Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Рамкові основи змісту освіти: досвід Великої Британії та Шотландії

Рамкові основи змісту освіти: досвід Великої Британії та Шотландії

Національний курикулум, або рамкові основи змісту освіти, - це шаблон, який використовують школи для забезпечення універсальності викладацьких стандартів і визначення найважливіших навчальних компетентностей, які кожна дитина має право отримати

Що таке національний курикулум? У цьому документі уряд пропонує вчителям гнучку систему з тим, щоб усі діти у школі навчалися збалансованим і скерованим чином, щоб їм було цікаво та щоби зміст освіти відповідав їх багатоманітним потребам. У національному курикулумі закладено стандарти для вимірювання, щоб учителі могли визначати, наскільки добре діти засвоїли кожен предмет, оцінювати їхні досягнення та спланувати шляхи покращення.

Шкільний курикулум включає в себе весь навчальний та інший досвід, який кожна школа запланувала для своїх учнів. Проте він не може бути статичним, оскільки має відповідати на зміни та нові виклики життя та праці у ХХІ столітті.

Запровадження громадянської освіти в національний курикулум

Увести новий предмет, такий як громадянська освіта, в уже й так перевантажений навчальний розклад складно в будь-якій країні. У статті наводиться приклад того, як одна загальноосвітня середня школа в Англії вирішила цю проблему.

Курикулум для майбутнього: Велика Британія та Шотландія

Велика Британія та Шотландія, як і інші країни, провели консультації щодо видозміни навчальних планів, які би сприяли тому, щоб усі учні й молодь від першого до випускного класу могли успішно навчатися, стати впевненими людьми, відповідальними громадянами й ефективними учасниками, які готові в повній мірі відігравати свою роль у суспільстві зараз і в майбутньому.

У процесі розроблення нового курикулуму необхідно знайти відповіді на три основоположні запитання.

Що ми прагнемо досягти?

Дати можливість учням стати:

  • успішними учнями, яким подобається навчатися, здійснювати прогрес і мати досягнення;
  • упевненими людьми, здатними вести безпечний і здоровий спосіб життя;
  • відповідальними громадянами, які роблять позитивний внесок у розвиток суспільства.

Основна увага при викладанні приділяється:

  • ставленням та атрибутам (рішучий, адаптивний, упевнений, здатний до ризику, підприємливий тощо);
  • умінням і навичкам (писемність, здатність до кількісного мислення, уміння навчатись і мислити);
  • знанням і розумінню (глобальних питань).

Як ми організуємо навчання?

  • Через уроки, шкільні заходи та шкільні порядки, позашкільні заходи.
  • Використання навчальних підходів, які вимагають дослідження, активного, практичного та конструктивного навчання; залучення всіх учнів; відповідність етапам розвитку дитини; інтеграція навчання поза школою; використання зв'язків у громаді та бізнес-колах.
  • Через такі аспекти, як духовний, моральний, культурний і соціальний; персональний розвиток, здоров'я та добробут, активне громадянство; суспільна дія, бізнес і підприємництво; культурне розмаїття, ідентичність, технології та ЗМІ; глобальні проблеми та сталий розвиток; через предмети національного навчального плану.

Як ми дізнаємось, НАСКІЛЬКИ ДОБРЕ ми досягаємо наших цілей?

Використовуючи систему оцінювання, яка підвищує ефективність навчання та викладання з тим, щоб усі учні розуміли, що таке якість і як її покращити. В основу такої системи покладені:

  • відкриті зв'язки між учителем та учнем;
  • чіткі завдання навчання, які обговорюються з учнями;
  • спільні та узгоджені критерії успішності;
  • успішність, що винагороджується за узгодженими критеріями;
  • надання чітких порад, що та як покращувати.

Вона також передбачає:

  • оцінювання однолітками та самооцінювання;
  • тестування;
  • установлення індивідуальних цілей;
  • позитивне ставлення до помилок і використання їх як навчального досвіду.

Повноправне місце для громадянської освіти

При впровадженні нового предмета неминуче виникають практичні труднощі з його включенням до навчального плану, який і без того перевантажений. У цілому, якщо не зважати на певні помітні винятки, навчальний план можна назвати бастіоном цілком логічних і загалом обґрунтованих інтересів: керівники предметних кафедр змагаються за час у розкладі, персонал і ресурси, щоб забезпечити подальший розвиток своїх предметів, і при цьому досить завзято захищають свої позиції. Цим частково пояснюється популярність міжпредметних підходів до викладання громадянської освіти, які можна розглядати як спосіб вийти з «битви» з найменшою шкодою. Водночас із визнанням того факту, що громадянську освіту можна викладати через інші предмети і це піде їм тільки на користь, усе ж таки слід відзначити, що робота з наскрізного викладання громадянської освіти в більшості випадків призводить до нелегкого й часто неуспішного компромісу.

Отже, суттєві зміни в навчальній програмі можливі тільки за наявності сильного лідерства. Запровадження громадянської освіти як окремого предмета вимагає серйозного підходу: для цього потрібні час, укомплектованість персоналом і ресурси. Відповідно до методичних рекомендацій для третього етапу освіти (у Великій Британії - 7-9-ті класи середньої школи), для громадянської освіти необхідно виділити 45 хвилин на тиждень, що складає 3 % навчального часу. Останні чотири роки показали, що у випадках, коли цей час виділяється несистематично, результат зазвичай є непереконливим. Час на громадянську освіту в навчальному розкладі має виділятися за таких самих умов, як і для інших предметів, навіть якщо це й не відповідає рекомендованому показнику. Але віднайти цей час для кожного курсу, кожного учня можливо тільки шляхом ґрунтовного перегляду навчального плану й основних і факультативних предметів на четвертному етапі (10-11-й класи). Відносно небагато шкіл спромоглися цього досягти. Деякі віднайшли час для громадянської освіти, частково запозичивши його в інших предметів, переглянувши тривалість чи структуру шкільного дня або зменшивши час додаткових занять. У багатьох школах час для громадянської освіти виділяється завдяки наскрізному викладанню тем із громадянської освіти через інші дисципліни за міжпредметним принципом.

Наведений далі приклад показує, як в одній зі шкіл знайшли спосіб виділити час для громадянської освіти та забезпечити підтримку її наскрізного викладання через інші предмети навчального плану. У школах, які відзначаються ефективним досягненням цілей навчальної програми з громадянської освіти, створено хороший баланс між основною навчальною програмою, предметами-супутниками, котрі мають із нею дуже тісний зв'язок, як, наприклад, інформатика, у рамках якої багато уваги приділяється громадянській освіті, та застосуванням таких форм, як дні громадянської освіти з перенесенням інших предметів, мета яких полягає в поглибленні окремих елементів, а також виховання в учнів активної громадянської позиції у школі та громаді.

Конкретний приклад навчального плану у школі

Місія школи «Royton and Crompton School» звучить так: «Допомогти учням зрозуміти світ, у якому вони живуть, і виховати в них якості, потрібні для того, щоб відігравати повноцінну та активну роль у суспільстві». Основна частина програми з громадянської освіти викладається в усіх класах групою фахівців. План роботи містить детальні вказівки щодо того, як подавати теми з усіх трьох тематичних напрямів. Наприклад, для учнів 7-го класу передбачений шеститижневий модуль, присвячений парламенту, роботі парламентарів і виборам, у рамках якого вивчаються політичні партії, а в підсумку - проведення учнями власної виборчої кампанії.

Усі учні 10-го класу мають пройти короткий курс підготовки до складання випускного іспиту на отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту (GCSE, складається в кінці одинадцятого року навчання). Додатково до цього курсу вони вивчають розширену програму, яка включає комбіновані дні, присвячені справедливій торгівлі, поінформованості про проблеми біженців, виборам, а також тематичні тижні громадянської освіти, присвячені таким питанням, як гендерна політика, боротьба з расизмом тощо.

Педагогічний колектив школи розуміє обов'язковий характер громадянської освіти, її відмінні риси та зв'язок з іншими галузями знань, як, наприклад, із навчальним напрямом «Людина, суспільство та здоровий спосіб життя» (PSHE - Personal, Social and Health Education). Викладачі інших предметів також виявляють бажання розширити програму громадянської освіти за допомогою своїх дисциплін. Учні мають значний вплив завдяки діяльності учнівської шкільної ради, а також можливості регулярно висловлювати свої думки з приводу широкого кола питань шкільного життя, у тому числі системи винагород, шкільного середовища та навчально-виховного процесу.

Учні діють як наставники своїх однолітків і залучаються до систематичного самооцінювання. Адміністрація школи вважає, що заохочення учнів до більш відповідальної громадянської позиції є вкрай необхідним чинником у забезпеченні їхньої успішності. Це стало значним стимулом у підвищенні шкільних стандартів. За словами представника адміністрації, «коли учень є добрим громадянином у класі, розуміє світ навколо себе та має бажання зробити свій внесок у розвиток суспільства - це заохочує його вчитися та здобувати нові знання й уміння».

Сподіваємось, ви у своїх школах знайдете час і можливість для включення елементів громадянської освіти до свого навчального плану.

Автор: Д. Ройл

Освіта.ua
12.08.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!