Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Дослідницька основа управлінської діяльності
Дослідницька основа управлінської діяльності

Методологічна переорієнтація навчально-виховного процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні та самоствердженні в умовах реформування початкової школи є нагальною потребою сьогодення

Дослідницька основа управлінської діяльності

Ключові поняття: педагогічна рада, навчальна, психологічна та соціальна адаптація учнів, концептуальна модель, проведення, обробка й аналіз результатів мікродослідження, модель випускника початкової школи.

Структура публікації:

  • Визначення мети та завдання педагогічної ради школи.
  • План підготовки до педагогічної ради.
  • Поради керівникам аналітичних груп.
  • Програма мікродослідження «Сформованість мотиваційної сфери учнів 4-х класів».
  • Програма мікродослідження «Готовність учителів основної школи до роботи у 5-х класах».
  • Програма мікродослідження «Результати початкової освіти учнів».
  • Програма мікродослідження «Особистісні якості учнів 4-х класів».
  • Хід засідання педагогічної ради школи.
  • Рішення педагогічної ради школи з теми.

За умов демократизації управління школою та реформування освіти зростає роль педагогічної ради, на якій колегіально розв'язуються проблеми шкільного буття, приймаються рішення, що ведуть до позитивних педагогічних результатів. Змінились пріоритети навчально-виховного процесу - сучасна школа отримала самостійність у виборі своїх орієнтирів і цільових установок, спрямованих на формування життєспроможної особистості учня.

Нестандартне проведення педагогічних нарад сприяє не тільки кращому розв'язанню певних проблем, а й емоційному, творчому налаштуванню на подальшу роботу. Педрада-дослідження з проблеми наступності між початковою та середньою школою дає можливість залучити до її обговорення всіх фахівців: учителів початкової ланки, учителів-предметників, психолога тощо.

Результати мікродосліджень забезпечують уникнення труднощів у процесі адаптації учнів у перші тижні навчання у 5-му класі, підвищення мотиваційної діяльності, визначення шляхів корекції.

Перехідний період у житті та діяльності дітей молодшого підліткового віку висуває специфічні проблеми, які потребують уваги з боку дорослих - батьків, учителів, шкільних психологів. Щоб запобігти серйозним проблемам у цей період, полегшити навчальну, психологічну та соціальну адаптацію учнів, необхідно врахувати всі чинники, які впливають на якість навчання у 5-му класі, та забезпечити учням психолого-педагогічну підтримку.

Вирішенню тих чи інших проблем наступності підпорядкована обрана тема педагогічної ради - «Методологічна переорієнтація навчально-виховного процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні та самоствердженні в умовах реформування початкової школи».

Мета педради: оцінити якість педагогічного процесу в період реформування початкової школи 2001-2005 років як результат науково-методичної роботи з педагогічними кадрами з формування методологічної культури вчителя; визначити рівень готовності вчителів-предметників до роботи у 5-х класах; спрогнозувати подальшу навчальну діяльність випускників початкової школи. Спланувати здійснення заходів, спрямованих на підготовку дітей до навчання в основній школі; внести корективи до моделі випускника початкової школи.

Форма проведення педради - дослідження.

ПЛАН ПІДГОТОВКИ ДО ПЕДРАДИ

Завдання педколективу у зв'язку з переорієнтацією навчально-виховного

процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні

та самоствердженні в умовах реформування початкової школи.

Організаційний етап

  • Розробити концептуальну модель педагогічної ради.
  • Підготувати анотований список нормативно-методичної літератури з даного питання.
  • Сформувати творчі групи зі здійснення мікродосліджень.
  • Підготувати матеріали для виставки педагогічних напрацювань учителів початкової школи, творчих робіт учнів випускних 4-х класів.
  • Створити експертну групу з оцінки роботи педради.

Етап аналітико-діагностичної діяльності

  • Підібрати інструментарій і визначити критерії оцінки мікродосліджень.
  • Провести методичний тиждень у початковій школі.
  • Організувати взаємовідвідування уроків, позакласних заходів у випускних класах початкової школи.
  • Провести анкетування учнів 4-х класів із проблеми наступності навчання в основній школі, опитування учителів, батьків.
  • Надати консультативну допомогу педагогам з обробки отриманих результатів і систематизації матеріалу з обраної проблеми.
  • Провести засідання методичних підрозділів із питань обговорення наступності навчання початкової та основної школи.
  • Підготувати стендові доповіді учасників педради.

Узагальнюючий етап

  • Провести обробку й аналіз результатів мікродосліджень.
  • Підготувати фіксовані тези виступів про обговорення на педраді.
  • Провести обговорення підготовлених матеріалів досліджень на засіданнях методичних об'єднань предметних кафедр.

Обладнання педагогічної ради:

  • таблиці з назвами груп, із зображенням шкільного корабля «Фрам», «Сучасний учитель очами вчителів»;
  • виставка педагогічних напрацювань учителів із моніторингових досліджень і корекційних програм із різних предметів;
  • виставка творчих робіт учнів 4-х класів - вироби з бісеру, з кольорового тіста тощо;
  • портфоліо «Психолого-педагогічні портрети учнівських колективів випускних класів початкової школи»;
  • проект рішення педради.

Поради керівникам аналітичних груп щодо організації мікродослідження

Визначення проблеми та її формування

  • Визначте коло проблем, які необхідно вирішувати та вивчати.
  • Поранжуйте ці проблеми за актуальністю, значущістю, можливістю вирішення.
  • Інтуїтивно передбачайте перешкоди, які виникають на практиці під час вирішення питань.
  • Визначте умови успішного виконання.
  • Сформулюйте проблему.

Вибір теми дослідження

  • Чітко визначте предмет вивчення.
  • Установіть, з якою метою саме цей предмет дослідження ви виокремили.
  • Чітко визначте, що треба вивчити та перетворити.
  • Установіть, якими будуть вплив і зміни на предмет вивчення в майбутньому.

Визначення мети дослідження

У формулюванні мети обов'язковими має бути чітко представлений предмет (що?) дослідження; названо спосіб вивчення (як?).

Підготовка та проведення мікродослідження

Для збору об'єктивної інформації необхідно:

  • використати сукупність методів;
  • порівняти оцінки вчителів та учнів одного й того ж предмета;
  • залучити до досліджень учителів, які комплексно вирішують проблеми;
  • порівняти думки компетентних експертів.

Під час розробки програм спостережень, анкет, питань для бесід необхідно:

  • визначити цілі спостережень, бесід тощо;
  • відобразити результати дослідження у вигляді добірки показників;
  • визначити, для кого передбачаються питання, завдання, критерії;
  • зорієнтувати окремі пункти програми дослідження на джерело інформації;
  • використовувати анкети закритого та відкритого типу.

Поради виступаючим представникам творчих груп

  • Цінуй час. Дотримуйся регламенту.
  • Виступай змістовно й конкретно.
  • Знай і пам ятай: проблеми школи - це і твої проблеми. Намагайся їх терміново розв'язати.
  • Будь активним учасником спілкування. Внеси зауваження, пропозиції.
  • Користуйся достовірною інформацією.
  • Будь обізнаним. Опирайся на літературні джерела, нормативно-правову базу.
  • Сприймай критику спокійно.

Програма проведення мікродослідження «Сформованість мотиваційної сфери учнів 4-х класів»

Об'єкт дослідження: наявність і характер мотивів і пізнавальних потреб учнів до навчання у школі ІІ ступеня.

Мета дослідження:

  • Визначити інтенсивність пізнавальних потреб учнів на момент їх переходу до навчання в основній школі.
  • Вивчити сформованість мотивів учнів до подальшого навчання та намітити шляхи формування умов, які би сприяли їх підвищенню.

Результати мікродослідження

Головна мета основної школи - розвиток пізнавальної, інтелектуальної активності, спрямованої на формування самоосвітніх умінь і навичок учнів.

Від пізнавальної діяльності залежить свідоме, міцне здобуття знань і взагалі розвиток інтересу до навчальної діяльності. Щоб намітити шляхи стимуляції пізнання, обрати ефективні форми та методи роботи, необхідно визначити рівень пізнавальної діяльності учнів на межі переходу від початкової до основної школи.

Аналіз матеріалів анкетування учнів з вивчення рівня пізнавальних потреб:

  • високий рівень - 21 учень (20 %);
  • середній рівень - 77 учнів (75 %);
  • низький рівень - 5 учнів (5 %).

Аналіз результатів навчальних досягнень учнів 4-х класів дозволяє зробити висновок про потенційні можливості випускників початкової школи до подальшого навчання.

В анкетуванні на предмет визначення рівня внутрішньої мотивації до навчання учнів у 5-му класі взяли участь 84 учня, що становить 83,3 % загальної кількості учнів 4-х класів. За результатами анкетування можна зробити висновок:

  • більша частина учнів готова до подальшого навчання;
  • перехід до основної школи викликає в більшості учнів скоріше радість, ніж страх і тривогу;
  • учні у 5-му класі бажають отримувати міцні знання, щоби покращити якість навчальної діяльності;
  • початкова школа сформувала позитивне ставлення до навчання, до вчителів, бо 70 учнів (83,3 %) хочуть, щоб учителі, які будуть навчати їх у 5-му класі, були схожі на першу вчительку.

Мотив - це усвідомлення дитиною внутрішнього спонукання до дії. І щоб учні займали позицію у процесі навчальної діяльності, вони повинні мати потужні джерела внутрішньої мотивації навчання. Наявність мотивів у школярів є поштовхом до пробудження та розвитку здібностей і нахилів. У педагогічних і методичних виданнях є багато прикладів використання таких форм і методів роботи з учнями, які формують у них позитивні мотиви у здобутті знань, умінь і навичок, викликають пізнавальний інтерес.

Процес формування внутрішньої мотивації починається з початкових класів. Тому майбутнє ставлення дитини до навчання цілком залежить від того, наскільки учитель початкових класів зумів спонукати дитину навчатись не примусово, а з радістю.

Пропозиції

  • Забезпечити емоційний комфорт навчально-виховного процесу. Надати пріоритет доброзичливим взаємним стосункам «учитель-учень».

Виконавці: учителі-предметники.

  • Організувати психолого-педагогічну допомогу учням з низьким рівнем мотиваційної сфери, зробити психологічний аналіз застосування позитивних мотивів навчальної діяльності школярів.

Виконавці: психолог.

  • Розробити рекомендації з упровадження методів мотивації навчальної діяльності школярів.

Виконавці: керівники методичних об'єднань учителів.

  • Урахувати рекомендації з упровадження пізнавальних, соціальних, емоційних методів мотивації під час проведення навчальних занять.

Виконавці: учителі-предметники.

  • Використовувати активні форми роботи з розвитку розумових здібностей, критичного мислення учнів, спрямувати діяльність підлітків на самостійну та самоосвітню діяльність.

Виконавці: учителі-предметники.

Програма проведення мікродослідження «Готовність учителів основної школи до роботи у 5-х класах»

Об'єкт дослідження: професійний рівень учителів-предметників, готовність до роботи в умовах запровадження Державного стандарту базової школи.

Мета дослідження:

  • Визначити рівень знань нормативних документів із забезпечення виконання навчальних програм 5-го класу вчителями-предметниками.
  •  Визначити утруднення та проблеми вчителів основної школи в роботі з учнями 5-х класів.

Результати мікродосліджень

Потенційні можливості учнів вивчались методом експертної оцінки за такими напрямами:

  • методи управління роботою класу;
  • підтримка відповідної поведінки у класі;
  • методичні прийоми при даванні матеріалу та перевірці знань;
  • власні стратегії оцінки потреби успіху в дитини;
  • створення позитивного навчального мікроклімату у класі.

Кількість учителів, які постійно використовують різні методи стимулювання навчальної діяльності, - 15-100 %.

На оптимальному рівні володіють прийомами стимуляції 11-73 %.

На достатньому рівні - 4-27 %.

На низькому рівні - не виявлено.

Учителі-предметники, які будуть працювати з 5-ми класами, володіють прийомами виховної й освітньої роботи на високому та достатньому рівні.

Потрібні кардинальні зміни при формуванні власної стратегії оцінки потреби в успіху дитини у 53-х учителів.

Аналізуючи кадрове забезпечення у 5-х класах, можна зробити висновок, що професійний рівень учителів, які будуть працювати у 5-х класах, достатній.

Серед 20-ти вчителів мають:

  • 5 учителів - вищу категорію та звання «Учитель-методист»;
  • 1 учитель - звання «Старший учитель»;
  • 10 учителів - першу кваліфікаційну категорію;
  • 2 вчителі - другу кваліфікаційну категорію;
  • 2 вчителі - спеціалісти.

Учителі обізнані зі змістом нових навчальних програм основної школи, знайомі з віковими особливостями учнів молодшого підліткового віку.

Пропозиції

Визначити коло та форми взаємодії між адміністрацією школи, класними керівниками 5-х класів, учителями-предметниками, учителями початкових класів і батьками учнів.

Вивчити стандарти освіти у 5-х класах, виявити розбіжності старої та нової програм. Поглибити знання нормативних документів із забезпечення виконання навчальних програм 5-го класу.

Створити банк методичних прийомів освітньої та виховної діяльності.

Визначити наступність у питаннях створення портфоліо учнів і роботи з ним на етапі переходу з початкової школи до основної.

Розробити та провести тренінгове заняття для вчителів з оволодіння прийомами формування позитивної шкільної мотивації серед учнів.

Учителям, які будуть працювати у 5-х класах, поглибити знання з вікової психології дітей 9-10-річного віку.

Програма проведення мікро дослідження «Результати початкової освіти учнів 4-х класів»

Об'єкт дослідження:

  • Якість навчальних досягнень учнів 4-х класів.
  • Рівень вихованості випускників початкової школи.
  • Рівень сформованості самоосвітніх умінь і навичок учнів відповідно до їх індивідуальних можливостей.

Мета дослідження:

  • Визначити якість базової освіти з предметів «математика» й «українська мова».
  • Визначити рівень вихованості випускників початкової школи.
  • Визначити рівень сформованості самоосвітніх умінь і навичок учнів 4-х класів.
  • Спрогнозувати розвиток освітнього процесу у 5-х класах на підставі моніторингу якості освіти.

Результати мікродосліджень

1. Упровадження моніторингових технологій у шкільну практику набуває актуальності.

Відповідно до регіональної програми «Моніторинг якості освіти» протягом навчального року продовжувалась робота з відслідковування якості навчальних досягнень учнів початкових класів.

Мета моніторингових досліджень:

  • відслідковування рівня навчальних досягнень і сформованості предметних компетентностей випускників початкової школи;
  • відслідковування динаміки змін у рівнях навчальних досягнень учнів 4-х класів, визначення якості оволодіння учнями програмними знаннями та вміннями;
  • виявлення факторів, що впливають на якість мовної та математичної підготовки випускників початкової школи.

2. Обробка результатів діагностичної, поточної та підсумкової роботи висвітлила таку картину:

  • середній бал якості навчальних досягнень із математики не змінився або підвищився.
  • порівняльний аналіз просування навчальних досягнень учнів 4-х класів з математики показав, що на рівнях, крім середнього, відбувається зниження навчальних досягнень.

1 - поточна контрольна робота (вхідне діагностування);

2 - підсумкова контрольна робота (вихідне діагностування);

3 - приріст рівня навчальних досягнень.

  • Середній бал якості знань учнів з української мови в кожному класі підвищився.
  • Порівняльний аналіз просування навчальних досягнень учнів з української мови показав, що відбувається покращення якості знань на кожному рівні.

1 - поточна контрольна робота (вхідне діагностування);

2 - підсумкова контрольна робота (вихідне діагностування):

3 - приріст рівня навчальних досягнень.

3. Під час аналізу отриманих результатів міжрівневої динаміки відслідковується покращення результатів (у %) навчальних досягнень учнів з української мови, погіршення - з математики. Це свідчить про те, що вчителі, які працювали за підручником Л. Кочиної, не здійснили диференційованого підходу до опрацювання деяких змістовних ліній освітньої галузі та недостатньо чітко спланували корекційну роботу з метою усунення прогалин у набутих навчальних досягненнях учнів.

Самоосвітня компетентність учнів передбачає оволодіння вміннями на основі набутих знань і вироблених навичок. Основним шляхом, що допомагає оволодіти всім комплексом самоосвітньої діяльності, є відповідна організація навчальної роботи учнів. Для здійснення моніторингових досліджень діагностики самоосвітньої компетентності скористались регіональною програмою «Формування самоосвітньої компетентності учнів», запропонованою Донецьким інститутом післядипломної педагогічної освіти. Визначили основні самоосвітні компетентності за п'ятьма блоками та стали проводити діагностику рівня сформованості досягнень учнів у сфері самоосвіти з першого класу, користуючись запропонованими критеріями оцінки.

Отже, якість самоосвітніх умінь і навичок молодших школярів у період переходу до основної школи становить 72 %.

Організація виховного процесу вимагає, щоб у центрі уваги були особистість учня як суб'єкта виховання, розвиток його внутрішнього «Я», формування індивідуального стилю життя. У виховному процесі використовуються такі підходи: орієнтація на реалії сучасного життя людини; системність; опора на позитивний досвід у вихованні; толерантність; створення сприятливих умов у класних колективах.

Реалізація основних принципів виховання здійснювалась за такими пріоритетними напрямами: громадянське виховання; родинне виховання; моральне виховання; фізичне виховання; трудове виховання.

Аналіз результатів рівня вихованості учнів випускних класів при закінченні навчання в початковій школі показав:

  • Найбільш високий рівень вихованості спостерігається в учнів 4-В класу. Серед дітей має місце доброзичливе ставлення до оточуючих, відповідальне ставлення до навчання та праці, позитивне й активне ставлення до норм поведінки.
  • Учні 4-А та 4-Б класів мають середній рівень розвитку вихованості. Ставлення до норм поведінки в цих школярів має позитивний характер, але не досить стійкий. У різних ситуаціях можливі компроміси. Учні 4-А класу створюють конфлікті ситуації у спілкуванні з однолітками.
  • Нижче за середній рівень виявлені показники вихованості в учнів 4-Г класу. Серед школярів спостерігаються: конфліктність у спілкування з оточуючими, низький рівень відповідальності, особливо в навчальній діяльності, порушення норм і правил поведінки, низька культура слова.

Пропозиції:

  • Учителям початкових класів, класним керівникам 5-х класів, учителям-предметникам звернути увагу на учнів з низьким рівнем вихованості. Створити низку заходів, спрямованих на формування навичок культури поведінки, розвиток культури спілкування.
  • Психологу школи розробити систему профілактичної та корекційної роботи з окремими учнями, які не володіють у достатній мірі навичками спілкування та мають підвищений рівень конфліктності.
  • Учителям 4-х класів передбачати прогалини у знаннях учнів, своєчасно їх виявляти та корегувати.
  • У навчально-виховний процес початкової школи інтенсивно запроваджувати інтерактивні технології.

Програма проведення мікродослідження «Особистісні якості учнів 4-х класів»

  • Індивідуально-психологічні особливості учнів 4-х класів.
  • Мікроклімат класних колективів та соціальні ролі школярів.
  • Розвиток пізнавальних особливостей учнів: уваги, пам'яті, мислення.
  • Рівень і характер особистісної адаптації учнів.

Об'єкт дослідження:

  • риси характеру та темпераменту;
  • особистісна адаптація учнів;
  • пізнавальні процеси - пам'ять, увага, мислення;
  • соціальний статус.

Мета дослідження:

  • Створити за результатами діагностики психологічні портрети класів.
  • Визначити рівень готовності учнів до навчання в середній школі.
  • Розробити рекомендації для вчителів з роботи з кожним учнем 4-го класу.
  • Виявити потенційну «Групу ризику» дітей, навчання та виховання яких пов'язано з подальшими труднощами.
  • Забезпечити оптимальні умови переходу в середню школу для всіх учнів 4-х класів.

Увага до проблеми супроводу учнів початкової школи в основну є особливо необхідною, оскільки всі перехідні періоди висувають специфічні проблеми та потребують особливої уваги. Не є винятком і перехід учнів із початкової школи в основну. Мінливі умови навчання висувають більш високі вимоги до інтелектуального та особистого розвитку, до ступеня сформованості в них необхідних навчальних досягнень, навчальних дій, до рівня розвитку особистості тощо.

Однак цей рівень розвитку в учнів не однаковий: в одних він відповідає умовам успішності їх подальшого навчання, в інших тільки доходить до необхідної норми. Тому цей перехідний період може супроводжуватись появою різного виду складностей, які виникають не тільки у школярів, а й у педагогів.

Для попередження можливих негативних явищ необхідне проведення спеціальної роботи ще в 4-му класі початкової школи. Одним із напрямів є виявлення потенційної «Групи ризику» дітей, навчання та виховання яких пов'язано з подальшими труднощами. Інший не менш важливий аспект - забезпечення оптимальних умов переходу в середню школу для всіх учнів.

Результати досліджень

Висновки

  • У 4-А, 4-В, 4-Г класах провідним типом темпераменту є холеро-сангвінічний тип.
  • У 4-Б класі має перевагу холеричний тип темпераменту.
  • У кожному класі є незначна кількість учнів, які мають протилежний тип темпераменту, що суттєво відрізняється за стійкістю нервової системи та її гнучкістю.

Пропозиції:

  • З урахуванням результатів діагностики переважна більшість учнів потребує швидкого темпу уроку, більш жорстких умов при контролі знань.
  • Ураховуючи індивідуальні особливості характеру учнів із флегматичним і меланхолічним типом темпераменту, дотримуватись індивідуального підходу до школяра.
  • Ознайомити учнів з їх типом темпераменту за допомогою тренінгової програми «Я та мій темперамент».

Висновки

1. Серед учнів 4-х класів адаптованими до свого навколишнього середовища в сім'ї, у школі та неформальному оточенні є 77 учнів, що становить 75 % від загальної кількості.

2. Неадаптованими є 16 учнів - 16 %, серед них:

  • неочевидна адаптованість у 16-ти учнів,
  • очевидна - 0.

3. Проблеми з адаптацією у школі мають чотири учні.

4. У семи учнів на ситуацію адаптації впливають стосунки, які склались у родині.

5. П'ять школярів мають проблеми під час спілкування з однолітками в навколишньому середовищі.

6. Дезадаптованість виявлена в семи учнів - 7 %.

7. Проблеми з адаптацією у школі мають два учні.

8. У чотирьох учнів на ситуацію адаптації впливають стосунки, які склались у родині.

9. Троє школярів мають проблеми під час спілкування з однолітками в навколишньому середовищі.

ХІД ЗАСІДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

І. Протокольна частина

Порядок денний: методологічна переорієнтація навчально-виховного процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні та самоствердженні в умовах реформування початкової школи.

Форма проведення: обговорення результатів психолого-педагогічних досліджень.

Регламент: виступ заступника директора з НВР - 12-15 хв; виступи представників від кожної творчої групи - 5-7 хв; для довідок - 1-2 хв.

ІІ. Психолого-педагогічні дослідження стану початкової освіти

Виступ заступника директора з НВР.

Тези для обговорення теми педради

Теза 1

Модернізація загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації світи, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.

Відповідно до статей 12, 15, 31 закону України «Про загальну середню освіту» визначено перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання в 2001/02 навчальному року.

Методологічною основою як загальної середньої освіти, так і початкової є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини.

Теза 2

Уперше в історії української освіти зміна мети, структури та змісту освіти відбулась на основі Державного стандарту початкової освіти, метою якого є всебічний розвиток і виховання особистості через формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання та вміння вчитись.

Особлива увага приділяється вивченню учнями української мови. Відповідно до мов навчання передбачено два типи навчальних планів для кожного ступеня навчання: для закладів з українською мовою навчання та закладів з навчанням мовами національних меншин. У початковій школі працюють україномовні класи, в яких учні набувають достатнього досвіду культури спілкування державною мовою та співпраці в різних видах навчальної діяльності.

Теза 3

У сучасній початковій школі кожний навчальний предмет стає засобом розвитку й виховання школярів, що у свою чергу вимагає переорієнтації навчально-виховного процесу на набуття учнями досвіду пізнавальної, практичної та соціальної діяльності, засвоєння методів пізнання навколишнього світу. З метою соціального розвитку дітей, громадянського виховання введений курс «Я і Україна», який реалізується через окремі предмети «Я і природа» та «Я і суспільство».

Теза 4

З метою розвантаження навчального часу учнів, збереження їхнього здоров'я створені умови для самостійної діяльності:

  • зменшене навчальне навантаження (175 роб. днів на навчальний рік);
  • зменшена тривалість уроків (у 1-му кл. - 35 хв, у 2-4 кл. - 40 хв);
  • збільшена кількість уроків фізкультури в кожному класі (3 години);
  • уведений новий предмет «Основи здоров'я» (1 година);
  • вивчення іноземної мови починається з 2-го класу.

Теза 5

Неможливо без уваги залишити той факт, що до школи приходять діти нового покоління, які живуть у динамічному інформаційному середовищі. Тому оволодіння азами комп'ютерної грамотності (за рахунок варіативної складової навчального плану) у навчальному процесі початкової школи значно підвищує ефективність навчання.

Теза 6

У сучасній початковій школі створені умови для всебічного розвитку й саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації через вибір учителем технологій інтерактивного навчання й виховання, що сприяє формуванню в учнів позитивного ставлення до навчання, бажання пошуку нових знань, прагнення до самовдосконалення. Розвиток громадянського суспільства в Україні висуває проблему розвитку критичного мислення на перший план. Упровадження вчителями початкової школи нашого закладу технології розвитку критичного мислення відповідає вимогам сучасності. Критичне мислення допомагає вдумливо читати, виражати свої думки вголос, письмово, формує самоповагу.

Теза 7

Місія сучасної початкової школи полягає в тому, щоб допомогти кожному її випускнику усвідомити сенс свого «Я» у шкільному житті та навколишньому середовищі. Розроблена модель випускника початкової школи умовна, однак спрямована на забезпечення перетворення знань на компетентність, яка допоможе молодшому підлітку адаптуватись у різних сферах життєдіяльності.

Модель випускника початкової школи

Випускник початкової школи - громадянин України:

  • усвідомлює свою належність до народу України;
  • знає свої права та виконує обов'язки молодшого школяра;
  • зберігає й продовжує традиції та звичаї українського народу;
  • знає свій родовід, з пошаною ставиться до близьких і рідних.

Випускник початкової школи - це особистість:

  • володіє первинними навичками, необхідними в повсякденному житті;
  • формулює й висловлює свою точку зору та виявляє повагу до поглядів інших;
  • дотримується правил і норм толерантної поведінки;
  • усвідомлює мотиви поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Випускник початкової школи - резерв для подальшого інтелектуального розвитку:

  • активно залучається до навчального процесу;
  • установлює й аналізує рівень власних знань;
  • уміє порівнювати, узагальнювати, аналізувати та робити висновки в навчальній діяльності;
  • постійно отримує нові знання й володіє навичками отримання інформації із сучасних додаткових джерел.

Випускник початкової школи здатний до творчої діяльності:

  • визначає коло своїх власних інтересів;
  • усвідомлює свої здібності та прагне до їх розвитку;
  • шукає шляхи самостійного творіння нового й оригінального;
  • виконує нестандартні завдання з логічним навантаженням.

Випускник початкової школи - комунікативна особистість:

  • володіє мовними засобами спілкування;
  • прагне до грамотного усного та писемного мовлення;
  • проявляє самовираження та критичне мислення.

Випускник початкової школи - здорова дитина:

  • володіє гігієнічними навичками навчальної праці, харчування, дотримується режиму дня;
  • добре обізнаний з наслідками шкідливих звичок;
  • прагне до фізичного розвитку.

Випускник початкової школи - частина природи:

  • володіє знаннями про навколишнє середовище;
  • прагне до захисту та збереження природи;
  • стає учасником природоохоронних заходів, які відбуваються у школі, рідному місті.

Теза 8

На процес розвитку та саморозвитку учнів впливає мотивація навчально-пізнавальної діяльності. Задача вчителя-початківця - забезпечити умови для формування позитивної мотивації навчання молодших школярів.

Теза 9

Зміст освіти й організація навчально-виховного процесу в початковій ланці й основній школі збагачені такими формами роботи, які спрямовані на всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків. Завдання сучасного вчителя - модернізувати навчальний процес так, щоб забезпечити його пошуковий та дослідницький характер шляхом упровадження інноваційних технологій і різноманітних інтерактивних форм і методів навчання. За таких умов навчальна праця дитини стає активною, цікавою, результативною. Школа працює за модульною технологією, упроваджує ігрову, проектну технологію, методи критичного мислення тощо.

Обговорення матеріалів мікродосліджень творчих груп у форматі «Аналіз дослідження, висновки, пропозиції».

Оцінка якості підготовлених матеріалів членами експертної групи.

ІІІ. Завершальна частина

  • Робота експертної групи.
  • Ухвалення проекту рішення (голосування).
  • Підсумки роботи педагогічної ради.

Рішення педагогічної ради з теми «Методологічна переорієнтація

навчально-виховного процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні

та самоствердженні в умовах реформування початкової школи»

1. Ознайомитися з робочими матеріалами мікродосліджень.

Учителі, які працюватимуть у 5-х кл.

2. Провести малу педраду з питань готовності учнів до навчання у 5-х класах.

2.1. Учителям випускних початкових класів узагальнити матеріал психолого-педагогічних досліджень якості початкової освіти учнів.

2.2. Розробити індивідуальну програму роботи з учнями, які за результатами досліджень мають низький рівень адаптації до навчання у 5-му класі.

Травень 2005 р., заступник директора з НВР, учителі 4-х класів

3. Класним керівникам 5-х класів, учителям-предметникам організувати групи педагогічної підтримки учнів з питань усунення проблем у навчанні та вихованні.

Установити години консультацій для батьків із питань адаптації дітей молодшого підліткового віку до навчання в основній школі.

Вересень-жовтень 2005 р., учителі-предметники, класні керівники

4. Визначити рівень адаптації учнів 5-х класів.

До 25 жовтня 2005 р., психолог школи

5. Провести педагогічний консиліум «Зберігаюча функція наступності початкової освіти з основною школою».

6. У плані самоосвіти опрацювати питання:

6.1. Психолого-педагогічні закономірності організації навчальної діяльності учнів 5-6-х класів.

6.2. Компетентнісний потенціал педагогічних технологій навчання учнів 5-6-х класів.

6.3. Сформованість життєвих компетентностей як новий результат освіти.

6.4. Особливості основної школи в подальшому становленні особистості дитини, її інтелектуального фізичного та соціального розвитку.

7. Обговорити модель випускника початкової школи та створити умови для її реалізації:

на засіданні методичної ради;

8. Розробити та реалізувати програму дослідження «Удосконалення управління навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на навчальних заняттях.

Освіта.ua
05.04.2007


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!