Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Виховання Майбутнє народжується сьогодні
Рейтинг
8
Вибір редакції

У статті авторка пише, що патріотизм як почуття являє собою одну з найбільш значимих, незмінних цінностей, що властиві всім сферам життя як окремої особистості, так і суспільства й держави, яка виражає ставлення кожного громадянина до своєї Батьківщини та характеризує вищий рівень розвитку її в процесі діяльності на благо Батьківщини

Майбутнє народжується сьогодні

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4 з 5 на основі 2 оцінок.

Усі ми бачимо складну та подекуди тривожну ситуацію довкола нас, що з кожним роком набуває всі більшого поширення й охоплює різні сфери життя людей. Однак наші переконання, слова, вчинки, які відбуваються сьогодні, є фундаментом для побудови нашого майбутнього. Отже, майбутнє народжується сьогодні.

Україна має широкий спектр наявних проблем у сферах політики, економіки, освіти, науки, культури тощо. Кожна з них відіграє значну роль у житті суспільства, однак наразі я пропоную детальніше розглянути галузь культури.

Основою її розвитку я вважаю наявність щирого прагнення до цієї мети, чому апріорі сприятиме патріотизм. Українці – давня і самобутня нація, а на сьогодні – це зріла етнічна спільнота, яка вирізняється серед своїх сусідів єдністю мови, культури, території, особливостями психології, безперервним упродовж віків процесом державотворення та політичного самоусвідомлення. І чим більше Україна й надалі утверджуватиметься у своїй державності, тим інтенсивнішим ставатиме пошук загальнонаціональних та ідейно-духовних орієнтирів, які, сподіваємось, здатні консолідувати суспільство, вивести державу на високий рівень цивілізованості й культури. Історія засвідчує, що прагнення до утвердження і зміцнення української державності невіддільне від почуття патріотизму.

Узагалі в різні історичні періоди ця проблема неодноразово порушувались у творах та працях відомих педагогів та письменників, зокрема варто назвати Г. С. Сковороду, К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, І. Я. Франка. Значний розвиток теоретичних та методологічних основ патріотичного виховання, що є необхідним в умовах сьогодення, оскільки своєрідними будівельниками нашого майбутнього є сучасна молодь, маємо в наукових працях та програмах учених – І. Д. Беха, А. М. Бойка, М. Й. Боришевського, С. І. Гончаренка, Ю. І. Римаренка, Г. Г. Філіпчука.

Патріотизм як почуття являє собою одну з найбільш значимих, незмінних цінностей, що властиві всім сферам життя як окремої особистості, так і суспільства й держави, яка виражає ставлення кожного громадянина до своєї Батьківщини та характеризує вищий рівень розвитку її в процесі діяльності на благо Батьківщини; патріотизм не виникає сам по собі, а є позитивним наслідком систематичного патріотичного виховання.

Окрім того патріотизм тривалий час був і є нині рушієм появи пам’яток мистецтва. Якщо звернемось до літературної спадщини українського народу, то ми знайдемо в ній безліч творів, які палають щирим вогнем любові та поваги до Батьківщини, рідної землі. Чому з легкої руки Тараса Шевченка світові явили себе омиті сльозами віршовані рядки, наприклад, ці:

Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!

Чому під пером Олександра Довженка ожили хоробрі українські парубки, які в юному віці пішли воювати за Україну? Чому твори Остапа Вишні просякнуті влучним українським гумором?

Теж питання стосується і художників, адже намальовані портрети українців, зокрема селян відображають е лише їхній стиль одягу та стиль життя, а й риси їхньої ментальності, які вбачаються в погляді, позах, жестах; а також картини українських пейзажів: ланів, степів, українських хат не лише вказують на красу й естетичність українських краєвидів, а й, можливо, вказують на зачарованість автором певним пейзажем, краєвидом.

Ось і відповідь: зазначені митці були патріотами своєї країни, що й надавало їм сил і наснаги для життя та творчості. Окрім того нам відомі імена митців-емігрантів, яким територіальна відмежованість від України не завадила прославляти та поповнювати її культуру.

Окрім того безліч відомостей з історії розвитку України дійшли до нас також завдяки наявності почуття патріотизму. На моє глибоке переконання, саме під впливом любові до Батьківщини в серцях істориків виникало прагнення зберегти її історію, донести її до наступних поколінь, донести не сплюндрованою, знівеченою, а такою, яка вона була в певний період часу.

Ми бачимо, що патріотизм відіграє неабияку роль у розвитку культури та зокрема мистецтва. Однак вважаю доцільним у певних аспектах пов'язати культуру з політикою та економікою, оскільки останні певною мірою забезпечують і розвиток культури.

Як зазначає статистика, рівень життя у країнах США, європейських країнах значно вищий, ніж в Україні. Варто зауважити, що патріотизм у них має більшу цінність, ніж у нашій державі. Керівництво будь-якої країни Європи та США має спільну мету, яка вимагає від нього вагомих дій, заходів задля нормального функціонування та розвитку своєї держави. Можливо, це і є однією з причин педантичного порядку в системі політики та економіки цих країн.

Враховуючи багатопартійність сучасного українського суспільства, дуже необхідна консолідація різних політичних партій і рухів саме на теренах патріотизму, чого, на жаль, на сьогодні ми не спостерігаємо. І саме тут виникає думка про необхідність національної ідеї, про яку так багато завжди говорили і писали мислителі, науковці, філософи. Також варто зазначити, що наприкінці ХХ століття та й у ХХІ столітті українство постало перед проблемою самовираження свого менталітету. Досвід минулого переконує, що українцям потрібна держава як гарант внутрішньої злагоди і зовнішньої незалежності, ідейно-теоретична платформа, яка б мобілізувала громадян на новий злет культуротворення і відвернула б народ від розбрату й конфронтації. Отже, за всіма ознаками, роль такої платформи може виконати лише національна ідея, як така, що віддзеркалює право нації на самовизначення, а також "залишає націю в рамках вселюдської спільності, засвідчує прагнення до утвердження в житті загальнолюдських цінностей, соціальної справедливості, споконвічного потягу до демократичного устрою суспільства".

Голова Європейського парламенту Єжи Бузек вважав: "Молодь – це ядро будь-якого суспільства. Влада відповідає за те, аби вселяти відчуття активної громадянської позиції, солідарності, толерантності молодшим поколінням". Так, у нашій країні є патріоти і серед молоді.

Якщо провести паралель між патріотами України ХХ та початку ХХІ століття, то можемо зазначити певні відмінності. Зокрема, однією з причин цього є розвиток інформаційних технологій, завдяки чому значно полегшується обмін думками різних націоналістично та патріотично налаштованих груп, спілок або об’єднань, пропагування власних думок або ідей. Як приклад, вважаємо за необхідне зупинитись на групах, які утворюються в мережі Інтернет та мають патріотичну спрямованість. Усім відомо, що сучасні підлітки значну частину часу проводять у мережі Інтернет, спілкуючись у різних групах і об'єднаннях. Тому блукаючи в соціальних мережах, можна зустріти велику кількість україномовних молодіжних груп і спільнот. Зупинившись на молодіжній мережі "ВКонтакте", ми спробували віднайти групи патріотичного спрямування. Було встановлено, що таких об'єднань достатньо, для того, щоб виділити їх тематичні напрямки. Умовно розділимо їх на розважальні, націоналістичні, інформаційні та наведемо, як зразок, лише окремі приклади таких груп.

До першої, розважальної групи, належать ті, де переважає товариське спілкування, ігри, жартівливі вислови та історії, тобто їхня мета – підтримувати хороший настрій. Однією з таких груп є "Статуси, анекдоти та ніки українською мовою=)" (м. Теплик), засновницею якої є Аля Виходцева [Режим доступу - http://vkontakte. ru/patrioty#/bud_ukraintsem]. Опис групи дуже короткий, але, на нашу думку, він повністю відображає її сутність та мету: "Отож, ця група зі статусами та ніками УКРАЇНСЬКОЮ мовою! Будемо раді всіх вітати))". Також варто назвати групу "Живи по-українськи" (м. Львів) [Режим доступу - http://vkontakte. ru/graf_ua ]. Заснував її хлопець з віртуальним ім'ям Патріот. Спільним у вищевказаних групах є наявність ігор у обговореннях, жартівливих висловів, цікавих зображень, доброзичливого спілкування. Вражає зображення українського прапору, в коментарях до якого молодь писала: "Слава Україні", "Героям слава". Можна зустріти записи про внутрішні переживання, прохання про поради.

До другої, націоналістичної групи, відносимо тих, активно наголошує на цінності української нації, необхідності захищати її. Серед них ми виділили ужгородську групу "Українцю!!! Розмовляй українською!!!", засновником якої є Андрій Сусол [Режим доступу - http://vkontakte. ru/club4899847]. Навіть саме зображення групи говорить про націоналістичну спрямованість, а в її описі зазначено: "…Тому не признаю ніяких аспектів і твердо скажу, що ІСТИННИЙ УКРАЇНЕЦЬ ПОВИНЕН СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ..... І крапкаJ більше не задавати подібних безглуздих запитань.:) адже зраджуючи своїй мові, ти плюєш на свою націюJ РОЗМОВЛЯЙМО УКРАЇНСЬКОЮ-ЦЕ МОДНО".

Також цікавою групою є "МИ – ПАТРІОТИ УКРАЇНИ" [Режим доступу - http://vkontakte. ru/stats. php?gid=5525046 ]. Варто зазначити, що вона створена в Східній Україні, а саме в Харкові. Ми не помітили негативного ставлення до інших націй, натомість активно наголошується на почутті патріотизму, бажанні зібрати в цій групі всіх патріотів. Пропонується за допомогою адміністратора створювати нові альбоми зі світлинами свого рідного міста або власноруч доповнювати вже створені. На головному зображенні групи бачимо Тараса Григоровича Шевченка.

До третьої інформаційної групи відносимо ті, які надають читачеві певну інформацію. Прикладом є група "Цей день в історії" [Режим доступу - http://vkontakte. ru/im#/in. history], яка поповнюється історичними фактами, що відбувались певного числа та місяця. Зазначаються не лише події з історії України, а й ті, які пов’язані з історією зарубіжних країн, що, на нашу думку, свідчить про відкритість українців людям інших націй. Вважаємо, тут варто згадати слова Тараса Шевченка: "Чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь". Отже, група "Цей день в історії" може коротко надати інформацію і про "своє" (тобто українське)", і про "чуже" (закордонне), ніби слідуючи пораді Кобзаря.

Також нашу увагу привернув сайт "I love Ukraine", який вразив тим, що своєрідне спілкування мешканців різних регіонів України відбувається через демонстрацію фотографій місцевостей [Режим доступу - http://iloveukraine. com. ua]. Отже, ми знову можемо зазначати позитивне значення наочної пропаганди патріотизму.

Можна зробити висновок, що сучасні юнаки та дівчата, навіть за умови проживання в різних містах чи навіть регіонах, можуть об’єднуватись у спільноти та спілкуватись посередництвом соціальних мереж. Вважаємо це дуже корисним, оскільки представники Східної та Західної України можуть порівняти концепцію світоглядів, зробити певні компромісні висновки і, можливо, більше розповсюдити ідею патріотизму. Вважаємо, що найменше, що може відбутися внаслідок такої діяльності: популяризація спілкування українською мовою в побуті (розважальні групи), підвищення рівня обізнаності населення про факти, події країн, зокрема України (інформаційні групи), що може відновити національну свідомість, наприклад, у відстеженні еволюції розвитку галузей українських земель, складного шляху, яким ми досягли власної думки щодо поняття патріотизму та любові до Батьківщини (націоналістичні групи) може зачепити не одне серце та, сподіваємось, пробудити патріотизм у багатьох українців. Отже, майбутнє народжується сьогодні!

Автор: Федоренко Ганна Миколаївна
Посада: учитель української мови та літератури.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
05.06.2013

Популярні новини
Керівники шкіл та вишів подаватимуть е-декларації Починаючи з 01 січня 2017 року, освітяни-керівники будуть зобов'язані подавати е-декларації
В МОН хочуть відкрити процедуру надання грифів Міністерство освіти має намір зробити відкритою процедуру надання грифу навчальній літературі
МОН зменшить регуляторний вплив на школи У відомстві переглянуть накази МОН на предмет зменшення регуляторного впливу в освіті
В Україні планують провести Рік німецької мови Україна та Німеччина обговорили питання проведення у 2017 році Року німецької мови в Україні

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!