення репродуктивної та частково пошукової роботи з ним;
- відповідність підбора наочного приладдя вимогам проблемного навчання;
- формування спеціальних і загальних навчальних умінь учнів,
- наявність пізнавальних умінь учнів: формулювання проблеми, висування й обґрунтування гіпотези, аналіз шляхів доказів (спростування) гіпотези, перевірка правильності її рішення;
- уміння учнів здійснювати логічні операції;
- розвиток пізнавальних здібностей учнів на кожнім етапі уроку (що це доводить);
- утруднення, що виникли в учнів усього класу, в окремих школярів, їхні причини та як вони були усунуті;
- дотримання вимог проблемно-розвиваючого навчання до домашньої роботи учнів. Які завдання були запропоновані (на продовження дослідження, початого на уроці, рішення нової, нетипової задачі, на актуалізацію опорних знань і умінь, на застосування знань і умінь у новій ситуації, на самостійне теоретичне осмислення);
- облік учителем індивідуальних особливостей, здібностей і підготовленості учнів і пропозицію диференційованих завдань;
- що дав урок для розвитку в учнів волі, інтелекту, емоцій, пізнавальних інтересів, мови, пам'яті, самостійності мислення;
- загальна результативність уроку.
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
Оцінка основних особистісних якостей учителя:
- Знання предмета й загальна ерудиція вчителя.
- Рівень педагогічної та методичної майстерності.
- Культура мови, темп, дикція. Інтенсивність, образність, емоційність, загальна та специфічна грамотність.
- Ступінь тактовності та демократичності взаємин з учнями.
- Зовнішній вид, культура, міміка, жести.
Оцінка основних характеристик учнів на уроці:
- Ступінь пізнавальної активності, творчості та самостійності.
- Рівень розвитку загальних навчальних і спеціальних умінь і навичок.
- Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на уроці.
- Ступінь дисциплінованості, організованості та зацікавленості в даному навчальному предметі взагалі й в уроці зокрема.
Оцінка змісту діяльності вчителя й учнів:
- Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу.
- Актуальність і зв'язок із життям.
- Ступінь новизни, проблемності та привабливості навчальної інформації.
- Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність темпу, а також чергування та зміни видів навчальної діяльності учнів у ході уроку.
- Ступінь доцільності й ефективності використання наочності та ТЗН на уроці.
- Ступінь раціональності й ефективності використання методів і організаційних форм роботи.
- Рівень зворотного зв'язку з всіма учнями в ході уроку.
- Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проводилася оцінювання їхніх навчальних досягнень.
- Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.
- Ступінь дотримання правил охорони праці та техніки безпеки вчителем і учнями в ході уроку.
Оцінка мети та результатів проведеного уроку:
- Ступінь конкретності, чіткості та лаконічності формулювання мети уроку.
- Реальність, доцільність, складність і одночасно досяжність поставленої мети.
- Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів.
- Ступінь виховного впливу (що й у якому ступені сприяє вихованню учнів у ході уроку)
- Ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що й у якому ступені сприяло їхньому розвитку).
Автор: Л. Кужелева
Освіта.ua
05.01.2008