Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Виховання Розвиток комунікативної компетентності учнів
Рейтинг
50
Вибір редакції

У статті на заявлену тему авторка пише, що діти молодшого шкільного віку не завжди можуть адекватно виразити свої думки, почуття, відчуття, що є перешкодою для встановлення повноцінного контакту з дорослими, але цей вік надзвичайно сприятливий для оволодіння комунікативними навичками

Розвиток комунікативної компетентності учнів

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 3.1 з 5 на основі 16 оцінок.

Діти молодшого шкільного віку не завжди можуть адекватно виразити свої думки, почуття, відчуття, що є перешкодою для встановлення повноцінного контакту з дорослим. У той же час саме дошкільний і молодший шкільний вік надзвичайно сприятливий для оволодіння комунікативними навичками в силу особливої чуйності до мовних явищ, інтересу до осмислення мовного досвіду, спілкування. Отже, розвиток комунікативної компетентності учня – актуальне завдання навчально-виховного процесу школи.

Комунікативна компетентність належить до групи ключових, тобто має особливу значимість у житті людини, тому її формування слід приділяти пильну увагу. Яке має значення комунікативна компетентність учня в навчальному процесі?

По-перше, вона впливає на рівень навчальних досягнень. Простий приклад: якщо учень соромиться відповідати біля дошки або відчуває при цьому надмірну тривогу, його відповідь (як втілення комунікативної компетентності) буде гірше наявних знань, а його оцінка, відповідно, нижче. Отриманий негативний досвід негативно вплине на подальшу навчальну діяльність.

По-друге, від комунікативної компетентності багато в чому залежить процес адаптації дитини до школи, зокрема його емоційне благополуччя в класному колективі. Як відомо, шкільна адаптація підрозділяється на навчальну і соціально-психологічну. Дитина має звикнути не тільки до нового виду діяльності (навчання), але й до оточуючих людей. Якщо він легко знаходить спільну мову з однокласниками, то відчуває більший психологічний комфорт і задоволеність ситуацією. І навпаки, невміння контактувати з однолітками звужує коло друзів, викликає відчуття неприємності, самотності в класі, може провокувати асоціальні форми поведінки.

По-третє, комунікативна компетентність учнів може розглядатися в освітньому процесі не лише як умова сьогоднішньої ефективності і благополуччя учня, але і як ресурс ефективності та добробуту його майбутньої дорослого життя.

Для розвитку комунікативної компетентності необхідно:

  • визначити поняття і структуру, а також зміст на різних вікових етапах;
  • застосувати системний підхід, забезпечити взаємодію різних суб'єктів, напрямків і технологій в цілях досягнення повноцінного результату;
  • вибрати метод, розробити програми, напрями, технологію і техніки розвитку комунікативної компетентності учнів.

Поняття і структура комунікативної компетентності учнів

Ми розуміємо комунікативну компетентність як цілісну систему психічних і поведінкових характеристик людини, що сприяють успішному спілкуванню, тобто досягає мети (ефективне) і емоційно сприятливого (психологічно комфортне) для сторін.

Українські офіційні освітянські документи називають такі основні групи компетентностей:

  • соціальні (характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві) – брати на себе відповідальність. Приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій, сприймати діяльність демократичних інститутів суспільства;
  • полікультурні – не тільки оволодіння досягненнями культури. Але й розуміння та повага до людей інших національностей, релігій. Культур. Мов, рас, політичних уподобань та соціального становища;
  • комунікативні – вміння спілкуватися усно і писемно рідною та іноземними мовами;
  • інформаційні – вміння добувати. Осмислювати. Опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел;
  • саморозвитку й самоосвіти – мати потребу і готовність постійно навчатися протягом усього життя;
  • продуктивної творчої діяльності.

Цікавий підхід до трактування поняття комунікативна компетентність у В. М. Куніциної. Комунікативну компетентність автор трактує як володіння складними комунікативними навичками і вміннями, знання і дотримання культурних норм і обмежень, знання звичаїв, традицій, етикету в сфері спілкування, дотримання пристойностей, вихованість.

Основні аспекти:

  • Письмова комунікація;
  • Публічний виступ;
  • Діалог;
  • Продуктивна групова комунікація

Необхідні умови:

  • Компетентність вчителя;
  • Підручник, який дозволяє формувати ключові компетентності;
  • Урок, що забезпечує потребу учня у спілкуванні.

У структурі комунікативної компетентності виділяються наступні компоненти:

  • когнітивний,
  • ціннісно-смисловий,
  • особистісний,
  • емоційний,
  • поведінковий.

Вони не є частинами цілого, проте припускають взаємовплив, взаємопроникнення і існування кожного в інших, що означає наступне:

  • зміст окремого компонента "розкривається" через інші, взаємодіє з ними, виявляється в них;
  • всі компоненти (напрями) повинні бути включені в роботу;
  • більш ефективним вважається заняття, що забезпечує розвиток дитини по всім або більшості позначених напрямках.

Розкриємо зміст кожного компонента, позначимо його значення комунікативної компетентності та бажаний рівень для молодшого школяра:

Когнітивний компонент утворює знання про ціннісно-смислові сторони спілкування, про особистісні якості, що сприяють і перешкоджають спілкуванню, про емоції і почуття, що завжди супроводжують його, про операціональну (поведінкову) сторону спілкування. Для вікового рівня молодшого школяра актуальні і доступні знання про самого себе та про інших людей. В обмеженій мірі - про особистісні якості, що виявляються в спілкуванні.

Ціннісно-смисловий компонент - цінності, які активізуються у спілкуванні.

Комунікативна компетентність молодшого школяра повинна базуватися на впевненості в собі, оптимізмі, доброзичливості та повазі до людей, справедливості, альтруїзмі, чесності, стресостійкості, емоційної стабільності, не агресивності, безконфліктності.

Емоційний компонент комунікативної компетентності пов'язаний насамперед зі створенням і підтриманням позитивного емоційного контакту із співрозмовником, саморегуляцією, вмінням не тільки реагувати на зміну стану партнера, але і передбачати його. Саме емоційний фон створює відчуття психологічно сприятливого або несприятливого, комфортного або дискомфортного спілкування. Означені складові емоційного компонента в доступній формі можуть вироблятися у молодшого школяра.

Поведінковий компонент утворюють комунікативні уміння, способи діяльності і досвід, який є утворенням, що інтегрує в себе на рівні поведінки і діяльності всі прояви комунікативної компетентності. Комунікативні уміння як елементи створюють комунікативну поведінку. Їх особливості, ступінь сформованості можуть бути вивчені і виміряні, а також стати конкретним завданням розвитку або корекції у дитини.

Загальноприйнятого підходу до класифікації комунікативних умінь не існує. Основа даного розгляду - орієнтація на досвід дітей.

Виходячи з досвіду роботи, умовно комунікативні вміння можна розділити на дві групи, що знаходяться у взаємодії і взаємопроникненні:

  • базові, що відображають змістовну суть спілкування: вітання; прощання; прохання, звернення; про підтримку, допомогу, про послуги; надання підтримки, допомоги, послуги; пробачення, подяка; відмова;;
  • процесуальні, що забезпечують спілкування як процес: вміння аналізувати ситуацію комунікації з погляду почуттів і станів партнерів; говорити перед іншими; слухати інших; співпрацювати; управляти (керувати); підкорятися.

Наведена класифікація може служити основою системи розвитку комунікативних умінь учнів.

Автор: Логвинова Рита Петрівна
Посада: директор.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
16.06.2014

Популярні новини
Профспілка: роботу вчителів у суботу 1 вересня мають компенсувати Залучення працівників до роботи у вихідні дні може проводитись, але має компенсуватись
Методичні рекомендації з вивчення предметів у 2018/19 році Школи отримали методичні рекомендації з вивчення навчальних предметів в 2018/19 навчальному році
У МОН назвали основні тези серпневих конференцій Відомство просить залучити максимальну кількість учителів до проведення  серпневих конференцій
МОН визначило, де проведуть Всеукраїнські шкільні олімпіади Організаційне забезпечення олімпіад покладено на Інститут модернізації змісту освіти

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!