Osvita.ua Середня освіта Менеджмент освіти Педагогічні кадри Передовий педагогічний досвід

Передовий педагогічний досвід

Педагогічний досвід як результат практики є критерієм істини: він або підтверджує, або відкидає ті чи інші нововведення. Цей досвід, як правило, результат творчих пошуків педагогів, у ньому зливаються воєдино творче, новаторське і в той же час традиційне начала

Суть передового педагогічного досвіду

Буває й так, що деякі вчителі не відрізняють педагогічну проблему від педагогічної задачі. Так, викладач, бажаючи домогтись високих результатів у своєму предметі, проводить додаткові заняття, задає багато, понаднормово, домашніх завдань. Ця робота може принести миттєвий добрий результат (тобто буде вирішена поточна педагогічна задача), але при цьому упускається більш важлива педагогічна проблема: виховання в учнів пізнавальних інтересів і потреб, формування суспільно вартісних мотивів навчання (ця проблема, можливо, навіть не осмислена вчителем).

Слід зазначити, що нове - це не гарантія передового досвіду. Масове застосування якихось форм, методів і прийомів - також ненадійний показник передового досвіду. Іноді за передове видаються псевдоноваторські та псевдопедагогічні прийоми, наприклад, прагнення замінити викладача технічними засобами там, де така заміна не виправдана; прагнення за будь-яку ціну домогтись добрих результатів у навчально-виховній роботі, зокрема заміною «другорядних» уроків «головними»; диктаторські прийоми впливу на учнів; завищення реальних показників успішності й т. п.

Інші викладачі домагаються високої успішності у своєму предметі за рахунок додаткових занять; відзначаючи сумлінність такого педагога як його достоїнство, у той же час не можна не бачити, що це не єдина й не головна ознака майстерності і тим більше не передовий досвід. Окремі вчителі як би зненацька, інтуїтивно знаходять оригінальне рішення деяких складних задач навчально-виховної роботи. Хоча інтуїція - це результат тривалої практики, але й вона не стає основою передового досвіду, не являє собою якої-небудь системи, а виявляється як би в момент «педагогічного осяяння» викладача.

Для виявлення ступеня ефективності педагогічного процесу та його оцінки треба мати критерій, у якому визначені: ознаки об'єкта, міра для визначення того, в якому ступені виражена та чи інша ознака в даного об'єкта, і точка відліку (щоб вимірювати щось, необхідно мати таку точку). Без цих компонентів немає надійного критерію і, значить, неможлива об'єктивна оцінка педагогічного досвіду.

За ступенем узагальненості можна виділити дві групи критеріїв: перша група - це ті критерії, що відносяться до загальнопедагогічних (наприклад, критерії проблемного навчання), друга - критерії, що стосуються передового досвіду як частки випадку загальнопедагогічних критеріїв (наприклад, критерії проблемного навчання стосовно різних навчальних предметів, у різних класах).

Ознаки передового педагогічного досвіду такі:

а) високі кількісні й головним чином якісні показники результатів навчально-виховного процесу за основними параметрами:

  • сформованість громадської? спрямованості школяра, що виявляється насамперед в ознаках колективізму та громадської активності;
  • освіченість учнів (повнота й міцність знань, система знань і міра їх узагальненості, уміння переносити знання в нову ситуацію, наявність відповідних умінь і навичок - обчислювальних, графічних, грамотного письма й ін.). Якщо ж брати ці критерії не тільки стосовно успішності, а більш широко, зокрема стосовно навчального процесу взагалі, то необхідно відзначити такі показники, як сформовані в учнів пізнавальні інтереси та потреби, прагнення до самоосвіти, наявність суспільно вартісних мотивів і ціннісних орієнтацій у навчальній діяльності;
  • вихованість учнів (за зрушеннями в розвитку в них суспільно вартісних особистісних якостей і показників загального розвитку). Маючи на увазі виховний процес у більш широкому сенсі, необхідно додати такі показники, як сформованість в учнів суспільно-значущих ціннісних орієнтацій у діяльності, соціальних мотивів спілкування й поведінки, активної життєвої позиції, потреби в самовихованні;
  • трудовий досвід, тобто прагнення й наявність необхідних умінь у різних видах діяльності, практичні навички у виконанні трудових операцій (їх кількість, якість, швидкість), уміння аналізувати процес і результат конкретної праці, самоконтроль, самоаналіз зробленої роботи, зв'язок теорії з практикою, раціональний підхід до справи, корекція в організації праці, висока якість матеріальних (речовинних) результатів трудового процесу, робочої операції;

б) оптимальність педагогічного досвіду (досягнення найкращих результатів у навчально-виховній роботі при найменшій ощадливій витраті сил і часу педагогів та учнів і притому так, щоб даний досвід не став перешкодою для рішення інших, не менш важливих освітніх і виховних задач);

в) стійкість, стабільність досвіду, його тривале функціонування. Навіть значні успіхи педагога в навчально-виховній роботі, що існували протягом короткого строку і згодом не повторені, важко віднести до передового досвіду:

г) можливість повторення та творчого використання досвіду одного педагога іншими, розширення цього досвіду до масового;

г) перспективність досвіду. Передовий досвід завжди має майбутнє, перспектива його розвитку очевидна;

д) наукова обґрунтованість досвіду. Передовий досвід може бути або результатом творчих теоретичних пошуків педагога, або його знахідкою у процесі спроб і помилок. Але в будь-якому випадку такий досвід завжди буде мати наукову основу. Одна із задач узагальнення передового педагогічного досвіду й полягає в тому, щоб дати йому наукове тлумачення.

При наявності цих ознак даний досвід варто зарахувати до передового, але потім треба ще виміряти, в якому ступені кожна ознака виявляється. Так, про пізнавальні інтереси учня, сформовані в результаті особливого підходу викладача до нього, можна говорити за такими ознаками, як активність школяра на конкретному уроці, коло позанавчального читання, участь у предметних олімпіадах, конкурсах, регулярне слухання й перегляд теле- та радіопередач. Мірою при цьому можуть бути, зокрема, точність і повнота відповідей на запитання викладача, кількість доповнень до відповідей товаришів на уроці (за власною ініціативою), запитань до викладача, кількість та якість вирішених олімпіад, конкурсних задач (кількість і ступінь труднощів невирішених), кількість звертань учня до викладача за консультацією та зміст його запитань, кількість і зміст виступів школяра перед товаришами з інформацією, доповідями (у позаурочний час) і, нарешті, загальна ерудиція учня, знання ним матеріалу, що виходить далеко за межі навчального курсу.

Методика вивчення й узагальнення ППД

Це питання охоплює організацію, основні форми та методи вивчення, узагальнення педагогічного досвіду. Взаємозв'язок організації, форм і методів можна представити у вигляді такої схеми.

Будь-яка організаційна одиниця може використовувати практично всі форми та методи вивчення й узагальнення досвіду: у кожній формі роботи можлива розмаїтість методів вивчення цього досвіду. Розглянемо окремо кожну графу схеми.

Методична секція або об'єднання - до них входять викладачі одного навчального предмета й одного профілю (однієї чи кількох сусідніх шкіл).

Циклова комісія поєднує викладачів-предметників одного циклу.

Наукова група з вивчення актуальних проблем педагогіки займається, наприклад, такими проблемами, як порівняльна ефективність методів навчання; проблемне навчання; виховання в учнів активної життєвої позиції; формування світогляду й т. п.

Науково-педагогічний семінар діє систематично, на ньому обговорюються питання передового педагогічного досвіду, його вивчення, узагальнення та впровадження.

Проблемна лабораторія включає педагогів різного профілю, захоплених вивченням загальної проблеми, наприклад, вихованням в учнів пізнавальних інтересів і потреб, ціннісних орієнтацій і т. п.

Школа передового досвіду припускає участь у ній різних викладачів, зайнятих вивченням, узагальненням і впровадженням цього досвіду.

Школа (університет) педагогічної майстерності має на меті пропаганду передового досвіду головним чином у групі вчителів-початківців.

Спецкурс із вузьких проблем педагогіки та педагогічного дослідження має на меті систематичне та глибоке вивчення цього питання, він розрахований як на досвідчених, так і на малодосвідчених викладачів, які прагнуть вивчати й узагальнювати педагогічний досвід.

Наукова експедиція - цей спосіб організації вивчення й узагальнення досвіду використовується нечасто і для порівняно невеликої кількості педагогів; керівники ж органів народної освіти та методичних центрів (інститутів удосконалення вчителів) часто організують наукові експедиції з метою монографічного вивчення й узагальнення передового досвіду всього педагогічного колективу школи або окремих учителів.

Названі організаційні одиниці не виключають й інші способи організації вивчення й узагальнення досвіду. У кожній школі, виходячи з конкретних умов і складу педагогічного колективу, вибирають той спосіб, що найбільше підходить на визначений навчальний рік.

Розглянемо основні форми вивчення й узагальнення педагогічного досвіду.

Відкриті заняття з різних тем і питань навчально-виховної роботи. Ця розповсюджена форма вивчення й узагальнення досвіду широко використовується в усіх школах. Відвідуючи відкриті заняття досвідчених педагогів, їхні колеги та керівники школи колективно обговорюють, відзначають ті сторони, що дійсно є передовими, виявляють умови, при яких досвід конкретного педагога стає передовим і може стати надбанням інших.

Педагогічні ради, виробничі збори, наради з проблем педагогіки. Перед їх проведенням ведеться велика підготовча робота: відвідуються й аналізуються навчально-виховні заняття різних педагогів, вивчається література, готується виставка, що відбиває педагогічний досвід, готуються основні доповіді та співдоповіді. На раді, зборах, нараді колективно обговорюються підняті в доповіді питання, звертається увага на виявлення тих факторів та умов, що забезпечили успіх у роботі окремих педагогів, груп і цілих колективів; після обговорення питання виносяться рекомендації про використання передового досвіду.

Науково-методична та науково-практична конференції - удала форма вивчення й узагальнення передового досвіду. Відповідно до теми конференції вчителі вивчають літературу й осмислюють власний досвід, а також досвід колег. Так, із загальної теми конференції «Виховання в учнів любові до праці» окремі доповідачі можуть розповісти про свій досвід на заняттях з різних навчальних предметів або в різних видах позанавчальної діяльності учнів.

Педагогічна виставка, що відбиває передовий досвід, наприклад, дидактичний матеріал, що сприяє активізації навчального процесу, різні схеми та матеріали про міжпредметні зв'язки, зразки планів, конспектів і методичних розробок з різних питань навчально-виховної роботи тощо. Педагогічна виставка організується так само, як складова частина форм вивчення й узагальнення досвіду (конференцій, нарад тощо).

Педагогічні читання припускають аналіз, осмислення й узагальнення вчителем свого досвіду. Він спочатку виступає з доповіддю на методичній секції, об'єднанні або на педраді, виробничій нараді. Потім проводяться педагогічні читання, кращі доповіді висуваються на окружні читання, рекомендуються для опублікування в журналах, збірниках статей і т. д.

Диспути та дискусії з актуальних проблем навчально-виховної роботи. Вони організуються як в усній, так і у друкованій формі. У педагогічних колективах обговорюються актуальні спірні педагогічні проблеми. Думки, висловлені різними вчителями, доповнюють одна одну або виявляються зовсім протилежними. Кожний учасник суперечки прагне аргументувати свою позицію або спростувати думку сторони, що сперечається, фактами з власної практики, матеріалами передового досвіду.

Педагогічні екскурсії проводяться з метою вивчення реалізації передового досвіду. На екскурсії наочно видно в умовах практики передові методи, прийоми й організацію навчально-виховної роботи педагога-майстра.

Семінарські заняття з проблем педагогіки. Тема семінару визначається на рік або на кілька років. При вивченні загальної теми, наприклад, «Активізація навчального процесу», розглядаються більш часткові питання, такі, як компоненти навчального процесу; суб'єкт та об'єкт у навчальному процесі та їх взаємодія; активність учня як одна з умов його успішного навчання; прийоми активізації школярів на уроці. Вивчається теоретичний і методичний літературний матеріал, аналізується особистий досвід педагогів - учасників семінару, робляться узагальнення.

Практикуми з розробки методики вивчення й узагальнення педагогічного досвіду. Якщо у школі є група вчителів-ентузіастів, які займаються вивченням досвіду, то виправдане проведення практикуму: на його заняттях обговорюються такі питання, як складання списку літератури за визначеними темами, підготовка плану вивчення досвіду, методи вивчення та їх вибір за конкретними темами, способи спостереження й фіксація досвіду, кількісний аналіз та якісна інтерпретація отриманих матеріалів, узагальнення всього матеріалу.

Педагогічні консультації можуть бути усні й письмові. У роботі пошуковця педагога-новатора виникають питання, ускладнення й іноді сумніви. Педагогічна консультація проводиться досвідченими вчителями для початківців, малодосвідчених викладачів.

Самоосвіта - це доступна, ефективна й необхідна для будь-якого педагога форма вивчення досвіду інших педагогів, якщо цей досвід уже описаний та узагальнений у вигляді доповідей, статей, брошур, монографій, методичних розробок, пам'яток, інструкцій і т. д. Узагальнювати зафіксований досвід можна при великій кількості описів з однієї теми.

Етапи вивчення й узагальнення педагогічного досвіду

Повсякденна навчально-виховна робота здебільшого проводиться багаторазово перевіреними методами й тому традиційна. Але ось то один, то інший педагог починає зауважувати, що у сформованих і звичних формах і методах, прийомах організації цієї роботи є такі моменти, що не задовольняють їх, тому що недостатньо ефективні. І тоді починається творчий пошук педагога-новатора. Отже, перший етап вивчення й узагальнення педагогічного досвіду - виявлення протиріччя між сформованими формами та методами роботи, з одного боку, й необхідністю підвищення її ефективності - з іншого. Це протиріччя усвідомлюється, осмислюється, формулюється проблема в термінах (поняттях і категоріях) педагогічної науки.

Відповідно до проблеми починається пошукова робота (другий етап) - виявляються знахідки, новинки в роботі окремих педагогів або цілих колективів, що мають визначені досягнення в навчально-виховній роботі. Визначається об'єкт дослідження, вивчення й узагальнення досвіду. Потім складається розгорнута програма вивчення й узагальнення досвіду (третій етап): остаточно формулюються тема й мета, уточнюються об'єкт (школа, позашкільна установа, клас, гурток, група, навчальний предмет, педагог, колектив тощо) і предмет вивчення й узагальнення. Тут можливі два шляхи. Буваючи на навчальних і виховних заняттях, керівники шкіл, методичних секцій відзначають те позитивне, що властиве даному педагогу, зауважують і виділяють його особливий стиль у роботі, що забезпечує успіх. Ось це і стає предметом вивчення й узагальнення досвіду.

В іншому випадку тема, що буде вивчатись, може заздалегідь задаватись педагогом. Наприклад, органи народної освіти, керівники школи, зацікавлені в рішенні ряду питань підготовки учнів до праці, можуть рекомендувати викладачам накопичувати досвід у цьому напрямку, що потім буде вивчатись та узагальнюватись. За своїм рівнем така робота наближається до природного експерименту:

  • визначається послідовність вивчення досвіду;
  • намічаються й конкретизуються методи дослідження, питання, що будуть вивчатись тим чи іншим методом;
  • установлюються етапи роботи та календарні строки вивчення конкретних об'єктів;
  • призначаються персональні виконавці (з якого питання повинен узагальнювати матеріал кожний виконавець).

На основі програми розгортається робота зі збору педагогічних фактів та іншого емпіричного й інформаційного матеріалу (четвертий етап). Отриманий матеріал уточнюється, перевіряється його вірогідність. Для подальшого вивчення й узагальнення педагогічний досвід необхідно описати (назвати авторів, вичленувати проблему, послідовно викласти суть досвіду, описати конкретні умови та час, у яких він реалізується, показати успіхи навчально-виховної роботи, що відносяться до описуваного досвіду).

Описаний досвід потім осмислюється (п'ятий етап): співставляються, порівнюються, аналізуються факти, виявляються взаємозв'язки між ними, з'ясовується характер залежності педагогічного процесу від конкретних умов. Звідси випливають конкретні висновки. Тут доречно згадати думку К. Ушинського про те, що пряме запозичення досвіду одного педагога іншим без урахування конкретних умов користі не принесе.

Осмислений матеріал оформлюється у вигляді доповіді, статті, методичної розробки та рекомендацій, плаката, інформації, тексту лекції, брошури, книги, монографії, дисертації тощо (шостий етап).

Висновки, зроблені в результаті узагальнення досвіду, перевіряються й доповнюються іншими методами науково-педагогічного дослідження й у першу чергу через педагогічний експеримент; в узагальнений матеріал вносяться необхідні корективи.

У результаті такої пропаганди педагоги включають передовий досвід у свою практику навчально-виховної роботи, з нових позицій переосмислюють свій новий досвід, прагнучи зберегти творчу індивідуальність, свій стиль і почерк роботи; у педагогічну практику вносяться окремі виправлення.

Критерії передового досвіду

  • Високі результати навчання й виховання.
  • Високі показники успішності. У даному випадку важлива не оцінка, а глибина та міцність знань, освіченість, культура, яку вчитель формує в учнів.
  • Економічність, оптимальність тих засобів і сил, які витрачають школи та вчитель для досягнення визначеного результату (наприклад, усе засвоюється учнями на уроці).
  • Стійкість і сталість успіхів навчально-виховної роботи.
  • Передовий педагогічний досвід - це практика, що містить у собі елементи творчого пошуку, новизни, оригінальності, це висока майстерність учителя, тобто така робота, що дає найкращий педагогічний результат. У даному випадку мова йде про досвід, що може й не містити в собі чогось нового, але, заснований на успішному застосуванні науково та практично доведених принципів і методів, він є зразком для тих учителів, які ще не опанували педагогічної майстерності.

Пам'ятка з узагальнення досвіду вчителі

  • Уважно стежте за науково-методичною літературою, складіть бібліографію літератури з цікавлячого вас питання.
  • Зберігайте й накопичуйте матеріали, що відбивають досвід вашої роботи: плани, конспекти, дидактичні посібники, теми творів учнів, їхні запитання, відповіді, свої спостереження за духовним розвитком школярів. Відзначайте при цьому ваші сумніви, невдачі.
  • Вибираючи тему для узагальнення досвіду, постарайтесь урахувати успіхи та недоліки у вашій роботі та роботі ваших товаришів. Доцільно взяти тему, яку ви вважаєте найбільш важливою та потрібною, і постарайтесь оформити її як можна точніше, конкретніше.
  • Визначте форму спілкування. Це може бути доповідь, стаття. Але можна узагальнити досвід і по-іншому. Наприклад, привести в систему ваші методичні матеріали (плани, картки, схеми, види самостійних вправ учнів), супроводивши їх короткими роз'ясненнями.
  • Накидайте короткий план теми (3-4 основних питання), потім складіть за темою тези. Пригадайте та введіть у план факти, які будуть використані як підстава для ваших висновків. Знову і знову уточнюйте план; уже в ньому повинні бути відбиті основна ідея та логіка викладу теми.
  • При написанні доповіді спочатку накидайте чернетку. До межі скорочуйте введення, уникайте загальних фраз, не прагніть писати «наукоподібно». Літературу використовуйте не для повторення вже сказаного, а для поглиблення та систематизації своїх спостережень і висновків.
  • Оцінюйте практично свій досвід. Повідомляючи про успіхи, не забудьте про недоліки, труднощі, помилки. Головний критерій хорошого досвіду - результати. Розповідь про досвід непереконлива й малоцікава, якщо в ній не показано, як ростуть і розвиваються учні.
  • Матеріал намагайтесь викладати коротко, просто, логічно, струнко, уникаючи повторень.
  • Працюючи над темою, радьтеся з колективом, зі своїми колегами, розповідайте їм про свої труднощі, сумніви. Так можуть з'явитись варті думки, потрібні факти.
  • Підберіть і належним чином оформіть додатки (схеми, карти, таблиці, роботи учнів, списки літератури тощо).
  • Пам'ятайте, що, узагальнюючи педагогічний досвід, ви виконуєте важливий громадський обов'язок, сприяєте подальшому поліпшенню навчання й виховання дітей, молоді.

Рекомендації з узагальнення передового досвіду

1. Методика узагальнення передового досвіду.

1.1. Вивчення діяльності вчителя, тривале спостереження за роботою вчителя, відвідування уроків, позакласних заходів і т. д.:

  • виявлення передового досвіду треба починати з аналізу якості знань, рівня вихованості та зрушень у загальному розвитку учнів;
  • виявити способи, прийоми управління й організації пізнавальної діяльності учнів, за допомогою яких досягнутий позитивний досвід;
  • виявити, чи є перевантаження учнів;
  • визначити, є чи в передовому досвіді елемент новизни, чи немає надуманих схем.

1.2. Визначити, чи відповідає досліджуваний досвід і досвід, що узагальнюється, критеріям оцінки передового досвіду.

1.3. Узагальнюючи досвід, описати й обговорити умови, за яких можна досягти оптимальних результатів на основі його застосування.

1.4. Обговорити передовий досвід на педраді, засіданні методичного об'єднання і т. д. Винести рішення.

1.5. З метою поширення передового досвіду показати досвід у дії (відкриті уроки, семінари, наради):

  • у методичній «скарбничці» зібрати тези виступів, конспекти, доповіді тощо;
  • у методичному куточку школи влаштувати вітрину (виставку) передового досвіду;
  • матеріали досвіду наочно оформити, представити в методкабінет.

2. Оформлення узагальненого передового досвіду.

2.1. Педагогічна характеристика вчителя. ПІБ. Освіта. Яка, коли закінчив навчальний заклад. Педстаж. Нагороди. Особливості особистості вчителя. У чому та як виразився педагогічний успіх у його роботі. Що можна рекомендувати з досвіду роботи вчителя для поширення.

2.2. Конспекти уроків учителя (2-3 конспекти). Поурочні робочі плани (4 уроки). Фотографічний запис уроків (2-3 уроки). Аналіз 2-3-х уроків (виписка із зошита для запису відвідування уроків). План самоосвіти вчителя. Доповідь учителя на методичну тему зі свого предмета, прочитана на якому-небудь рівні.

2.3. Фотографії, що відбивають роботу вчителя з учнями в кабінеті, у школі, поза школою.

Автор: Л. Ромадіна

Освіта.ua
25.02.2008


Коментарі
Аватар
Введіть ваше ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Введіть код:
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Немає коментарів