Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Благодійні фонди у державних закладах освіти
Благодійні фонди у державних закладах освіти

У статті аналізується досвід ініціювання громадської активності у вирішенні проблеми залучення й ефективного контролю недержавних коштів у навчально-виховних закладах державного підпорядкування

Благодійні фонди у державних закладах освіти

Побачена у США активність громадськості (батьки, бізнесмени, церковні діячі, міська влада) у сфері вирішення освітніх проблем просто вражала; дивували прозорість і підзвітність у використанні як бюджетних, так і позабюджетних коштів у школах та позашкільних установах; рання вікова адаптація американських школярів стосовно вирішення економічних проблем; юридична захищеність тих, хто надає, і тих, хто отримує освітні послуги.

З окресленого вдалося реалізувати проект зі створення мережі благодійних фондів у місті, підвищити рівень функціонування вже існуючих благодійних освітніх установ: «Діти ХХІ століття», «Наша школа». Проведено численні молодіжні акції: «Глухий кут», «Куди йдемо?», «Чисті руки», семінари та «круглі столи» для керівників освітніх закладів. Розпочато створення групи менеджерів-консультантів для керівників освітніх закладів, відбір і залучення старшокласників до реалізації економічних міні-проектів у своїх школах. Розроблено проект функціонування юридичної клініки.

Перенести на український ґрунт американський досвід без відповідної адаптації - безглуздя. Адже обов'язково треба враховувати менталітет, навички політично-правових стосунків, досвід демократичного спілкування на різних рівнях. Поки що рано говорити про практичний результат, хоча зроблено чимало реальних кроків у напрямку адаптації досвіду. Наступним моментом має бути підготовка керівних кадрів освітянських благодійних фондів (далі БФ) і керівників шкіл до ефективної та їх прозорої співпраці, адже відповідної економічної та юридичної освіти не вистачає всім без винятку учасникам процесу недержавного фінансування освітніх закладів. Ми в цьому питанні частково використаємо досвід США, Великобританії та Польщі.

Серед помітних труднощів - непідготовленість українського суспільства до кардинальних змін, консерватизм мислення та упереджене ставлення до інновацій з боку представників влади; страх батьківської громадськості, учнівських колективів до відстоювання власних прав; поширеність позиції «ви там починайте, а ми потім приєднаємося, якщо вам нічого за те не буде», відсутність юридичних консультантів, які б спеціалізувалися на освіті. Мабуть, тому нашим кредо є: «Робиш - не бійся, боїшся - не роби!».

Вважаю доцільним провести заняття з цієї проблематики в такий спосіб, який його організатори вважатимуть найбільш прийнятним. З нашим досвідом можна ознайомитись у брошурі «Ефективність використання недержавних коштів у загальноосвітніх навчальних закладах м. Кам'янця-Подільського», збірнику звітно-планувальної конференції Програми «Партнерство за прозоре суспільство», на веб-сайті www.osvita2.narod.ru.

Упродовж п'яти місяців громадська організація «Центр освітньої політики» в рамках програми «Партнерство за прозоре суспільство» виконувала інноваційний проект «Ефективність використання коштів у загальноосвітніх закладах м. Кам'янця-Подільського». Метою проекту було вивчення думки громадськості стосовно прозорості використання батьківських і спонсорських коштів у загальноосвітніх навчальних закладах державного підпорядкування та пропозиції щодо конкретних шляхів вирішення існуючих проблем.

Об'єктом для реалізації проекту стали 26 загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл та інтернатів, у яких навчаються 14292 учні, а предметом уваги громадської організації - недержавні кошти в цих закладах освіти, щорічні надходження яких становлять близько 700000 гривень (з розрахунку 50 грн. на учня).

Реалізації проекту передувала інформаційна кампанія. Під час семінару «Роль громадських організацій у процесах демократизації освіти міста», який проводився «Центром освітньої політики», з програмою проекту ознайомились представники управління освіти та науки, адміністрація навчальних закладів і педагоги. Завдяки публікаціям у бюлетені Кам'янець-Подільської коаліції «Голос громад» і місцевим передачам радіомовлення про проект дізналося ширше коло мешканців міста.

Першим етапом у реалізації проекту стало соціологічне дослідження (588 респондентів), яке проводилося під керівництвом викладача Кам'янець-Подільського державного університету Людмили Мельник. Воно дало можливість з'ясувати ставлення батьків до прозорості фінансової діяльності освітніх установ. Анкети збирались у шістьох різнотипних навчальних закладах, де відсутні благодійні організації, а збором і використанням грошей займається батьківський комітет:

  • загальноосвітні заклади (середні загальноосвітні школи (далі СЗШ) у складі навчально-виховних комплексів (далі НВК), СЗШ І-ІІІ ст. № 1);
  • заклади нового типу (спеціалізована СЗШ І ст. № 14, Кам'янець-Подільська гімназія, школа-комплекс № 9);
  • спеціалізовані заклади для дітей із фізичними вадами (багатопрофільний реабілітаційний центр, НВК для дітей зі зниженим зором).

Основними запитаннями для респондентів були: Чи здавали ви гроші на потреби класу? Чи знаєте ви, хто займається розподілом коштів класу? Про які заходи батьківського комітету класу ви знаєте? Чи проводиться звітність витрачених коштів батьківським комітетом класу? Чи здавали ви гроші у фонд школи? Чи знаєте ви, на що ці гроші були витрачені? Чи знаєте ви про існування батьківського комітету школи? Чи знаєте ви, хто займається розподілом коштів фонду школи? Про які вже здійснені заходи батьківського комітету школи ви знаєте? Як ви вважаєте, чи необхідно вдосконалювати діяльність батьківського комітету школи? Чи необхідне, на вашу думку, планування витрат коштів батьківським комітетом школи? Як ви ставитесь до ідеї контролю батьківських коштів через щорічні звіти ради батьківського комітету школи? На вашу думку, переважаючим мотивом діяльності членів батьківського комітету школи є особистий інтерес чи вирішення загальношкільних питань? Яку суму за рік ви б змогли виділити для поліпшення умов навчання вашої дитини? Чи залучаються до фонду школи кошти від бізнесових структур міста? Чи залучаються до фонду школи кошти міжнародних донорських організацій? Чи є ви членом батьківського комітету? Чи є у вас бажання відвідати курси, тренінги, семінари із залучення коштів із недержавних джерел?

Висновки експертів щодо соціологічного дослідження були такими:

  • Третина опитаних взагалі нічого не знає про використання шкільних грошей (третина респондентів вважає, що цим займається адміністрація школи, третина - батьківський комітет школи).
  • Про здійснені заходи батьківського комітету класу знають 93 % опитаних, а про діяльність комітету школи відомо лише 62 %.
  • Майже 100 % батьків уважають, що необхідно планувати витрати та контролювати кошти фонду школи через звіти ради батьківського комітету.
  • Мають досвід залучення коштів від бізнесових структур міста та міжнародних донорських організацій лише багатопрофільний реабілітаційний центр та навчально-виховний комплекс для дітей зі зниженим зором.
  • Батьки висловили побажання про необхідність удосконалення фінансової діяльності батьківського комітету школи.
  • Третина респондентів хотіла б відвідувати курси, тренінги, семінари з питань фандрейзингу.
  • У середньому сума, яку батьки погодились виділити для поліпшення умов навчання, складає 60 грн на рік.

Паралельно із соціологічним дослідженням проводилося аналітичне вивчення роботи благодійного фонду сприяння розвитку Кам'янець-Подільського ліцею «Діти ХХІ століття» та благодійної організації «Наша школа» при СЗШ № 5. У ході роботи моніторингова група (Людмила Рудик, Валерій Соболь, Олег Демчук) за підтримки волонтерів (учнів міського ліцею Марини Горохолінської, Олени Балицької, Олени Вегерук, Юлії Тимченко, Катерини Кожухар) опитала близько 200 осіб трьох категорій: батьків, учнів, учителів. Ця ділянка роботи опрацьовувалася для з'ясування ефективності використання недержавних коштів у зазначених закладах освіти та рівня гласності в діяльності благодійних структур.

Під час аналітичного дослідження було виявлено чимало позитивних моментів: благодійні організації призначали стипендії, надавали матеріальну допомогу талановитій молоді, підтримували дітей із малозабезпечених і багатодітних сімей, закупляли комп'ютери, телевізори, аудіо- та відеомагнітофони, копіювальні апарати, фінансували ремонт спортзалів і класів. Загалом відчули діяльність фонду 70 % ліцеїстів і 60 % учнів ЗОШ № 5. Але найбільшими недоліками в роботі БФ «Діти ХХІ століття» та БО «Наша школа» були низький рівень інформованості та процедура оприлюднення фінансових звітів.

Надзвичайно цікавими виявилися кінцеві результати, які полягали у відзначенні 96 % учителів і 70 % учнів ліцею значного зрушення та підвищення в ефективності діяльності фонду, які позначились на розвитку ліцею. Близько 30 % учителів та учнів відчули допомогу в навчанні, 70 % учителів і 60 % учнів ліцею вказали на те, що їм відомі факти надання допомоги, стипендій, але тільки 10 % батьків ліцею згадали про благодійну діяльність організації. Схожою була картина і в СЗШ № 5. Це й вплинуло на оцінки, які виставляли діяльності благодійників учні, батьки та вчителі. Середній бал був невисоким, приблизно 3,5.

Аналітичне дослідження дало позитивний ефект, оскільки поліпшилась робота у благодійних структурах, а звітність стала якіснішою. Наступники зможуть уникнути помилок і працювати значно якісніше.

Висновки моніторингової групи:

  • Треба вдосконалити форми звітності в роботі благодійних структур, використовуючи ЗМІ, бюлетені, Інтернет.
  • Більше використовувати власне символіку благодійної організації.
  • Організовувати зустрічі, прес-конференції, «круглі столи» з учнями, учителями та керівниками благодійних структур.
  • Урізноманітнювати види асигнувань.
  • Популяризувати учнівське самоврядування через фінансування внутрішньошкільних проектів.
  • Більше коштів залучати від спонсорських внесків, створивши при благодійній організації групу з фандрейзингу.
  • Брати участь у міських, регіональних, всеукраїнських і міжнародних грантових програмах.

Незважаючи на зазначені недоліки, досвід роботи благодійного фонду «Діти ХХІ століття» та благодійної організації «Наша школа» загалом було визнано позитивним, тому виникла потреба в його поширенні та популяризації серед навчальних закладів Кам'янця-Подільського.

Це обумовило третій етап роботи: проведення занять «фокус-груп» для голів батьківських комітетів і представників адміністрації закладів освіти. Модератором був голова БФ «Діти ХХІ століття» Віктор Вакарук. Саме за його ініціативи розроблявся план роботи «фокус-груп».

На друге засідання були запрошені члени моніторингової групи, які проводили соціологічне та аналітичне дослідження. Ширше коло громадян дізналося про результати з бюлетеня «Голос громад». Оприлюднені результати та їх експертна оцінка дали свій позитивний ефект: у закладах з'явилися бажаючі створити благодійницькі структури. Однією з перших зголосилася громада Кам'янець-Подільської гімназії.

Четвертим етапом було розроблення й оприлюднення положення проекту «Про благодійні фонди при закладах освіти в м. Кам'янці-Подільському». За цю ділянку роботи відповідала група консультантів на чолі з Оленою Куземою, методистом інформаційно-методичного центру. На даний момент триває обговорення проекту, який буде винесено на пленарне засідання сесії міської ради. Попередню згоду висловив начальник Кам'янець-Подільського управління освіти та науки Володимир Тюрін (депутат міської ради).

Випуск накладом у 100 примірників науково-виробничого видання «Ефективність використання недержавних коштів у загальноосвітніх навчальних закладах м. Кам'янця-Подільського» містив інформацію про соціологічне та аналітичне дослідження, допоміг поширити зразки статутів благодійного фонду «Діти ХХІ століття» та благодійної організації «Наша школа» та статутних документів (протоколів установчих зборів, відомостей про засновників, членів правління та членів наглядової ради тощо). Новиною для закладів освіти міста стала програма планування економічного розвитку ліцею (своєрідний міні-бюджет). Матеріали посібника, сподіваємося, суттєво полегшать роботу для тих закладів освіти, які вирішать відкрити благодійні структури.

Останнім етапом у реалізації проекту було створення прозорої інформаційної моделі завдяки Web-сайту, де подавалися звіти про використання коштів закладами освіти, підкріплені світлинами кабінетів, спортзалів, інформаційно-методичних центрів, бібліотек тощо. Із цією метою ГО «Центр освітньої політики» неодноразово надсилало листи директорам шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів. Сподіваємося, що наявність Web-сайту буде корисною і для батьків, які знаходяться за кордоном, і для спонсорів, які зможуть побачити об'єкт капіталовкладення, і для меценатів, котрі колись навчалися в цій школі.

Про кінцевий результат цього довгострокового проекту говорити поки що рано, оскільки процес триває, а документація в більшості шкіл знаходиться на стадії розробки. Свою готовність відкрити благодійні структури підтвердили п'ять директорів, з якими консультанти продовжують працювати. У перспективі спробуємо залучити дитячі садки та ВНЗ.

На завершення хочеться сказати, що проект, підтриманий «Партнерством за прозоре суспільство», є цікавим, корисним і вкрай необхідним для закладів освіти не лише Кам'янця-Подільського. Така модель, з одного боку, допоможе державним закладам освіти стати економічно незалежнішими, а з іншого - учні, батьки та вчителі зможуть вирішувати, на що йтимуть кошти, і контролюватимуть цей процес, хоча б через бюлетені та Web-сайт.

Автор: О. Демчук

Освіта.ua
23.04.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!