Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Педагогічна філософія креативної освіти

Педагогічна філософія креативної освіти

Концепція креативної освіти та Статут закладу узагальнюють досвід практичної діяльності та педагогічних досліджень з проблем освіти інтелектуально і творчо обдарованих дітей, проведених у Саксаганському ліцеї

Концепція ґрунтується на науково-правовій базі освітньої галузі (Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, Конституція України, Національна доктрина розвитку освіти України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» тощо) та державними документами щодо реформування сучасної освіти в Україні (Концепції 12-річної загальної середньої освіти, громадянського виховання, розвитку загальної середньої освіти, інформатизації шкіл та Положенням про індивідуальне навчання у системі загальної середньої освіти).

Наукова новизна

Концепції креативної освіти полягає в тому, що творчу діяльність ліцеїстів і педагогів розглядається не як одна із складових педагогічної системи, а як її головна ідея, що є визначальною всієї педагогічної філософії й укладу діяльності навчального закладу.

Теоретичне значення

Концепції як дослідження визначається тим, що була розроблена педагогічна система як технологія, яка складається з органічно пов'язаних підсистем навчання, виховання й розвитку, а також передбачає формування творчої особистості інтелігента, може бути практично використана для організації діяльності природничо-наукових ліцеїв.

Вірогідність основних положень

Концепції забезпечена методологічною обґрунтованістю вихідних позицій та результатів наукових досліджень, проведених автором та його колегами на базі Саксаганського ліцею.

У сучасному світі, перед яким постають завдання осягнути проблеми планетарного масштабу, методологічною парадигмою має стати творчість. Це форма людської діяльності, яка ставить за мету пошук і практичне створення нового, оригінального, унікального, кращого, прогресивного, соціально значущого.

Але визначне значення має саме добротворчість як пошук шляхів покращення життя суспільства і окремої людини, що забезпечує виховання у особистості волі, працелюбства, трудової активності, чуйності як умови формування її інтелектуальних, моральних, фізичних та творчих рис і засвоєння у свідомості людини таких головних духовних цінностей, як Істина, Добро та Краса. Тому саме добротворчість у Концепції креативної освіти розглядається як рушійна сила становлення творчої особистості ліцеїста. Добротворчість передбачає не тільки самостійний пошук і створення нового продукту в індивідуальному досвіді ліцеїста - наукового знання чи методу, невідомого для нього, але відомого в суспільному досвіді, - а й вирішення проблеми значимості цього відкриття чи винаходу для людства. І не випадково вона зумовлює діалектичне глибинне перетворення мислення з буденного у гуманної людини на планетарне філософа-природодослідника: через громадське - громадянина, практичне - винахідника, науково-практичне - експериментатора і науково-теоретичне - теоретика.

Зміни якісних типів мислення відбуваються завдяки переорієнтації суттєвих позитивних властивостей від нижчого до вищого і народженням нових у останнього, що і є визначальним для процесу розвитку. Розвиток мислення полягає у систематизації поглядів, формуванні переконань, знань, їх ущільненні і кристалізації, перетворенні в єдині методологічні основи: провідні ідеї, положення, принципи, переконання, постулати тощо.

Закономірно, що історичний розвиток і місце держави у світовій спільноті знаходяться в прямій залежності від здатності народу творити її на рівні вимог сучасної доби. Від того, які творчі здібності виявляються у працівників будь-яких сфер людської діяльності, і особливо національної системи освіти, залежить прогрес суспільства. Тому найбільш важливою складовою частиною ідеології діяльності ліцею є положення про розвиток у молоді якостей творчої особистості планетарного мислення як сучасного інтелігента, що відповідає Державній національній програмі «Освіта». Означена позиція співзвучна з Концепцією глобальної освіти, що прийнята ІІ Міжнародним Конгресом «Вчителі світу - за мир», який пройшов під девізом: «Мислити - глобально, діяти - локально».

У діяльності ліцею першочерговими є:

  • філософський пошук істини, глибинного розуміння проблем, що виникають перед світовою цивілізацією;
  • формування свідомості, яка дозволяє ставитись без упередження до інших культур, розуміння ролі і місця національного у світовій загальнолюдській цивілізації;
  • творче дієве ставлення до вирішення проблем світової спільноти, батьківщини, своїх рідних, близьких, друзів, колег тощо;
  • розуміння національних ціннісних орієнтацій, національної свідомості та свідомості як цінності;
  • інтелігентність, громадянськість, гуманність, гідність, честь, порядність, совість тощо;
  • любов до життя у всіх її проявах і розуміння того, що немає нічого більш цінного, ніж здоров'я, навичок фізичного самовдосконалення та самозагартовування.

Творчість розглядається не стільки як діяльність взагалі, скільки як специфічна діяльність, що збільшує потенціал: творчій праці (інтелектуальній чи фізичній) належить вирішальна роль впливу на особистість.

Тому головне завдання педагогічної полягає у створенні умов повсякденної і різноманітної творчої діяльності ліцеїстів і за рахунок цього педагогічного підходу для досягнення головної мети: формування інтелігентної активної творчої особистості, громадянина Планети, України, члена сім'ї, Людини.

Педагогічна система педагогічного закладу як засіб досягнення мети є органічною сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять ліцеїста в умови суб'єкта творчої діяльності і забезпечують формування його особистості. Така педагогічна система називається креативною (від лат. creatio - створення), а навчальний заклад - креативним, що формує творчу особистість шляхом створення інтелектуально і творчо обдарованим дітям міста фундаментальної середньої освіти у відповідності з державними освітніми стандартами, а також поглибленого вивчення предметів природничо-наукового циклу.

Важливим положенням системи є визначення креативності за П. Торренсом як процесу виникнення чутливості до проблем, дефіциту знань, їх дисгармонії, невідповідності, фіксації цих проблем, пошуку їх рішення, висунення гіпотез, перевірок і формулювання результатів рішення проблеми. Разом з тим він визначив креативність і як природній процес, який породжується сильною потребою людини в знятті напруги, що виникає в ситуації невизначеності і незавершеності. Такий розгляд креативності як процесу дає можливість визначити її і як здібність до творчості, і як умову, яка полегшує і стимулює творчий процес і забезпечує оцінку його продуктів.

Креативна педагогічна система ліцею повинна базується на засадах гуманістичної психології, що визначає сутність особистості:

  • людина - це найвища світова цінність;
  • кожна людина унікальна, тому необхідно визнавати автономію кожної людини і її право на визначення особистого життя;
  • найціннішою властивістю людини є її намагання розвивати свої потенційні творчі можливості і вдосконалювати себе;
  • вільний вибір людини - основа розвитку особистості;
  • міжособистісні стосунки передбачають безоцінне позитивне ставлення людини і самовираження у спілкуванні з нею;
  • гуманізація людини - це гармонія стосунків особистості зі своїм внутрішнім «Я».

Важливість створення умов творчої діяльності, які забезпечують максимальний розвиток творчого потенціалу інтелектуально і творчо обдарованих дітей, пов'язана з їх психологічними особливостями й урахуванням принципу природовідповідності потреби творчо обдарованих дітей у різноманітній діяльності, самореалізації і самоствердженні, задоволені навчанням як творчістю і здійснюється за умов свободи під час творчої роботи, активної самостійної діяльності учнів, співробітництва і співтворчості у колективі; відповідальності й справедливості.

Методологічні основи креативної системи становлять найважливіші положення теорії пізнання та вчення П. Гальперіна щодо планомірно-поетапного формування розумових дій, яке має шість етапів. Вони використовуються як інструментарій формування наукового мислення ліцеїстів. В її контексті творчість розглядається як продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріали, технології, духовні цінності суспільства. Виходячи з розуміння важливості творчості як виду діяльності у формуванні творчої особистості, вагоме місце в креативній педагогічній системі надається втіленню принципу дієвого підходу до навчання.

У дидактичній системі Саксаганського ліцею використовуються загальні закони творчого процесу (тотожності, непротиріччя, виключення третього, достатньої підстави) та його ступінчастість (підготовка, визрівання, осяяння, перевірка).

Проблему організації роботи з обдарованими та здібними школярами в останні роки дослідники пов'язують з теорією розвиваючого навчання, що розкривається в дослідженнях М. Акімової, А. Бударного, Л. Виготського, А. Єфрємова, Л. Занкова, Г. Костюка, А. Кочеткової, М. Махмутова, І. Якиманської та інших. Враховуючи рекомендації вчених, навчання орієнтується не на досягнутий рівень, а на значно вищий і, таким чином, утруднюється навчання заради майбутнього розвитку.

Методологічну основу креативної педагогічної системи складають основні положення цієї теорії: побудова навчання на високому рівні труднощів; вивчення матеріалу швидкими темпами, з урахуванням доступності; значне підвищення питомої ваги теоретичних знань; усвідомлення учнями процесу навчання.

Процес навчання визначається як процес навчання, коли ліцеїст як дослідник максимально свідомо і самостійно досліджує навчальний матеріал, забезпечуючи свій різнобічний розвиток і формування себе як творчої особистості.

Методологічну основу креативної педагогічної системи складають положення теорії виховання, які ґрунтуються на працях А. Макаренка, В. Сухомлинського, С. Гончаренка, В. Кременя, Я. Корчака, С. Френе.

Виховання в педагогічній системі Саксаганського ліцею, яке передбачає особистісно-рівноправне співробітництво і співтворчість вчителя і ліцеїста, що дає змогу останньому бути суб'єктом виховної роботи і самотворення своєї особистості, ми називаємо креативним. Методологічною основою креативної педагогічної системи є Державна програма «Діти України», де підкреслюється, що здоров'я підростаючого покоління - це інтегративний показник суспільного розвитку. Формування здорового способу життя у креативній педагогічній системі розглядається як обов'язкове завдання і умова розвитку творчих здібностей ліцеїста та формування його як творчої особистості (Г. Апанасенко, В. Ротенберг, С. Бондаренко, О. Дубровський).

Таким чином, діяльність ліцею повинна базується на педагогічній філософії, що нерозривно пов'язана з творчим особистісним способом існування людини. Оскільки логіка розвитку будь-чого в природі, суспільстві та людині в креативній педагогічній системі визначається діалектикою, її поняття, категорії, закони є загальною методологічною основою.

Освіта.ua
05.02.2005

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!