Osvita.ua Середня освіта Інформаційні матеріали Атестація вчителів Атестація педагогів: реалії та перспективи
Атестація педагогів: реалії та перспективи

Практика – критерій істини. Із цього важливого твердження хочу розпочати розмову стосовно введення Міністерством освіти і науки України нового Типового положення про атестацію педагогічних працівників

Атестація педагогів: реалії та перспективи

Все розпочиналось дуже добре і правильно. В грудні 2009 року на сайті Міністерства з’явився проект Положення з пропозицією долучитись до його обговорення. В травні 2010 – обговорення завершилось, а жовтні цього ж року його затвердили. Чинності нове Положення набуває з грудня: після реєстрації його в Міністерстві юстиції України.

Навіщо я так детально виписую всі ці етапи? Справа в тому, що затвердження нового Положення восени стало повною несподіванкою для освітян. На мій погляд широкого обговорення Положення не відбулось. Тим більше, не було пілотної апробації його в окремих районах. Як результат - до роботи в новому форматі не були готові ні управлінські структури, ні педагогічні колективи.

Документ, в якому є багато радикальних змін і які запроваджуються посеред навчального року, має бути добре відпрацьованим, пройти перевірку практикою і враховувати нові реалії часу. Пригадайте, будь ласка, як важко народжувалось старе Положення про атестацію педагогів. Перші пропозиції і статті О.І. Нікітенка, практичний досвід і чіткість окреслення ситуацій С.І. Болтівця, переконаність і наполегливість А.М. Міненка зробили свою справу.

Положення про атестацію педагогічних працівників 1993 року глибоке за змістом, принципове і, разом з тим, демократичне. Його норми ніколи не заганяли педагога "в кут" - завжди пропонувався реальний вихід із ситуації.

А що ми бачимо в новому Положенні? Перше, що кидається у вічі, – це звуження демократичних норм. Тепер педагог не пише заяву на проходження чергової атестації і не висловлює свої бачення стосовно рівня його кваліфікації. Директор школи подає до атестаційної комісії списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. А де пропозиції стосовно рівня кваліфікації педагога і хто їх подає? Навіть з переліку основних принципів атестації педагогів (п.1.4) знято принцип демократизму.

Найбільшим злом в атестації педагогів є формалізм і адміністрування. Як з цим боротись? Найперше – це широка участь громадськості в роботі комісій. Практика засвідчує, найкраще працюють ті комісії, де членів атестаційної комісії обирають рейтинговим голосуванням у педагогічному колективі. Друге – це чітка регламентація документів і визначення тих, хто їх готує для розгляду в комісії.

На жаль, в новому Положенні досить звужено йдеться про формування атестаційних комісій (п.2.6) і навіть не вказується, чим завершується вивчення роботи педагога членами комісії (п. 3.3).

В процесі атестаційної роботи за новим Положенням виникало багато питань організаційного плану.

Найбільше запитань викликала норма щодо поширення кваліфікаційної категорії, присвоєної учителю, на інші педагогічні посади, які займає цей же учитель. Відповідь на нього в проекті нового Положення була, варто її залишити. Твердження п. 3.20 про поширення кваліфікаційної категорії й на педагогічне навантаження з інших предметів не дає відповіді на ситуацію, коли учитель працює ще і вихователем.

А ось першу частину п.3.20 про необхідність підвищення кваліфікації учителів,які викладають декілька предметів, з точки зору доцільності, вважаю за необхідне залишити в силі. Це додаткове навантаження на економіку системи освіти та обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, але в підсумку – сприятиме підвищенню фахового рівня педагога.

Додаткового тлумачення потребує однозначне твердження про присутність педагога на засіданні атестаційної комісії (п.3.6). А якщо за декілька днів до засідання комісії педагог захворів. Як бути?

Інша ситуація, на яке нове Положення не дає відповіді. Серед року педагог захворів: у нього тривала тимчасова непрацездатність. Як перенести атестацію в цьому випадку, якщо матеріали до комісії мають бути подані до 10 жовтня? (п.3.1)

Багато педагогічних працівників, особливо малокомплектних шкіл, працюють в двох школах: в одній як основний працівник, в другій – сумісник (тижневе навантаження більше однієї ставки). Чи потрібно атестуватись в двох школах? Відповідь на це питання лежить в площині переконання працівників фінансових контролюючих органів.

Є норма, яка не була виписана ні в старому, ні в новому Положеннях. Стосується це атестації педагога за умови виконання певних заходів (п.3.9). Якою має бути кваліфікаційна категорія у педагога, який атестований при умові? Попередня, нова чи спеціаліст. Це питання турбувало багатьох керівників навчальних закладів. Саме тому на нього потрібна чітка відповідь.

Без відповіді залишилось і таке "смішне" на перший погляд питання. Поясню на прикладі. В одній школі до складу атестаційної комісії входять 9 її членів. При голосуванні голоси розподілились так: за – 1, проти – 0, утримались – 8. Яке рішення має прийняти комісія? Читаємо пункт 3.8 чинного Положення. "Рішення атестаційної комісії приймаються… більшістю присутніх на засіданні її членів". Розробникам Положення мабуть треба визначитись, якою більшістю приймається рішення.

Схвальні відгуки педагогів отримали норми щодо ролі педагогічного досвіду при відсутності відповідної педагогічної освіти. Йдеться про пункти 3.21 та 4.10. Педагоги з великим досвідом роботи, які "працювали й продовжують працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту".

Однак без недоречностей тут не обійшлось. Пункт 4.8 подано так, що він вступає в протиріччя із пунктом 4.7. Педагог заочно отримав повну вищу освіту, він має вісім років педагогічного стажу і отримує заробітну плату за дев’ятим тарифним розрядом. За твердженням п.4.8 йому можна встановлювати вищу кваліфікаційну категорію, бо в нього є вісім років педагогічного стажу, але п.4.7 вимагає здійснювати присвоєння категорій послідовно. Як бути? Головне, як пояснити це учителю, не ставши йому "ворогом".

Дискримінаційною видається норма пункту 4.11 стосовно атестації керівників гуртків. В ній виписано, що керівникам гуртків за наслідками атестації "незалежно від рівня здобутої ними освіти" встановлюється лише тарифний розряд. А чи справедливо це? Заняття в гуртках не є обов’язковими і для зацікавлення вихованців, збереження контингентів керівникові гуртка потрібно ой як попрацювати. Тому вважаю, що керівників гуртків, які мають повну вищу освіту, слід атестувати на встановлення кваліфікаційної категорії.

Окрема думка є і про первинне присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліст" на рівні навчального закладу (п.4.3), адже стосовно неї був навіть окремий лист Міністерства. Зрозуміло, що умови присвоєння цієї категорії виписані на випередження. Трапилось так, що Типове положення про атестацію педагогічних працівників набрало чинності до схвалення нової редакції Закону України "Про вищу освіту", в якому напевне буде ліквідовано освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст". Тому підтримую умови пункту 4.3, оскільки колись їх доведеться таки вводити.

Через всі умови присвоєння кваліфікаційних категорій лейтмотивом проходить необхідність володіння та використання в навчальному процесі комп’ютерної техніки, без якої не обійтись в сучасному світі. Крім того педагоги мають постійно вдосконалювати свій професійний рівень, володіти технологіями творчої педагогічної діяльності, формувати в учнів навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці.

Інноваційне суспільство, в якому ми живемо, ставить перед школою два актуальні завдання – виробити в дитини уміння, навички і бажання навчатися впродовж життя, щоб завжди бути конкурентоспроможним. Це перше. Друге – забезпечити індивідуальну й самостійну роботу учня, перебудувати зміст і методи навчання з орієнтацією на компетентність. При досягненні цих завдань ми матимемо людину, для якої знання – фундамент життя.

Робота педагога – це постійна творчість, а творча діяльність передбачає наявність здібностей, які мають бути властиві кожному учителю: прихильність до дітей, витримка й володіння собою, здатність керувати своїм психічним станом і настроєм, швидко набувати й розширювати свої знання тощо.

Лише за наявності таких важливих і складних вимог педагог може претендувати на підвищення кваліфікаційної категорії.

Хочу зупинитись також на присвоєнні педагогічних звань. Нині їх визначає Кабінет Міністрів України. Вони стосуються більшості педагогічних посад, які є в системі педагогічної освіти. Але ж є і посади, для яких педагогічні звання відсутні. Це своєрідна дискримінація. То чи не краще запропонувати Кабінету Міністрів України ввести лише два педагогічні звання: "старший педагог" і "педагог-методист". Варто також і висловитись стосовно черговості присвоєння педагогічних звань.

Тепер думка, яку варто виділити жирним шрифтом. В квітні 2011 року завершився перший етап атестації педагогів "по-новому". Він виявив багато прогалин у новому Положенні.

Добре, що Міністерство оперативно запропонувало управлінням освіти на місцях ретельно вивчити стан справ з атестації і внести пропозиції для відповідних змін. Одночасно із змінами до Положення варто підготувати детальний коментар кожного розділу. Як відомо коментувати той чи інший документ має право той орган, який затвердив цей документ. А ним в даному випадку виступає Міністерство. Коментар допоможе педагогічним колективам у чіткій організації атестаційної роботи і усуне різночитання при перевірках фінансових контролюючих органів.

Автор: Г.Башинський, старший викладач Житомирського ОІППО

Освіта.ua
13.05.2011

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
галина
Групою науковців УМО при АНП України було розроблено альтернативне Типове положення (проект). Воно виписане як "лялечка" і дуже гуманне щодо педагога. Відповідає сучасним поглядам на категорії та вимогам Болонського процесу. Чому його не затвердили, можна тільки здогадуватися: УМО (Університет менеджменту освіти) - це альтернатива Міністерству, бо там працюють люди-науковці, а не вискочки, які стрибнули якимсь чином на теплі посади, а педагоги їм тільки заважають спокійно жити. Без поняття про те, як встановлюється якість працівника (будь-якої сфери) понаписували "прикольних, модних" слів, які не складають навіть наближення до стандарту якості працівника, і думають, що вони розумні. На місцях атестаційні комісії не зможуть за таких вимог до кваліфікаційних категорій та звань переконливо довести педагогу, що він є тієї чи іншої категорії, тому що відсутній механізм оцінювання та стандарт якості педагогічної майстерності. В проекті Положення УМО всеце було, та й гуман...
Директор
Шановні колеги! В нашій школі вже тридцять років працює чудова вчителька, що не має вищої освіти і я не можу її проатестувати на категорію, хоча її учні мають чудові результати. А вчитель з освітою торгово-економічного інституту успішно атестується. Хіба це справедливо?
Хи-хи
А, что вы хотите - в коммунальных предприятиях только так. А вы чем лучше, и чем от них отличаетесь? Если вы и есть коммунальщики!
Бєлий Володимир
Щоб узріти на скільки як старе, так і "нове" Положення є архаїчними досить згадати наступні орієнтири: - закон як дишло, куди повернеш туди й вийшло; - комісія - найкращий механізм, щоб погубити справу; - підтвердження рівня кваліфікації - це як техогляд раз у два роки: сьогодні справний, а завтра? - найкращою освітою є самоосвіта тощо. Ніде у світі не має таких атестацій, щоб члени однієї комісії самі себе атестували. Тим більше у вік НЕЗАЛЕЖНИХ інформаційно-тестових технологій.
Ха-ха
Так шановні тіштеся можливістю побувати на традиційний курсах, бо як введуть кредитно-модульні курси такі, як на Львівщині , вмиватись сльозами, та будете проклинати день, коли поперлись в школу працювати!!! За цією кредитно-модульною у вас буде суцільний менінгіт протягом 3-5 років!!!Саме стільки тривають одні курси., тобто всі ці роки будете демонструвати чудеса педагогічної майстерності разом із вмістом свого гаманця, та набирати кредитні бали. ЛЮДИ ЦЕ ЖАХ!!!!!!!!!!! І альтернативи немає!
123
Для Ха-ха: Така ж точно система і на Харківщині. За цією системою виходить, що необхідно лише збирати бали та вивертати гаманці до останньої копієчки, сплачуючи за різні курси, а не працювати
Леся
Для Ха-ха: Так і є! Наші методисти намагаються нас втішити: ой, як тепер гарно, все будете знати, щороку будете набиратись розуму у нас. Слів нема, лишились одні матюки...
Коментувати
222
Ми саме ТАК і порадили власним дітям. Нууу, якщо вже ДУУУЖЕ захочуть, то шукати ПРИВАТНІ школи З ДОСТОЙНОЮ ЗАРПЛАТНЕЮ
Леся
А як бути вчителям, які працюють в селах? Там вимушені читати не тільки свій предмет (по диплому), бо нема стільки годин на ставку. Треба їздити і їздити на курси. Взагалі треба радити молоді не потикатися в школи.
Методист
Для Леся: Дуже потрібні коментарії до Положення, хоч і дещо запізнілі. Можу назвати ще десяток неунормованих та неоднозначних тлумачень, що свідчить про необхідніст перероблення або відкликання даного Положення
Коментувати
учитель
надо убрать "специалист....категории" оставив квалификационные категории "учитель ...категории",учитель-методист","воспитатель ...категории","воспитатель-методист" для всех должностей в образовании. А должности методиста райметодкабинета, инспектора райуправления образования-это для трудовой книжки.Положение это действительно сырое по многим вопросам и внедрено наспех-курам насмех...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!