Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика проведення школою самообстеження

Методика проведення школою самообстеження

Дана методика підготовлена автором за завданням Дослідницького центру проблем якості підготовки фахівців у рамках виконання комплексної теми з обґрунтування моніторингу якості безперервної освіти

Ключові слова: зміст самообстеження, якість освіти, моніторинг якості (об'єкт, виконавці, методика, показники), аналітична доповідь з якості освіти, методика збору інформації.

Структура публікації:

1. Об'єкт моніторингу.

2. Якість освіти.

3. Виконавці моніторингових досліджень.

4. Зміст самообстеження школи з якості освіти.

5. Вказівки з підбору та представлення інформації в аналітичній доповіді за результатами самообстеження.

6. Методика збору інформації та складання введення до аналітичної доповіді:

  • методика збору інформації та складання розділу 1 «Якість основних видів діяльності. Можливості та ресурси»;
  • методика збору інформації та складання розділу 2 «Якість результатів роботи школи, її складових, учасників освітнього процесу».

7. Приклад складання аналітичної доповіді за результатами самообстеження школи з якості забезпечуваної освіти.

Доповідь про якість освіти на рівні освітньої установи середньої (повної) загальної освіти (ЗО) є аналітичним документом, сформованим за результатами самообстеження шкіл за єдиними критеріями та показниками. Вона відбиває позицію, думки та підходи працівників кожної конкретної школи стосовно стану якості освіти та перспектив її вдосконалення.

Для підготовки доповіді школи передбачається проведення моніторингових досліджень якості освіти.

Об'єктом моніторингу є якість освіти, що забезпечується школою, як сукупність її властивостей, що визначає її здатність задовольняти вимоги суспільства, запити й очікування споживачів освітніх послуг щодо всебічного формування та розвитку особистості школярів.

Якість освіти, що забезпечується школою, як об'єкт моніторингу й оцінки, є узагальненою мірою ефективності функціонування освітньої системи школи, виконання нею завдань, визначених законодавчо-нормативними документами.

В узагальненому виді якість освіти, як об'єкт моніторингу, можна представити у вигляді двох основних блоків:

1. Якість основних видів діяльності. Можливості та ресурси.

2. Якість результатів діяльності.

Моніторинг якості освіти у школі здійснюється з урахуванням основних циклів функціонування школи (навчальна чверть або триместр, півріччя, навчальний рік); упроваджувальних циклів, життєвих циклів освітніх концепцій і програм; основних етапів шкільної освіти (початкова, основна, середня школа). У моніторинговому дослідженні використовуються різні способи і канали одержання інформації для проведення оцінювання і діагностики якості освіти:

  • аналіз статистичних даних;
  • анкетування;
  • експертне оцінювання;
  • контент-аналіз документів;
  • кваліметричні методики і процедури;
  • висновки, рішення й оцінки офіційних керівних структур галузевих, регіональних, загальнодержавного рівнів.

Включення до складу об'єкта моніторингу (якість освіти) блоку «Якість процесів», поряд із блоком «Якість результатів», обумовлено необхідністю розгляду останнього в динаміці. Аспект динамічності припускає, що якість процесів відбиває як результат. У моніторингу «якості процесів» важливо орієнтуватися на якомога більше число операцій, підпроцессів, дій. Це є наслідком застосування операційного принципу структурування якості, що припускає представлення якості освітнього процесу через сукупність якостей видів діяльності, операцій, дій тощо.

Включення в програму моніторингу розділу «Можливості і ресурси» обумовлене тим, що якість освіти в школі поряд з актуальним (реальним) її станом має розглядатися і в аспекті нереалізованої якості (потенційної, евентуальної). Тим самим у моделі якості освіти реалізується принцип зовнішньо-внутрішньої її обумовленості. Діагностика, оцінка можливостей і ресурсів дозволяє визначити вибір стратегій поліпшення якості.

Якість результатів, як один із блоків моделі об'єкта моніторингу, повною мірою являє собою реальну якість, її рівень.

Виконавці моніторингового дослідження

Моніторинг якості оcвіти на рівні ЗОШ здійснюється з ініціативи і під керівництвом її адміністрації. Безпосереднє проведення робіт зі збору, систематизації й узагальнення інформації, написання доповіді можна покласти на тимчасові робочі групи, сформовані з числа представників управлінської ланки школи, членів педагогічного колективу, керівників методичних об'єднань, функціональних підрозділів. До роботи можна залучати на договірній основі вчених і фахівців, які представляють наукові й освітні установи, дослідницькі й управлінські структури.

Зміст самообстеження школи щодо якості освіти

1. Якість основних видів діяльності. Можливості та ресурси.

1.1. Організація навчального процесу.

1.2. Методичний потенціал.

1.3. Організація виховного процесу.

1.4. Зміст освіти.

1.5. Матеріально-фінансові умови й освітня інфраструктура.

1.6. Потенціал педагогічних кадрів.

1.7. Керівництво освітньою установою й освітнім процесом.

2. Якість результатів роботи школи, її ланок, учасників освітнього процесу.

2.1. Навченість учнів і випускників.

2.2. Вихованість учнів і випускників школи.

2.3. Особистісні досягнення педагогів.

2.4. Результати удосконалювання освітнього процесу.

2.5. Досягнення школи. Рівень її впливу на суспільство, інші освітні системи.

2.6. Виконання навчального плану й інших запланованих заходів.

2.7. Соціальна ефективність діяльності школи і її ланок.

Вказівки щодо підбору і надання інформації в аналітичній доповіді за результатами самообстеження

Аналітична доповідь загальноосвітньої школи, як результат глибокого і різнобічного самообстеження, інформація і висновки, що міститься в ній, повинні, у першу чергу, використовуватися самою ОУ для коректування стратегії розвитку, визначення пріоритетних напрямів удосконалювання освітнього процесу. У той же час узагальнені оцінки, окремі дані і представлені в доповіді тенденції повинні служити підставою для прийняття управлінських рішень щодо підвищення якості освіти суб'єктами керівництва регіонального і державного рівнів. Для задоволення цих запитів інформація, що міститься в щорічній аналітичній доповіді, повинна відповідати наступним вимогам:

  • об'єктивно відбивати стан, хід, спрямованість, основні параметри ключових процесів, їхні «вихідні», підсумкові характеристики;
  • по можливості спиратися на єдині кількісні і якісні шкали;
  • містити опис причинно-наслідкових зв'язків, наявних проблем, протиріч, шляхів їх подолання; спиратися на дані, отримані в результаті операцій аналізу і синтезу;
  • частково представлятись у формі таблиць із застосуванням формалізованих оцінок.

При доборі показників для використання в щорічній аналітичній доповіді необхідно максимально спиратися на сформовану базу державної та відомчої статистики і звітності. Також необхідно орієнтуватися на систему показників, що використовуються у процедурах атестації і державної акредитації ЗОШ, державної атестації випускників, відомчих формах запиту про стан справ у підвідомчих ЗОШ, інших документах. Можна також оперувати даними моніторингових, соціологічних досліджень у частині, що стосується конкретної ЗОШ, якщо воно включалося у програму таких досліджень.

Методика збору інформації та написання вступу до аналітичної доповіді

У вступі необхідно представити загальні дані про ЗОШ: дата відкриття; тип, вид, організаційно-правовий статус; засновник (засновники); підпорядкованість; юридична адреса; особливості організаційно-штатної структури; членство в суспільних або державно-суспільних союзах, асоціаціях; наявність філій; схема основного і додаткового фінансування; кількість і загальна характеристика будинків, що маються на балансі; суспільні інститути керівництва і самоврядування; терміни проходження останньої атестації і державної акредитації; характеристика контингенту учнів, (чисельність учнів; наповнюваність класів; кількість класів за ступенями навчання); принципи й умови комплектуваннях 1, 5 і 10-х класів; участь школи в регіональних, загальнодержавних і міжнародних проектах і програмах, виконавця, співвиконавця науково-дослідних робіт.

У вступі до доповіді також можна подати додаткові відомості, якщо це необхідно, для більш повного представлення ОУ, її освітньої системи.

Методика збору інформації та написання розділу 1 «Якість основних видів діяльності. Можливості та ресурси»

Кожний із семи параграфів розділу орієнтований на певні групи критеріїв і показників. Разом із тим варто враховувати, що інформація доповіді за розділом «Якість основних видів діяльності. Можливості і ресурси» з метою її зведення до узагальнених оцінок, проведення зіставлень і формалізації повинна розглядатися з погляду відповідності двом узагальненим критеріям. Інформація з параграфів 1.1, 1.3, 1.4, 1.7 може аналізуватися з погляду критерію досконалості підходу, а інформація з параграфів 1.2, 1.5, 1.6 - критерію достатності.

На підставі критерію досконалості підходу передбачається визначення рівня обґрунтованості використовуваних методів, технологій, принципів, системності їх застосування; ступеня перекладу їх у робочі процеси і вплив на кінцеві результати.

Перед критерієм достатності ставиться задача оцінки рівня забезпеченості ОУ усіма видами ресурсів, ступеня раціональності й ефективності їх використання можливостей ОУ для поповнення і заповнення ресурсів.

Представлена в аналітичній доповіді інформація повинна бути максимально повною, всебічною і об'єктивною. Судження, доводи й оцінки по можливості мають спиратися на неспростовні факти. Подача інформації в доповіді мусить бути логічною, і по можливості лаконічною, а сама доповідь витримана у стилі ділового документа.

1.1. Організація навчального процесу

При проведенні самообстеження з даного напряму необхідно орієнтуватися на критерії якості організації навчального процесу (критерії функціональності надійності).

В аналітичній доповіді необхідно привести оцінки організації навчального процесу за даними критеріями, переконливу аргументацію (можливо, експертні оцінки і судження) на доказ того, що навчальний процес у школі відповідає установленим вимогам, забезпечує одержання якісних результатів. Інформацію можна представити й у формі таблиць.

У доповіді можна не обмежуватися розкриттям критеріїв і складанням таблиць, а спробувати представити додаткову інформацію на підтвердження повноти і досконалості підходів до аналізу й оцінки якості навчального процесу.

1.2. Методичний потенціал

Дана частина доповіді припускає детальний аналіз якості методичної роботи у школі, насамперед, з позицій її системності, результативності, динаміки удосконалювання. У числі найважливіших її параметрів і, відповідно, тих, що складають методичний потенціал, можна розглядати створені в ОУ навчальні програми (у тому числі авторські й експериментальні); методичні, дидактичні матеріали; апробовані навчальні і діагностичні методики; банки ідей; організаційні форми методичної роботи, вивченню, узагальнення і поширення передового досвіду.

При доборі інформації для параграфа 1.2. «Методичний потенціал» важливо провести детальний аналіз діяльності усіх методичних об'єднань, що функціонують у школі, визначити ефективність їхньої роботи.

Досить важливо провести аналіз стану дослідно-експериментальної роботи в школі, як одного з найважливіших напрямів реалізації методичного потенціалу.

У ході опису і характеристики в доповіді методичного потенціалу школи важливо оперувати даними анкетних опитувань учителів, порівняльними оцінками за різні періоди, даними про приріст окремих складових методичного потенціалу, конкретними фактами наявності унікальних методичних, новаторських розробок, офіційного визнання або публікації методичних розробок. Особливу увагу слід приділити висвітленню напрямів удосконалювання методичної роботи у школі, «точкам росту» методичного потенціалу, його відтворенню.

При характеристиці методичної роботи у школі можна використовувати критерій продуктивності, що відбиває її внесок у сукупні підсумки освітнього процесу. У даному випадку правомірне використання «валових» показників, системи експертних оцінок (наприклад, експертна оцінка продуктивності відкритих уроків, методичних семінарів, діяльності методичних об'єднань). Якщо в розпорядженні розроблювача аналітичної доповіді є матеріали документального характеру, пов'язані з перевіркою й оцінкою методичної роботи у школі «зовнішніми» суб'єктами (методисти управління освіти, РМЦ і т.ін.), їх можна використовувати в частині відповідей на те чи інше питання параграфа 1.2.

1.3. Організація виховного процесу

Виховний процес потрібно охарактеризувати з позицій дієвості, системності та систематичності, індивідуально-особистісної орієнтованості, досконалості й адекватності організаційних форм. Особливу увагу варто приділити характеристиці заходів для вдосконалювання системи виховної роботи. При викладі матеріалу доповіді з даного напряму варто орієнтуватися на групу критеріїв, рекомендованих у попередніх матеріалах (критерії функціональності і надійності) і якості, що відбивають процесуальну сторону виховної роботи. У числі показників, що розкривають дані критерії, можна використовувати кількісні дані про матеріально-технічний стан бази виховної роботи, кількість проведених виховних заходів, стан дисципліни, законності та правопорядку (за даними інспекції у справах неповнолітніх, на підставі статистики правопорушень), дані анкетних опитувань учителів, учнів і батьків про їхню задоволеність станом виховної роботи, морально-психологічним кліматом у колективах класів тощо. Валові показники за аналізований період доцільно доповнити порівняльними даними, що розкривають динаміку окремих показників, показують питому вагу показників у сумарних підсумках або узагальнених характеристиках (наприклад, динаміка розвитку школі мережі культурно-масових і спортивних гуртків за останні три роки; питома вага учнів, зайнятих у системі позакласної роботи; відсоток цілком задоволених морально-психологічним кліматом у школі респондентів із числа вчителів і учнів тощо).

Текстову і табличну форми представлення матеріалу в доповіді в разі необхідності можна доповнити графіками, діаграмами. У доповіді, для ясності викладу і кращого сприйняття його змісту, доцільно оперувати даними, що пройшли первинну обробку, згрупованими за певними ознаками.

Ціль показу у звіті переліку нормативних документів (зовнішніх і внутрішніх) - визначення якості нормативно-методичного забезпечення виховної роботи на підставі критеріїв сучасності, системності та комплексності. В аналітичній доповіді необхідно показувати лише ті показники, за якими у школі виробляється реальна оцінка і наявні статистичні дані.

Аналіз складу лінійних (тобто таких, котрі мають право віддавати розпорядження, контролювати їх виконання, у яких є адміністративна влада над своїми підлеглими) і функціональних підрозділів і посадових осіб (тобто таких, котрі можуть лише консультувати лінійних керівників, готувати для них аналітичні матеріали і проекти рішень, виконувати різного роду допоміжні й вузькопрофессійні роботи) дає уявлення про якість реалізації основних функцій з управління виховним процесом. Мова йде насамперед про якість організації, вимірюваної за критеріями функціональності та надійності (показники збалансованості прав, повноважень і відповідальності, реалізованості управлінських рішень, залучення учасників ОП до вироблення управлінських рішень, погодженості в діяльності всіх підрозділів і посадових осіб, балансу централізації та децентралізації, оптимальності побудови організаційної структури управління виховною роботою, несуперечності управлінських рішень, чутливості об'єкта керування (система виховної роботи) до керівних впливів і т. ін.

Якісна характеристика кадрів, що здійснюють організацію виховної роботи в ОУ, повинна дати вихідну інформацію для наступного визначення якості діяльності представників адміністрації і педагогічного колективу з управління й організації виховної роботи. Для цього використовується критерій працездатності. У силу багатомірності даного критерію бажано, щоб матеріал таблиць був доповнений короткою якісною характеристикою кадрів.

1.4. Зміст освіти

Даний аспект якості припускає докладну характеристику й оцінку реалізованих у школі освітніх програм, навчального плану і програм, у тому числі з позицій їхньої сучасності, оптимальності, рівня складності, логічнюї послідовності та наступності, реалізованості, розмаїтості, гармонійності й ін. Мається на увазі також розкриття і характеристика державного і регіонального компонентів використовуваного школою навчального плану.

Характеризуючи освітні програми, варто представити структурно-логічну схему ОП усього періоду перебування учня у школі, включаючи прогноз напрямів подальшого навчання в системі безперервної освіти; перелік їхніх навчальних програм; характеристику і вимоги до учнів, яким адресована програма; мету їхньої реалізації й очікувані результати; характеристику організаційно-педагогічних умов і педагогічних технологій, застосовуваних при реалізації програм; заходи щодо корекції й удосконалювання освітніх програм.

Акцент при написанні даної частини доповіді має бути зроблений на показі:

  • конкретних особливостей проектування змісту освіти в школі;
  • корекційних заходів, пов'язаних із застосуванням типових навчальних планів і програм;
  • логіки розгортання змісту освіти за циклами навчання, особливо в зв'язку з його диференціацією, інтеграцією, спеціалізацією і профілізацією;
  • методичних організаційних підходів до побудови варіативного блоку, пошуку шляхів гармонізації різних складових змісту освіти, забезпечення її наступності в різних ланках школи;
  • принципів і шляхів добору змісту освіти, формування комплекту програм для освоєння в системі позакласної роботи.

Провідними критеріями якості змісту освіти, за допомогою яких може здійснюватися її оцінка, виступають ефективність, сучасність, оптимальність, реалізованість.

Критерій оптимальності стосовно якості змісту освіти дозволяє співвіднести вибір навчальних програм, варіантів їх поєднання з прогнозованими і реальними результатами навченості школярів при дотриманні норм безпеки навчальної діяльності. У доповіді він може розкриватися сукупністю валеологічних, психологічних і педагогічних показників (стомлюваність, працездатність, неуспішність і т. ін.).

Критерій реалізованості встановлює міру повноти практичного втілення ідей, підходів, закладених у навчальних планах, програмах. Спираючись на даний критерій, можна оперувати оцінками і фактами поширеності навчальних програм підвищеної складності на всі класи, на весь період навчання; показниками кількості введених курсів; експертними оцінками можливості роботи вчителів за тими чи іншими програмами; можливості розширення досвіду роботи з експериментальних і авторських програм.

1.5. Матеріально-фінансові умови й освітня інфраструктура

Готуючи доповідь за матеріалом цього параграфа, крім формальної характеристики матеріальної та класно-лабораторної бази, а також фінансового стану школи слід окреслити сформовані підходи в галузі господарської політики, щодо нарощування матеріально-технічної бази. Це випливає з того, що до спектра управлінської діяльності адміністрації школи потрібно включити всі предмети ведення, закріплені за загальноосвітніми закладами Законом «Про освіту», а також, почасти, з логіки управління ресурсами, запровадженої міжнародними стандартами якості ISO.

У ході аналізу аспектів, зазначених у цьому параграфі, доцільно наводити всі дані (наприклад, площу, м2; кількість одиниць збереження у шт., у бібліотеці; річний обсяг бюджетних і позабюджетних коштів і т. ін.) у розрахунку на одного учня.

Якщо існують державні чи регіональні норми, то бажано наводити реальні показники у відсотковому відношенні до нормативних показників. Можна також оперувати абсолютними значеннями показників. Важливо ілюструвати тенденції зміни освітньої інфраструктури даними приросту показників за певний період.

1.6. Потенціал педагогічних кадрів

Аналітичний матеріал цього параграфа має віддзеркалювати стиль керування персоналом у ОУ, заходи, потрібні для досягнення достатнього рівня кадрового потенціалу, ефективність соціальної роботи в інтересах підвищення задоволеності та мотивації працівників. За допомогою таблиць, статистичних даних, фактів і оцінок потрібно скласти інформаційну базу для оцінювання якості кадрового потенціалу з погляду, насамперед, працездатності.

Працездатність можна оцінювати показниками компетентності, задоволеності стосунками, спрямованості особистості педагогів, активності в самовдосконаленні, творчості в діяльності.

Такі оцінки можна одержати, повністю висвітливши вихідну статистичну інформацію, коректно провівши соціологічні обстеження. Це гарантує об'єктивність отриманих результатів.

Окрім того, для поліпшення якісного складу кадрового потенціалу та його раціонального використання доцільно вдосконалювати механізми атестації кадрів на рівні школи, оплати праці; поліпшення умов роботи в ОУ, роботи зі скаргами та заявами; зменшувати плинність кадрів; нарощувати окремі складові кадрового потенціалу тощо.

Табличні та статистичні матеріали можна доповнити графіками й діаграмами, що ілюструють окремі тенденції та динаміку розвитку кадрового потенціалу.

1.7. Управління освітньою установою й освітнім процесом

Призначення цього параграфа - висвітлити особливості сформованої в ОУ системи управління та тенденції її вдосконалювання. Викладаючи структурно-функціональну схему роздільного управління школою й ОП, слід подати склад усіх основних структурних підрозділів; назвати посадових осіб, які беруть участь в управлінському процесі; показати характер зв'язку, підпорядкованості між ними, коло їх основних функціональних обов'язків, прав, повноважень, сфер компетенції. Інформацію можна подати у вигляді тексту, таблиці чи рисунка.

До структурно-функціональної схеми управління включають усіх реальних суб'єктів управлінського процесу згідно зі статутом школи й іншими нормативними документами, що належать до лінійних або функціональних структур.

У доповіді слід зосередити увагу на всіх особливостях, властивих системі управління школою й ОП, оскільки нині спектр різновидів таких систем може простиратися від жорстко централізованих до матричних, децентралізованих із розвиненими горизонтальними зв'язками та високим ступенем свободи низьких ланок управлінської ієрархії. Співвідношення централізації-децентралізації можна подати, показавши, на якому рівні приймаються основні, значущі для школи рішення, хто організовує роботу з їх виконання та контролю.

Маршрути управлінської інформації (розпоряджень, команд, оголошень, повідомлень, звітів, доповідей) аналізують, щоб визначити ефективність сформованих у школі каналів проходження інформації (як швидко вона може надходити від керівника до виконавця чи навпаки; скільки проміжних ланок передають її, яка ймовірність її перекручування тощо).

Якщо у школі запроваджено технічні й технологічні вдосконалення, інноваційні рішення у сфері керування, то потрібно докладно охарактеризувати їх.

Використання адміністрацією школи для самоаналізу певних критеріїв і показників ефективності управління свідчить про зрілий підхід до його організації. Як приклади можна розглядати сформовані в теорії управління критерії адаптивності, гнучкості, оперативності, надійності та ін. Кожна конкретна школа може користуватися власними критеріями та показниками, що відрізняються від наведених вище. Важливо тільки, щоб існував механізм оцінювання згідно з ними, а також було зібрано статистичні дані на базі цих критеріїв. Частково завдання формування набору показників ефективності управління у школі виконує показник задоволеності. Кількісні оцінки за ним можна одержати за допомогою анкетного опитування. Задоволеність персоналу школи стилем і ефективністю управління відбиває один з аспектів ефективності (соціальний).

У доповіді важливо показати, які заходи, кроки, дії виконуються у школі для управління її розвитком, а також сприяння розвитку системи освіти. Потрібно відобразити й власне «управлінський» аспект, зокрема питання опанування представниками адміністрації якнайбільшої кількості видів управління (повний перелік і класифікацію видів управління якістю подано у попередніх номерах журналу).

Повноту опанування того чи іншого виду управління варто проілюструвати на прикладі розв'язання конкретних проблем. Якщо в ОУ є довгострокова програма розвитку, варто коротко викласти її (пріоритети, програмні установки, терміни їх реалізації, очікувані результати тощо).

Перелік нормативних документів, стандартів і норм, використовуваних у управлінні ОУ, може містити в собі документи, стандарти й норми, що діють як поза школою, так і в ній. Це можуть бути сформовані у школі норми та вимоги щодо збирання, збереження та доведення аналітичної інформації про успішність і методичну роботу, а також звітність і документи, що регламентують діяльність певних органів, підрозділів, учасників ОП (Положення про методичні об'єднання, Права й обов'язки учнів, Положення про раду школи тощо).

До переліку планової, облікової та звітної документації, а також банків даних, використовуваних в управлінні ОП, варто включати всі форми документів, які потрібно вести у школі, а також сформовані масиви інформації (зведення про успішність, класні журнали, огляди, звіти методоб'єднань, зведення про атестації випускників і т. ін).

Аналітичний матеріал цього параграфа також має стати підґрунтям для формування уявлення про особливості управління ОП (розподіл прав, повноважень, відповідальності, сфер компетенції). Варто реально показати механізм управління ОП: як забезпечено його оптимальне функціонування, які відносини склалися між адміністрацією, учителями, методоб'єднаннями в ході розв'язання окремих блоків завдань, хто які функції реалізує. Під управлінськими циклами великої тривалості (понад один навчальний рік) розуміють цикли, у ході яких вдається виконувати завдання з удосконалення, розвитку та відновлення ОП (переходу на нову систему оцінювання, упровадження нових навчальних програм, проведення педагогічного експерименту тощо). Так само, як у ході опису управління школою, слід назвати критерії та показники, реально використовувані в ОУ для оцінювання ефективності управління ним (це можуть бути, наприклад, показники кількості збоїв у плануванні та перевірок уроків, а також критерії задоволеності вчителів і учнів організацією ОП тощо).

Методика збирання інформації та написання розділу 2 «Якість результатів роботи школи, її ланок, учасників освітнього процесу»

Підсумкові параметри якості, включені до розділу 2, орієнтовані на два узагальнені критерії, на підставі яких можна аналізувати інформацію, що міститься в ньому, а також формувати оцінки. Це критерії значущості (для інформації з параграфів 2.1, 2.2, 2.4, 2.6, 2.7) й обсягу (для інформації з параграфів 2.3, 2.5).

Критерій значущості призначений для оцінювання важливості досягнутих результатів із погляду нормативних вимог, суспільних інтересів та інтересів учасників ОП, а також перспектив розвитку ЗЗ, повноти охоплення всіх сфер і напрямів діяльності.

Критерій обсягу застосовують щодо тих підсумкових параметрів якості, для яких важливі насамперед якісні характеристики. Обсяг у цьому разі виражає рівень виконання планів і програм, а також реалізації поставлених цілей; ступінь відповідності досягнутих результатів нормативам і стандартам, найкращим здобуткам освітніх установ з аналогічним статусом.

2.1. Навченість учнів і випускників школи

У цьому параграфі розроблювачі доповіді подають різноманітну аналітичну інформацію, потрібну та достатню для того, щоб визначити, як організація навчального процесу та залучені ресурси позначаються на головному результаті функціонування школи - навченості учнів і випускників.

Щоб підвищити точність і об'єктивність оцінювання рівня навченості школярів, у доповіді передбачено аналіз звітної інформації, отриманої за допомогою застосування різних форм атестації (тестування, підсумкових і перевідних іспитів і т. ін.) у всіх ланках школи (початковій, основній, середній). Окрім того, слід використовувати інформацію, зібрану за підсумками проведення «внутрішніх» перевірок знань учнів, їхніх умінь і навичок (з допомогою незалежних екзаменаційних комісій, у ході тестування учнів у системі атестації школи, складання іспитів у системі «школа - вищий заклад освіти» тощо), а також інформації щодо підсумків опанування базової програми та програм підвищеного рівня.

У формі, що містить дані про навченість і успішність, мають бути такі показники:

  • успішність у початковій, основній і середній школі;
  • успішність і підсумки іспитів у класах, що займаються за базовою програмою, та в тих, що займаються за програмами підвищеного рівня;
  • стан успішності й успішність складання підсумкових і перевідних іспитів;
  • складання підсумкових іспитів «внутрішнім» і «зовнішнім» незалежним екзаменаційним комісіям;
  • успішність учнів і результати їх тестування в системі атестації школи чи моніторингових обстежень шкіл за програмою та із залученням фахівців федерального чи регіонального центрів тестування;
  • якість складання випускниками підсумкових іспитів у школі з певних предметів і вступних іспитів у вищі навчальні заклади з цих предметів;
  • якість складання випускниками перевідних і підсумкових іспитів із певних предметів у звітному періоді (упродовж попередніх трьох років).

Звітні дані про іспити й тестування потрібно подавати в процентах окремо для таких груп: не атестованих; тих, що одержали оцінку «1»; оцінку «2»; оцінки «3», «4» тощо. Інформацію про успішність подають як середньоарифметичні значення для класів, паралелей тощо за 12-бальною чи іншою запровадженою у школі шкалою.

Окрім даних про успішність, результати тестування та складання іспитів у доповіді також потрібно проаналізувати навченість учнів і випускників школи з позицій її динаміки, задоволеності учнів, наявних резервів, внеску окремих ланок школи та методоб'єднань у сукупний результат. Підставами для аналізу й оцінювання в цьому разі можуть бути критерії педагогічної ефективності й оптимальності.

Критерій педагогічної ефективності дає змогу визначити рівень освіченості випускників, ступінь відповідності рівня та змісту їхньої підготовки індивідуальним потребам і запитам, суспільним вимогам. Ці показники можна оцінювати на підставі кількості тих, хто вступив до вищих навчальних закладів, кількості переможців і призерів позашкільних турів, предметних олімпіад, обсягу особистісних досягнень учнів, рівня задоволеності випускників повнотою реалізації своїх можливостей у процесі навчання у школі.

Критерій оптимальності надає можливість порівняти сукупні витрати часу, сил і ресурсів з отриманими результатами у вигляді навченості учнів і випускників. У доповіді з огляду на цей критерій можна навести порівняльні дані про кількість учителів першої та вищої категорій і кількість переможців і призерів позашкільних турів, предметних олімпіад; співвідношення «внутрішніх» і «зовнішніх» оцінок атестації випускників; кількість випускників, які займалися за програмами підвищеного рівня та кількість тих із них, хто вступив до вищих навчальних закладів; кількість учнів-відмінників навчання та тих, хто задоволений повнотою реалізації свого потенціалу в навчанні; показники успішності та стомлюваності школярів і т. ін.

Включивши дані таких порівнянь і аналізу в доповідь, треба обов'язково подати первинний матеріал, що став підґрунтям для цього (робочі формули, механізми формалізації даних і агрегування оцінок).

2.2. Вихованість учнів і випускників школи

Матеріали для підготовки доповіді в цьому напрямі базуються на результатах анонімного анкетного опитування, у ході якого учні (зокрема, обов'язково випускники) за 5-бальною шкалою оцінюють рівень сформованості в себе ставлення до різних об'єктів і процесів навколишнього світу. Діагностиці в ході анкетування підлягають усі три складові: когнітивна, емоційна та практична. Анкетуванням потрібно охопити не менш як 75 % учнів основної та середньої школи (5-8 і 10-х класів) з усіх паралелей і 100 % учнів випускних класів (9 і 11-х).

У доповіді варто навести форму анкети та середньоарифметичні значення оцінок для кожного запитання. Дані для основної та середньої школи (крім випускників), для випускних 9 і 11-х класів подають в окремих таблицях.

Анкета для визначення ставлення учнів до навколишнього світу (і, відповідно, їх вихованості) може мати запропонований нижче вигляд. Загальноосвітній заклад може скорегувати анкету чи запропонувати власний варіант.

Шановний старшокласнику!

У зв'язку з проведенням школою самообстеження щодо якості гарантованої нею освіти просимо оцінити за 5-бальною шкалою рівень сформованості, вираження у Вас аспектів ставлення до навколишнього світу, від яких залежить соціально-особистісний «портрет» сучасного учня. Оскільки організаторів анкетування цікавлять не індивідуальні, а узагальнені дані для 5-9, 10-11-х класів, просимо не підписувати анкету, але постаратися бути якомога точнішими й об'єктивнішими в оцінках.

Критерії оцінок:

5 балів - ознаку виражено гранично повно, вона однозначно позитивна;

4 бали - ознаку виражено досить повно, вона більше позитивна, ніж негативна;

3 бали - ознаку виражено не повно, не можна чітко твердити, позитивна вона чи негативна;

2 бали - із певним ступенем упевненості можна твердити, що ознака більше негативна, ніж позитивна;

1 бал - ознака однозначно негативна.

Обрану оцінку в анкеті треба підкреслити, обвести чи закреслити.

1а - рівень мого розуміння предметного світу загалом (1-2-3-4-5).

1б - відчуття моєї причетності до долі матеріального світу, задоволення від того, що я - його частина (1-2-3-4-5).

1в - ступінь мого бажання зробити щось реальне в цьому світі (1-2-3-4-5).

2а - рівень мого розуміння складного світу живої та неживої природи (1-2-3-4-5).

2б - потреба у спілкуванні з природою, як я її оцінюю в себе (1-2-3-4-5).

2в - значущість моїх зусиль, участі в збереженні природи (1-2-3-4-5).

3а - рівень розуміння, опанування мною норм, правил і традицій, узвичаєних у суспільстві (1-2-3-4-5).

3б - відчуття потреби дотримуватись узвичаєних у суспільстві норм, правил і традицій, як я його оцінюю в себе (1-2-3-4-5).

3в - моя поведінка, справи та вчинки узгоджені з узвичаєними в суспільстві нормами, правилами та традиціями (1-2-3-4-5).

4а - ступінь розуміння себе, власних сильних і слабких сторін, напрям роботи над собою, як я його оцінюю (1-2-3-4-5).

4б - відчуття потреби працювати над собою, самовдосконалюватися, як я його оцінюю в себе (1-2-3-4-5).

4в - моє вміння керувати собою, зусилля із самовиховання (1-2-3-4-5).

5а - усвідомленість вибору моєї професії, сфери, де я хотів би трудитися після школи (1-2-3-4-5).

5б - відчуття потреби трудитися, робити щось, як я його оцінюю в себе (1-2-3-4-5).

5в - моє вміння, звичка трудитися (1-2-3-4-5).

6а - знання мною норм стосунків у суспільстві, у середовищі ровесників (1-2-3-4-5).

6б - потреба дотримувати моральних норм у стосунках із ровесниками, старшими, як я її оцінюю (1-2-3-4-5).

6в - правильність моїх учинків, дій у класі, родині, щодо друзів і знайомих, як я їх оцінюю (1-2-3-4-5).

7а - рівень мого розуміння потреби вчитися, добувати нові знання, осягати науки (1-2-3-4-5).

7б - рівень моєї задоволеності від знайомства з новими знаннями, від їх опанування (1-2-3-4-5).

7в - рівень моїх зусиль щодо самоосвіти, старанності в навчанні (1-2-3-4-5).

Дякуємо за відповіді!!!

2.3. Особисті досягнення педагогів

Особисті досягнення педагогів можна розглядати як показники значущого результату їхньої діяльності з удосконалювання свого професіоналізму, ОП, керівництва позанавчальною діяльністю школярів, самореалізації в культурному, науковому та творчому аспектах.

Перелік цих досягнень можна доповнити іншими. При цьому до особистих досягнень не можна відносити результати виконання педагогами їхніх функціональних обов'язків (наприклад, розробку методичних матеріалів до навчальних тем, оформлення стендів у навчальному кабінеті, проходження перепідготовки на спеціальних курсах і т. ін).

У доповіді потрібно проаналізувати особисті досягнення певних груп учителів (залежно від стажу, категорії), за предметними галузями, а також, якщо можливо, подати їх динаміку за кілька останніх років. Інформацію про особисті досягнення слід подати в абсолютних цифрах і показати в дужках у відсотках до загальної чисельності педагогічного колективу, наприклад 5 (5,2 %).

2.4. Результати вдосконалювання освітнього процесу

У цьому параграфі слід надати докладний звіт про результати вдосконалювання навчального плану, програм і організації ОП, упровадження інновацій, проведення педагогічних експериментів, освоєння нових освітніх програм і т. ін. Слід особливо наголосити на таких аспектах і блоках діяльності: щодо яких досягнуто початкової мети; термін реалізації яких минув і є важливі результати; які ще потрібно реалізовувати, але на момент подання доповіді отримано етапні результати, що мають істотне значення.

Крім заповнення таблиць, результати вдосконалювання ОП можна показати й у текстовому вигляді. При цьому варто зіставити певні інновації, упроваджені ідеї з досягнутим педагогічним, соціальним і економічним ефектом (економією коштів і загального бюджету часу, підвищенням безпеки навчальної діяльності, задоволеністю учасників ОП тощо).

У доповіді можна показати елементи вдосконалення ОП з ініціативи та за допомогою програм вищих органів управління, якщо школа з власної ініціативи чи згідно з планом брала участь у дослідженнях, експерименті, реалізації якогось проекту.

2.5. Досягненні школи. Її вплив на суспільство, інші освітні системи

У цьому параграфі аналітичної доповіді можна висвітлити результати, досягнуті школою як освітньою системою. Це може бути участь у районних і міських конкурсах, спартакіадах, оглядах-конкурсах і т. ін. Треба дібрати такі узагальнені дані, щоб можна було порівняти школу з іншими ОУ з аналогічним статусом, визначити її рейтинг за окремими напрямами діяльності. У доповіді поряд із показом досягнень школи за звітний навчальний рік варто навести дані, що дали б змогу скласти уявлення про їх динаміку за кілька попередніх років.

Окрім вихідних статистичних матеріалів і окремих фактів слід надати аналітичну інформацію, що базується на них, щоб можна було судити про їх обсяг і значущість. Наприклад, варто не просто зауважити, що школа посіла четверте місце в огляді-конкурсі, а конкретизувати й доповнити цю інформацію даними про кількість шкіл і учнів, які брали участь у ньому. Оперуючи даними про відсоток випускників, котрі вступили до вищих навчальних закладів, слід зазначити, скільки з них вступили на платне та бюджетне навчання, скільки стали студентами за схемою «школа - вищий навчальний заклад». Говорячи про рівень розвитку освітньої інфраструктури (приміщення, кабінети тощо), можна також повідомити офіційно опубліковані середньостатистичні дані для району, міста, регіону, а якщо їх немає, надати їх кількісні характеристики та розрахунки на одного учня.

Аналізуючи рівень і напрями впливу школи на соціальне оточення й інші освітні системи, потрібно подати й проілюструвати цифрами весь спектр її зовнішніх зв'язків, проявів зовнішньої активності. До конкретних прикладів подібної активності школи можна віднести такі заходи: шефські концерти; екологічні акції; участь у реалізації програм, затверджених органами державного управління; проведення методичних семінарів для представників інших шкіл; передача досвіду своєї роботи іншим школам; надання ліцензованих освітніх послуг населенню та ін. Їх опис у доповіді слід супроводжувати аналітичними даними, кількісними характеристиками (кількість учасників і відвідувачів: обсяг освітніх послуг у годинах навчального часу; кількість укладених договорів і проведених консультацій; кількість жителів і родин, охоплених шефською роботою; кількість посаджених дерев, площа озеленення внаслідок проведення екологічних акцій

і т. ін). Таку інформацію для зручності можна подати у формі таблиці.

2.6. Виконання навчального плану й інших запланованих заходів

Особливість цього параграфа аналітичної доповіді полягає в ретельному аналізі та висвітленні виконання у школі основних параметрів навчального плану, цільових програм, виданих наказів, прийнятих колективних рішень. Аналізувати потрібно найважливіші, найістотніші внутрішні рішення та ті зовнішні рішення прямої дії, виконати які пропонували вищі органи управління освітою.

Причини, що не дали змоги виконати в повному обсязі визначені обов'язкові параметри навчального плану (обсяг навантаження, частка індивідуальних занять і т. ін), можна подати як ранжируваний ряд, побудований за принципом ступеня впливу. Потрібно аналізувати як весь навчальний план, так і його окремі блоки та компоненти, пов'язані з певними напрямами профільного навчання, організацією навчання в початковій, основній і середній школі.

Для аналізу внутрішніх і зовнішніх рішень, наказів, указівок, рекомендацій їх доцільно попередньо звести в таблицю, згрупувавши за принципом належності до одного напряму, а потім експертним методом за дихотомічною шкалою оцінити їх виконання («+» - виконано; «-» - не виконано). На закінчення процедури аналізу визначають відсоток виконання за напрямами та на всьому масиві управлінських рішень. Внутрішні та зовнішні управлінські рішення аналізують окремо. У доповіді чи додатках до неї слід висвітлити всі етапи аналізу рішень і оцінювання їх виконання, починаючи від складання загального списку та закінчуючи визначенням частки виконаних рішень.

В аналізі реалізації у школі заходів і завдань цільових і довгострокових програм (зокрема, зовнішніх програм і проектів, у яких вона бере участь) застосовують описану вище процедуру з тією лише різницею, що ступінь їх виконання оцінюють не за дихотомічною, а за пропорційною відсотковою шкалою (0, 25, 50, 75 і 100 % виконання). Узагальнені дані виконання за всю програму чи проект у цілому являють собою середнє арифметичне від оцінок, виражених у відсотках, наприклад: 75 + 25 + 50 + 0 + 75 + 100/7 = 60,7 %.

2.7. Соціальна ефективність діяльності школи та її ланок

Соціальну ефективність діяльності школи та її ланок діагностують здебільшого через задоволеність трьох груп респондентів (учнів і їхніх батьків, учителів, представників сфер післяшкільної діяльності випускників) її роботою; якістю забезпечуваної випускникам освіти, наданих освітніх послуг; умовами професійної педагогічної діяльності та навчання. Її можна оцінювати також за такими показниками: кількістю скарг, заяв, звернень до адміністрації школи; кількістю та характером конфліктів і трудових суперечок; кількістю звільнень за власним бажанням і з ініціативи адміністрації; станом роботи із заохочення працівників ЗЗ, представленню їх до нагород, почесних звань і премій, ужиттю додаткових заходів соціального захисту; розвиненістю каналу обміну інформацією з випускниками школи в післяшкільний період. Кожний із названих вище аспектів соціальної ефективності слід розкрити в аналітичній доповіді за допомогою кількісних значень, конкретних фактів, статистичного матеріалу.

Для переконливості дані, факти, статистика мають бути об'єктивні, точні, повні, вичерпні. Наприклад, наводячи інформацію про кількість звільнень працівників у аналізований період, варто сказати про те, скільки з них супроводжувалося конфліктами, зверненнями щодо незаконності звільнення тощо. Говорячи про роботу з випускниками, доцільно оперувати даними статистики. Слід надати повний перелік заяв, скарг, звернень.

Розкриваючи питання про те, як адміністрація визначає, прогнозує та підвищує рівень задоволеності школою учнів, їхніх батьків, представників сфер післяшкільної діяльності випускників, потрібно описати систему такої роботи, зокрема її інструментарій, форми, способи одержання статистичної інформації.

Для визначення задоволеності учнів, їхніх батьків і вчителів школою можна використовувати анкети.

ПРИКЛАД СКЛАДАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ДОПОВІДІ

за результатами самообстеження школи щодо якості забезпечуваної освіти (витяги з аналітичної доповіді гімназії № 92 Санкт-Петербурга)

1.1. Організація навчального процесу

Навчальний процес у поточному навчальному році було організовано відповідно до затверджених навчальних планів для класів, які освоюють базову програму, та для тих, які освоюють гімназичну освітню програму. Було запроваджено режим шестиденного навчального тижня, навантаження на учнів не перевищувало його максимальних значень, установлених типовими навчальними планами, і відповідало санітарним.

За даними анкетного опитування вчителів гімназії (у травні поточного року), якість навчального процесу в аналізованому навчальному році характеризується такими узагальненими оцінками (за 9-бальною шкалою; було опитано 48 осіб):

  • чіткість організації навчального процесу - 7,83;
  • ступінь досягнення в рамках навчального процесу поставлених цілей - 7,85;
  • стійкість і безпомилковість основних процесів і дій учасників освітнього процесу - 6,39;
  • чіткість виконання навчальних планів і програм - 7,52;
  • чіткість дотримання розкладу уроків - 7,82;
  • соціально-психологічна комфортність у рамках навчального процесу - 6,26;
  • оптимальність навантажень на учнів у ході опанування навчальних програм - 6,90;
  • безпека навчального процесу для здоров'я учнів - 7,00.

Аналіз суб'єктивних оцінок навчального процесу вчителями за вищенаведеними критеріями дає змогу дійти висновку, що оцінки організації навчального процесу за критеріями надійності й ефективності (особливо управлінсько-організаційної) прийнятні. За минулий навчальний рік зроблено подальші кроки до забезпечення наступності початкової й основної школи (учителі основної школи й адміністрація відвідали 36 уроків на паралелі 3-х класів; проведено дві методичних наради за участю вчителів початкової й основної школи; під час формування 5-х класів на 95 % збережено класи початкової школи; зрізові контрольні роботи з математики та рідної мови в перший місяць навчання в основній школі на 75-85 % підтвердили підсумкові оцінки, виставлені вчителями початкової школи).

Поряд із досить високими оцінками навчального процесу з погляду критерію надійності помітне певне їх спадання на показниках безпеки та здоров'я учнів. Аналогічну тенденцію виявлено й у ході валеологічного моніторингу навчального процесу в минулому навчальному році. Дані про кількість учнів, які помічають у себе ознаки психосоматичної дезадаптації (ПСД), подано на діаграмі (показник - «Виражена певною мірою втома після уроків»).

Аналіз організації навчального процесу в гімназії 2005/06 навчального року з погляду критерію функціональності показав, що середня наповнюваність класів у початковій школі становила 26,5 чоловік; в основній - 29,3; у середній - 28,0; це трохи вище за офіційно запроваджений норматив наповнюваності. Класи ділили на дві групи на уроках іноземної мови, інформатики, фізичної культури та технологій.

Тижневе навантаження на вчителя було трохи вище за офіційно запроваджену норму. Воно становило в середньому 22 год. Тенденція до зростання цього показника має стійкий характер упродовж 7-8 попередніх років. Вона пов'язана з бажанням педагогів отримувати більшу заробітну плату.

Навчальний процес в аналізованому навчальному році характеризувався такими показниками його забезпеченості за основними параметрами:

  • забезпеченість навчальними площами (у розрахунку на одного учня,) - 3,4 м2;
  • забезпеченість технічними засобами навчання й оргтехнікою:

- магнітофонів - 17;

- кіноапаратів - 5;

- діапроекторів - 7;

- кодоскопів - 2;

- ксероксів - 6;

- підсилювачів - 3;

- лінгафонних кабінетів - 2;

- проекційних апаратів - 3;

- телевізорів - 11;

- програвачів - 6;

- відеомагнітофонів - 7;

- відеоплеєрів - 2;

- відеокамер - 2;

- відеодвійок - 3;

- електрофонів - 1;

- комп'ютерів «Електроніка» - 14;

- комп'ютерів сучасного покоління - 14;

- серверів - 3;

  • чисельність бібліотечних фондів (у розрахунку на одного учня чи вчителя): навчальна література - 8,2, художня література - 3,8, наукова та методична література - 1,8;
  • забезпеченість навчально-методичними комплектами за основними параметрами: підручники, задачники, зошити на друкованій основі, словники, атласи, контурні карти тощо, % потрібної кількості одиниць: історія - 80 %; економіка - 45 %; усі інші предмети - 100 %).

Під час поточного навчального року в забезпеченні навчального процесу були такі тенденції, зрушення та зміни:

  • площа навчальних приміщень збільшилася на 62 м2 внаслідок засклення двох лоджій і їх переустаткування під клас і читальний зал;
  • загальна кількість ТЗН й оргтехніки збільшилося на 16 одиниць збереження;
  • як і раніше, кількість ТЗН було збільшено лише внаслідок використання позабюджетних коштів;
  • є тенденція до морального та фізичного старіння ТЗН і оргтехніки;
  • збільшився обсяг бібліотечних фондів у блоках «навчальна література» та «наукова література»: у першому на 350 одиниць, у другому - на 26;
  • кількість примірників навчальної літератури збільшується завдяки не тільки централізованому постачанню, але й закупівлям учнями та передання ними книг у дарунок шкільній бібліотеці;
  • нині гостро відчувається потреба в придбанні навчальної та методичної літератури нового покоління з ОБЖ, природознавства, економіки, фізики, права.

Якість проведення уроків в аналізованому навчальному році оцінено в 71,0 % максимально можливого результату. Таку оцінку отримано з використанням методики, розробленої в гімназії 2006 р. Порівняно з попереднім навчальним роком оцінка якості уроків виросла на 3,0 %. Якість проведення уроків було забезпечено завдяки ретельнішому тематичному та поурочному плануванню, підвищенню відповідальності вчителів, усвідомленню ними важливості орієнтації на всієї складові та аспекти уроку відповідно до моделі його оцінювання. Із 368 перевірених адміністрацією та методистами уроків 145 оцінено на «відмінно»; 132 - на «добре»; 73 - на «задовільно»; 5 - на «незадовільно». Аналіз якості проведення уроків у гімназії свідчить про такі загальні тенденції:

  • недостатнє використання більшістю учителів валеологічних технологій під час уроків;
  • недостатнє вміння деяких учителів забезпечувати в ході викладання матеріалу проблемність і привабливість навчальної інформації (із рідної літератури, природознавства);
  • низький ККД використання наочного приладдя, ТЗН, устаткування кабінетів;
  • недостатнє опанування вчителями сучасних оцінних технологій, зокрема тих, що ґрунтуються на застосуванні досягнень кваліметрії, унаслідок чого спостерігається суб'єктивізм у виставлянні оцінок за роботу на уроці, є певна обмеженість у застосуванні форм оцінювання навчальних досягнень.

Оптимальність навчального процесу з погляду навантаження на учнів, зменшення його шкідливого впливу на їхнє здоров'я в минулому навчальному році було забезпечено такими методами:

  • реалізацією скринінгової валеологічної програми (кожного учня два-чотири рази за навчальний рік було обстежено щодо того, чи немає в нього ознак психосоматичної дезадаптації);
  • навчанням учителів способів зняття напруження в ході уроку;
  • підвищенням знань учителів у галузі валеології, ергономіки;
  • урахуванням валеологічного фактора під час складання розкладу уроків.

Упродовж навчального року шкільна валеологічна служба провела два навчальні семінари з учителями гімназії, а також 36 індивідуальних і групових консультацій.

Соціально-психологічна комфортність навчального процесу за результатами проведення психологічною службою вибіркового опитування учнів усіх паралелей основної та середньої школи становила за 7-бальною шкалою 5,86 (опитано 384 чоловік). Комфортність навчального процесу зменшують такі фактори:

  • жорсткий ритм навчального процесу (відзначили 56,8 %);
  • орієнтація вчителів у ході визначення вимог на «сильних» учнів (38,4 %);
  • виражена конкуренція та суперництво з боку однокласників (28,0 %).

У поточному навчальному року тривали роботи з реалізації п'ятирічної програми «Здоров'я». Минулого навчального року було досягнуто таких значущих її результатів:

  • завершено розробку інтегрованої навчальної програми з ОБЖ із включенням до неї елементів валеологічних знань;
  • упроваджено в практику роботи гімназії загальноєвропейські тести фізичного стану;
  • розроблено положення про конкурс педагогічних досягнень «За безпеку викладання» та визначено його переможців;
  • установлено контакти та проведено заходи з медичними установами міста й району;
  • упроваджено в практику діагностичної роботи методику визначення активності учнів у навчанні (тепінг-тест).

У рамках програми «Здоров'я» минулого навчального року почато роботи з визначення та створення організаційного механізму, нормативної та критерійної бази для проведення експертиз навчальних програм, упровадження організаційних і методичних нововведень, педагогічних і оцінних технологій із погляду безпеки здоров'я учнів.

Позакласна робота в поточному навчальному році містила в собі 20 факультативів і занять на вибір, 17 гуртків і студій. Системою позакласної роботи впродовж аналізованого навчального року було охоплено 94,2 % учнів. Фонд навчальних програм для використання в системі позаурочної роботи й додаткової освіти поповнився 10 навчальними програмами.

За узгодженням із батьківським комітетом і піклувальною радою гімназії поточного навчального року збільшено обсяг надаваних учням освітніх послуг, особливо з організації додаткових оплачуваних уроків із загальноосвітніх предметів для якіснішого засвоєння навчальних програм. Загальний обсяг таких занять із математики, рідної мови та літератури, інших предметів становив 82 738 людино-годин.

Якість організації навчального процесу в гімназії було забезпечено також завдяки застосуванню раніше апробованих і впроваджених форм, засобів і підходів:

  • функціонуванню курсів із підготовки дітей мікрорайону до навчання в початковій школі (переважно для дітей, які не відвідували дитячі садки, - курси «Ладусі»);
  • наданню широких можливостей для вибору та коректування індивідуального освітнього маршруту, зокрема навчання вдома (поточного навчального року вдома навчалися 28 чоловік);
  • систематичному відстеженню задоволеності учнів і їхніх батьків школою, урахуванню їхніх побажань щодо вдосконалення організації навчального процесу, визначення режиму навчального тижня (задоволеність батьків школою впродовж аналізованого навчального року була 4,5 бала за 5-бальною шкалою; учнів - 4,2 - у принципі, на тому самому рівні, що й у минулі роки);
  • реалізації наукового, системного підходу до комплектування 1, 8 (профільних) і 10-х (спеціалізованих) класів, зокрема урахуванню сформованості основних інтелектуальних умінь, особливостей ціннісно-мотиваційної сфери, валеологічного статусу, успішності опанування навчальних програм базового та підвищеного рівня;
  • удосконаленню форм і методів роботи з обдарованими дітьми;
  • розвитку системи атестації досягнень учнів, упровадженню різноманітних кваліметричних шкал і оцінних процедур у систему дидактичного контролю (діагностики техніки читання в молодших школярів, процедур комплексного підсумкового контролю знань учнів у формі «Фестивалю знань», оцінювання освіченості учнів на основі їхніх особистих досягнень, безоцінкового навчання, навчального тестування тощо);
  • підвищенню внеску психолого-валеологічної служби гімназії у відстеження процесу адаптації дітей до навчального процесу у школі, емоційної й інтелектуальної динаміки стану учнів, проведенню просвітительської та консультаційної роботи зі школярами та їхніми батьками;
  • удосконалюванню технологій навчання, корекції навчальних програм (зокрема їх інтеграції), реалізації ідеї диференційованого навчання;
  • забезпеченню наступності за основними позиціями навчального процесу й етапами шкільної освіти, що забезпечує дитині вибір і реалізацію прийнятного індивідуального освітнього маршруту;
  • створенню позитивного психологічного клімату в гімназії, погодженню вимог учителів-предметників у навчальному процесі, формуванню в суспільній думці установок на успішне опанування навчальних програм, утвердженню цінностей освіченості, інтелектуальної культури, самовираження в навчально-пізнавальній діяльності;
  • ужиттю заходів матеріального та морального стимулювання вчителів і учнів за успіхи в пізнавальній і навчальній діяльності (підсумки в конкурсі педагогічних досягнень поточного навчального року підбили в 11 номінаціях; 24 вчителя представлено до присвоєння вищої категорії; золотою медаллю відзначено одного випускника, срібною - шістьох; у гімназії функціонує шість творчих груп учителів).

Упродовж поточного навчального року тривала робота щодо вдосконалювання нормативної бази навчального процесу, забезпечення його якості. Розроблено, перероблено та доповнено такі документи:

  • Положення про методичне об'єднання;
  • Положення про рейтинг учителя;
  • Положення про атестації учнів;
  • Положення про порядок проведення конкурсного набору в 10-ті класи;
  • Правила внутрішнього трудового розпорядку;
  • Посібник із якості гімназії та пакет інших документів щодо системи якості гімназії відповідно до міжнародних стандартів якості ISO.

Досягнення гімназії. Рівень її впливу на суспільство, інші освітні установи

Упродовж поточного навчального року гімназія досягла таких результатів.

1. У конкурсі на здобуття Премії Уряду РФ в галузі якості набрала 625 балів із 1000 можливих і стала лауреатом цього престижного конкурсу (уперше серед освітніх установ країни), водночас здобувши право впродовж п'яти років брати участь у європейському конкурсі якості.

2. Школа здобула статус гімназії за великі досягнення в якості освіти, обґрунтуванні й упровадженні внутрішньошкільної системи якості. Акредитацію гімназія одержала в січні попереднього навчального року без проходження атестації в знак визнання високого рівня якості забезпечуваної нею освіти впродовж низки останніх років.

3. Гімназія за підсумками поточного навчального року стала переможцем на районному турі конкурсу педагогічних досягнень і вийшла в міський тур у номінації «Школа року».

4. За підсумками виступів учнів на районних турах предметних олімпіад гімназія посіла I місце, випередивши 48 шкіл. Загальна кількість переможців міських предметних олімпіад - 14; призерів - 29.

Гімназія одержала високий рейтинг і за виступ учнів у соросівській олімпіаді з математики, фізики, біології, хімії; у конкурсах «Навколишній світ очима дітей» (II місце в Санкт-Петербурзі); у районних спортивних змаганнях (I місця з баскетболу, волейболу, футболу та міні-футболу); у міському конкурсі на краще знання міфології Давньої Греції та Риму (III місце); у районної олімпіаді з історичного краєзнавства (II місце). За підсумками виступів у районних і міських предметних олімпіадах гімназією показано один із найвищих результатів за останні п'ять років.

Як один із визнаних лідерів у Виборзькому районі та Санкт-Петербурзі за результативністю та якістю роботи, гімназія впродовж поточного навчального року впливала на суспільство й інші освітні системи.

Нагромадивши чималий досвід теоретичних і дослідно-експериментальних досліджень в галузі якості освіти, установивши тісні та змістовні зв'язки з Дослідницьким центром проблем якості підготовки фахівців, Всеросійським науково-дослідним інститутом стандартизації та сертифікації, Академією проблем якості, гімназія активно та систематично передавала свій досвід іншим освітнім установам, ініціювала розгортання широкомасштабних робіт у галузі якості освіти в Санкт-Петербурзі та Росії (упродовж аналізованого навчального року на базі гімназії проведено п'ять семінарів районного та міського масштабу з проблематики якості освіти; у них узяли участь понад 150 чоловік із 63 шкіл; гімназію відвідали для вивчення її досвіду представники шкіл і структур управління освітою Самарської, Ленінградської та Волгоградської областей; освітнім установам інших міст надано консультативні й інформаційні послуги за допомогою пошти та візитів представників гімназії; упродовж навчального року представники гімназії брали участь у чотирьох наукових конференціях, зокрема VII симпозіумі «Кваліметрія людини й освіти: методологія та практика», IX Міжнародній конференції «Менеджмент якості на порозі XXI століття»; представник гімназії, методист із якості В. Панасюк виконує дослідження в рамках тематики НДР Російської академії освіти в напрямі «Наукові основи проектування систем керування якістю освітнього процесу в 12-літній школі» (результати подано у звіті та монографії обсягом 15 друкованих аркушів); він же у складі дослідницького колективу взяв участь у розробці науково-методичних основ комплексного аналізу стану систем якості (забезпечення та керування якістю) освіти у вищих навчальних закладах і загальноосвітніх школах з огляду на міжнародний і вітчизняний досвід аудиторської діяльності в галузі систем якості).

Упродовж аналізованого навчального року гімназія організувала шість виставок дитячої творчості (виробів із природного матеріалу, малюнка, виробів із дерева, тканини тощо); її художні колективи дали 18 концертів для ветеранів війни, жителів блокадного Ленінграда. У рамках програми збереження національних традицій проведено фольклорне свято «Масниця». Учні та вчителі гімназії взяли участь у масових акціях під час святкування річниці прориву блокади, перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Гімназія останніми роками виконує велику роботу в своєму освітньому окрузі, зокрема під час поточного навчального року - навчання представників шкіл методам роботи в галузі якості, надання допомоги в освоєнні кваліметричних методик і процедур, обмін досвідом, ідеями, наробітками.

Автор: В. Панасюк

Освіта.ua
05.01.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!