Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Розробка освітньої програми школи
Розробка освітньої програми школи

Будь-який директор навчально-виховного закладу - початківець чи майстер - спільно з педагогічним колективом, а ще краще - з учнями та батьками готує концепцію розвитку (освітню програму) школи. Як зробити її авторською, індивідуальною і, разом із тим, задовольнити всіх: учнів, вчителів школи, батьків, керівні органи освіти?

Розробка освітньої програми школи

Ключові поняття: базовий навчальний план, типовий навчальний план, робочий план школи, освітня програма, навчальна програма, Державний освітній стандарт, місія школи, модель випускника, структура та зміст освіти, інваріантна та варіативна складові освіти, критерії (вимірники) освіченості, навчально-методичне забезпечення.

Структура публікації:

  • Для чого необхідно складати освітню програму школи.
  • Етапи розробки програми.
  • Визначення поняття "освітня програма" та її структура.
  • Змістовне наповнення основних розділів програми.
  • Узагальнюючі висновки.

Вступ

У даний час питанням визначення призначення, оптимальної структури та змісту освітньої програми школи приділяється велика увага. Вони хвилюють як дослідників, так і практиків системи освіти. Ми виділяємо кілька причин зростання інтересу до проблем, що пов'язані з освітньою програмою загальноосвітнього закладу.

Перша причина - це обов'язковість даного документа. Відповідно до чинного законодавства зміст освіти в конкретній школі визначається освітньою програмою (освітніми програмами), що розробляється та реалізується школою самостійно.

Друга причина - існування різних підходів до призначення, структури, змісту, технологій розробки освітньої програми та її впливу на освітній процес. Багато педагогічних колективів уже накопичили певний досвід розробки та використання на практиці освітньої програми. Цей досвід вимагає опису й осмислення.

Третя причина - зростання значущості процедур атестації та державної акредитації освітніх закладів, у ході яких установлюється виконання освітнім закладом вимог державного освітнього стандарту в частині обов'язкового мінімуму змісту основних освітніх програм, розглядається рівень реалізованих освітніх програм та їхня спрямованість.

Четверта причина - необхідність розвитку форм державно-суспільного управління освітою. У виборі змісту освіти, за винятком тієї його частини, що визначена предметами базового навчального плану та регіонального компонента, можуть брати участь самі учні та їхні батьки (законні представники). Тому при відповідній організації освітня програма може й повинна стати основою для конструктивного діалогу школи та місцевого співтовариства, насамперед батьків, з питань змісту та якості загальної освіти.

На нашу думку, освітня програма являє собою документ, що визначає тільки зміст освіти в конкретному закладі та технології реалізації цього змісту. Тому ми вважаємо недоцільним включати в освітню програму закладу матеріали та розділи, що дублюють його статут, програму розвитку та річний план роботи школи. Крім того, оскільки розробляти освітню програму має кожний освітній заклад, цей документ не повинен бути перевантажений теоретичними та дослідницькими матеріалами.

Як відомо, освітній процес у загальноосвітній школі здійснюється на підставі навчального плану, розроблюваного загальноосвітнім закладом самостійно відповідно до орієнтовного навчального плану, і регламентується розкладом занять. Проте варто відзначити, що педагогічні колективи шкіл "вільні" лише у визначенні змісту варіативної складової навчального плану, оскільки визначення інваріантної складової відноситься до компетенції органів державної влади.

Аналіз реальної практики формування навчальних планів шкіл показує, що вони по-різному розпоряджаються годинами варіативної складової навчального плану. Ці години, як правило, направляються на вивчення предметів базового компонента, на поглиблене або профільне вивчення окремих предметів, на введення додаткових освітніх (предметних) програм. Розподіл годин варіативної складової навчального плану відбувається, як правило, на таких підставах:

  • необхідність "посилення" підготовки учнів із предметів природничо-математичного або гуманітарного циклу, оскільки годин на освоєння деяких програм базового навчального плану, на думку вчителів, відведено недостатньо. Їх не вистачає не тільки для підготовки випускників школи для вступу до ВНЗ, а й на освоєння ними мінімуму змісту основних освітніх програм;
  • наявність у школі "сильного" вчителя-предметника;
  • прагнення (а іноді й необхідність) "довантажити" учителя, який має невелике педагогічне навантаження;
  • бажання залучити у школу учнів, які проживають поза межами мікрорайону школи;
  • реалізація "замовлення" самих учнів та їхніх батьків (на жаль, зустрічається досить рідко);
  • реалізація договору з ВНЗ.

Ми не схильні оцінювати "правильність" цих підходів до розподілу годин варіативної складової навчального плану, оскільки розуміємо, що адміністрації шкіл, крім питань освіти учнів, приходиться вирішувати проблеми наповнюваності та розподілу класів, заробітної плати педагогів, утримання кваліфікованих фахівців, "доучування" відверто "слабких" учнів. Разом із тим їхнє рішення не повинно розглядатися адміністрацією як самоціль. Усі вони, в остаточному підсумку, повинні бути підпорядковані задачі повноцінної якісної освіти учнів.

Запропоновані рекомендації розглядаються нами як один із можливих варіантів допомоги керівникам і педагогічним колективам освітніх закладів у освоєнні відносно нового для них виду діяльності - розробки освітньої програми. Крім того, він може та повинен стати засобом розвитку педагогічного колективу та залучення до управління освітнім за-кладом батьківської громадськості.

Ми вважаємо, що спільна діяльність педагогічного колективу та місцевого співтовариства в роботі над освітньою програмою доцільна на етапах:

  • формулювання призначення та місії школи;
  • розробки "моделі" випускника школи;
  • формування навчального плану;
  • розробки критеріїв реалізації освітньої програми.

Слід зазначити також, що в конкретній школі вчителя-предметника в більшому ступені цікавить результат його власної діяльності, ніж загальний результат роботи всього педагогічного колективу. Оцінка адміністрацією діяльності конкретного педагога також, як правило, не пов'язана із загальним результатом школи. Участь у розробці "моделі" випускника школи дозволить членам педагогічного колективу більш ясно представити "продукт" їхньої спільної діяльності. Бачення загальної мети буде консолідувати колектив, сприяти вибудовуванню конструктивних відносин школи та місцевого співтовариства, досягненню прогнозованого освітнього результату.

Розробка освітніх програм може дозволити адміністрації та педагогічному колективу школи:

  • глибше зрозуміти специфіку й призначення свого освітнього закладу, виявити й обґрунтувати особливості організації освітнього процесу в ньому;
  • визначити зміст освіти у школі з урахуванням побажань місцевого співтовариства;
  • закласти основу для формування навчальних планів на довгостроковий період;
  • мотивовано вибирати зміст шкільного компонента навчального плану, забезпечуючи принцип наступності;
  • вибирати адекватні форми контролю реалізації освітніх цілей закладу з боку його адміністрації;
  • більш успішно проходити процедури атестації та державної акредитації;
  • "захистити" учнів від необґрунтованої змінюваності змісту освіти, підручників і програм;
  • чітко розмежувати додаткові освітні послуги, що робляться загальноосвітнім закладом, на платній та безкоштовній основі. Обґрунтувати введення додаткових платних освітніх послуг.

Загальні положення

1. Освітня програма повинна бути розроблена закладом на основі державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм, курсів, дисциплін. До вступу в дію державних освітніх стандартів педагогічним колективам варто керуватися вимогами нормативних актів, що визначають обов'язковий мінімум змісту та вимоги до рівня підготовки учнів за відповідною освітньою програмою.

2. Структурно-освітня програма школи може розглядатися як сукупність освітніх програм різного рівня навчання (початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти). Ці програми повинні бути спадкоємними, тобто кожна наступна програма базується на попередній. У свою чергу, програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, освітня програма школи може бути визначена як сукупність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, та спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності конкретної установи.

3. Спрямованість освітніх програм (наприклад, формування загальної культури особистості учнів; їх адаптація до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища і т. п.); повинна відповідати призначенню закладу.

4. Наявність у загальноосвітній школі освітньої програми є необхідною умовою успішного проходження закладом процедур ліцензування, атестації та державної акредитації.

5. Освітня програма розробляється на термін, обумовлений закладом самостійно. Це може бути термін, що відповідає тривалості освоєння кожного рівня освіти (освітня програма початкової загальної освіти - на 4 роки, основної загальної - на 5 років, середньої (повної) загальної - на 2 (3) роки). Окремі її розділи, такі як "Призначення школи та засіб його реалізації", "Модель випускника", можуть бути актуальні аж до зміни призначення школи (наприклад, у зв'язку зі зміною її статусу, зміною соціального замовлення, реалізацією визначеного етапу програми розвитку закладу тощо). Інші, наприклад, "Цілі та задачі освітнього процесу", "Особливості організації освітнього процесу та застосування технологій", можуть корегуватися в міру необхідності. Розділ "Навчальний план школи та його обґрунтування" повинен обновлятися щорічно. По мірі включення в освітній процес нових програм і підручників повинні вноситися корективи до розділу "Програмно-методичне забезпечення освітньої програми".

6. Діяльність із розробки освітньої програми може бути використана як засіб розвитку співробітників школи, залучення педагогічного колективу та батьківської громадськості до управління освітнім закладом.

Структура освітньої програми загальноосвітнього закладу (школи, гімназії, ліцею)

Нам представляється доцільною така структура освітньої програми. Усі аналітичні матеріали, необхідні для розробки програми, можуть бути оформлені в додатках до неї.

Розділ 1. Призначення школи (гімназії, ліцею) та засіб його реалізації.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи (гімназії, ліцею).

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи (гімназії, ліцею).

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Запропоновані розділи освітньої програми розглядаються як інваріантні (обов'язкові). Адміністрація та педагогічний колектив школи вправі доповнити даний перелік іншими розділами.

Рекомендації щодо змісту розділів програми

Розділ 1

Призначення школи (гімназії, ліцею) та засіб його реалізації

У цьому розділі необхідно спочатку обґрунтувати, а потім сформулювати призначення конкретного освітнього закладу. Воно формулюється на підставі статусу закладу, визначається й обґрунтовується особливостями зовнішнього середовища освітнього закладу, його можливостями, історично сформованим місцем закладу в освітньому просторі міста, району, мікрорайону.

Формулювання призначення школи мають бути стислими та зрозумілими не тільки педагогічному колективу, а й батькам учнів, партнерам освітнього закладу. Тому представляється доцільним включати в роботу з формулювання призначення освітнього закладу представників місцевого співтовариства.

У цьому ж розділі необхідно вказати рівні реалізованих закладом освіти загальноосвітніх програм. У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

У розділі також описуються й обґрунтовуються основні засоби, за допомогою яких адміністрація та педагогічний колектив реалізують призначення свого навчального закладу.

Основним засобом реалізації призначення практично для всіх загальноосвітніх навчальних закладів є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час кожний заклад має у своєму розпорядженні додаткові, специфічні саме для нього засоби реалізації свого призначення.

Наприклад:

  • уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
  • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
  • раннє або поглиблене вивчення окремих предметів;
  • надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
  • оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
  • надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

У цьому ж розділі доцільно позначити спрямованість освітніх програм. Освітні програми, реалізовані в загальноосвітньому навчальному закладі, у залежності від специфіки обраного змісту освіти можуть бути спрямовані, наприклад, на:

  • формування в учнів сучасної наукової картини світу;
  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в учнів національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
  • формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи (гімназії, ліцею)

У даному розділі необхідно описати, використовуючи якісні характеристики, запропонований результат реалізації освітньої програми у вигляді "моделі" випускника конкретного навчального закладу. Педагогічний колектив і батьки учнів повинні визначитися з тим, який "продукт" має вийти в результаті діяльності школи та чим випускник даного освітнього закладу буде відрізнятися від випускників інших шкіл. Найбільш повно в "моделі" повинні бути відбиті саме ті якості, що формуються під впливом обраного школою змісту освіти, інакше кажучи, у результаті реалізації освітньої програми.

Розробку "моделі" доцільно починати з найвищого рівня реалізованих школою освітніх програм, тобто з випускника, який засвоїв рівень середньої (повної) загальної освіти. Потім визначається набір характеристик, що повинні бути отримані до моменту переходу учня на старший ступінь. На цій основі розробляється модель особистості учня, який засвоїв рівень основної загальної освіти, після чого за такою ж схемою розробляється модель учня, який завершив початкову загальну освіту.

"Модель" випускника може включати:

  • рівень його навченості, забезпечений реалізацією основних і додаткових загальноосвітніх програм;
  • сформованість загально навчальних умінь і навичок;
  • домінуючий спосіб мислення випускника;
  • рівень сформованості соціальних навичок випускника;
  • пріоритетні особистісні якості, що повинні бути сформовані в учня у процесі засвоєння освітньої програми кожного рівня;
  • можливі сфери розподілу випускників II і III ступенів даного закладу (закладу середньої та вищої професійної освіти, сфери виробництва, послуг тощо).

За основу побудови "моделі" випускника доцільно взяти якості, що повинні бути сформовані в учнів відповідно до задач того чи іншого ступеня освіта). При описі "моделі" випускника може бути застосований компетентнісний підхід.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи (гімназії, ліцею)

У даному розділі необхідно сформулювати тільки ті цілі та визначити тільки ті задачі, що вирішуються саме через освітній процес і саме зміст освіти. Наприклад, представляється недоцільно включати в даний розділ задачі зміцнення матеріальної бази школи або підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, оскільки вони знаходять висвітлення в річних або перспективних планах роботи школи.

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Наприклад, перед школою можуть бути поставлені такі цілі освітнього процесу:

  • забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в освітньому закладі регламентується робочим навчальним планом (розбивкою змісту освітньої програми на навчальні курси, за дисциплінами та за роками навчання).

У даному розділі необхідно обґрунтувати зміст навчального плану школи як механізм реалізації змісту освіти та одного з основних засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Інакше кажучи, треба довести доцільність вибору основних і додаткових загальноосвітніх програм, реалізованих закладом на рівнях початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти. Слід зазначити, що при формуванні варіативної складової навчального плану педагогічний колектив школи повинен спробувати максимально врахувати освітні потреби учнів і батьків.

У цьому ж розділі можна вказати й обґрунтувати перелік додаткових освітніх послуг, що надаються школою в рамках бюджетного фінансування, тобто безкоштовно для учнів.

У відповідності до Типового положення про загальноосвітню установу освітня програма школи розробляється на підставі державних освітніх стандартів (згідно з чинним законодавством Україна на підставі одного з варіантів запропонованого Міносвіти і науки Типового навчального плану загальноосвітньої школи. - Ред.). Отже, до неї можуть бути включені додаткові освітні програми, реалізовані в якості додаткових платних освітніх послуг, не передбачені відповідними освітніми програмами та державними освітніми стандартами.

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

У цьому розділі стисло описуються особливості організації навчальної та позанавчальної діяльності, що забезпечують інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Обґрунтування існуючої організації освітнього процесу має бути присутнім на кожному рівні навчання та відбивати:

  • цільовий аспект навчальної та позанавчальної діяльності (тобто відповідати на запитання: "на формування яких якостей та життєво необхідних навичок спрямована навчальна й позанавчальна діяльність учнів");
  • співвідношення навчальної та позанавчальної діяльності;
  • особливості організації навчальної та позанавчальної діяльності;
  • необхідність використання тих чи інших освітніх технологій.

На наш погляд, стосовно до освітньої програми доцільно дотримуватися визначень педагогічної технології, що були описані І. Волковим і О. Кушніром: "Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання" (І. Волков), "Технологія - це складова частина системи навчання, що забезпечує її результативність" (О. Кушнір), тому що саме ці визначення педагогічної технології виходять на "модель" випускника.

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

У цьому розділі повинна бути дана відповідь на запитання: як адміністрація, педагогічний колектив школи та батьки учнів будуть визначати досягнення або недосягнення заявлених цілей і задач освітнього процесу.

На рівні школи повинна бути розроблена система показників, що дозволяла би судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній "моделі" випускника.

При роботі над цим розділом необхідно визначити:

  • об'єкти контролю (що виміряється або контролюється);
  • процедури контролю (за допомогою чого, яким чином виміряється об'єкт);
  • періодичність контролю (як часто виміряється об'єкт).

У розділі "Показники, вимірники реалізації освітньої програми" недоцільно включати показники оцінки ефективності роботи школи в цілому. Необхідно відібрати показники, що відносяться до реалізації школою того змісту освіти, який вона разом із батьками учнів визначила для своєї освітньої програми. Тоді критерії, не пов'язані з "моделлю" випускника, при оцінці реалізації освітньої програми можуть бути опущені.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

У цьому розділі вказується, яким програмно-методичним матеріалом забезпечується реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи. Крім того, у ньому необхідно пояснити, чому саме цей програмно-методичний матеріал освітній заклад відібрав для реалізації змісту освіти та забезпечення його якості.

Замість висновку

Ми сподіваємося, що ці рекомендації будуть корисними для керівників навчальних закладів, і вважаємо своїм обов'язком у висновку поділитися деякими міркуваннями.

Усі розділи освітньої програми школи повинні бути логічно обґрунтованими та несуперечливими, а кожен наступний розділ "випливати" з попередніх.

Дотримання внутрішньої логіки освітньої програми, співвіднесення кожного її розділу з іншими є основним критерієм "правильності" обраного адміністрацією та педагогічним колективом шляху формування програми.

Перелік і спрямованість додаткових освітніх програм повинні відповідати і призначенню школи і "образові" випускника. Є сенс проаналізувати додаткові освітні програми на предмет їхньої відповідності заявленим в освітній програмі цілям.

Освітня програма школи повинна бути сформована з урахуванням освітніх потреб учнів та їхніх батьків. Для цього необхідна серйозна робота з їхнього вивчення. Однак жодний освітній заклад не зможе врахувати побажання всіх учнів та їхніх батьків. Тому школа та суспільство повинні "домовитися" про те, які з побажань можуть бути задоволені, а які - ні. Освітня програма школи цілком може стати основою такого діалогу. Крім того, задоволення частини освітніх потреб учнів та їхніх батьків можливе через надання школою платних послуг (за наявності в освітнього закладу ліцензії на цей вид діяльності).

Для того щоби "не перевантажувати" освітню програму, доцільно всі аналітичні матеріали, пов'язані з її розробкою, розмістити в додатках.

Освітня програма не зможе виконати свого призначення та не стане засобом розвитку педагогічного колективу, якщо в її розробці буде брати участь тільки адміністрація школи.

Самоосвітні завдання

  • Проаналізуйте, чи існують розбіжності між алгоритмом складання освітньої програми російських і українських шкіл.
  • Що персонально ви взяли на озброєння, опрацювавши матеріали публікації? Які корективи в роботу по складанню програм ви плануєте внести?
  • Чи можна структуру освітньої програми, з якою ви щойно ознайомилися, перенести в пояснювальну записку до робочого навчального плану вашої школи до нового навчального року?

Автори: В. Єгорова, В. Малютіна, В. Паутов

Освіта.ua
05.12.2005

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!