Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Профільне навчання у школі модульного типу

Профільне навчання у школі модульного типу

Усі учні без винятку можуть учитись. Єдине, на що вони можуть виявитись нездатними, - це вчитись так, як пропонується конкретною програмою, підручником чи вчителем

Освітня система нашої країни нині жваво використовує методологію особистісно зорієнтованого навчання, що передбачає послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб'єкта власного розвитку, тобто як до суб'єкта виховної взаємодії. Це базова ціннісна орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною та колективом.

Концепція розвитку загальної середньої освіти визначає її суть як освіти для людини: «Молода людина, громадянин двадцять першого століття, повинна критично мислити, переробляти різноманітну інформацію, бажати змінити своє життя й життя своєї країни у кращу сторону».

Виходячи з вищесказаного, педагогічний колектив Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 із профільним навчанням визначив пріоритетні завдання своєї педагогічної діяльності:

  • створення умов для оволодіння кожним учнем опорними знаннями та вміннями на високому освітньому рівні відповідно до вимог Державного стандарту з профільних дисциплін; допомога учням профільних класів у проектуванні індивідуальних освітніх маршрутів;
  • забезпечення реальної активності учня в навчальному процесі, розвиток пізнавального інтересу учнів;
  • формування в учня профільної школи навчально-інтелектуальних і творчих умінь і якостей, необхідних для життєвого та професійного самовизначення;
  • навчання свідомому використанню знань в умовах швидких змін, здійсненню самоаналізу, осмисленню потреб у саморефлексії; мотивація готовності учнів підвищувати свій самоосвітній рівень;
  • розвиток експериментальних умінь і навичок через науково-дослідницьку діяльність учнів;
  • навчально-методичне забезпечення для опанування профільних предметів у класах допрофільної та профільної підготовки. Багатоплановість завдань вимагає таких інноваційних підходів, які б забезпечували системність в організації пізнавальної діяльності учнів, індивідуалізацію та диференціацію профільного навчання.

Наш педагогічний пошук здійснюється в умовах навчально-виховного закладу, який має статус школи з профільним навчанням. З 1991 року школа в експериментальному режимі опрацьовувала освітню модель, орієнтовану на професійні інтереси та життєві плани учнів.

На той час нормативно-правова база для організації профільного навчання була несформована. Школа повинна була напрацювати локальні нормативні акти. Це «Тимчасове положення про профільне навчання», «Положення про набір учнів у допрофільні та профільні класи», «Положення про предметну кафедру», «Положення про куратора профілю», «Положення про заліковий тиждень», «Положення про шкільне наукове товариство «Пролісок».

Для забезпечення цілісного процесу розвитку паралельно з профільною підготовкою учнів у школі впроваджена технологія модульно-розвивального навчання. Керівник педагогічного експерименту «Школа розвитку» А. Фурман в основу цієї освітньої технології поклав системно-суб'єктивний підхід до процесу становлення та розвитку життєво активної, гуманістично спрямованої особистості, яка у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями.

Анкетування, проведене шкільною психологічною службою, підтвердило позитивне сприйняття учнями ідеї модульної організації навчально-виховного процесу. 88 % респондентів відмітили, що модульна система навчальних занять дозволяє їм підвищувати успішність, 80 % - попереджає втому, 75 % - звільняє час для занять особистого характеру, 70 % - сприяє самоосвіті.

А в період формування допрофільних і профільних класів особливо актуальною стає проблема самовизначення підлітка. Відомий психолог Еріксон упровадив у психологію термін «Я - ідентичність», який означає самоототожнення та безперервність розвитку свого «Я» протягом життя. Період 13-18 років учений уважає стадією розвитку, коли підліток аналізує накопичений життєвий досвід і здійснює вибір домінуючої сфери діяльності.

Створюючи структуру профільного навчання, ми визначили як найбільш оптимальну для практичного застосування лекційно-семінарсько-залікову систему. Її поєднання з крупноблочною подачею навчального матеріалу за модульно-розвивальною технологією допомагає учням сформулювати проблеми, опанувати логіку пізнання, зробити власні відкриття.

Навчальний план школи передбачає при вивченні профільних дисциплін дві форми проведення навчальних занять: лекції, коли вчитель співпрацює з цілим класом, та семінарські заняття, коли клас ділиться на групи.

Лекційна форма організації навчальних занять допомагає випускникам школи успішно адаптуватись до навчального процесу у вищих навчальних закладах. Семінарські заняття передбачають відпрацювання практичних умінь і навичок, що сприяє формуванню певних життєвих компетенцій, умінню застосовувати надбані знання в конкретних життєвих ситуаціях.

За роки впровадження профільного навчання в різні періоди формувались різні варіанти навчальних планів хіміко-біологічного, фізико-математичного, військово-правового, бізнесового, спортивного та політехнічного профілів відповідно до соціального замовлення та конкретної освітньої ситуації.

Елективні та спеціальні курси, факультативи профільної спрямованості поглиблюють і розширюють зміст профільних предметів, забезпечують профільну прикладну та початкову професійну спеціалізацію навчання.

Аналіз результатів міжнародних порівняльних досліджень з оцінювання якості освіти (TIMSS, PISA) свідчить, що рівень підготовки випускників до життя недостатній, а конкурентоспроможність на ринку праці низька. Ось чому у відповідності до Концепції профільного навчання останні роки колектив навчального закладу веде пошук найбільш прийнятних курсів прикладного характеру, які б давали учню уяву про специфіку трудової діяльності, пов'язаної з предметами профільної спрямованості, допомагали у професійному самовизначенні. Усього з 1991 року відпрацьовані 22 програми профільних дисциплін і спецкурсів. Досвід викладання в допрофільних і профільних класах представлено у трьох авторських програмах факультативів і чотирьох - спецкурсів.

Проектуючи віртуальний результат своєї педагогічної праці, основи якого закладаються сьогодні, колектив навчального закладу поставив перед собою завдання створити для учнів адаптивний освітній простір. Технологія модульно-розвивального навчання, заснована на співробітництві вчителя з учнем, дозволяє структурувати та дозувати за обсягом зміст програмного матеріалу, що дає можливість учню осмислити інформацію та визначити її роль для подальшого практичного застосування. Оптимальний індивідуальний пізнавальний процес кожного починається з формування внутрішньої мотивації, а закінчується рефлексивним осмисленням себе та своїх можливостей (за П. Третьяковим).

У такій ситуації вчителі акцентують увагу на консультативній допомозі своїм вихованням. Консультації допомагають учням навчитись грамотно застосовувати отримані знання у процесі роботи над рефератом, доповіддю, творчим завданням, науковим проектом.

Додаткові заняття, консультації для учнів профільних класів, індивідуальні заняття для учнів з ознаками вікової обдарованості, заняття в міському навчально-виховному центрі «Інтелект», участь у роботі обласної очно-заочної школи «Ерудит» для обдарованих учнів - ось супровідні форми організації навчання, які використовуються з метою отримання учнями додаткових знань, формування ключових компетентностей, для забезпечення самостійної продуктивної праці та зв'язку з практикою соціальних відносин.

В умовах школи модульного типу, що забезпечує оптимальний психологічний і соціальний розвиток учителя й учня, саме проблема розвитку творчих здібностей учнів на основі самоосвіти є одним із найбільш важливих напрямків освітньої діяльності. Самоосвітня діяльність ефективна лише за умови особистісної мотивації учня, його прагнення до саморефлексії та саморозвитку.

У школі створена система організації самоосвіти учнів і розвитку їхніх творчих здібностей через організацію науково-дослідницької діяльності.

Їх важливим моментом є короткотерміновий факультативний курс «Теорія і практика наукового дослідження». На підставі чотирьохрічного досвіду його проведення можемо стверджувати, що це допомагає сформувати в учнів основні знання й уміння, які необхідні для самостійного написання наукової роботи. Це досягається шляхом рішення пошукових задач і роботи з науковою літературою, використання методів наукової творчості, складання й подальшого вдосконалення наукової праці, а також її публічного захисту. Курс розрахований на учнів 8-11-х класів і складає 34 години на два роки. Для більш успішної роботи була модифікована авторська програма В. Іванова (м. Донецьк, 1998 р.) та адаптована до умов школи модульного типу з профільним навчанням. Відповідно до програми першого року навчання учні вивчають теми в розділі «Пошук і самостійна робота з науковою літературою». Другий рік навчання пропонує вивчення учнем теми в розділі «Збирання наукової інформації. Захист наукової роботи». Для контролю знань на заключному етапі роботи факультативного курсу розроблені тести трьох рівнів складності, що дають можливість кожній дитині визначити свій рівень знань з метою його подальшої корекції.

Таким чином, факультативний курс дає можливість самостійного ведення наукової роботи як у рамках шкільного наукового товариства «Пролісок», так і в секціях Малої академії наук України. Такий підхід до формування навчально-дослідницьких умінь учнів дозволяє створити ситуацію успіху для дослідників-початківців, додає емоційного забарвлення навчальному процесу, коли учень переживає радість від досягнутого результату в ході самостійного пошуку.

Колектив закладу не залишає проблеми престижності того чи іншого профілю, підтримки інтересу учнів до навчання. Залучаємо учнів профільних класів до участі в олімпіадах, позашкільних заходах (інтелектуальні змагання, Інтернет-турніри, хімічні (фізичні, математичні) театри та кафе, науково-практичні конференції в рамках освітнього округу та міського навчально-виховного центру «Інтелект»). Ці форми не тільки стимулюють навчальну діяльність, розвивають їхні творчі здібності, а й формують особливу атмосферу змагання.

Колектив школи перебуває в постійному пошуку нових форм організації профільного навчання. Такою знахідкою стала участь у розробці та реалізації інноваційного проекту «Літня школа», орієнтованого на розвиток особистості з позиції гуманізації освіти. Майбутні учні 8-х допрофільних і 10-х профільних класів протягом 3-5-ти днів у літній час одержують вичерпну інформацію про особливості навчання за профілем, який вони вибрали. На заняттях їм презентується зміст навчального матеріалу; учні знайомляться з вимогами Державних стандартів із базових предметів, здійснюють саморефлексію власних компетенцій, навчаються самоменеджменту. Комплекс проведених діагностик і психологічних тренінгів за їх результатами сприяє здійсненню учнями правильного вибору профілю навчання та професійного самовизначення. Літня школа дозволяє заздалегідь підготуватись учителям та учням до сумісної продуктивної роботи і творчої взаємодії вже до початку нового навчального року.

У результаті формується колектив учнів, що склав спільний маршрут просування в освітньому просторі, готовий до свідомого засвоєння знань відповідно до профільної спрямованості, який добре розуміє мету та задачі профільного навчання у школі.

За дослідженнями Інституту філософської освіти для дітей (штат Нью-Джерсі, США), підвищення рівня навчальних досягнень спостерігається у випадку, коли учні були залучені до пропедевтичного вивчення певного предмета. Факультативне вивчення хімії в 7-х класах і спеціальна програма підготовки семикласників з ознаками вікової обдарованості до участі в олімпіадах сприяють більшій зацікавленості учнів у вивченні предмета. Цього року здійснено експеримент з упровадження короткотермінового оглядового курсу хімії для учнів першого класу. Це перспективна організаційна форма ранньої профілізації та засіб формування в молодших школярів культури діалогічного спілкування, цілісного сприйняття навколишнього світу.

Зробити навчання більш ефективним, доступним і цікавим дозволяють окремі складові навчально-методичного забезпечення профільної підготовки, які є продуктом методичної діяльності вчителів школи. Це зазначені вище авторські програми, граф-схеми для структурування навчального матеріалу, модульні програми, збірки тестових завдань для тематичного оцінювання навчальних досягнень, формування допрофільних і профільних класів, для зарахування учнів до міського навчально-виховного центру «Інтелект», визначення рівня знань членів міського відділення Малої академії наук України, міні-підручники, банки творчих завдань, збірки довідкових матеріалів, інструментарій для проведення моніторингових досліджень з визначення якості освіти із профільних дисциплін учнів 8-11-х класів.

Якість освіти - категорія, яка визначає стан і результативність освітнього процесу в суспільстві, його відповідність соціальному замовленню щодо розвитку й формування громадянських, побутових і професійних компетенцій особистості.

У школах в основному відслідковуються показники знань, умінь, навичок учнів і мало хто оцінює реалізацію творчих здібностей, формування соціальних, політичних та інших компетенцій, рівень розумових операцій учнів. Обробка великих масивів інформації дає лише середні показники по класу, школі і нічого не говорить про проблеми навчання кожної дитини.

У школі підійшли до цього питання з позиції розробки та впровадження інформаційно-аналітичної системи управління, основним принципом побудови якої є одержання індивідуальної інформації про просування кожної дитини в освітньому просторі. Аналіз цієї інформації на основі порівняльно-динамічної методики (за Н. Вербицькою) дозволяє визначати якість навчання кожного індивідууму та вносити корективи в цей процес.

Таким чином, моніторингові дослідження дозволяють, з одного боку, реалізувати особистісно зорієнтоване навчання, а з іншого - дають можливість управляти якістю освіти. За їх допомогою вчитель одержує реальну картину навчальних успіхів учнів з предмета, має змогу робити висновки про успішність кожного з вихованців і вчасно коригувати педагогічний вплив на них.

Аналіз результативності допрофільної та профільної підготовки підтверджує виконання соціального замовлення. Рівень навчальних досягнень учнів з дисциплін профільної спрямованості у профільних класах приблизно втричі вищий, ніж в інших.

За останні роки багато учнів брали участь і ставали переможцями та призерами всеукраїнських предметних олімпіад ІІ та ІІІ етапів. Серед них - призери конкурсу-захисту наукових робіт учнів у рамках Малої академії наук України, 36 учнів захистили науково-дослідницькі роботи у шкільному науковому товаристві «Пролісок».

Моніторинг вступу до вищих навчальних закладів дає змогу оцінити раціональність вибору профілю та його практичне значення для подальшого професійного самовизначення.

Ці результати підтверджують виконання педагогічним колективом основної мети допрофільного навчання - забезпечення розвитку інтересів, нахилів і здібностей учнів у тій сфері діяльності, з якою пов'язаний вибір майбутньої професії.

Узагальнюючи, хотіли б окреслити систему організації профільного навчання в умовах школи модульного типу: вона полягає в раціональному виборі особистісно зорієнтованих освітніх технологій, оновленні змісту профільної освіти. Використовуються різні форми групових та індивідуальних навчальних занять. Розвиток творчих здібностей забезпечується через науково-дослідницьку діяльність учнів у рамках обов'язкових, додаткових занять і позакласної діяльності з предмета. Моніторингові дослідження інформаційно забезпечують корекційно-аналітичну діяльність учителя. Урахування вікових психологічних особливостей учнів, побудова партнерських взаємовідносин у площині «учитель-учень», пропедевтичне навчання, створення ситуації успішності для кожного учня формують позитивну мотивацію пізнавальної діяльності школярів. Системний підхід до організації профільного навчання вирішує проблему управління якістю освіти, виступає підґрунтям для самореалізації та професійного самовизначення випускників профільної школи, їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Автори: Т. Шихова, В. Ночовка, О. Тимощук

Освіта.ua
10.06.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!