Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Громадсько-активні школи

Громадсько-активні школи

Найбільше громадсько орієнтована освіта виявляється у громадсько-активній школі, закладі, який відкритий 24 години на добу, сім днів на тиждень

Навчання - дорогоцінне надбання людського суспільства. Воно покликане задовольняти найважливіші життєві потреби людини. Але навчання не є стихією, воно не може стояти поза увагою людини. Висока культура матеріального та духовного життя викликає все нові й нові якості навчання, ставить завдання його високої культури. Вплітаючись у все суспільне життя, задовольняючи його вимоги, навчання не може не розвивати своєї гнучкості, багатства та краси. Було би помилково обмежитись увагою лише до шкільного й ВНЗівського навчання й занедбати все те, що підноситься над ним. Навчання упродовж усього життя - головна риса, що характеризує високоосвічених людей нашого часу.

Спираючись на бачення відомого американського вченого Джона Дейва про те, що освіта - це не підготовка до життя, освіта - це і є саме життя, у 1935 році у Флінті, штат Мічиган (США), зародився рух громадсько-активних шкіл, який зараз діє у більш ніж 85-ти країнах світу.

В основі діяльності громадсько-активних шкіл лежить громадсько орієнтована освіта, що представляє освітню філософію, яка сприяє створенню можливостей для окремих громадян, шкіл, бізнесу, громадських і приватних організацій стати партнерами в реалізації потреб громади.

Громадсько-активні школи існують у всьому світі для того, щоб допомогти дітям та їхнім родинам використовувати наявні ресурси громади якомога ефективніше. Утілення в життя різноманітних програм показало, що резерви в кожної громади значні. Будь-яку ідею можна реалізувати, якщо вона є реальною і викликає інтерес у певної частини чи в усієї громади. Завжди є активні люди, яких ми маємо підтримувати, вислуховувати спільні ідеї та реалізовувати їх через школу. Загальноосвітня школа може бути ресурсом не тільки для навчання дітей, а й центром активності громади, яка мешкає навколо. Представники громад погоджуються, що приміщення школи можна використовуватись упродовж усього дня, і не тільки учнями, а й усіма мешканцями громади. Школа - для громади, громада - для школи.

Отже, громадсько-активна школа - це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді. У громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залученню громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного - цілий день, кожен день, увечері та на вихідні. Використовуючи загальноосвітні школи як громадські центри, громадсько-активні школи залучають нових партнерів, тим самим створюючи великий спектр послуг для дітей, молоді, сімей та громад. Численні дослідження та значний досвід свідчать, що молоді потрібні великий вибір можливостей та підтримка. Тому діяльність громадсько-активних шкіл позитивно впливає не лише на самооцінку молодих людей, а й на розвиток громади в цілому.

Основою громадсько-активної школи є твердження про те, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади. Модель громадсько-активної школи дозволяє загальноосвітній школі стати громадсько-активною без збитку для її головних функцій. Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, а й розвивати громаду, залучати батьків і мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як у школі, так і у громаді.

Для того щоб усе вищезазначене здійснилося, необхідно перебудувати систему діяльності загальноосвітнього закладу певним чином. Усі процеси, що відбуваються на базі загальноосвітнього закладу, розподіляються на три напрями: демократизація, волонтерство, партнерство. У рамках кожного напряму визначаються цілі, розробляються технології та з'являється цілісна система роботи всього навчального закладу. Школи дають своїм випускникам не тільки необхідний рівень академічної освіти, а й навички громадської активності та самореалізації. Така робота дозволяє вирішити соціальні потреби громади.

Безперечно, кожна країна має свою освітню політику, програми та практики, але потреба залучення громади, бізнес-структур і влади до процесу прийняття рішень однакова, незалежно від того, в якій країні громадсько-активні школи знаходяться. Коли люди вирішують, що вони хочуть, щоб їхня школа стала громадсько-активною, вони розуміють, що починати треба з перебудови структури самої школи. Усе більше й більше людей починають долучатись до процесів прийняття рішень, що є першим важливим кроком. І згодом ми починаємо чути все менше «моя школа», а більше «наша школа», «наша громада». Під час проведення круглого столу у Ставищенському районі Київської області директор однієї з громадсько-активних шкіл сказав: «Школа починається з вивіски з назвою села, а не з вивіски на школі».

Ознаки, за якими у світі виділяють громадсько-активні школи:

1. Наявність людських і матеріальних ресурсів школи цілодобово, цілий рік.

2. Матеріальні ресурси (будинки та прилягаючі території) підлаштовуються під режим роботи, що дозволяє використовувати їх людям різного віку.

3. При створенні навчальної програми та плануванні інших видів діяльності враховуються результати безупинного вивчення основних потреб громади.

4. З належною увагою у громадсько-активній школі підходять до створення як основної навчальної програми, так і до програм пообідніх занять, заходів суботнього вечора та літнього періоду.

5. У громадсько-активній школі прагнуть до інтеграції освітніх, соціальних, спортивно-оздоровчих програм, програм культурного відпочинку та медичної допомоги для дітей, підлітків і дорослих.

6. При здійсненні цих програм школа намагається максимально задіяти всі наявні в неї матеріальні та людські ресурси.

7. Школа виявляє ініціативу сама, а також керує на початковому етапі здійсненням конструктивних проектів, ініційованих громадою.

8. На всіх етапах роботи школа показує приклад демократичного мислення та способу дії.

9. Педагоги творчо підходять до розробки навчальних програм і менше покладаються на стандартні схеми, які застосовуються в педагогічній практиці.

10. Директор заохочує в педколективі прагнення бути корисними в реальних процесах, що відбуваються у громаді, виходячи за рамки своїх прямих посадових обов'язків.

11. Школа виявляє та вирощує у громаді нових лідерів.

12. Громадсько-активна школа намагається залучати до планування більшості програм усіх, хто в них зацікавлений і на кого спрямована дія цих програм.

13. Школа прагне внести розмаїтість у всі стадії денної навчальної програми шляхом залучення ресурсів громади.

14. Громадсько-активна школа прагне до виховання в жителів місцевої громади почуття єдності, солідарності, упевненості в тому, що спільно вони у стані справитись практично з усіма проблемами, які виникають перед їхньою громадою.

15. Громадсько-активна школа виступає ініціатором програм, корисних людям різного віку, соціальних груп і віросповідання.

16. Школа бере на себе відповідальність за координацію діяльності всіх організацій та установ, які існують у громаді.

За минулі роки Україна досягла значного прогресу в розвитку громадсько орієнтованої освіти, про що свідчить успіх реалізації програми «Школа як осередок розвитку громади» громадсько-активними школами, проведення міжнародної конференції, поширення програми в нових областях. Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» є однією з провідних організацій у цій сфері і на сьогодні об'єднує мережу українських громадсько-активних шкіл, які працюють як осередки розвитку своїх громад або як громадсько-активні школи. Багато учасників, ставши частиною програми «Школа як осередок розвитку громади», отримали досвід прямого залучення громади до прийняття рішень. Програми, що реалізуються на базі громадсько-активних шкіл, спрямовані на відновлення традицій у громадах шляхом активізації місцевих мешканців. Крім того, Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» стає однією з провідних організацій у розвитку міжнародної мережі громадсько-активних шкіл завдяки проведенню міжнародної конференції в листопаді 2005 року, а також розробці спільного міжнародного проекту «Розроблення міжнародних стандартів якості ефективних громадсько-активних шкіл».

З метою посилення основних напрямів програми «Школа як осередок розвитку громади» дуже вдалою виявилась ідея Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» організувати обмін досвідом реалізації програми громадсько-активними школами, що представляють різні області України. У рамках ініціативи «Естафета добрих справ» відбувся обмін досвідом організації волонтерських ініціатив, привернення уваги громадськості до важливості діяльності громадсько-активних шкіл у вирішенні соціальних проблем місцевої громади.

Ще одним значним кроком на шляху розвитку програми в Україні стала розробка проекту «Школа громадянської освіти» Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» спільно з Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) та кафедрою менеджменту освіти ЦІППО. Даний проект є важливим показником того, що в Україні існує необхідність створення та впровадження проблемно-тематичного курсу та спецкурсу в рамках реалізації програми «Школа як осередок розвитку громади», що дасть можливість більш широкого ознайомлення з цією програмою керівників загальноосвітніх закладів і забезпечити знаннями та навичками, необхідними для реалізації програми. Для того щоб розширити та узаконити концепцію громадянської освіти як частини української освітньої реформи, дуже важливо представити її на рівні університету у формі курсу, який можна буде запропонувати керівникам і вчителям.

У кожній країні проблемно-тематичні курси та спецкурси ґрунтуються й розвиваються в рамках державної освітньої, соціальної, культурної та економічної дійсності з метою сприяння демократизації школи на місцевому рівні.

Ґрунтуючись на попередніх програмах, семінарах і конференціях у південно-східній та центральній Європі, де існує громадянська освіта та діють громадсько-активні школи, в Угорщині впродовж восьми років на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти діє спецкурс для керівників і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Тривалість цього курсу визначається інститутом, який пропонує програму, а також затверджується Міністерством освіти Угорщини як акредитаційний курс. Від учасників курсу очікується створення та розвиток громадсько-активної школи. Спецкурс було розроблено з метою:

  • Представити філософію та концепцію громадянської освіти.
  • Навчити керівників шкіл, учителів, координаторів громадсько-активних шкіл діяльності громадських шкіл.
  • Представити великий спектр можливостей курсів і програм, які пропонуватимуться у школах для людей різного віку.
  • Підтримати введення концепції навчання впродовж усього життя у громадах.
  • Забезпечити методи стосовно встановлення шкільних рад, учнівського самоврядування, демократизації школи.
  • Забезпечити знаннями тренерів, які в майбутньому розвиватимуть проекти на регіональному та національному рівнях.
  • Навчити учасників складати бюджет програми, спілкуватися зі ЗМІ, міжвідомчій співпраці.
  • Сприяти проведенню тренінгів у рамках програми.
  • Сприяти реалізації програм, покращенню життя у громадах та вирішенню проблем громади.

Отже, розширення послуг на базі школи, як того вимагає модель громадсько-активної школи, стимулює виникнення інноваційних освітніх програм, допомагає вдосконалити професійну форму педагога, яка відповідає вимогам сучасності. Школи, залучені до програми, відмічають один факт: як тільки вони обрали для розвитку свого загальноосвітнього закладу модель громадськоактивної школи, вони стали конкурентоспроможними. У рамках моделі громадсько-активної школи відбувається переорієнтація на особистість учня, на формування активної громадської позиції, відповідальності перед собою та перед громадою за прийняті рішення. У результаті роботи за моделлю громадсько-активної школи ресурси школи використовуються ефективніше в інтересах усіх мешканців громади. Школа, перетворюючись у громадський центр, більше отримує реальної допомоги від місцевої громади, комерційних структур і влади.

Автор: Ч. Лорінці

Освіта.ua
05.11.2006

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!