Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Завищені нормативи чи слабкі діти?
Завищені нормативи чи слабкі діти?

За численними даними ВООЗ, фізична активність є одним з головних чинників, що забезпечують психічне та фізичне здоров’я людини

Завищені нормативи чи слабкі діти?

Відповідна можливостям індивіда фізична активність аж ніяк не може зашкодити здоров’ю, а, швидше, навпаки, — є одним з найголовніших чинників відтворення та зміцнення здоров’я. Отже, не урок фізичної культури, головна складова якого — спеціально організована фізична активність, є причиною низки трагічних смертей школярів, а, скоріш за все, неправильно визначена і реалізована величина фізичного навантаження, що не відповідає адаптаційним можливостям дитячого організму.

Проте саме на уроках фізичної культури сталися трагічні випадки, про які повідомлялося в ЗМІ. Чи є вони виключно «українським феноменом», провина за який покладається то на систему освіти (невідповідність навчальних програм, навчальних нормативів, неякісну матеріальну базу, низький науково-педагогічний рівень готовності сучасного вчителя фізичної культури тощо), то на систему охорони здоров’я (відсутність медичних пунктів у школах, низький рівень превентивної медицини, відсутність медичного контролю та систематичного нагляду за станом здоров’я школярів тощо), то на генетичні, соціально-економічні, психологічні, екологічні і т.п. чинники?

На превеликий жаль, навіть побіжний аналіз доступних матеріалів в інтернет-ресурсах, показує, що трагічні випадки на уроках фізичної культури не є винятковими навіть в економічно розвинених країнах Євросоюзу, Росії та США.

Важливим чинником, на який потрібно звернути увагу фахівців, є те, що безпосередньою причиною смерті школярів під час виконання фізичного навантаження є різноманітні кардіологічні та респіраторні захворювання, серед яких домінують гіпертрофічна кардіоміопатія, аневризма аорти та міокардит (слід підкреслити, що серцево-судинні захворювання — головна причина смертності у розвинених країнах: наприклад, у США кожні дві людини з п’яти помирають через хворобу серця). Як зазначають фахівці, раптова смерть часто є наслідком наявного, але не розпізнаного лікарем захворювання або недооцінки невідповідності функціональних можливостей організму фактичним навантаженням. На другому місці — випадки смерті як наслідок значних інтенсивних навантажень у хворобливому стані.

Вочевидь, іще одним істотним чинником зазначених трагедій є вікові особливості психофізичного розвитку організму школярів — усі проаналізовані летальні випадки сталися із школярами у віковому діапазоні 11—18 років. Науці давно відомо, що саме від вікових особливостей так званого перехідного періоду найбільше залежить уразливість молодого організму у плані різноманітних подразників ендо- та екзогенної природи.

Причина летальних випадків на уроках фізкультури полягає насамперед у тому, що стан здоров’я українців — на межі катастрофи. Про це свідчать реальні показники очікуваної тривалості життя (для порівняння: в Україні цей показник становить 67 років, а в Швеції, Ісландії Швейцарії — понад 80 років), очікуваної тривалості здорового життя (українці — 55 років, ісландці, шведи, швейцарці — понад 70 років) та індексу DALY, який характеризує втрачені роки здорового життя. За даними міжнародних організацій, якщо політика нашої держави і далі залишатиметься так само інертною, то до 2025 року (дані Світового банку) населення України скоротиться до 37 млн., а згідно з прогнозом ООН до середини нинішнього століття в нашій країні проживатиме близько 26 млн. людей. Саме тому завданням нової державної стратегії є втілення нової концепції зміцнення здоров’я українського народу, особливо дітей шкільного віку. Консолідація державної політики з європейською стратегією "Здоров’я та розвиток дітей і підлітків" сприятимуть поліпшенню ситуації в Україні, бо здоров’я дітей — це фундамент успішності (або неуспішності) майбутнього розвитку держави. А саме в цій сфері і маємо найбільші проблеми.

За даними НАМН України, захворюваність дітей шкільного віку за останні десять років зросла майже на 27%. Так, якщо в першому класі вже налічується більше ніж 30% дітей, які мають хронічні захворювання, то до п’ятого класу їх кількість зростає до 50%, сягаючи в дев’ятому 64%. А загалом лише у 7% (!) українських школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму. Вже у першому класі відхилення у стані опорно-рухового апарата мають 11% школярів, носоглотки — 25%, нервової системи — 30%, органів травлення — 30%, алергічні прояви зафіксовано у 25% дітей. З першого до дев’ятого класу частота зниження гостроти зору зростає у 1,5 разу (так звана хвороба відмінника), частота порушень постави — теж у 1,5, поширеність хвороб органів травлення — в 1,4, поширеність хвороб ендокринної системи — в 2,6 разу. Водночас лише 5% учнів зараховано до спеціальної медичної групи (і чи не тут криється причина планування непомірних фізичних навантажень). Ще трагічнішими видаються дані Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ, згідно з якими лише 6—10% підлітків 12—18-річного віку є здоровими, а в 50% хлопців та 65% дівчат резерви адаптаційних можливостей — низькі чи нижчі за середні (чи не тут криється причина тих трагедій, що сталися на уроках фізкультури?).

Згідно з даними ВООЗ, головною причиною випадків смерті на Європейському континенті є неінфекційні хвороби, на які припадає понад 85%.

Основними причинами неінфекційних хвороб є недостатня фізична активність, нездоровий раціон харчування, тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія, надмірна вага, небезпечний секс, високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину.

Про недостатній рівень фізичної активності сучасного школяра свідчить, зокрема, те, що не більше 5—10% українських школярів виконують мінімальну вікову норму фізичної активності розвиваючого характеру, причому фізична активність дівчат у 2—4 рази нижча, ніж у хлопців. Істотною причиною погіршення здоров’я школярів є значне зменшення фізичної активності з віком.

Особливої гостроти набуває проблема здорового харчування школяра, адже неякісне харчування не здатне забезпечити організм молодої людини всім необхідним. За даними парламентських слухань „Молодь за здоровий спосіб життя“, у 27 % нашого населення просто не вистачає грошей на здорове харчування.

В Україні палять 45% юнаків і 35% дівчат, 68% хлопців і 64% дівчат уживають алкоголь, 13% молоді вживають „легкі наркотики“.

Не менш важливою проблемою формування дитячого здоров’я є режим робочого дня школяра. Тривалість, інтенсивність, інформаційна насиченість навчальної діяльності сучасного учня — поза межами можливого. Тривалість робочого тижня старшокласника іноді перевищує 50—53 години (тривалість робочого тижня дорослої людини не перевищує 40—41 години). Додайте до цього те, що дитина більшу частину цього часу проводить у навчальних класах, за незручними партами, при поганому освітленні, без належної вентиляції приміщень тощо. Плюс тривалість дитячого сну, яка в середньому не перевищує 7—8 годин, при потребі не менше ніж 9,5—10 годин.

Згідно з науково обґрунтованими нормами дитина середнього шкільного віку повинна мінімально пройти-пробігти-подолати дистанцію в сім кілометрів за добу, у тому числі не менше трьох кілометрів упродовж часу перебування у школі, а також гуляти-бавитися — просто перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин на добу. Найпростіші підрахунки показують, що сучасний школяр не виконує і п’ятої частини науково обґрунтованих вимог стосовно рухового режиму.

На проблемне запитання «Завищені нормативи чи слабкі діти?» тенденції сучасного цивілізаційного розвитку вже давно дали вичерпну відповідь. Адже заборона попереднім урядом дітям бігати (!??) і виконувати певні фізичні вправи свідчить не про слабкість українських дітей, а лише про неадекватність окремих політиків. Саме в сучасній європейській концепції оцінювання фізичної підготовленості школярів на чільне місце висуваються аспекти здоров’я дитини, переважно окреслені через енергетичні параметри функціонування організму, правильну будову тіла, а не лише як результати рухових тестів. У зазначеній методології підкреслюється важливість енергетичних можливостей організму, стану системи кровообігу (energetic fitness), резистентності організму на вплив хвороботворних факторів, стану психіки. Тобто сучасна методологія оцінювання фізичного стану школяра (health-related-fitness) враховує лише ті компоненти фізичної підготовленості, які разом із достатньою (!) фізичною активністю ефективно впливають на здоров’я дитини. Це — цивілізаційний підхід, визнаний у більшості розвинених країн світу.

Важливими складовими успіху у справі зміцнення здоров’я молоді також мають стати: налагодження системи медичного забезпечення шкільної освіти (так, наприклад, на Волині лише в кожній п’ятій школі функціонує медичний кабінет, а на Закарпатті на 735 навчальних закладів у штатних розписах передбачено лише десять посад лікарів і 228 медичних сестер); підвищення кваліфікаційних вимог до рівня підготовленості вчителів фізичної культури, а також розробка механізмів підвищення їхньої кваліфікації (більш як 9% учителів фізкультури не мають спеціальної освіти), крім того, рухові заняття в початковій школі проводять майже всі вчителі без спеціальної освіти. Істотного поліпшення потребує матеріально-технічна база. Пріоритетною ланкою зміцнення здоров’я школярів має стати система позашкільної та позакласної роботи (чекає свого опрацювання та реалізації в українській шкільній практиці проблема педагогіки вільного часу школяра, першорядним завданням якої повинно бути зміцнення здоров’я молоді).

І найголовніше — у суспільній свідомості має міцно утвердитися й домінувати переконання, згідно з яким систематична і достатня фізична активність є найефективнішим способом зміцнення здоров’я молодої людини, а загалом у світі фізичній активності немає жодної повноцінної альтернативи. Саме тому спорт, фізична культура і здоров’я людини повинні стати національною ідеєю України.

Автор: Євген Приступа, «Дзеркало тижня. Україна»

Дзеркало тижня. Україна
12.03.2011

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!