Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Проблеми та перспективи профільного навчання

Проблеми та перспективи профільного навчання

Криза, яку переживає українське суспільство, не може не торкнутися й освітньої системи. Тим часом, поки науковці, політики, чиновники визначаються з побудовою нової парадигми освітньої системи, - практики на місцях кожного дня продовжують виконувати свою непомітну справу виховання та навчання дітей

Учителі Київського ліцею «Голосіївський» роблять це так, як уміють, як їм це підказує серце і фахівці ЛІАЦ. ЛІАЦ - ліцейний інформаційно-аналітичній центр - структура, створена «на вимогу часу», є перш за все практичною спробою узгодження багатьох напрямів і течій, які визначають сучасний освітній процес, та подолання певних протиріч, які не обходять жодну практичну діяльність.

ЗВИЧАЙНИЙ НЕЗВИЧАЙНИЙ ЛІЦЕЙ «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ»

Декілька слів про сам «Голосіївський». Звичайною можна назвати історію його народження та становлення. Звичайна школа-новобудова 20 років тому, звичайна багаторічна праця всього колективу, наповнена великими та малими питаннями, знахідками, розчаруваннями, новими сподіваннями. Звичайним було започаткування на базі СЗШ № 241 ліцейних класів - 10 років тому загальноосвітні заклади в такий спосіб і шукали шляхи укріплення власної позиції, і відшукували свій «маяк», свою «провідну зірку» у бурхливому морі суспільної та освітянської кризи. Можливо, саме в цей час зародилась і незвичайність ліцею.

Перша «незвичність» - відмова поділяти дітей на «обдарованих» і «звичайних». Провідна ідея: усі учні ліцею «Голосіївський» талановиті. Треба додати, що до ліцею мав право вступити будь-який учень із прилеглого району. Звичайно, деяка прискіпливість була до претендентів з інших районів міста. Яких, треба зауважити, завжди було дуже багато. Що так приваблює батьків та учнів?

Ліцей не тільки декларує набуття всебічних знань, а й реально надає своїм вихованцям насичену широкомасштабну освітню програму. Випускники ліцею у 95 % випадків є студентами престижних ВНЗ міста.

Наступна незвичність - розмаїття профілів, за якими учні мають можливість навчатися. Фізико-математичний, інформатико-математичний, економіко-правовий, хіміко-біологічний. Із обов'язковим поглибленим вивченням мов, як рідної, так і іноземних. Можливо, саме започаткування профільного навчання дозволило реалізувати на практиці ідею талановитості кожної дитини. Адже важливо цей талант своєчасно роздивитися, побачити. І не менш важливо створити сприятливі умови для його розвитку. Та реалізація цієї звичайної, на перший погляд, ідеї висвітила безліч складних моментів практичного, етичного, психологічного характеру. Про складнощі, що виникли, та спосіб їх подолання - дещо докладніше.

НАВЧАТИ ЗА ПРОФІЛЯМИ МАЮТЬ СПРАВЖНІ ПРОФІ

Замало назвати один клас математичним, а інший - біологічним; додавши в першому випадку додаткові години фізики та математики, а в другому - надати можливість займатися улюбленою біологією та хімією. Хоч, треба зауважити, диференціація навчального навантаження в окремих профільних класах - теж справа нелегка. Потрібно врахувати вимоги обов'язкової загальноосвітньої програми, потрібно всі додаткові години і додаткову, «профільну», інформацію «вписати» в загальний шкільний розклад та обмежений час перебування учня в навчальному закладі. Але найголовніше - профільні предмети повинні викладати, на нашу думку, справжні профі.

Адже вчитель загальноосвітньої школи, навіть коли він професіонал найвищого ґатунку, - в першу чергу все-таки вчитель загальноосвітньої школи. Він не завжди у змозі бути «на хвилі» новітніх наукових досягнень, технологій, розробок того чи іншого профілю. У цьому ракурсі мають певну перевагу представники вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів. Та чи можна фахівців-науковців залучити до роботи зі школярами-ліцеїстами? Які мотиви можуть спонукати з «висот науково-дослідницької праці» спустися до рівня шкільного викладання? Не поспішайте згадувати про матеріальне заохочення. По-перше, як матеріально заохочуються вчителі - це всім добре відомо з досвіду власного гаманця. По-друге, оплата батьками учнів-ліцеїстів додаткових освітніх послуг має скоріш символічний характер, ніж дійсно комерційний (що, до речі, також створює певний «ореол привабливості для батьків» навколо ліцею).

Саме життя підказало, яким чином зацікавити науковців співпрацею.

І дійсно, справжніх профі завжди цікавить можливість експериментувати, досліджувати, упроваджувати відшукані «родзинки» у повсякденну практику. Ліцейний простір з його профільним навчанням виявився справжнім експериментальним майданчиком для фахівців багатьох напрямів із київських науково-дослідних інститутів.

Програма громадянського та правового виховання учнів, програма соціально-психологічної адаптації старшокласників, програма екологічної освіти, програма профілактики психологічного маніпулювання та контролю свідомості, проект «Молодь за здоровий спосіб життя» - за цими гучними назвами стоять реальні фахівці-дослідники, які співпрацюють із ліцеєм; реальні науково-дослідні інститути (Інститут проблем виховання, Інститут психології і педагогіки професійної освіти, Інститут психології ім. Костюка), та, найголовніше, реальні заняття з учнями: творчі, неординарні й дуже цікаві.

Крім того, заняття з учнями того чи іншого профілю проводять представники вищих навчальних закладів. Фізики та математики - для фізико-математичного профілю; біологи, фізіологи та біохіміки - для хіміко-біологічного. Мотивація фахівців вищої школи очевидна: вони власноруч готують майбутніх студентів для своїх навчальних закладів, дотримуючись специфіки власних вимог до підготовки у ВНЗ. Зрозуміло, що мотивація учнів - якомога краще зрозуміти ці вимоги та опанувати необхідний інформаційний мінімум. А ще - спробувати власні сили під час предметних олімпіад або в ролі юних дослідників МАН.

Скоординувати зусилля багатьох запрошених фахівців, інтереси декількох освітніх і дослідницьких установ, напрями роботи педагогів ліцею, побажання самих учнів та їхніх батьків - справа не з легких. Таким чином, зрозумілою стає необхідність появи координаційної структури. Нею став ЛІАЦ.

ЛІАЦ - ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ЛІЦЕЮ

Нинішній час можна назвати часом інтенсивного інформаційного обміну. Зростаюча інтенсивність інформаційних потоків спостерігається практично в усіх сферах життя сучасного суспільства. Особливо помітна ця тенденція в системі освіти, у структурі сучасної школи.

Останні наукові досягнення в різних галузях знань - як утриматися «на гребені хвилі», щоби вчити у форматі сучасних ідей, теорій, знань? Як знайти адекватні форми донесення новітніх знань до молодих допитливих розумів ліцеїстів? Як побудувати навчальний процес, щоб і забезпечити учням гарантовану базу необхідних знань, і надати можливість вибору тих або інших напрямів у залежності від їхніх індивідуальних особливостей, запитів, переваг? Як допомогти учням краще розібратися в цих самих індивідуальних особливостях, особистісних цілях і мотиваціях? Як допомогти ліцеїстам придбати досвід, навички самостійного наукового і творчого пошуку? І при цьому не забувати, що це - усе-таки ще діти; особистості, які тільки формуються. І тому бажано відслідковувати і динаміку розвитку ліцеїстів - інтелектуального, соціального, фізичного; і важливо створити всі умови, щоби процес росту був здоровим, збалансованим. А для цього необхідна активність усього педагогічного колективу: викладачів, класних керівників, співробітників кафедри виховання - як погодити їхні педагогічні зусилля? Так ще й батьків підключити! І, саме головне, вчасно інформувати адміністрацію ліцею, щоб забезпечити найбільш ефективні управлінські рішення?

Завдання ЛІАЦу - інформаційно-аналітичного центру ліцею - своєчасне реагування та надання практичних відповідей на все це безліч «як» і «яким чином».

Тому що основна мета структури ЛІАЦ - розвиток дослідницьких і творчих здібностей ліцеїстів, їх підготовка до самостійної науково-практичної діяльності.

Для цього в ліцеї є обов'язковими такі напрями роботи:

  • активний моніторинг ліцеїстів (педагогічний, психологічний, медичний);
  • збір і аналіз об'єктивної інформації про вплив процесу навчання та виховання на формування особистості ліцеїста;
  • оперативний контроль рівня знань, умінь і навичок учнів;
  • прийняття ефективних управлінських рішень.

Покажемо на конкретних прикладах, як працює ЛІАЦ.

Розвиток дослідницьких і творчих здібностей ліцеїстів відбувається не тільки за рахунок активної роботи Наукового товариства ліцеїстів. Зусилля викладачів ліцею також підпорядковані завданню розвинення юних обдарувань. Яким чином це робити на практиці? На запит адміністрації ліцею проводиться опитування як учнів, так і викладачів, головна мета якого - з'ясувати «слабкі ланки» освітнього процесу саме в контексті індивідуально-розвиваючого навчання. Обробка та аналіз результатів опитування - то справа фахівців ЛІАЦу: психологів, викладачів, представників адміністрації. З'ясувалось, що викладачам не вистачає навичок проведення занять у інтерактивному режимі, знань конкретних технік цього напрямку.

Подальший крок - донести цю інформацію до відома адмінистрації, щоби подальше планування роботи відбувалося з урахуванням одержаної інформації. І знов-таки фахівці ЛІАЦу розробляють програму спеціальних семінарів-практикумів для вчителів, запрошують фахівців з інших навчальних і науково-дослідних закладів, що мають більший досвід у названому напрямі. Як наслідок - практично весь викладацький склад ліцею залучено до реалізації програми «Модернізація освітнього процесу в умовах профільного навчання».

Програма передбачає затвердження мережі діяльності методичних об'єднань як провідної форми організації групової методичної роботи. Окремі методичні об'єднання опрацьвують такі цікаві теми, як:

  • «Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі впровадження елементів інтерактивного навчання»;
  • «Формування творчої особистості учня засобами інтерактивного навчання»;
  • «Використання інформаційних технологій, інтерактивних форм навчання - ефективний засіб розвитку особистості»;
  • «Застосування інтерактивних технологій навчання та виховання в умовах профільного навчання»;
  • «Формування особистості, зорієнтованої на здоровий спосіб життя» тощо.

Упровадження новітніх технологій відбувається обов'язково з відслідковуванням фізичного та психічного стану учнів.

Активний психолого-педагогічний моніторинг ліцеїстів дозволяє одержати такі результати:

  • визначення потенційних можливостей учнів;
  • врогнозування успішності учнів;
  • вчасне реагування - виявлення та своєчасне усунення причин, що негативно впливають на розвиток особистості;
  • вчасна корекція відхилень;
  • здійснення поточного контролю динаміки змін;
  • раціональна організація навчально-виховного процесу;
  • реалізація індивідуального підходу;
  • диференціація учнів по класах (за профілями).

Слід окремо сказати про ставлення в ліцеї до проблем здоров'я учнів та його збереження. Оскільки ліцей проголосив здоров'я учнів однією з важливих умов своєї діяльності, не останню роль у реалізації цього принципу відіграє ЛІАЦ.

ЗДОРОВ'Я УЧНІВ - ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІЦЕЮ

Щоби пояснити складну й розгалужену систему відслідковування стану здоров'я ліцеїстів, треба написати окрему статтю. Медики, психологи, викладачі фізичної культури, працівники соціальної служби - це неповний перелік спеціалістів, що постійно піклуються про здоров'я ліцеїстів. До речі, ліцей «Голосіївський» уже понад п'ять років є членом міжнародної мережі «Шкіл здоров'я». І знову ЛІАЦ допомагає обробити всю багаторівневу інформацію з тим, щоб зробити своєчасні висновки та необхідну корекцію педагогічного впливу.

Зараз усе частіше говорять про психологічні аспекти здоров'я та нерозривний зв'язок здоров'я психологічного та фізичного. Дуже цікаві дослідження проведені в ліцеї і в цьому напрямі.

АНАЛІЗ МОНІТОРИНГУ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ УЧНІВ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ

Дослідження проводилося серед учнів паралелі 9-х класів за методикою ОДАНІ-2, яка надає можливість з'ясувати групу інтересів учня: математика, фізика, біологія, література тощо. Результати дослідження показали переважну спрямованість учнів різних профільних класів саме на предмети обраного профілю. Дуже важливо, що учні мають змогу вчитися тому, що Їм найбільше цікаво. По-друге, у цілому по паралелі 9-х класів зберігається зацікавленість учнів предметами загальнокультурного напряму: історією, філологією, мистецтвом, психологією, філософією, економічно-бізнесовии напрямком. Та великою популярністю користується спортивний напрям. Можливо, це важливий показник пріоритетності здорового способу життя серед учнів ліцею.

МОНІТОРИНГ ЕМОЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Дослідження проводилося за методикою Додонова «Надання емоційних переваг». Методика дає можливість з'ясувати, що саме є найбільш значущим для досліджуваних шляхом самооцінки їх власних емоцій.

Дані, отримані після проведення методики на паралелях учнів старшої школи, узагальнено. Перше місце посідають комунікативні емоції, готовність одержувати задоволення від діяльності та вміння радіти життю (гедоністичні емоції та емоції позитивного забарвлення). Останні місця посідають неприємні міжособистісні та невротичні емоції, а також нудьга. Цікаво, що подібний розподіл є притаманним як для класів різних профілів, так і зберігається впродовж років.

Це дає можливість стверджувати, що умови навчання в ліцеї сприяють позитивному світосприйманню учнів, дають їм можливість одержувати задоволення від спілкування та власної навчальної діяльності, не залишають часу для нудьги та в цілому не дають поштовху для створення внутрішнього негативного психологічного фону.

Таким чином, наведені дані переконливо свідчать про перспективність профільної форми навчання. А проблеми... Можливо, саме вони і є тим необхідним поштовхом для нового пошуку, нових знахідок; внутрішньою «пружинкою» подальшого творчого процесу. Творчих успіхів вам!

Автори: О. Мерзлякова, Т. Александрова

Освіта.ua
14.11.2007

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!